Постанова № 24080860, 11.11.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11 листопада 2011 року Справа № 1170/2а-1698/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Могилан С.В., суддів Нагібіної Г.П. та Брегея Р.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні о 18-45 год. адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Долинської міжрайонної державної податкової інспекції

про стягнення коштів,

за участю:

секретаря судового засідання -Канюки І.І.,

представників:

позивача -ОСОБА_2,

відповідача -Марченко В.Б,

ОСОБА_1 звернувся з позовом, в подальшому зміненим, до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення з відповідача частини недоотриманої заробітної плати, утриманої на сплату профспілкових внесків в розмірі 1 417,41 грн. за період з 03.04.2006 р. по 01.06.2010 р. та в розмірі 344,21 грн. за період з 01.06.2010 року по 12.04.2011 року, стягнення частини недоотриманої заробітної плати, утриманої на передплату періодичного видання в розмірі 182,29 грн. та стягнення частини недоотриманої заробітної плати, утриманої на сплату телекомунікаційних послуг в розмірі 13,83 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що із його заробітної плати відповідачем протиправно утримувалися профспілкові внески, оскільки він не був членом ні первинної організації профспілки працівників Бобринецької МДПІ, ні первинної організації профспілки працівників Долинської МДПІ.

Окрім того, позивач зазначає, що із його заробітної плати безпідставно вираховувалися кошти на передплату періодичного видання «Вісник податкової служби»в сумі 182,29 грн. за період з червня 2010 р. по квітень 2011 р. та кошти на сплату телекомунікаційних послуг в сумі 13,83 грн. за липень, грудень 2010 р. та лютий 2011 р., оскільки із відповідними заявами до роботодавця він не звертався, згоди на таке вирахування не давав, а тому, на думку позивача, такі утримання здійснювались протиправно.

Відповідачем подано заперечення на адміністративний позов у відповідності до якого позовні вимоги не визнаються у повному обсязі, з огляду на те, що усі відрахування здійснювались за згодою самого позивача, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Також відповідач зазначає, що для спрощення утримання вартості передплати періодичного видання «Вісник податкової служби України»та телекомунікаційних послуг, такі вирахування здійснювалися із заробітної плати працівників за відповідними відомостями, що на думку відповідача, виключає необхідність написання заяв на утримання по кожному місяцю, а підпис позивача в них свідчить про згоду на відповідневідрахування.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, що зазначені у запереченнях на позовну заяву.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 11.11.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 17.11.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 03.04.2006 р. призначений на посаду завідувача юридичним сектором Бобринецької МДПІ згідно наказу №1-о від 03.04.2006 р. про що до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 внесено запис №10 (а.с.37-39 Т.2, 72-75, Т.1).

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 18.05.2010 р. №193 «Про реорганізацію державних податкових інспекцій області»припинено шляхом приєднання до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Бобринецьку міжрайонну державну податкову інспекцію Кіровоградської області, утворивши у складі Долинської МДПІ Бобринецьке відділення. В наказі вказано, що Долинська міжрайонна державна податкова інспекція Кіровоградської області є правонаступником Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області (а.с.53-54, Т.1).

Наказом Бобринецької МДПІ від 31.05.2010 р. №9-о ОСОБА_1 31 травня 2010 р. звільнено з посади завідувача юридичним сектором Бобринецької МДПІ в зв'язку з переводом його на роботу до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України про що до трудової книжки позивача внесено запис №13 (а.с.74, 125, Т.1).

Відповідно до наказу Долинської МДПІ від 06.08.2010 р. №45-о «Про виправлення записів у трудових книжках, та перерахунків заробітних плат»запис в трудовій книжці за №13 визнано недійсним, а також вчинено запис №16 про те, що 31.05.2010 р. ОСОБА_1 переведений із займаної посади в зв'язку з реорганізацією до Долинської МДПІ згідно ч.3 ст.36 КЗпП України (а.с.75, 129-130, Т.1).

12 квітня 2011 р. ОСОБА_1 наказом Долинської МДПІ від 12.04.2011 р. №11-о звільнений із займаної посади головного державного податкового інспектора юридичного відділу Долинської міжрайонної державної податкової інспекції за угодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.45, Т.1).

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 заробітної плати з позивача без його згоди роботодавцем безпідставно утримано:

- профспілкові внески за період з 03.04.2006 р. по 01.06.2010 р. в сумі 1 417,41 грн., за період з 01.06.2010 р. по 12.04.2011 р. в сумі 344,21 грн.;

- кошти на передплату періодичного видання «Вісник податкової служби України»за період з червня 2010 р. по квітень 2011 р. в розмірі 182,29 грн.;

- кошти на сплату телекомунікаційних послуг за липень, грудень 2010 р. та за лютий 2011 р. в сумі 13,83 грн. (а.с.48-50 Т.1, 56-80 Т.2).

У відповідності до ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата -це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 243 КЗпП України відповідно до Конституції України та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати професійні спілки з метою представництва, здійснення і захисту своїх трудових та соціально-економічних прав та інтересів, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі професійних спілок.

Відповідно до абз.3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»від 15.09.1999 р. №1045-ХІV первинна організація профспілки -добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі;

Зі змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що 30.03.2000 р. державним реєстратором Бобринецької районної державної адміністрації зареєстровано Первинну профспілкову організацію працівників Бобринецької МДПІ, засновником якої є Кіровоградська обласна організація профспілки працівників органів Державної податкової служби, стан юридичної особи -зареєстровано (а.с.54, Т.2).

Кіровоградська обласна організація профспілки працівників органів державної податкової служби є організаційною ланкою Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби, що підтверджується свідоцтвом №11 про належність до Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби (а.с.85, Т.2).

Абзацом 5 ч.1 ст.2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»визначено, що член профспілки -особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.

Згідно ч.2, 3 ст. 7 вказаного Закону громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами. Ніхто не може бути примушений вступати або не вступати до профспілки.

Відповідно до п. 3.1 статуту Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 27.03.2000 р. членом профспілки може бути кожний працюючий в органах державної податкової служби, який визнає Статут та сплачує членські внески (а.с.22-30, Т.2).

Згідно п. 3.2 Статуту членство у профспілці є добровільним. Прийом у члени профспілки здійснюється в індивідуальному порядку за особистою заявою вступаючого за рішенням зборів або профспілкового комітету первинної організації профспілки. Члени профспілки перебувають на обліку в профспілковій організації за місцем роботи (а.с.22-30, Т.2).

У відповідності до змісту п.8.4 Статуту щомісячні членські внески встановлюються для працюючих у розмірі 1 відсотка від загального місячного доходу за місцем роботи (а.с.29, Т.2).

До матеріалів справи відповідачем надано копію протоколу №1 від 07.04.2006 р., зі змісту якого вбачається, що на загальних зборах працівників Бобринецької МДПІ вирішено прийняти в члени Первинної профспілкової організації працівників Бобринецької МДПІ працівників головного офісу та Компаніївського відділення Бобринецької МДПІ в кількості 34 чоловіка згідно списку, в якому, зокрема, значиться і ОСОБА_1 (а.с.89-90, Т.2).

В судовому засіданні в якості свідка допитано ОСОБА_4, що є головою Первинної профспілкової організації працівників Бобринецької МДПІ, яка зазначила, що ОСОБА_1 був членом Первинної профспілкової організації працівників Бобринецької МДПІ з 07.04.2006 р.

Матеріали справи містять копію заяви ОСОБА_1 від 19.04.2006 р., адресованої начальнику Бобринецької МДПІ ОСОБА_5 якою позивач просив відраховувати 1% заробітної плати до фонду профспілки працівників Бобринецької МДПІ (а.с.55, Т.2).

Зі змісту розрахунково-платіжних відомостей за період з квітня 2006 р. по травень 2010 р. вбачається, що із заробітної плати ОСОБА_1 на підставі його заяви Бобринецькою МДПІ відраховувалися профспілкові внески в загальному розмірі 1 417,41 грн. (а.с.58-80, Т.2).

Відповідно до ч.3 ст.249 КЗпП України за наявності письмових заяв працівників, які є членами професійної спілки, власник або уповноважений ним орган щомісяця безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок професійної спілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в строки, визначені цим договором чи угодою. Власник або уповноважений ним орган не вправі затримувати перерахування зазначених коштів.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що відповідно до ч. 3 ст. 249 КЗпП України роботодавець при прийнятті заяви на утримання профспілкових внесків від працівника, зобов'язаний перевірити чи є такий працівник членом відповідної професійної спілки, до якої він просить перераховувати 1% заробітної плати.

Суд вважає таку позицію представника позивача такою, що знаходиться поза межами змісту ч. 3 ст. 249 КЗпП України, оскільки дана норма не покладає на власника або уповноваженого ним органу обов'язку проведення такої перевірки. Окрім цього, з огляду на те, що роботодавець на момент отримання заяви ОСОБА_1 про відрахування 1% профспілкових внесків мав протокол про обрання членів профспілки працівників Бобринецької МДПІ №1 від 07.07.2006 року, зі змісту якого вбачалось членство в ній і позивача, Бобринецькою МДПІ правомірно відраховувалися членські внески до первинної профспілкової організації Бобринецької МДПІ за період з 03.04.2006 р. по 01.06.2010 р. в сумі 1 417,41 грн., а тому позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи та пояснень свідків суд вбачає, що первинна профспілкова організація Бобринецької МДПІ з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день судового розгляду не виключена. Натомість паралельно з нею у вказаному періоді існує і профспілка працівників Долинської міжрайонної податкової інспекції, створена ще в 30.03.2000 року (а.с.109-111 Т.1).

Як вбачається із розрахункових відомостей заробітної плати з червня 2010 р. по квітень 2011 р. із заробітної плати ОСОБА_1 Долинською МДПІ за період з 01.06.2010 р. по 12.04.2011 р. відраховано профспілкові внески в загальному розмірі 344,21 грн. В судовому засіданні встановлено, що дані відрахування спрямовано до профспілки працівників Долинської міжрайонної податкової інспекції (а.с.48-50, Т.1).

В судовому засіданні представник відповідача вказував на те, що з 01.06.2010 р. після реорганізації Бобринецької МДПІ працівники Бобринецького та Компаніївського відділень Долинської МДПІ перебувають в профспілці працівників Долинської міжрайонної податкової інспекції. При цьому представник відповідача наполягав на тому, що перехід членів первинної профспілкової організації працівників Бобринецької МДПІ до Долинської організації профспілки працівників органів державної податкової служби відбувався автоматично без написання працівниками заяв про вступ до відповідної профспілки.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка голова Долинської організації профспілки працівників органів державної податкової служби ОСОБА_6 пояснив, що члени первинної профспілкової організації працівників Бобринецької МДПІ приймалися до Долинської організації профспілки працівників органів державної податкової служби за їх письмовими заявами. При цьому свідок зазначив, що ОСОБА_1 такої заяви не писав, а тому він не був членом Долинської організації профспілки працівників органів державної податкової служби.

З огляду на те, що позивачем не надавалось письмової заяви керівникові Долинської МДПІ на утримання профспілкових внесків до Долинської організації профспілки працівників органів державної податкової служби, суд приходить до висновку, що утримання із заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 344,21 грн. до Долинської організації профспілки за період з 01.06.2010 р. по 12.04.2011 р. здійснено відповідачем безпідставно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Посилання на те, що позивач отримав від Долинської організації профспілки працівників органів державної податкової служби матеріальну допомогу, що, на думку відповідача, свідчить про його членство в даній організації не приймається судом до уваги оскільки профспілка не позбавлена права надавати таку матеріальну допомогу особам, що не є її членами.

Також в судовому засіданні встановлено, що у період з червня 2010 р. по квітень 2011 р. відповідачем із заробітної плати ОСОБА_1 щомісячно утримувалися кошти на передплату періодичного видання «Вісник податкової служби України», в загальній сумі 182,29 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що утримання із заробітної плати позивача здійснювалося на підставі відомостей, які містять підписи ОСОБА_1, що свідчить про надання згоди на таке утримання.

Представник позивача категорично заперечив дані обставини та розцінив такі відомості як документи, складені за фактом утримання.

Матеріали справи містять копії відомостей на утримання із заробітної плати вартості журналу ВПСУ з працівників Бобринецького відділення Долинської МДПІ за липень-грудень 2010 р. (а.с.84, Т.2) та за січень-грудень 2011 р. (а.с.51, Т.1).

Зі змісту таких відомостей не можна встановити дати їх складення, за який період та в якій сумі проводились або повинні проводитись відрахування; відомість за січень-грудень 2011 р. не підписана начальником Бобринецького відділення.

Окрім цього відомість за липень-грудень 2010 р. підпису ОСОБА_1 не містить.

В судовому засіданні в якості свідка допитана головний бухгалтер Долинської МДПІ ОСОБА_7, яка пояснила, що вирахування із заробітної плати позивача вартості журналу ВПСУ вона здійснювала саме на підставі цих відомостей.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що зазначені відомості не є за своєю правовою природою заявами позивача на здійснення відрахувань із заробітної плати та не свідчать про згоду ОСОБА_1 на такі утримання. Більш того, їх зміст не охоплює всього періоду протягом якого здійснювалися такі відрахування, а тому, з огляду на викладене, враховуючи припис ч. 1 ст. 127 КЗпП України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення коштів, утриманих з ОСОБА_1 на передплату періодичного видання в сумі 182,29 грн., підлягають задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні вказував також на те, що у липні, грудні 2010 р. та лютому 2011 р. із заробітної плати ОСОБА_1 безпідставно здійснювалося утримання на сплату телекомунікаційних послуг в загальній сумі 13,83 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що такі утримання проводилися відповідно до відомостей у зв'язку з перевищенням працівниками ліміту, визначеного наказом Долинської МДПІ №171 від 23.12.2011 р.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до п.п.19 заходів щодо економного та раціонального використання бюджетних коштів Долинської МДПІ у 2011 році, затверджених наказом Долинської МДПІ №171 від 23.12.2011 р. «Про забезпечення економії бюджетних коштів»вирішено забезпечити відшкодування коштів працівниками податкових органів області за телефонні розмови, не пов'язані з виконанням службових обов'язків (а.с.115-124, Т.1).

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації.

Матеріали справи містять копії відомостей на утримання із заробітної плати працівників Бобринецького відділення Долинської МДПІ за мобільний зв'язок та переліміт телефонних розмов за червень 2010 року (а.с.82, Т.2) та відомостей на утримання із заробітної плати абонентської плати за телефони з працівників Бобринецького відділення Долинської МДПІ за січень 2011 р. (а.с.52, Т.1) та за лютий 2011 р. (а.с.83, Т2).

З матеріалів справи суд вбачає, що відповідачем до суду надано відомості за червень 2010 р., а також за січень та лютий 2011 р., в той час як утримання із заробітної плати позивача ним здійснено у липні, грудні 2010 р. та у лютому 2011 р. Документальних підстав відрахувань із заробітної плати у липні та грудні 2010 р. в сумі 2,83 грн. суду не надано.

Зі змісту відомості за лютий 2011 р. вбачається, що утримання здійснене за абонентську плату за телефони. Головний бухгалтер Долинської МДПІ ОСОБА_7, допитана в судовому засіданні в якості свідка, пояснила, що вирахування із заробітної плати позивача вартості плати за телефони в лютому вона здійснювала саме на підставі даної відомості.

Відповідно до абз.6 п.3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. №720, абонентна плата -фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг.

Суд враховує, що заходи щодо економного та раціонального використання бюджетних коштів Долинської МДПІ, затверджені наказом Долинської МДПІ №171 від 23.12.2011 р. «Про забезпечення економії бюджетних коштів»не передбачали відрахувань із заробітної плати працівників абонентської плати за службові телефони податкового органу, а тому посилання відповідача в цій частині є необґрунтованим, а утримання і заробітної плати позивача в лютому 2011 року в сумі 10,49 грн., в зв'язку з цим, є безпідставним.

В судовому засіданні представником відповідача не доведено за перевищення яких саме лімітів встановлених наказом Долинської МДПІ №171 від 23.12.2011 р. «Про забезпечення економії бюджетних коштів»здійснені утримання із заробітної плати ОСОБА_1 Більш того, відповідачем не надано доказів, що такі перевищення допущено саме позивачем.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення коштів з позивача в сумі 13,83 грн. підлягають задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд вирішити питання про необхідність видання окремої ухвали суду з приводу явних порушень законодавства України про оплату праці в цій частині, вчинених суб'єктом владних повноважень -Долинською міжрайонною державною податковою інспекцією.

Згідно ч. 1 ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В судовому засіданні встановлено, що за результатами перевірки проведеної Територіальною державною інспекцією праці у Кіровоградській області на підставі заяви позивача головний бухгалтер фінансового сектору Долинської МДПІ ОСОБА_7 притягнута до адміністративної відповідальності, відомості про що містяться в листах Територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області від 06.09.2011 р. №П/434-04-15 та від 09.09.2011 р. №2399/04-15 (а.с.210, 211, Т.1).

З огляду на наявність відповідного реагування та застосування заходів щодо порушення законодавства про працю при виплаті заробітної плати ОСОБА_1, зважаючи на те, що необхідністю прийняття окремої ухвали є, зокрема, усунення порушень чинного законодавства, які виявлені під час розгляду справи, колегія суддів не вбачає об'єктивної необхідності у її постановленні в даній справі.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про визначення грошового розміру судових витрат, які повинні бути йому компенсовані.

Згідно ч. 2 ст. 91 КАС України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Відповідно до ч. 3 ст. 91 КАС України граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту п. 5 Граничних розмірів компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. №590 вбачається, що витрати пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла -стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон»від 23.04.1999 р. №663 установлено для працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) граничні норми добових витрат у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України -30 гривень.

Судом встановлено, що представник позивача був присутнім у восьми судових засіданнях для чого приїздив із м.Бобринця, а тому розмір його добових витрат становить 240,00 грн. (30,00 грн. х 8).

Окрім того, представником позивача надано до суду фіскальні чеки, що підтверджують його проїзд для участі в судових засідань із м.Бобринця до м.Кіровограда та з м. Кіровограда до м. Бобринця на загальну суму 167,68 грн. (а.с.202-208, Т.1, 132-134, Т.2).

Отже розмір судових витрат, понесених представником позивача, пов'язаних із його прибуттям до суду складає 407,68 грн. (240,00 грн. + 167,68 грн.).

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 957,74 грн., з яких судом задовольняються вимоги про стягнення 540,33 грн. (344,21 грн. + 182,29 грн. + 13,83 грн.), що становить 27,6% від суми заявлених позовних вимог (540,33 грн. х 100 : 1 957,74 грн.).

З огляду на викладене, стягненню на користь ОСОБА_1 підлягає 27,6% витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, тобто 112,52 грн. (407,68 грн. х 27,6%).

Керуючись ст. ст. 70, 85, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Долинської міжрайонної державної податкової інспекції на користь ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (27200, АДРЕСА_1) 540,33 грн. (п'ятсот сорок грн. 33 коп.), утриманих із заробітної плати.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Присудити ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (27200, АДРЕСА_1) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судові витрати в розмірі 112,52 грн. (сто дванадцять грн. 52).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Дата виготовлення повного тексту постанови -17 листопада 2011 року.

Головуючий суддя С.В. Могилан

Судді Г.П. Нагібіна

Р.І. Брегей