Постанова № 24080663, 12.04.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2012 року 2а-915/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Пилипчук В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»до Фастівської ОДПІ Київської області ДПС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Фастівської ОДПІ Київської області щодо зазначення у акті перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 висновку про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» та ТОВ «ТД «Європа», визнати протиправними дії Фастівської ОДПІ Київської області щодо внесення в програмне забезпечення (АС-АУДИТ) висновків акту перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»та ТОВ «ТД «Європа», що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та зобов`язати Фастівську ОДПІ Київської області ДПС відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан, який був до внесення висновків акту перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»та ТОВ «ТД «Європа», посилаючись на те, що відповідно до чинного законодавства податковий орган не має повноважень щодо визначення нікчемними правочинів, вчинених суб'єктом господарювання. Отже, відповідач вийшов за межі своїх повноважень, встановлюючи порушення товариством вимог ст. ст.203, 215, 216, 228 ЦК України. Крім того, включення висновку акту перевірки до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України проведено згідно Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів ДПС при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, затверджених Наказом ДПА України від 18.04.08 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», який не зареєстрований в Міністерстві юстиції України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Судом встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету ПДВ за період січень, лютий 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ч.5 ст. 203, ч.1 ст. 215, ст.. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий на порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України, також на порушення п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем включено до податкового кредиту суми ПДВ по операціях з ТОВ «ТД «Європа»в рамках укладених угод, які визнані недійсними за січень, лютий 2011 року у розмірі 521154 грн., а саме: у січні 2011 року у розмірі 114208 грн., у лютому 2011 року у розмірі 406946 грн. Крім того, на порушення п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України встановлено відсутність об`єктів оподаткування ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у січні, лютому 2011 року у розмірі 521154 грн. 90 коп.

За результатами перевірки жодного рішення податковим органом прийнято не було, однак, відповідачем дані акту перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»та ТОВ «ТД «Європа»на підставі п. 5.9 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів ДПС при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, затверджених Наказом ДПА України від 18.04.08 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» (далі -Методичних рекомендацій) було внесено до програмного забезпечення (АС-АУДИТ), що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Так, в акті перевірки від 31.01.2012 року зазначено, що для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах позивача з ТОВ «ТД «Європа»було використано акт Ірпінської ОДПІ Київської області від 14.12.2011 року № 255/23-7/33800960 з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року. При відпрацюванні підприємств ризикового сектору економіки Ірпінською ОДПІ Київської області відповідно надісланого акту від 14.12.2011 року встановлено, що ТОВ «ТД «Європа»зареєстроване 10.04.2006 року у виконавчому комітеті Ірпінської міської ради та взято на податковий облік 10.04.2006 року. Директор та головний бухгалтер ОСОБА_1. Стан платника на 18.01.2012 року -9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

У ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, форма 1ДФ -декларації з податку на прибуток підприємств до Ірпінської ОДПІ не подавалася. Відповідно до бази даних «Бест Звіт»Додаток К1 до декларації з податку на прибуток підприємств подано за 9 місяців 2010 року від 09.11.2010 року,за 2010 рік та 1 півріччя 2011 року декларація з податку на прибуток та Додаток К1 до Ірпінської ОДПІ не подавалися. Податкова декларація з доходів фізичних осіб до податкового органу подана з нульовими показниками та зазначено кількість працюючих 1 особа, згідно податкового розрахунку комунального податку за 4 квартал 2010 року чисельність працюючих складає 0 осіб.

ТОВ «ТД «Європа»відсутнє за юридичною та фактичною адресами. Анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість 05.09.2011 року.

Під час проведення перевірки до управління податкового контролю юридичних осіб надано результати експертного дослідження документів щодо належності підпису, виконаного від імені ОСОБА_1 в деклараціях. Згідно висновків попереднього дослідження підписи від імені ОСОБА_1 в податкових деклараціях за січень, лютий, березень та квітень 2011 року, завірених печаткою ТОВ «ТД «Європа», виконані ймовірно не ОСОБА_1, а іншою особою.

Крім того, у ході перевірки не підтверджено наявність поставок (послуг) підприємством замовником у період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року

На підставі викладених обставин податковий орган дійшов висновку, що правочини між ТОВ «ТД «Європа», постачальниками та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, отже, відповідно до ч.1,2 ст. 215, ч.5 ст. 203 ЦК України є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків.

Суд не може погодитися з даною позицією податкового органу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ „Нафтохімічна інвестиційна компанія»та ТОВ «ТД «Європа»був укладений договір № 1/07-01-НП від 07.01.2011 року.

Згідно даного договору ТОВ «ТД «Європа» зобов'язувалося поставити нафтопродукти, а ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»прийняти цей товар та сплатити за нього на умовах, визначених в даному договорі.

На виконання п.5.1 договору ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» проводила оплату за партії товарів перерахуванням коштів через установу банку, що підтверджується банківськими виписками. ТОВ «ТД «Європа»відпускала товар відповідно до видаткових накладних, які є в матеріалах справи, та податкових накладних.

Як зазначено в акті перевірки від 31.01.2012 р. 59/13/2302-36491739 суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту за січень, лютий 2011 року, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даними деклараціями з ПДВ за січень, лютий 2011 року.

Крім того, відповідачем проводилася зустрічна звірка ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»з ТОВ «ТД «Європа» щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень 2011 року (акт перевірки від 28.11.2011 року № 280/2307/36491739), згідно висновку якої документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «ТД «Європа», їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Також, відповідно до актів зустрічних звірок від 29.11.2011 року № 285/2307/36491739 та від 14.12.2011 року № 301/2307/36491739 щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий 2011 року між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»та ТОВ «Європейська інвестиційна фінансова група», а також ТОВ «Україна ТВМ»документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1, ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Це положення закріплює один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин -принцип свободи договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6, ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, довести нікчемність правочину можна виключно єдиним способом: навести норму закону, внаслідок порушення (недотримання) якої правочин можна вважати недійсним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 встановлено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного Кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідачем не визначено, якій саме нормі Закону не відповідає правочин від 07.01.2011 року № 1/07-01-НП, укладений між позивачем та ТОВ «ТД «Європа», що унеможливлює вважати його нікчемним.

Суд зазначає, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються за загальними правилами (ст. 216 ЦК України).

Доказів, які б свідчили про наявність у позивача та його контрагента наміру на вчинення правочину, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, відповідачем не доведено.

Твердження відповідача про відсутність руху товару у ланцюгу постачання до позивача спростовуються наявними матеріалами справи.

Судом не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст вказаних правочинів не відповідає дійсним намірам сторін, і що ці наміри спрямовані на завдання істотної шкоди інтересам держави.

Органи державної податкової служби, зазначені в абзаці першому ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», мають право на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність, а висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Доказом здійснення господарської операції відповідно до норм діючого законодавства є первинні документи, які містять необхідні для обліку господарської операції дані.

Як вбачається з матеріалів справи, операції за вказаними господарськими договорами були належним чином відображені в регістрах бухгалтерського обліку та задокументовані відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні». Відповідачем не оспорюється факт наявності податкових накладних та не надано доказів того, що придбані товарно-матеріальні цінності не використовуються позивачем в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»закріплено диспозитивний метод організації бухгалтерського обліку на підприємстві: питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів, для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації; підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Частинами 5 та 6 статті 267 Господарського кодексу України встановлено, що у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем. Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

Таким чином, ні законодавство, ні договір поставки не зобов'язують підприємство-постачальника мати власні потужності для виробництва товару, його зберігання або самостійно здійснювати його перевезення. Такими виробничими потужностями, транспортною інфраструктурою можуть володіти інші учасники товарообороту: відповідні дилери, субдилери, посередники у торгівлі.

Таким чином дії Фастівської ОДПІ Київської області щодо зазначення у акті перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 висновку про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» та ТОВ «ТД «Європа»є протиправними.

Щодо позовних вимог визнати протиправними дії Фастівської ОДПІ Київської області щодо внесення до програмного забезпечення (АС-АУДИТ) висновків акту перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» та ТОВ «ТД «Європа», що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та зобов`язати відповдіача відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан, який був до внесення висновків акту перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»та ТОВ «ТД «Європа»то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.9 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів ДПС при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, затверджених Наказом ДПА України від 18.04.08 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» при виявленні договору, що суперечить інтересам держави та суспільства і є нікчемним, податковий орган з`ясовує факт подальшого використання платником ПДВ (отримувачем) у господарській діяльності товару, який був предметом зазначеного договору, встановлюється платник ПДВ - наступний покупець вказаного товару. Інформація про виявлену нікчемність направляється до органу ДПС, в якому такий платник обліковується, з метою визначення підстав визнання договору, укладеного між другою парою контрагентів, нікчемним та, відповідно, зменшення суми податкового кредиту. Такі дії вчиняються за ланцюгом придбання товару, який був предметом договору, виявленого нікчемним, до платника ПДВ, що має достатні активи для сплати податкових зобов`язань.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що дані висновку акту перевірки були внесені у програмне забезпечення (АС-АУДИТ) на підставі п. 2.21 Методичних рекомендацій, при цьому вказав, що жодного податкового повідомлення-рішення відповідачем не виносилося.

Згідно п. 2.21 Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов`язань, визначених податковим повідомленням - рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Також суд звертає увагу, що Методичні рекомендації на даний час не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а тому носять рекомендаційний характер.

Враховуючи, що договір між позивачем та ТОВ «ТД «Європа»не є нікчемним, а також те, що за результатами перевірки не було прийнято жодного рішення, відповідачем протиправно було внесено до програмного забезпечення (АС-АУДИТ) висновки акту перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»та ТОВ «ТД «Європа», що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення проти адміністративного позову.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 99, 100, 157-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Фастівської ОДПІ Київської області щодо зазначення у акті перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 висновку про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» та ТОВ «ТД «Європа».

Визнати протиправними дії Фастівської ОДПІ Київської області щодо внесення в програмне забезпечення (АС-АУДИТ) висновків акту перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» та ТОВ «ТД «Європа», що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Зобов`язати Фастівську ОДПІ Київської області ДПС відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан, який був до внесення висновків акту перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» та ТОВ «ТД «Європа».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» судовий збір у розмірі 32 ( тридцять дві) грн. 19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 квітня 2012 р.