Постанова № 24078661, 08.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4703/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год.40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тарасенко І.М.

при секретарі Бебешко Ю.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Неведомого Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про стягнення грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька про стягнення грошової допомоги.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 30.01.2012 року ОСОБА_1 звільнена з посади головного спеціаліста сектору по роботі за зверненнями громадян у зв'язку із скороченням посади за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю на підставі наказу №7-0. Загальний стаж державного службовця на момент звільнення складав більше 15 років та 10 місяців.

З 08.02.2012 року ОСОБА_1 була призначена пенсія довічна у відповідності до Закону України «Про міри по законодавчому забезпеченні реформування пенсійної системи», оскільки вона мала достатній стаж та вік державної служби.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 пішла на пенсію як державний службовець та має стаж роботи більш 15 років, як державного службовця та загальний стаж більш 36 років, то на неї поширюється дії норми Закону України «Про Державну службу», відповідно до якого вказано, що державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Відповідно до довідки №57/06 Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька від 24.02.2012 року посадовий оклад позивача складає 1073,0 грн.

Таким чином, на думку ОСОБА_1 відповідач повинен був на момент виходу на пенсію виплати їй допомогу у розмірі 10 730,00 грн.

15 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з проханням виплатити їй 10 посадових окладів у відповідності до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Однак, відповідач листом №1835/08 від 23.02.2012 року пояснив позивачу те, що вона звільнена у зв'язку зі скороченням посади, а ні в зв'язку з виходом на пенсію. Таким чином виплатити допомогу у розмірі 10 посадових окладів відмовився.

Позивач вважає, що відмова відповідача є незаконною та такою що протирічить нормам діючого законодавства.

Таким чином, позивач просить суду стягнути з Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 допомогу у розмірі 10 посадових окладів в сумі 10730,00 грн.

В судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні тим, що викладені в адміністративному позові, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав суду пояснення та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з трудової книжки, ОСОБА_1 12.03.1996 року прийнята на роботу в Будьоннівський відділ соціального захисту населення на посаду спеціаліста 7 категорії та присвоєно звання державного службовця 15 рангу.

Наказом №9-0 від 05.02.2001 року переведена до Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька на посаду головного спеціаліста по контролю за призначенням пенсій із кадрового резерву відділу пенсійного забезпечення.

Відповідно до наказу №7-0 від 30.01.2012 року ОСОБА_1, головного спеціаліста сектора по роботі із зверненням громадян, звільнено 30.01.2012 року, у зв'язку з скороченням посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2012 року ОСОБА_1 звернулась до начальника Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька з заявою про виплату їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних посадових окладів згідно зі статтею 37 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з виходом на пенсію держаного службовця.

Проте, листом від 23.02.2012 року №1853/08 Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька на звернення ОСОБА_1 відмовило у виплаті позивачу 10 посадових окладів, при цьому пояснивши, що обов'язковою умовою для виплати вказаної допомоги є звільнення працівника з посади державного службовця, у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця. Отже, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» не встановлено право на отримання 10 посадових окладів державним службовцям, трудові відносини з яким припинені відповідно до п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, а право на виплату 10 посадових окладів виникає лише на підставі припинення трудових відносин, у зв'язку з виходом на пенсію.

Суд вважає, таки посилання відповідача необгрнтованими, у зв'язку з чим не може погодитись з такими висновками Пенсійного органу, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років.

Згідно до ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу» державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Враховуючи викладене, слід зазначити, що норми статті 37 Закону України «Про державну службу» виплату грошової допомоги пов'язують з двома умовами: виходом на пенсію і стажем державної служби не менш як 10 років.

Окрім того, норми статті 37 вказаного Закону не передбачають виключень або обмежень щодо виплати грошової допомоги у разі звільнення особи за статтею 40 КЗпП України, або будь-якою іншою.

Як, встановлено судом та не заперечувалося сторонами у ОСОБА_1 наявний стаж державної служби не менш 10 років, що також підтверджується копією трудової книжки позивача, що міститься в матеріалах справи.

Отже, позивач вийшов на пенсію, як державний службовець на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, а тому не втратив права на отримання грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Також, суд звертає увагу на те, що положення ст. 37 Закону України «Про державну службу» про виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів не ставлять в залежність обставин виходу на пенсію з настанням граничного віку чи у зв'язку зі скороченням штату.

Окрім того, листом Міністерства праці та соціальної політики від 28.06.2011 року № 234/13/84-11 та від 31.01.2012р. №53/13/155-12. надано роз'яснення Пенсійним фондам України, що згідно п.п. «г» п.1 ст.26 Закону України «Про зайнятість населення» (у редакції, чинній до 1 жовтня 2011 року) працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законом строку осіб перед пенсійного віку, які мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії. Цією нормою закону встановлена додаткова соціальна гарантія з боку держави для певної категорії громадян, а саме: право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку за певних умов. Використання особою такої додаткової гарантії не може бути підставою для позбавлення особи інших належних їй соціальних гарантій, встановлених іншими законами. У даному випадку - права на встановлену статтею 37 Закону України «Про державну службу» грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів у разі виходу такої особи на пенсію за наявності стажу державної служби 10 років.

Таким чином, для отримання державним службовцем права на виплату йому грошової допомоги в розмірі 10 місячних окладів закон передбачає одночасне настання сукупності наступних юридичних фактів, а саме, вихід на пенсію та наявність стажу державної служби не менше 10 років.

Оскільки, позивач за своїм віком, страховим стажем та стажем державної служби набув право на достроковий вихід на пенсію відповідно до статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», відповідач зобов'язаний був виплатити йому грошову допомогу в розмірі десяти посадових окладів, згідно із частиною 13 статті 37 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, відповідач зобов'язаний був виплатити позивачу грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, згідно із ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Суд при вирішенні даної справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КАС України).

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вищенаведеного суд зазначає, що відповідач не надав жодних належних доказів, якими б підтверджувалась правомірність не виплати позивачу грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів згідно з частиною тринадцятою статті 37 Закону України «Про державну службу», а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про стягнення грошової допомоги - задовольнити повністю.

Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька на користь ОСОБА_1 допомогу у розмірі 10 посадових окладів в сумі 10730 (десять тисяч сімсот тридцять) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784005 - Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 38034015, МФО 834016, банк - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 08 травня 2012 року.

Повний текст постанови складений 11 травня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.