Постанова № 24077833, 12.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2012 р. о 15 годин 55 хвилин Справа №2а-3338/11/0170/11

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Фурлетовій Г.Ю., розглянувши за участі представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність від 01.12.2011р., ОСОБА_2, довіреність від 09.04.2012р.

від відповідача ОСОБА_3, довіреність від 03.03.2012р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай»

до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними дій щодо зменшення суми, яка підлягає включенню до складу податкового кредиту у розмірі 13 414 558грн., актом перевірки від 17.03.2011р. за №32/1502/00411855.

Позов вмотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно відсутності у позивача права на віднесення сум ПДВ у розмірі 13 414 558грн. до рядку 23.2 «значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду» за січень 2011року у зв'язку із тим, що позивачем не відображена вказана сума ПДВ у рядку 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації за грудень 2010року. Позивач зазначив про те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010р. №2275-VІ були внесені зміни до Закону України «Про податок на додану вартість» та встановлено, що залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту, починаючи з першого звітного періоду 2011р. За таких обставин, позивачем правомірно до податкової декларації за червень 2010р. до строки 23.2 було включено значення рядку 26 податкової декларації за травень 2010р. тільки в частині сум ПДВ, які сплачені постачальникам в попередніх податкових періодах, а до декларації з ПДВ за січень 2011р. позивачем було включено залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків із постачальниками.

Представники позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов в яких зазначив про те, що позивачем при заповнення декларації з ПДВ за січень 2011р. допущена методологічна помилка чим порушено п.5.12.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. за №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованим Міністерством юстиції України 09.07.97р. за №250/2054.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.04.2012р. допущено заміну первинного відповідача Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим його правонаступником Державною податковою інспекцією в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку із наступним.

Приватне акціонерне товариство «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» є юридичною особою (ідентифікаційний код 00411855), що підтверджується копією виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходиться на обліку в ДПІ Бахчисарайському районі АР Крим ДПС. З 28.07.1997р. є платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №200014149(а.с. ).

Посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011р. ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай».

За результатами перевірки складено акт №32/1502/00411855 від 17.03.2011р., у висновках якого зазначено, що на підставі пункту 48.1 ст.48 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 30.05.1997 №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованого Міністерством юстиції України 09.07.97р. за №250/2054 за результатами камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за січень 2011р. встановлено порушення порядку заповнення декларації, внаслідок чого зменшується сума, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 13 414 558грн.(а.с.5-13).

Таких висновків податковий орган дійшов у зв'язку із тим, що позивачем при заповненні декларації з ПДВ за січень 2011р. порушено вимоги п.п. 5.12.4 п.5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, відповідно до якого залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду). За даними декларації позивача з ПДВ за грудень 2010р. підприємство не відобразило значення рядка 26 у розмірі 13 414 558грн., яке підлягає переносу до рядка 23.2. податкової декларації з ПДВ за січень 2011р., тому не має права на відображення значення рядка 23.2 у вказаному вище розмірі.

Не погодившись із діями відповідача щодо зменшення суми податку на додану вартість, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який передбачає порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання останніми вимог податкового законодавства (тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.75.1. ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 75.1.1. ст.75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 76.1. ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Із наведених вище приписів ПК України слідує, що уся податкова звітність платників податків суцільно підлягає камеральній перевірці. При цьому такі перевірки здійснюються виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.48.1. ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Згідно п. 46.5. ст.46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

На час подання позивачем відповідачу податкової декларації з ПДВ за січень 2011р. форма та порядок її заповнення було затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. за №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованим Міністерством юстиції України 09.07.97р. за №250/2054(далі Порядок).

Пунктом 5.12.4. Порядку встановлено, що залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Судом встановлено, що позивачем при поданні податкової декларації з ПДВ за січень 2011р. були порушені вимоги п.5.12.4. Порядку, оскільки у рядок 23.2. «значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду»(а.с.20) була включена сума ПДВ у розмірі 13 414 558грн., яка не була відображена у рядку 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з ПДВ за грудень 2010р.(а.с.16).

Відтак, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем завищені показники рядів 23, 23.2 «Залишок від'ємного значення, попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», «значення рядка 26 податкової декларації попереднього податкового періоду» декларації з ПДВ за січень 2011р. на 13 414 558грн.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010р. №2275-VІ яким були внесені зміни до пп. б) п.7.2.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», з наступних підстав.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 2275-VI від 20.05.2010р. встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2011 року підпункт "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" застосовується в такій редакції:

"б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року".

Вказані зміни набрали чинності з дня опублікування, яке відбулося 16.06.2010р. у газеті «Голос України» за 2010 рік N109.

Із наведеної норми випливає, що платник податку зобов'язаний відображати у податковій декларації з ПДВ залишок від'ємного значення, який залишився після бюджетного відшкодування, тобто залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками. Відсутність у формі податкової декларації з ПДВ окремого рядку, який передбачає можливість відображення такого залишку, не надає платнику податку права взагалі не включати такий залишок до декларації. Більш того, рядок 26 декларації з ПДВ, за формою чинною на момент внесення вищевказаних змін, передбачав окремий рядок в якому відображається залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а відтак позивач повинен був включати такий залишок у вказаний рядок декларації.

Суд зазначає, що позивач оскаржує саме дії податкового органу щодо зменшення суми, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 13 414 558грн. Позивач не оскаржує акт перевірки або висновки цього акту.

Відповідно до ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За загальним правилом дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка цього суб'єкта.

Судом не встановлено наявність будь-яких дій податкового органу щодо зменшення позивачу суми ПДВ, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не надано таких доказів і представниками сторін.

Судом до матеріалів справи залучена особова картка позивача з ПДВ із якої вбачається, що податковий орган не здійснює облік податкового кредиту або від'ємного значення з ПДВ платника податку, що також підтверджує відсутність з боку відповідача дій щодо зменшення позивачу відповідного значення у податковій декларації.

Більш того, зменшення суми ПДВ, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду фактично, у даному випадку, є зменшенням від'ємного значення об'єкту оподаткування.

Пунктом 54.3. ст.54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема: 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до 14.1.157. ст.14 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно 58.1. ст.58 ПК України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Із наведених норм випливає обов'язок податкового органу надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення, у кожному разі, коли за результатами перевірки платника податків виявляються порушення вимог податкового законодавства внаслідок чого податковий орган нараховує суму грошового зобов'язання або зменшує від'ємне значення податку.

Відтак, дії відповідача за наслідками перевірки позивача у даному випадку можуть бути виражені виключно у направленні відповідачем позивачу податкового повідомлення-рішення.

Проте, у судовому засіданні встановлено, що податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу залишку від'ємного значення за січень 2011р. на суму 13 414 558грн. за результатами акту перевірки від 17.03.2011р. за №32/1502/00411855 відповідачем не приймалося та позивачу не направлялося.

Щодо висновків акту перевірки від 17.03.2011р. за №32/1502/00411855 про зменшення позивачу суми податкового кредиту, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду суд зазначає, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є носієм доказової інформації про факт перевірки.

Так у п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України N 984 від 22.12.2010р. встановлено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Із наведеного слідує, що акт перевірки є доказом, якій підтверджує або спростовує певні факти. Висновки посадових осіб, які викладені у актах перевірок, щодо порушення суб'єктом господарювання вимог податкового законодавства, є їх особистою думкою та не створюють правових наслідків для таких суб'єктів господарювання і не є обов'язковими для виконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких дій з боку відповідача щодо зменшення позивачу суми, яка підлягає включенню до складу податкового кредиту у розмірі 13 414 558грн., за актом перевірки від 17.03.2011р. за №32/1502/00411855, внаслідок чого позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та задоволенню не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.04.2012р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 17.04.2012р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 122, 158-161, ч.1 ст. 162, 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин и постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.