Постанова № 24077578, 17.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2012 р. (14:28) Справа №2а-10832/11/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участі секретаря судового засідання Устінової І.В., представника позивача - Рудько Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Колективного підприємства "Альянс"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування наказу, визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.

Обставини справи: Колективне підприємство «Альянс» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати Наказ ДПІ в м. Сімферополі від 25.05.2011р. № 1298/23-4 з проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП «Альянс» з питань достовірності даних, наведених у декларації з ПДВ за березень 2011р.; визнати протиправними дії ДПІ в м. Сімферополі АРК по проведенню позапланової перевірки КП «Альянс» з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за березень 2011р.; спонукати ДПІ в м. Сімферополі АРК видати податкове повідомлення-рішення за результатами висновків Акту від 15.06.2011р. № 7907/23-4/32468182 про результати позапланової документальної виїзної перевірки КП «Альянс» з питань достовірності даних, наведених у декларації з ПДВ за березень 2011р.; визнати незаконними дії ДПІ в м. Сімферополі по відображенню в Акті тверджень відносно нікчемності угод Колективного підприємства «Альянс» з ТОВ «Сібтрейд»; визнати незаконними дії ДПІ в м. Сімферополі відносно самостійного застосування наслідків недійсності угод у вигляді зняття податкових зобов'язань в сумі 1681785грн. та податкового кредиту у сумі 1681785грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.09.2011р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Заявою від 02.12.2011р. позивач зменшив позовні вимоги та просить визнати незаконним та скасувати Наказ ДПІ в м. Сімферополі від 25.05.2011р. № 1298/23-4 з проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП «Альянс» з питань достовірності даних, наведених у декларації з ПДВ за березень 2011р., а також просить визнати незаконними дії ДПІ в м. Сімферополі АРК по проведенню позапланової перевірки КП «Альянс» з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за березень 2011р. Решту позовних вимог позивач просив залишити без розгляду (а.с. 116).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 02.12.2011р. позовну заяву в частині позовних вимог про спонукання ДПІ в м. Сімферополі АРК видати податкове повідомлення-рішення за результатами висновків Акту від 15.06.2011р. № 7907/23-4/32468182 про результати позапланової документальної виїзної перевірки КП «Альянс» з питань достовірності даних, наведених у декларації з ПДВ за березень 2011р.; визнання незаконними дій ДПІ в м. Сімферополі по відображенню в Акті тверджень відносно нікчемності угод Колективного підприємства «Альянс» з ТОВ «Сібтрейд» та визнання незаконними дій ДПІ в м. Сімферополі відносно самостійного застосування наслідків недійсності угод у вигляді зняття податкових зобов'язань в сумі 1681785грн. та податкового кредиту у сумі 1681785грн., було залишено без розгляду.

Позовні вимоги, що є предметом даного спору після зменшення позовних вимог, мотивовані тим, що відповідно до п.75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Згідно пункту 78.1.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Однак, як стверджує позивач, всупереч вказаним нормам, у нього відсутні будь-які запити про надання пояснень з документальним обгрунтуванням господарських операцій березня 2011р., а отже у ДПІ в м. Сімферополі були відсутні підстави для проведення спірної перевірки.

Крім того, позивач зазначив, що направлення на проведення перевірки № 1298/23-4 від 25.05.2011р. та копію Наказу про її проведення йому не було вручено, що суперечить п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якого право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Позивач також вважає безпідставними висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 7907/23-4/32468182 від 15.06.2011р. про порушення ним п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що виразилося у завищенні у березні 2011р. податкового зобов"язання в сумі 1681785,00грн. та завищення у березні 2011р. податкового кредиту на таку ж суму, адже при проведенні виїзної перевірки відповідачу була надана вся первинна документація, що підтверджувала реальність та товарність господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Сібтрейд».

Позивач зауважив, що у ТОВ «Сібтрейд» наявні матеріально-технічні можливості для здійснення діяльності, зокрема, ним наданий договір оренди складських приміщень, а також пояснив, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Сібтрейд» анульоване лише 31.05.2011р., а отже відображення податкового кредиту позивачем по операціям з вказаним контрагентом у перевіреному періоді - березні 2011р. є повністю законним та обгрунтованим.

Безпідставними вважає позивач і висновки відповідача про завищення податкових зобов'язань у березні 2011р. за рахунок контрагентів-покупців: ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд строй» та БВП «Строитель-Плюс» у зв'язку з тим, що ТОВ «Сібтрейд» було хоч і основним, але не єдиним його постачальником.

Позивач зауважив, що результати його взаємовідносин з вищевказаними покупцями існують в реальності, належним чином оформлені всією необхідною первинною та бухгалтерською документацією, є довгостроковими та триваючими. До того ж, укладені позивачем угоди до теперішнього часу ніким не оспорені, недійсними або нікчемними судом не визнані, а є виконаними та оплаченими.

Позивач вважає, що спірні договори не порушували публічний порядок та не були спрямовані на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а тому відповідачем безпідставно вказано в акті перевірки про те, що вони є нікчемними в силу ст. 228 ЦК України.

Також позивач, посилаючись на п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009р., вважає, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим не надано доказів порушенняним конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання сторонами договорів, а відтак доводи відповідача про нікчемність правочинів позивач вважає такими, що не мають під собою матеріально-правового та фактичного обгрунтування.

На думку позивача, спірні суми податкового кредиту та податкових зобов'язань сформовані ним у перевіреному періоді правильно - відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Відповідач у судове засідання 17.02.2012р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Під час розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву (а.с. 81-82). Зокрема, пояснив, що на підставі ст. 20 п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, наказу № 1780/23-4 від 25.05.2011р., виданого ДПІ в м. Сімферополі та направлення № 1298/23-4 від 25.05.2011р., врученого 02.06.2011р. під розписку директору КП «Альянс» ОСОБА_2, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка КП «Альянс» з питань достовірності даних, наведених у декларації з ПДВ за березень 2011р.

Проведення перевірки відповідач вважає законним, адже позивача було повідомлено про проведення перевірки і направлено наказ на її проведення.

Відповідач зазначив, що підставою позапланової виїзної перевірки позивача послужили подані ним декларації з ПДВ за березень 2011р., а саме відомості щодо формування сум ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ «Сібтрейд», в яких позивач виступав вигодонабувачем.

Відповідач також вважає, що відповідно до Наказу ДПА України від 22.12.2010р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.01.2011р. за № 34/18772, акт перевірки - це службовий документ, на підставі якого податкові органи приймають відповідні податкові повідомлення-рішення, а тому він лише фіксує факти порушень.

На думку відповідача, оскільки акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, то позовні вимоги позивача про визнання недійсним акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки та податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача -Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим у зв'язку з дотриманням порядку, строків та підстав проведення перевірки та прийняттям такого повідомлення -рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Колективне підприємство «Альянс» є юридичною особою, яка 15.05.2003 року зареєстрована Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 436708, Довідкою з ЄДРПОУ № 460557 від 24.01.2011 року.

Суд зазначає, що Колективне підприємство «Альянс» 22.05.2003р. взято на облік платника податків та являється платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 00887869 від 21.12.2005р.

Таким чином, судом встановлено, що Колективне підприємство «Альянс» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

25.05-07.06.2011р. на підставі ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 гл. 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, направлення № 1298/23-4 від 25.05.2011р. та наказу № 1780/23-4 від 25.05.2011р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності даних, наведених у декларації з ПДВ за березень 2011р., за результатами якої складено Акт перевірки № 7907/23-4/32468182 від 15.06.2011 року.

Перевіряючи дотримання ДПІ в м. Сімферополі АР Крим порядку, підстав та строків проведення позапланової виїзної документальної перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Згідно пункту 78.1.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, в силу п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Ч. 2 та ч. 4 ст. 71 КАС України визначають, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Проте, відповідачем по справі не надано суду доказів направлення позивачу обов'язкового письмового запиту, його отримання позивачем та доказів ненадання ним протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень.

Більше того, відповідач у запереченнях на позов зазначив, що в даному випадку підставою позапланової виїзної перевірки позивача послужили подані позивачем декларації з ПДВ за березень 2011р., а саме відомості щодо формування сум ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ «Сібтрейд», в яких позивач виступав вигодонабувачем.

Разом з тим, дослідивши зміст п.п. 78.1.1 п. 78 ст. 78 Податкового кодексу України, на який послався відповідач в акті перевірки як на підставу проведення спірної перевірки, суд не вбачає, що сам факт подання платником податків декларацій з ПДВ є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки.

За таких обставин, оскільки рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України приймається виключно якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби, суд вважає, що Наказ № 1780/23-4 від 25.05.2011р. про проведення такої перевірки відносно позивача було винесено безпідставно, а тому він підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Крім того, п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України визначає, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Разом з тим, як зазначено в самому акті перевірки, перевірка проводилась з 25.05.2011р. по 07.06.2011р., в той час як направлення № 1298/23-4 від 25.05.2011р. та копію наказу вручено під розписку директору КП «Альянс» ОСОБА_2 тільки 02.06.2011р., тобто не до початку проведення зазначеної перевірки, як того вимагає п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, а вже коли спірна перевірка проводилась.

Проте, дослідивши вказане направлення, судом встановлено, що в ньому не зазначено дата і час ознайомлення з направленням та наказом.

Більше того, у направленні на перевірку № 1298/23-4 від 25.05.2011р. вказано, що вручено було направлення від 02.06.2011р., а не від 25.05.2011р. (а.с. 84)

Разом з тим, в силу п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Суд вважає, що вищенаведені порушення з боку відповідача свідчать про протиправність дій ДПІ в м. Сімферополі АРК по проведенню позапланової перевірки КП «Альянс» з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за березень 2011р., у зв'язку з чим вказані позовні вимоги вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом також встановлено, що як зазначено в акті перевірки № 7907/23-4/32468182 від 15.06.2011р., перевіркою встановлено порушення позивачем п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що виразилося у завищенні у березні 2011р. податкового зобов'язання в сумі 1681785,00грн. та завищення у березні 2011р. податкового кредиту у сумі 1681785,00грн.

Такого висновку відповідач дійшов у зв"язку з тим, що у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Сібтрейд» (Продавець), який у березні 2011р. поставив КП «Альянс» товар на суму ПДВ 1681785,00грн.

Проте, згідно даних бази «Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ТОВ «Сібтрейд» має стан «9» - до ЄДР направлено запит про відсутність за місцезнаходженням; згідно акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сібтрейд» з питань дотримання вимог подактового та іншого законодавства за період з 01.11.2010р. по 31.03.2011р. № 1333/1800/36989577 від 26.04.2011р., в силу даних останньої податкової звітності (форма 1-ДФ) загальна чисельність працюючих у ТОВ «Сібтрейд» за 4 кв. 2010р. становить 0, що свідчить про відсутність у підприємства трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності; додаток К1/1 не надавався до декларації з податку на прибуток за 2010р., що свідчить про відсутність основних засобів та залишків товару; розрахунки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 2010р. до органів податкової служби не надавалися, що свідчить про відсутність транспортних засобів на підприємстві; згідно довідки про встановлення місцезнаходження платника податків від 21.04.2011р. місцезнаходження ТОВ «Сібтрейд» не встановлено.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Сібтрейд» у березні 2011р. та нікчемність угод з ним, господарські операції не призвели до реального настання наслідків всупереч п. 5 ст. 203 ЦК України, тобто товари не були передані у порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 ЦК України і не могли використовуватися у господарській діяльності, у зв'язку з чим дійшов висновку про завищення податкового кредиту у березні 2011р. на суму 1681785грн. та згідно з п. 3.2.2 акту перевірки зменшив суму податкового кредиту на цю суму.

Що стосується податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2011р., то, як зазначено у п. 3.2.1 акту перевірки, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на суму 1681785грн., які були зменшені ДПІ в м. Сімферополі, внаслідок того, що основним постачальником відвантаженої продукції контрагентам - ПП «Севелітстрой» та БВП «Строітель-Плюс» було саме ТОВ «Сібтрейд», діяльність якого була визнана нікчемною та притворною, а також такою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Суд з вказаними висновками відповідача не погоджується, вважає їх безпідставними та необгрунтованими з огляду на наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні господарські операції, щодо оподаткування яких між сторонами є спір, відбувались у період березень 2011р., суд перевіряє відповідність їх оподаткування Податковому кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, 01.03.2011р. між КП «Альянс» (Покупець) та ТОВ «Сібтрейд» (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 20, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця належне Продавцю майно на склад Покупця, а Покупець - прийняти майно та оплатити його.

Строк дії договору - з 01.03.2011р. до 31.12.2011р.

В силу п. 3.1 договору оплата за даним договором здійснюється за фактом поставки на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Сібтрейд» було поставлено позивачу товар - будівельні матеріали на загальну суму ПДВ 1681785,00грн., що підтверджується відповідними накладними від 01.03.2011р. на суму 5045354,50грн., у т.ч. ПДВ 840892,42грн., від 03.03.2011р. на суму 1730961,12грн., у т.ч. ПДВ 288493,52грн. та від 04.03.2011р. на суму 3314393,38грн., у т.ч. ПДВ 552398,90грн.

На підтвердження фактичного здійснення даної господарської операції, ТОВ «Сібтрейд» були виписані також податкові накладні на загальну суму ПДВ 1681785,00грн., а саме: № 197 від 30.03.2011р. на суму 5045354,50грн., у т.ч. ПДВ 840892,42грн., та № 216 від 31.03.2011р. на суму 5045354,50грн., у т.ч. ПДВ 840892,42грн..

Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р, а саме: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Вказані податкові накладні відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за березень 2011р.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують товарність спірних господарських операцій.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як слідує з даних офіційного веб-сайту ДПА України, анулювання реєстрації ТОВ «Сібтрейд» як платника ПДВ відбулось 31.05.2011р., а отже спірні податкові накладні у березні 2011р. були виписані платником ПДВ (а.с. 37 зворот.).

Крім того, в матеріалах справи міститься копія договору оренди складських приміщень № 47 від 04.02.2011р., укладеного між ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 84» (Оренджодавець) та ТОВ «Сібтрейд» (Орендар), відповідно до умов якого Орендодавець передає Орендарю у тимчасове володіння складські приміщення загальною площею 324.5кв.м. по вул. Новій, 5 в с. Ватутіно Нововодолазького району Харківської області, що спростовує твердження відповідача про відсутність у даного підприємства технічних можливостей реального здійснення господарської діяльності (а.с. 66-67)

Таким чином, судом встановлено, що спірна сума податкового кредиту в розмірі 1681785,00грн. підтверджується податковими накладними, складеними ТОВ «Сібтрейд», яке станом на дату складання податкової накладної був зареєстрований як платник ПДВ.

Більше того, як свідчать матеріали справи, ТОВ «Сібтрейд» у податковій декларації з ПДВ за березень 2011р. задекларував податкові зобов'язання з ПДВ по господарським операціям з КП «Альянс» на суму 1681784,83грн. (а.с. 68), а відтак зазначені відповідачем факти незнаходження за юридичною адресою вказаного контрагента, відсутність кваліфікованих фахівців, складських та виробничих приміщень, виробничих потужностей та транспортних засобів не може свідчити про безтоварність господарської операції з поставки позивачу товару та нікчемність даної угоди.

Судом також встановлено, що ТОВ «Сібтрейд» оскаржило до Харківського окружного адміністративного суду наказ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 916 від 22.04.2011р. та просило визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 26.04.2011р. № 1333/1800/36989577.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі № 2а-7102/11/2070, яка на момент вирішення даної справи не набрала законної сили, позов ТОВ «Сібтрейд» було задоволено.

Що стосується використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності, то, як встановлено судом, відповідно до довідки з ЄДРПОУ АА № 460557, основними видами діяльності КП «Альянс» за КВЕД є: будівництво будівель та ін.

В матеріалах справи містяться також копії ліцензії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 28.07.2006р. на право здійснення КП «Альянс» будівельної діяльності згідно з переліком строком дії з 28.07.2006р. по 28.07.2011р., а також ліцензії Державного департаменту пожежної безпеки МНС України серія АВ № 188379 від 29.12.2006р. на право здійснення КП «Альянс» таких видів діяльності як: проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів (а.с. 16-19, 20)

Як зазначив позивач, придбані будівельні матеріали використовувались ним для виконання будівельних робіт та продажу будівельних матеріалів.

Доказів зворотного відповідачем, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, суду не надано.

Як слідує з акту перевірки, підставою для висновку про завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2011р. на суму 1681785грн. по операціям з контрагентами - ПП «Севелітстрой» та БВП «Строітель-Плюс» було виключно наявність у спірному періоді взаємовідносин з постачальником - ТОВ «Сібтрейд».

Разом з тим, суд зауважує, що відповідачем під час перевірки не було враховано те, що у спірному періоді позивач мав господарські операції не тільки з ТОВ «Сібтрейд», але і іншими контрагентами.

За таких обставин, суд вважає, що як суми податкового кредиту, так і суми податкових зобов'язань відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ та розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2011р. правомірно та обґрунтовано.

Щодо посилань відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на дані Акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 26.04.2011р. № 1333/1800/36989577 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сібтрейд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.11.2010р. по 31.03.2011р., а також комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем СДПІ: АІС «Облік податків та платежів» («ТАХ»), АРМ «Митниця», АРМ «Облік», ПК «Бест-Звіт» for Oracle, «Програма автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ІС «Зустрічні перевірки», то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акти перевірки контрагентів позивача, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладеного позивачем з ТОВ «Сібтрейд» договору купівлі-продажу на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладеного позивачем з ТОВ «Сібтрейд» правочину на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Будь-яких даних та доказів нікчемності угод КП «Альянс» з ПП «Севелітстрой» та БВП «Строітель-Плюс», по яким відповідач зменшив позивачу податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2011р. на суму 1681785,00грн., відповідачем взагалі не зазначено.

Суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При цьому, відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнано, а відтак є дійсними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було зменшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 1681785,00грн. та зменшено податковий кредит з ПДВ на суму 1681785,00грн. у березні 2011р.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання незаконним та скасування Наказу ДПІ в м. Сімферополі АРК від 25.05.2011р. № 1298/23-4 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП «Альянс» з питань достовірності даних, наведених у декларації з ПДВ за березень 2011р., в той час як відповідачем з цього приводу було винесено саме Наказ № 1780 від 25.05.2011р., а також не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.02.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 22.02.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АРК Крим № 1780 від 25.05.2011р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Колективного підприємства «Альянс» з питань достовірності даних, наведених у декларації з ПДВ за березень 2011р.

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АРК Крим по проведенню позапланової перевірки Колективного підприємства «Альянс» з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за березень 2011р.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Колективного підприємства «Альянс» судовий збір в розмірі 3,40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.