Постанова № 24078985, 23.03.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/9172/11

категорія 9.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В.

при секретарі - Василюк Т.М., Господарчук І.В.,

за участю представника позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Пропан" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про скасування податкового повідомлення-рішення №0000442301 від 01.04.2011 р.,-

встановив:

Дочірнє підприємство "Пропан" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про скасування податкового повідомлення-рішення №0000442301 від 01.04.2011 року. В обґрунтування позову позивач зазначає, що Державною податковою інспекцією у Житомирському районі була проведена невиїзна позапланова перевірка Дочірнього підприємства "Пропан" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року. За наслідками перевірки відповідачем було складено акт від 17 березня 2011 року №565/23-0/30928236/0100. На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення №0000442301 від 01.04.2011 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість всього в сум 246228,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 196982 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 49246 грн. Вказане рішення позивач вважає незаконним, оскільки при проведенні перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення відповідачем не було враховано ті обставини, що позивач надав всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких підприємство включило до складу податкового кредиту суму 196982 грн. Крім того, позивач зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову. Вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства, підтвердженням чого є рішення про результати розгляду скарг Дочірнього підприємство "Пропан" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" у порядку адміністративного оскарження.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податкової інспекції у Житомирському районі була проведена невиїзна позапланова перевірка Дочірнього підприємства "Пропан" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

За наслідками перевірки відповідачем було складено акт від 17.03. 2011 року №565/23-0/30928236/0100. При проведенні перевірки було встановлено порушення пп.7.2.1 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягало у заниженні податку на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 196982 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що Дочірнім підприємством "Пропан" Публічного акціонерного товариства "Житомиргаз" до складу податкового кредиту грудня 2010 року віднесено 144963 грн. податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними Товариством з обмеженою відповідальністю "Кванта Коста" з порушенням вимог абзацу д) пп. 7.2.1 п. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 30.05.1997 року № 165, згідно яких податкова накладна має містити зазначене окремим рядком місце розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

Одночасно, в акті зазначено, що перевіркою взаємовідносин Дочірнього підприємства "Пропан" Публічного акціонерного товариства "Житомиргаз" з Товариством обмеженою відповідальністю "Кванта Коста" не встановлено факту передачі товарів від постачальника до покупця, до складу податкового кредиту на підставі нікчемного правочину віднесено 144963 грн податку на додану вартість.

Також в акті перевірки вказано, що основним постачальником Приватного підприємства "Житомирпропансервіс" є ТОВ "Кванта Коста" інден.код 36456249 яке транзитером. ТОВ "Пропан" сформовано податковий кредит з ПП "Житомирпропансервіс" в сумі 52019 грн.

Допущені порушення призвели до заниження податку на додану вартість за груднь 2010 року в сумі 196982 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в Житомирському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011 року № 0000442301, яким позивачу визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 246228 грн., в тому числі 196982 грн. основного платежу та 49246 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Однак, суд вважає, що вказане рішення податковим органом прийнято з порушенням закону, виходячи з наступного.

Щодо податкового кредиту, сформованого по взаємовідносинах з ТОВ "Кванта Коста".

З матеріалів справи вбачається, що Дочірнім підприємством "Пропан" Публічного акціонерного товариства "Житомиргаз" укладено договір поставки нафтопродуктів (зрідженого газу пропан-бутан) № 02/08/11-10 від 02.08.2010 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кванта-Коста". Згідно пункту 1.1 укладеного договору постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кванта-Коста" зобов'язується постачати і передавати у власність покупця - Дочірнього підприємства "Пропан" зріджений газ пропан-бутан, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його на умовах даного договору.

В грудні 2010 року, до складу податкового кредиту Дочірнім підприємством "Пропан" віднесено 144963 грн податку на додану вартість з вартості зрідженого газу за податковими накладними, виписаними Товариством з обмеженою відповідальністю "Кванта-Коста", а саме: від 03.12.2010 року № 2162 на суму 70000 грн., в тому числі: ПДВ 11666 грн. 67 коп., від 08.12.2010 року № 2163 на суму 75000 грн., в тому числі: ПДВ 12500 грн., від 08.12.2010 року № 2170 на суму 150000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн., від 14.12. 2010 року № 2165 на суму 64780 грн., в тому числі: ПДВ 10796 грн. 67 коп., від 27.12.2010 року № 2168 на суму 337455 грн., в тому числі: ПДВ 56242 грн. 50 коп., від 28.12.2010 року № 2169 на суму 172545 грн., в тому числі: ПДВ 28757 грн. 50 коп.

В податкових накладних та в договорі на поставку зрідженого газу від 02.08.2010 року № 02/08/11-Ю, вказано, що постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кванта-Коста" знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 41/2.

Однак, як зазначено в акті перевірки, відповідно до бази даних Державної податкової адміністрації України Товариство з обмеженою відповідальністю "Кванта-Коста" перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції в м. Сімферополі (платник податків за основним місцем обліку, 109) з 6 червня 2009 року. Юридична адреса: м. Сімферополь, вул. Бахчисарайська,3. Тобто, податковим органом встановлено невідповідність адреси, зазначеної в податкових накладних і в договорі на поставку газу адресі, за якою платник перебуває на податковому обліку.

Відповідач вказує, що податкові накладні складені з порушенням наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 30 травня 1997 року № 165, відповідно до якого у податковій накладі окремим рядком зазначається місцезнаходження продавця. А тому, податкові накладні складені з порушенням вказаних вимог не відповідають дійсності та не можуть підтверджувати податковий кредит покупця.

Разом з тим, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено обов'язковий перелік реквізитів, що має містити податкова накладна, а саме: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З довідки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.02.2012 року № 370 вбачається, що ТОВ "Кванта Коста" було зареєстровано за адресою: м.Харків, проспект Гагаріна, б.41/2. Як свідчить реєстраційний запис № 5 із зазначеної довідки ТОВ "Кванта Коста" 10.12.2010 року змінило юридичну адресу на м.Сімферополь, вул.Бахчисарайська, буд.3.

Тобто, ТОВ "Кванта Коста" у виданих позивачу в грудні 2010 року податкових накладних фактично вказало свою попередню юридичну адресу.

У ході розгляду справи встановлено, що у податкових накладних, наданих позивачем для підтвердження податкового кредиту, були зазначені усі реквізити, передбачені вимогами пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Також, факт здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Кванта Коста", крім податкових накладних, підтверджується видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, виписками з банківського рахунку про перерахування коштів, рахунками-фактурами, актами приймання газу, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 28-45, 48-50, 105-111, 122-126).

Зважаючи на те, що податкові накладні видані тією ж особою, яка видала згадані в акті перевірки податкові накладні, суд вважає, що наявні у позивача податкові накладні у повній мірі виконують функції, покладені на них Законом України "Про податок на додану вартість", оскільки з їх змісту можливо ідентифікувати учасників господарської операції, визначити їх податкові номери, з'ясувати ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, а також загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Тобто, ці податкові накладні підтверджують фактичність здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість (у складі вартості товару, послуг), а також суми цього податку. Суд вважає, що ті недоліки, на які посилається відповідач, не роблять вказані звітні документи недійсними та не можуть свідчити про їх неналежність та недопустимість як підстави для формування податкового кредиту, а відтак вони відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Щодо посилань відповідача на неналежно оформлені товаро-транспортні накладні, що надані на перевірку і які містять невірні відомості про вантажовідправника або отримувача, то суд вважає їх необгрунтованими, зважаючи на таке.

По-пеше, акт перевірки від 17.03.2011 року 3 565/23-0/30928236/0100 містить посилання на ту обставину, що в ході проведення перевірки, згідно документів, наданих для перевірки, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв"язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Тобто, відповідач в своєму акті вказує, що підприємством такі документи на перевірку не надавались, а відтак, у суду відсутні підстави встановити, які саме товаро-транспортні накладні перевірялись податковим органом.

По-друге, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що товаро-транспортні накладні, на які посилається представник відповідача в своєму запереченні, складені на транспортування газу скрапленого і до операцій по закупівлі у ТОВ "Кванта Коста" газу зрідженого відношення не мають.

За таких обставин вказані доводи відповідача суд до уваги не приймає.

Щодо операцій з ПП "Житомирпропансервіс".

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пп.5,6 Розділу 1 Порядку).

Пунктом 5.2 Розділу 2 вказаного Порядку визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Разом з тим, в акті перевірки від 17.03.2011 року 3 565/23-0/30928236/0100 вказано лише те, що основним постачальником Приватного підприємства "Житомирпропансервіс" є ТОВ "Кванта Коста" інден.код 36456249 яке транзитером. ТОВ "Пропан" сформовано податковий кредит з ПП "Житомирпропансервіс" в сумі 52019 грн. (а.с.23). Однак, будь-яких посилань на первинні документи бухгалтерського обліку чи встановлені порушення при проведенні господарських операцій з даним контрагентом акт перевірки не містить.

Крім того, в акті виїзної позапланової перевірки від 10.06.2011 року № 1171/23-0/30928236/0100, яка була проведена в ході апеляційного оскарження повідомлення-рішення, також не міститься будь-яких посилань ні на документи бухгалтерського обліку, ні на наявність порушень з боку позивача, а лише зазначена аналогічна фраза. (а.с.6-65).

Однак, в свої запереченнях на позовну заяву представник відповідача вказує на наявність у позивача податкових накладних, виписаних ПП "Житомирпропансервіс", які стали підставою для формування податкового кредиту в сумі 52019 грн 23 коп.. Будь-яких зауважень щодо складання вказаних податкових накладних відповідачем не наводиться. (а.с. 96-100). Тобто, відповідачем не заперечується факт наявності у позивача податкових накладних, виписаних ПП "Житомирпропансервіс".

Відповідно до ч.3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом.

Разом з тим, відповідач в своїх запереченнях посилається на акт виїзної позапланової перевірки Приватного підприємства "Житомирпропансервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Кванта Коста" та ДП "Пропан" за грудень 2010 року від 08.04.2011 року № 1562/23-1/36297805/0100, проведеної ДПІ в м.Житомирі.

З даного акту вбачається, що постачальником газу зрідженого Приватного підприємства "Житомирпропансервіс" є Товариство з обмеженою відповідальністью "Кванта Коста". ДПІ в м.Житомирі робиться висновок про відсутність факту поставки товару (газу) і вказується, що ПП "Житомирпропансервіс" безпідставно виписано податкові накладні на податкові зобов"язання на продаж товарів на адресу контрагентів-покупців, в т.ч. ДП "Пропан" (а.с.164-176). Однак, будь-яких доказів того, що ДПІ в м.Житомирі було прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення ПП "Житомирпропансервіс" суми податкових зобов"язань з ПДВ по цих операціях відповідачем суду надано не було.

Зважаючи на вказані обставини, суд приходить до висновку про безпідставність доводів відповідача про порушення позивачем Закону України "Про податок на додану вартість" в частині віднесення до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ по операціям з ПП "Житомирпропансервіс".

Щодо нікчемності угод.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статей 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку статті 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також, відповідно до статті 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені правові норми, суд прийшов до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладений між позивачем та ТОВ "Кванта Коста" договір № 02/08/11-10 від 02.08.2010 року на поставку нафтопродуктів не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до статті 71 КАС України, він як суб'єкт владних повноважень має довести суду правомірність свого рішення.

За таких обставин, висновки податкового органу щодо фіктивності (нікчемності) вказаного договору не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання його таким.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням закону та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст.86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Житомирському районі податкове повідомлення-рішення № 0000442301 від 01.04.2011 року.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Пропан" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" судові витрати в сумі 3 грн 40 коп. судового збору шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Державної податкової інспекції у Житомирському районі.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 28 березня 2012 р.