Постанова № 24078612, 08.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4836/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі Очкасова К.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»

до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції

Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

№ 0000231541 від 5 квітня 2012 року

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 01-12/111 від 3.01.12р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 91/10/10-013 від 14.03.12 р.)

Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000231541 від 5 квітня 2012 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що підприємство позивача засновано Міністерством вугільної промисловості України з метою здійснення некомерційної діяльності - організації контролю за виконанням робіт та заходів з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Донецької області. Підприємство належить до загальнодержавної форми власності, єдиним джерелом фінансування його діяльності є державні кошти. Причиною несвоєчасної сплати податкових зобов'язань підприємством позивача є несвоєчасне фінансування державою підприємства.

Посилаючись на наведене та наполягаючи на тому, що не може бути притягнутим до фінансової відповідальності платник податків за відсутності вини (складової частини податкового порушення), позивач зауважував на протиправності прийнятого податковою інспекцією податкового повідомлення-рішення та наявності підстав для визнання його недійсним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, в судовому засіданні надав письмові заперечення. В наданих до суду запереченнях відповідач зазначав, що обов'язок платників податків своєчасно сплачувати податкові зобов'язання в порядку та розмірах, встановлених законом визначений статтею 67 Конституції України та положеннями Податкового кодексу України. Зазначений обов'язок поширюється на всіх без виключення платників податків, у тому числі тих, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та засновані на державній власності.

Враховуючи викладене просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за кодом 32442610. В Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби позивач зареєстрований як платник податків за неосновним місцем обліку.

21 березня 2012 року податковою інспекцією проведено невиїзну камеральну перевірку податкової звітності з екологічного податку Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», за наслідками проведення якої складений акт № 32/15-1/32442610 (арк. справи 45-47). Зазначеним актом встановлено несвоєчасну сплату позивачем податкових зобов'язань з екологічного податку, задекларованих в декларації за 2-й квартал 2011 року. Згідно викладеного в акті № 32/15-1/32442610 від 21 березня 2012 року, екологічний податок в за 2-й квартал 2011 року, граничним терміном сплати якого є 19 серпня 2011 року сплачений позивачем в сумі 362,80 грн. за платіжним дорученням № 71/66 від 15 лютого 2012 року та в сумі 13 567,61 грн. за платіжним дорученням № 71 від 17 лютого 2012 року із прострочкою сплати відповідно 180 та 182 календарних дні.

5 квітня 2012 року на підставі викладених в акті перевірки висновків та абзацу 3 пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000231541, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання в сумі 2 786,08 грн. (арк. справи 7).

Між сторонами не є спірними обставини щодо надання позивачем декларації з екологічного податку, правомірності зарахування сплачених позивачем коштів у лютому 2012 року в рахунок погашення зазначених зобов'язань. Представником позивача в судовому засіданні підтверджено факт несвоєчасної сплати грошових зобов'язань за декларацію з екологічного податку за 2-й квартал 2011 року.

Спірним питанням у межах цієї справи є відсутність вини платника податків, як передумова застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.

З 01 січня 2011 року відносини у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, коло суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Згідно пункту 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 цього Кодексу, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з пунктом 87.9. статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Згідно пункту 14.1.57 статті 14 Податкового кодексу України екологічний податок є загальнодержавним обов'язковим платежем, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Відповідно до статі 250 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом з екологічного податку є календарний квартал. Пунктом 250.2. цієї статті передбачено, що платники податку та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Враховуючи наведене, кінцевим днем сплати екологічного податку за звітний період - 2-й квартал 2011 року є 19 серпня 2011 року.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів (арк. справи 37-64), позивачем своєчасно надано податкову декларацію з екологічного податку за 2-й квартал 2011 року, але визначені в ній зобов'язання своєчасно сплачено не було. Через несвоєчасну сплату позивачем зазначених грошових зобов'язань, податковою інспекцією на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовані до позивача штрафні санкції.

Так, штрафні санкції в сумі 2 786,08 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0000231541 від 5 квітня 2012 року застосовані до позивача внаслідок сплати ним зобов'язань з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти в сумі 13 930,41 грн., визначених декларацією з екологічного податку за 2-й квартал 2011 року платіжними дорученнями № 71/66 від 15 лютого 2012 року та № 71 від 17 лютого 2012 року, із прострочкою сплати більше ніж 30 календарних днів.

Відповідальність за порушення сплати узгодженого податкового зобов'язання передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, згідно якої у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання та у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Виходячи з приписів цієї статті порушення (несвоєчасна сплата), за вчинення якого нею передбачено відповідальність, вважається закінченим (вчиненим) в момент сплати платником податку грошових зобов'язань.

Згідно пункту 109.1. статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 111 Податкового кодексу України визначені наступні види відповідальності юридичної відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи: фінансова; адміністративна; кримінальна. При цьому, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Виходячи з наведеного вище податкове порушення складається з трьох елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт. Наявності вини як суб'єктивної сторони порушення, що являє собою ставлення винної особи до вчиненого нею порушення, не передбачено приписами наведених статей умовою для визначення діяння платника податків податковим порушенням.

З огляду на таке суд не приймає посилання позивача на відсутність вини підприємства як складової частини порушення в обґрунтування протиправності оскаржуваного ним податкового повідомлення-рішення.

Посилання позивача на недостатність бюджетного фінансування в обґрунтування протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення також не приймаються судом до уваги, оскільки бюджетне фінансування підприємства не визначено підставою звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань.

Отже, враховуючи наведене вище та приймаючи до уваги підтвердження наявними в матеріалах справи документами здійснення позивачем сплати зобов'язань, визначених в декларації з екологічного податку за 2-й кварталі 2011 року із прострочкою більше ніж 30 календарних днів, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000231541 від 5 квітня 2012 року прийнято правомірно та є таким, що відповідає чинному законодавству, з огляду на що вимоги позивача про визнання його недійсним є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

З огляду вище викладене, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись статтями 2, 8 - 11, 40, 69-72, 94, 122 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000231541 від 5 квітня 2012 року, відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 8 травня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 травня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Михайлик А.С.