Постанова № 24077697, 25.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2011 р. о 16:44 Справа №2а-10812/10/16/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі судового засідання Сидельовій М.В., за участю

представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 869/10/10-0 від 29.08.2011р.;

представник відповідача - незявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення у сумі 17885,43 гривень

ВСТАНОВИВ:

Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення у сумі 17885,43 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість перед бюджетом з орендної плати за землю за 2010 рік.

Представник позивача звернувся до Окружного адміністративного суду із адміністративним позовом 17.08.2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.08.10 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 року, позовну заяву - залишено без руху.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач 18.03.2011 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.07.2011 року касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим задовольнено, ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.08.10 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті позову, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення повістки рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив, заперечень на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтею 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні цього спору суд керується законодавством, що діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. N 1251-XII (далі Закон N 1251-XII) (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно ст. 13 Закону України N 1251-XII в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

До загальнодержавних податків і зборів належать, у тому числі, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) (ч. 1 ст. 14 Закону України N 1251-XII).

За таких підстав, на дані правовідносини розповсюджуються положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі Закон №2181) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Виходячи із суті позовних вимог, спеціальним законом, який регулює порядок, підстави та строки сплати орендної плати за землю є Закон України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535 ХІІ.

Відповідно до ст. 2 Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України "Про плату за землю" сплачують земельний податок. Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачено, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.

Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Стаття 17 Закону України "Про плату за землю" передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про плату за землю" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) зареєстрований Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради 24.03.2004 року як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа (а.с.7).

Відповідач знаходиться на обліку платників податків у об'єднаній Красноперекопській ДПІ з 31.03.2004 року за №432/г (а.с.8).

Відповідачем до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим були надані податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік, а саме:

за вх. №1392 від 31.01.2008 року, якою був встановлений щомісячний розмір орендної плати у сумі 1656,28 гривень (загальна сума за рік - 19875,36 гривень);

за вх. №2702 від 12.03.2008 року, якою був встановлений щомісячний розмір орендної плати у сумі 1701,58 гривень (загальна сума за рік - 20418,96 гривень).

Відповідно до ст.17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

На підставі акту про результати про результати невиїзної документальної перевірки порушення податкового законодавства, який було отримано відповідачем 17.04.08 року, до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 20% узгодженої суми податкового зобов'язання, сплаченого з затримкою у сумі 331,06 грн., згідно із податковим повідомленням-рішенням № 0022011702/0 від 23.04.2008 року, та на підставі цього ж акту перевірки до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 10% узгодженої суми податкового зобов'язання, сплаченого з затримкою у сумі 496,64 грн. згідно із податковим повідомленням-рішенням № 0022021702/0 від 23.04.2008 року.

У зв'язку з поверненням надісланих на адресу відповідача податкових повідомлень-рішень, посадовими особами Красноперекопської ОДПІ складений акт про неможливість вручення за №172/17-02/НОМЕР_2 від 04.06.2008 року (а.с.16).

Крім того, відповідно до ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення строків погашення заборгованості по розрахунку була нарахована пеня в розмірі 0.16 гривень.

Згідно наданої довідки-розрахунку заявленої суми податкового боргу відповідача, податкове зобов'язання за основним платежем у розмірі 17061,10 гривень склалось за податковою декларацією №2702 від 12.03.2008 року у зв'язку з несплатою нарахованих платежів, що виникли 31.03.2008 р., 30.04.2008 р., 30.05.2008 р., 01.07.2008 р., 30.07.2008 р., 01.09.2008 р., 30.09.2008 р., 30.10.2008 р., 01.12.2008 р., 30.12.2008 р., 30.01.2009 р. у сумі 45,30 гривень за кожним строком сплати; за податковою декларацією №1392 від 31.01.2008 року у зв'язку з несплатою нарахованих платежів, що виникли 30.04.2008 р., 30.05.2008 р., 01.07.2008 р., 30.07.2008 р., 01.09.2008 р., 30.09.2008 р., 30.10.2008 р., 01.12.2008 р., 30.12.2008 р., 30.01.2009 р. у сумі 1656,28 гривень за кожним строком сплати.

Таким чином, загальна сума заборгованості становить 17885,43 гривні.

На підставі п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/101 від 03.09.2009 р., яка була отримана 03.12.2008 року (а.с.18, зв.б.); другу податкову вимогу №2/150 від 26.03.2009 року, яка була повернута поштовою службою із відміткою про неможливість вручення (а.с. 18).

Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України N 2181-III, у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або повідомлення вважається днем її вручення.

Посадовими особами Красноперекопської ОДПІ складений акт про неможливість вручення податкової вимоги від 02.03.2010 року та розміщено податкову вимогу на дошці податкових об'яв.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Примусове стягнення податкової заборгованості передбачено як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Ст. 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умовами попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 17885,43 грн., суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 25.10.2011 року оголошено вступну і резолютивну части постанови, складання у повному обсязі відкладено на 28.10.2011 року.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1) в дохід Державного бюджету України (р/р 31115009700151 в ГУ ДКУ в АР Крим, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 34740735, МФО 824026) заборгованість з орендної плати за землю у сумі 17885,43 гривні.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.