Постанова № 24080478, 21.09.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2011 року 2а-3869/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Хім`як С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ТОВ «МРП-Агро»до Бориспільської ОДПІ Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ Київської області від 08.04.2011 року № 0003522320, яким збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ у сумі 6 553 278, 00 грн. основного платежу та 1638 319, 50 грн. штрафної (фінансової) санкції, а також № 0003512320, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 8 191 597, 00 грн. основного платежу та 2 047 899, 25 грн. штрафних (фінансових) санкцій, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені з порушенням вимог чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили та просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що віднесення витрат за договорами до валових витрат позивача не було ним підтверджено первинними бухгалтерськими документами.

Судом встановлено, що Бориспільської ОДПІ була проведена перевірка ТОВ «МРП-Агро»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 14.04.2010р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 14.04.2010 р по 31.12.2010р., про що складено акт від 18.03.2011р. №217/23-2/36953964.

На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ Київської області від 08.04.2011 року № 0003522320, яким збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ у сумі 6 553 278, 00 грн. основного платежу та 1638 319, 50 грн. штрафної (фінансової) санкції, а також № 0003512320, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 8 191 597, 00 грн. основного платежу та 2 047 899, 25 грн. штрафних (фінансових) санкцій

В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем порушено п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9, п. 5.3, п.п. 5.4.4, п.п. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств, що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 32766386 грн. 00 коп, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 8191597 грн. 00 коп, а саме: за 3 квартал 2010 року -у сумі 6576180 грн. 00 коп, 4 квартал 2010 року - у сумі 1615417 грн. 00 коп.; п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 6553277 грн. 00 коп., в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся на загальну суму 6553277 грн. 00 коп.; абз. «а», «б» п. 19.2 ст. 19 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб».

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „МРП-Агро" в перевіряємому періоді здійснювало господарські відносини з:

- ТОВ «Сілейд Систем»на підставі договорів:

№050910 від 01.09.2010р. про надання інформаційно-консультаційні послуги;

№020910 від 01.09.2010р. про надання маркетингових послуг;

№030910 від 01.09.2010р. про надання юридичних послуг.

- ТОВ «Онікс Трейдінг»на підставі договорів:

№010910/01 від 01.09.2010р. про надання інформаційно-консультаційних послуг;

№020910/01 від 01.09.2010р. про надання маркетингових послуг

- ТОВ «Завод Метпроммаш» на підставі договорів:

№8 від 01.10.2011р. про надання інформаційно-консультаційних послуг;

№11 від 01.10.2010р. про надання маркетингових послуг;

№12 від 01.10.2010р. про технічне обслуговування виробничих ліній;

№б/н від 01.10.2010р. транспортного експедирування;

№9 від 01.10.2010р. про надання консультаційних послуг;

№10 від 01.10.2010р. про надання послуг.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за проведені дослідження та роботи не проводились.

Для перевірки Бориспільської ОДПІ та до суду позивачем не надано висновків про надання маркетингових послуг, інформаційно- консультаційних послуг, висновку про надання юридичних послуг та інших письмових доказів на виконання зазначених робіт, в зв'язку з чим не можливо підтвердити факт надання послуг.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, інформаційно-консультативні послуги надавалися усно, що на його думку не забороняється законом. Однак, із п. 2 «Обов`язки виконавця»договорів про надання інформаційно-консультативних послуг вбачається, що виконавець зобов`язується надавати замовнику усні консультації, правові висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, акти виконаних робіт з наведених договорів про надання консультаційних послуг, маркетингових досліджень не містили переліку конкретних питань, які досліджувались та консультації по яким мали місце, стосовно відображення у бухгалтерському обліку, фінансовій та іншій звітності фінансово-господарських операцій, що проводить ТОВ „МРП-Агро".

Також, з актів приймання-передачі послуг не можна зробити будь-якого висновку як про обсяг наданих послуг, так і про обсяг витраченого представником часу на надання цих послуг. Акти лише засвідчують той факт, що послуги надано своєчасно та в повному обсязі, а тому не посвідчують у встановленому законом порядку фактів здійснення господарських операцій та не відповідають вимогам законодавства України щодо первинних документів.

На підприємстві відсутні деталізовані розшифровки послуг, висновки, які зроблені за результатами проведених робіт, де саме та ким надавались зазначені послуги, дати, час проведення послуг, звіти, розшифровки та інше, тобто відсутнє документальне підтвердження здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

У судовому засіданні представником відповідача було зазначено, що із бухгалтерських звітів, які подавав позивач після виконання договорів про надання консультаційних послуг, маркетингових досліджень вбачається, що господарська діяльність позивача не велася, тобто зазначені послуги не були використані в господарській діяльності позивача.

Крім цього, перевіркою встановлено, що ТОВ „МРП-Агро" здійснює торгівлю товарами, при цьому на підприємстві відсутні будь які виробничі лінії (власні чи орендовані основні засоби, виробничі, складські, торгові приміщення).

Також, ні до перевірки, ні до суду не надано замовлень на проведення транспортування, товарно - транспортних накладних, у зв'язку з чим не можливо підтвердити факт здійснення транспортування товару.

Пунктом 5.1 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Отже, правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв`язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь (прибуток, дохід) від придбання послуг. За відсутності останнього немає підстав для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат.

Витрати на маркетинг відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено особливий порядок податкового обліку.

Зокрема, абзацом першим підпункту 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. При цьому підпунктом 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону встановлено, що не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктом 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону.

Отже, витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в підпункті 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону (зокрема, послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо).

При цьому відповідно до вказаного підпункту Закону платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником. Тобто зазначені витрати мають бути безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю платника податку.

Згідно з абзацом четвертим п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імен і якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження включення маркетингових, інформаційно-консультаційних послуг, юридичних послуг, послуг технічного обслуговування виробничої лінії, транспортного експедирування до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", зокрема:

документи, що підтверджують факт отримання маркетингових, інформаційно- консультаційних, юридичних послуг, послуг транспортного експедирування, технічного обслуговування виробничої лінії від іншої особи;

документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Узагальнена характеристика результатів отриманих послуг по факту виконання перелічених вище договорів дає підстави вважати, що вказані договори несуть ознаки нікчемності.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Нікчемним, зокрема, є правочин, який порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинений з метою приховування сплати податків.

Згідно з ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинення з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави й суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсними повністю або частині.

Зокрема, відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, у результаті порушення контрагентами приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад) угоди, укладені ТОВ „МРП-Агро" з ТОВ „Завод Метпроммаш", ТОВ „Онікс Трейдинг", ТОВ „Сілейд Систем" мають протиправний характер. А такі правочини по своїй суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже згідно частиною 2 ст. 228 Цивільного кодексу є нікчемними.

Загальна сума витрат по виконанню угод, що мають ознаки нікчемності, за перевіряємий період становить 12 442 925,00грн, що підтверджується даними регістрів валових витрат у відповідних звітних періодах, та, відповідно, занижено суму податку на прибуток в розмірі 3 110 731,25 грн. До складу податкового кредиту ТОВ „МРП-Агро" включено ПДВ у сумі 2 488 585,00 грн., що підтверджується реєстрами отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди.

Також перевіркою та судом встановлено взаємовідносини ТОВ "МРП - Агро" з ТОВ «Е -Восток Україна».

Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах ТОВ "МРП - Агро" з ТОВ "Е - Восток Україна" було надано документи:

договір поставки № 01071 від 01.07.2010 року,

договір про надання інформаційно - консультативних послуг № 03.07/10 від 01.07.2010 року;

договір про надання маркетингових послуг № б/н від 01.07.2010 року,

податкові накладні,

реєстри "отримані та видані податкові накладні" за період з 15.04.2010 року по 31.12.2010

року,

декларації з податку на додану вартість за період з 15.04.2010 року по 31.12.2010 року, видаткові накладні,

акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), бухгалтерські довідки.

Між ТОВ «Е - Восток - Україна»(Виконавець), в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «МРП - Агро»(Замовник), в особі директора ОСОБА_2, укладено договір поставки від 01.07.2010 року за № 01071, договір про надання інформаційно - консультаційних послуг від 01.07.2010 року за № 03.07/10, договір про надання маркетингових послуг від 01.07.2010 року за № б/н.

Видаткові та податкові накладні, акти приймання - передачі від ТОВ «Е - Восток Україна»підписані директором ОСОБА_1 та скріплені печаткою ТОВ «Е - Восток Україна».

Відповідно даним оборотно - сальдових відомостей ТОВ „МРП - Агро" за 2010 рік по рахунку : 631 „Контрагенти - товари" встановлено взаємовідносини з ТОВ «Е - Восток Україна»на загальну суму 23 330 553,30 грн; по рахунку 6852 «Контрагенти - послуги»встановлено взаємовідносини з ТОВ «Е - Восток Україна»на загальну суму 1 057 599,49 грн.

Операції з придбання ТМЦ від ТОВ «Е - Восток Україна»в бухгалтерському обліку ТОВ „МРП - Агро" відображені наступними бухгалтерськими проведеннями, а саме:

Дт 6415 (податковий кредит) Кт 631 (контрагенти) сума 3888425,50 грн;

Дт 281 (товари в асортименті) Кт 631 (контрагенти) сума 19442127,80 грн;

Операції з придбання послуг від ТОВ «Е - Восток Україна»в бухгалтерському обліку ТОВ „МРП - Агро" відображені наступними бухгалтерськими проведеннями, а саме:

Дт 6415 (податковий кредит) Кт 6852 (контрагенти) сума 176266,58 грн;

Дт 92 (послуги) Кт 6852 (контрагенти) сума 881332,91 грн;

Розрахунки між суб'єктами господарювання в перевіряємому періоді не проводились.

Станом на 31.12.2010 року по розрахунках з ТОВ «Е - Восток Україна»кредиторська заборгованість становить 24 388 152,79 грн.

В ході перевірки встановлено, що валові витрати на придбання товарів (робіт, послуг), а саме придбання ТМЦ та послуг від ТОВ «Е - Восток Україна»відображені в декларації з податку на прибуток підприємства в ряд. 04.1 за 9 місяців 2010 року (III кв.2010р.) на загальну суму 20 323 460,71 грн. в тому числі по періодам: - за III квартал 2010р. в сумі 20 323 460,71 грн.

При опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» з використанням АРМу «Система обробки податкових зобов'язань»виявлено розбіжності (додатку 5 до податкових декларацій за липень - серпень 2010 року). Згідно даних бази ДПА, податкові накладні ТОВ «Е - Восток Україна»( від 30.07.2010р. № 18075 та від 30.08.2010р. № 17978) не включались до податкового зобов'язання відповідного звітного періоду. Розходження сум ПДВ становить 4064692,13 грн.

Згідно даних бази ДПА ТОВ «Е - Восток Україна» протягом 2010 року подано податкову звітність, яка визнана недійсною, до ДПІ у Печерському районі м. Києва, де на обліку перебуває суб'єкт господарювання.

Згідно бази даних податкова звітність ТОВ «Е - Восток Україна»протягом 2010 року до ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнята «до відома», адреса реєстрації відноситься до «адреси масової реєстрації», засновником та керівником підприємства являється Ясин Себкхи, м. Ніцца, бульвар Ежені 22.

Таким чином, суми податку на додану вартість на суму 4064692,13 грн., включені до складу податкового кредиту на підставі наданих податкових накладних від 30.07.2010р. № 18075 та від 30.08.2010р. № 17978 ТОВ «МРП - Агро», не підтверджені податковими зобов'язаннями постачальника ТОВ «Е - Восток Україна», тобто не задекларовані у складі податкових зобов'язань відповідних податкових періодів.

На порушення п.1.3 ст.1 ЗУ „Про податок на додану вартість" нормативного законодавчого визначеного поняття особа платник податку ТОВ «Е - Восток Україна»не нараховано та не внесено до бюджету суми податку на додану вартість у липні 2010 року та у серпні 2010 року по взаєморозрахунках з ТОВ «МРП - Агро».

Отже, ТОВ «Е - Восток Україна»(постачальником) фактично не виконано обов'язки платника щодо внесення до бюджету податкових зобов'язань (не сплачено податок на додану вартість до бюджету), таким чином, права на податковий кредит у ТОВ «МРП - Агро»не виникає.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ «Е - Восток Україна» зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 06.07.2006 та взято на податковий облік 07.07.2006 року за №41534.

На адресу ДПІ у Печерському районі м. Києва, місце реєстрації ТОВ «Е - Восток Україна», направлено запит від 11.11.2010 за №4430/7/26-34.

На запит від 11.11.2010 за №4430/7/26-34 ДПІ у Печерському районі м. Києва повідомило про складений акт від 05.05.2010 № 173/1/15-7 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Е - Восток Україна»(код за ЄДРПОУ 34478763), свідоцтва платника ПДВ за № 37730329, видане 24.07.2006 року ДПІ у Печерському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер 344787626551, з 05.05.2010 року в зв'язку з тим, що платник не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.05.2009 року до 05.05.2010 року.

Також в ході проведення перевірки встановлено, що договір поставки від 01.07.2010 року № 01071, договір про надання інформаційно - консультаційних послуг від 01.07.2010 року № 03.07./10 та договір про надання маркетингових послуг від 01.07.2010 року № б/н, укладеніміж ТОВ «Е - Восток - Україна»(Виконавець) в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «МРП - Агро»(Замовник) в особі директора ОСОБА_2, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт, виписані на виконання даних Договорів, підписані ОСОБА_1 м. Ніцца, бульвар Ежені, 22 та завірено печаткою ТОВ «Е - Восток Україна».

Листом Державної прикордонної служби України від 29.10.2010 року № 0.253-12199/1/15- 10 надано витяг з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», згідно якої гр. Франції ОСОБА_1 останній раз перетинав кордон України 28.02.2007 року.

Декларації з податку на додану вартість за 2010 рік ТОВ «Е - Восток Україна»подані до ДПІ у Печерському районі м. Києва за підписом директора ОСОБА_4.

Старшим оперуповноваженим з ОВС УОСРП УПМ ДПА у м. Києві капітаном міліції Шевченком І.В. складено протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 06.10.2010 року.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_4 було встановлено, що в грудні 2009 року знайомий на ім'я Віталій запропонував йому заробити 100 гривень. Для цього необхідно було лише підписати довіреність у нотаріуса, що він і зробив. Про те, що він являється керівником ТОВ «Е - Восток Україна», він дізнався від працівників податкової міліції. Документів на відкриття фірми і відкриття рахунку він не підписував, ніяких документів з реквізитами ТОВ «Е - Восток Україна»(ні звітних, ні договірних, ні бухгалтерських документів) також не підписував. Податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «Е Восток Україна» та додатки № 5 до них за червень, липень, серпень 2010 року не підписував. До діяльності ТОВ «Е - Восток Україна»ніякого відношення не має. Чим займається підприємство, він не знає.

Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при МВС України на Південно- Західній залізниці проведено почеркознавче дослідження та надано висновок від 07.10.2010 р. № 259, згідно якого «Підписи від імені гр. ОСОБА_4 на документах ТОВ «Е - Восток Україна»виконані не гр. ОСОБА_4, а іншою особою.

Викладене свідчить про відсутність у ТОВ «Е - Восток Україна»адміністративно- господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ «МРП - Агро»та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Е - Восток Україна» не створення правових наслідків. Тобто, такий правочин носить нікчемний характер.

ТОВ «МРП - Агро»діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний адміністративно-майновий стан ТОВ «Е - Восток Україна», умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались.

Викладене дає підстави стверджувати, що фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «МРП - Агро»з ТОВ «Е - Восток Україна»носять характер нікчемного правочину, оскільки даний правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: частинам 1, 3 та 5 ст.203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч1 ст.203 ЦКУ), волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦКУ) та правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦКУ).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст.203 ЦК України, яка визначає, що:

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має встановлюватися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені

ним.

Згідно ч.1, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Оскільки, відповідно до ч.1, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України вищевказані правочини є нікчемними, то їх недійсність встановлена законом, а це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасникі господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Враховуючи викладене, оформлені (виписані) первинні документи на поставку ТМЦ та виконання послуг, укладені між ТОВ «МРП - Агро»та ТОВ «Е - Восток Україна», є нікчемними.

Перевіркою правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ «МРП - Агро»по взаєморозрахунках з ТОВ «Е - Восток Україна»встановлено наступне:

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку».

Вимогами п.9.1, п.9.2, ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України № 88 первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі, посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 3 ЗУ «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Порядок заповнення податкової накладної визначений п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», та Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 (далі- Порядок №165).

Пунктом 18 Порядку № 165 визначено: усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Враховуючи те, що угоди між підприємствами ТОВ „МРП - Агро" та ТОВ «Е - Восток Україна», а саме договір поставки від 01.07.2010 року № 01071, договір про надання інформаційно - консультаційних послуг від 01.07.2010 року № 03.07./10 та договір про надання маркетингових послуг від 01.07.2010 року № б/н є нікчемними, то судом не можуть бути прийняті до уваги податкові накладні, виписані від імені ТОВ «Е - Восток Україна».

Також, в порушення пп.7.4.5 п.7.4 статті 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", ТОВ «МРП - Агро»неправомірно включало до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаними ТОВ «Е - Восток Україна», оскільки актом від 05.05.2010 року № 173/1/15-7 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Е - Восток Україна»з 05.05.2010 року анульовано реєстрацію платника податку.

Відповідно до п. п. 7.2.4. п. 7.2. статті 7 ЗУ «Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до положень п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку №165 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представниками відповідача було надано достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

У свою чергу, представник позивача не надав жодних доказів в обгрунтування позовних вимог та не довів неправомірності дій відповідача.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 99, 100, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Постанова у повному обсязі виготовлена .