Постанова № 24074248, 11.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року справа №2а/1270/526/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Блохіна А.А. суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/526/2012 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Палекс» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення №0000272320 від 01.08.2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

13 січня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Палекс» (надалі - ТОВ «Палекс», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську (надалі - ДПІ Артемівському районі у м. Луганську, відповідач), яким просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000272320 від 01.08.2011 року. В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську у період з 11.07.2011 року по 12.07.2011 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Палекс» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Рубікон Гласс» за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, за результатами якої складений Акт №316/23-20/36073602 від 15.07.2011 року. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Палекс» п.п. 198.3, 198.6, ст.198, п.п.200.1, 200.2 ст.200, п.201.1, 201.4 ст.201 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що винесене за наслідками перевірки податкове повідомлення - рішення №0000272320 від 01.08.2011 року є протиправним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства з наступних підстав. ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську до початку проведення перевірки ТОВ «Палекс» направлено запит від 17.06.2011 року № 8315-10-23-20 «Про надання інформації та її документального підтвердження» із вимогою надати документи, які б підтверджували взаємовідносини із ТОВ «Рубікон-Гласс» у десятиденний строк. Із зазначеного запиту вбачається, що підставою для витребування документів по фінансово-господарським взаємовідносинам із ТОВ «Рубікон-Гласс» є п. 73.3 ст.73 Податкового кодексу України, яким визначено, що платники податків зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Тим самим посадові особи ДПІ порушили вимоги Податкового кодексу України, самостійно визначивши десятиденний термін надання документів замість одного місяця, як це вимагає норми Податкового кодексу України. Таким чином, підприємство мало всі законні права не надавати ніякої відповіді на запит ДПІ, атому відповідно до п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у ДПІ не було права на проведення перевірки, так саме і на прийняття спірного повідомлення-рішення. Посилання ДПІ на акт перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську №1278/16-35629794 від 11.07.2011 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Рубікон-Гласс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками ПДВ за квітень 2011 року», як на доказ, нікчемності укладених правочинів між ТОВ «Палекс» та ТОВ «Рубікон Гласс», позивач вважає неправомірним і зробленим без з'ясування всіх обставин. Фахівці ДПІ не дослідиш те, що на час здійснення господарських операцій ТОВ «Рубікон Гласс», та інші підприємства були включені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Позивач зазначає, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагентом не впливають результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення останнього до відповідальності. Право ТОВ «Палекс» на податковий кредит є наслідком фактичного здійснення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування, за наявності податкових накладних, виписаних контрагентами. Податкові накладні складені у відповідності до вимог Закону таїни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та вимог Податкового кодексу України, послуги надані в повному обсязі, по факту надання послуг постачальником виписувались податкові накладні та відповідні акти виконаних робіт. Товарно-транспортна накладна не є документом, який є підставою віднесення вартості отримання транспортно-експедиційних послуг до складу податкового кредиту. Позивач зазначає, що ТОВ «Палекс» здійснює транспортно-експедиційну діяльність, та не здійснює безпосереднє перевезення вантажу, що є різними видами діяльності. В акті відповідачем було зроблено висновок, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Рубікон Гласс» мають протиправний характер, заперечують інтересам держави і суспільства, що порушує публічний порядок та згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними. Зміст договорів, укладених з ТОВ «Рубікон Гласс» не суперечить актам цивільного законодавства та у сторін договорів не було наміру на вчинення дій. які суперечать інтересам суспільства та держави. Позивач наполягає, що визнання факту порушень податкового законодавства та здійснення нікчемних правочинів здійснено відповідачем без належних на те правових підстав, а тому є незаконним та протиправним.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Артемівському районі у м. Луганську №0000272320 від 01.08.2011 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Палекс» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 117 135 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Палекс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 08.08.2008 року №1382102 0000 015266, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №227407 (Т.1 а.с.11).

Основними видами діяльності позивача згідно статуту ТОВ «Палекс» (Т.1 а.с.12-16) та довідки Головного управління статистики у Луганській області серії АА №229314 (Т.1 а.с.17-18), є серед іншого, організація перевезень вантажів, транспортне оброблення вантажів.

ТОВ «Палекс» перебуває на податковому обліку у ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську з 11.08.2008 року №5930, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.20) та згідно свідоцтва №100136299 зареєстрований платником податку на додану вартість 29.08.2008 року (Т.1 а.с.19).

У періоді, який перевірявся, позивач перебував на обліку як платник податку на додану вартість.

З 11.07.2011 року по 12.07.2011 року ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Палекс» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Рубікон-Гласс» за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, за результатами якої складено акт від 15.07.2011 року № 316/23-20/36073602 (Т.1 а.с.21-37).

Згідно висновків акту від 15.07.2011 року № 316/23-20/36073602 перевіркою встановлено порушення ТОВ «Палекс» п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1 ст.201, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 117134,00 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 117134,00 грн.

За висновками контролюючого органу, викладених в акті від 15.07.2011 року № 316/23-20/36073602, факт надання транспортно-експедиційних послуг під час перевезення має підтверджуватися єдиним транспортним документом або комплектом документів, у яких відображається шлях проходження вантажу від пункту відправлення по пункту призначення. Відсутність транспортних документів не дає права підприємству на включення вартості послуг до складу валових витрат або податкового кредиту. Посилаючись на положення ст.ст.215, 234 ЦК України щодо недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, ДПІ зазначає, що господарські взаємовідносини між ТОВ «Палекс» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

На підставі акту від 15.07.2011 року № 316/23-20/36073602 ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську прийнято податкове повідомлення рішення від 01.08.2011 року №0000272320, яким ТОВ «Палекс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 117135 грн., в тому числі 117134 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1 а.с.38).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право (серед іншого): - запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; - проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; - для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; - під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Особливості проведення документальної виїзної перевірки врегульовані статтею 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

Право органу державної податкової служби направити платнику податків письмовий запит про надання інформації, або надання копій первинних документів передбачене ст.73 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з запиту відповідача від 17.06.2011 року № 8315-10-23-20 «Про надання інформації та її документального підтвердження», ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, керується ст.ст.16, 20, 73 Податкового кодексу України, якими передбачено право податкового органу звернення до платників податків із письмовим запитом про подання інформації та згідно із змістом запиту, відповідач просить надати зазначену у запиті інформацію та її документальне підтвердження у десятиденний строк та попереджає про проведення позапланової виїзної перевірки у разі ненадання інформації та її документального підтвердження (т.1 а.с.222).

Відповідно до п.78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України однією із підстав здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є виявлення податковим органом фактів за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Системний аналіз наведених норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що ст.73 Податкового кодексу України є загальною нормою, яка визначає порядок, підстави звернення податкового органу до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації та загальний строк надання платником податків витребуваної інформації, при цьому будь-якої спеціальної норми, якою б визначався порядок направлення запиту про подання інформації та її документального підтвердження у розумінні п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, ПКУ не містить. Оскільки податковим органом у запиті від 17.06.2011 року № 8315-10-23-20 «Про надання інформації та її документального підтвердження» зазначено про надання інформації у десятиденний строк та попереджено про проведення позапланової виїзної перевірки в порядку ст.78 Податкового кодексу України у разі ненадання інформації та її документального підтвердження, посилання податкового органу на ст.73 ПКУ у запиті від 17.06.2011 року № 8315-10-23-20 не може вважатися порушенням, яке тягне за собою визнання протиправними дій по проведенню перевірки чи протиправності оскаржуваного рішення.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Суд першої інстанції визнав, що між ТОВ «Палекс» (Експедитор 1) та TOB «Рубікон-Гласс» (Експедитор 2) 25.02.2011 року укладено договір №П-272 ТЕ про перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполучені. За умовами договору (предмет договору) Експедитор 2 зобов'язується доставити довірений йому Експедитором 1 вантаж до пункту призначення: видати його особі, що має право на отримання ватажу, а Експедитор 1 зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; необхідний вид транспорту, кількість і рід вантажу, маршрути, походження, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, ставки обумовлюються підписаними сторонами разовим замовленням (заявками), які є невід'ємною частиною договору. (Т.1 а.с.49-50).

З доданих до матеріалів справи копій заявок на перевезення вантажу до договору №П-272 ТЕ від 25.02.2011 позивач замовив у TOB «Рубікон-Гласс» надання послуг з перевезення вантажу. В заявках вказані місця та адреси загрузки та вигризки вантажу, відповідальні особи, дата загрузки та вигрузки, характер вантажу та вид загрузки та вигрузки, підписані уповноваженими особами та скріплені печатками зазначених підприємств (Т.2 а.с.71-143).

Судом першої інстанції зазначено, що зміст договору №272 ТЕ від 25.02.2011 про перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполученні, укладеного між ТОВ «Палекс» та ТОВ «Рубікон-Гласс» свідчить, що по суті між сторонами укладений договір про надання транспортно-експедиторських послуг, оскільки позивач згідно умов договору не здійснює фактичне перевезення товару, а організовує виконання послуг з перевезення вантажу з ТОВ «Рубікон-Гласс».

Суд першої інстанції не погодився з висновками податкового органу, що наявність лише акта виконаних робіт за відсутності транспортних документів не дає права підприємству на включення вартості послуг до складу валових витрат, або податкового кредиту. Також в рішенні суду зазначено, що експедиторські послуги надавалися у відповідності до укладеного договору, згідно якого предметом цього договору є взаємовідносини сторін, пов'язані з організацією перевезень вантажів відповідно до діючого законодавства України, вимогами міжнародних угод і конвенцій. Невід'ємною частиною договору є заявка на конкретне перевезення, погоджена і підписана обома сторонами, яка визначає умови виконання вказаного перевезення.

Судом першої інстанції зазначено, що на виконання умов вищезазначеного договору TOB «Рубікон-Гласс» на користь TOB «Палекс» виписано акти виконаних робіт про надання транспортно-експедиційних послуг та податкові накладні: акт №0405 від 05.04.2011 та податкова накладна №0405 від 05.04.2011; акт №0407 від 07.04.2011 та податкова накладна №0407 від 07.04.2011; акт №0413 від 13.04.2011 та податкова накладна №0413 від 13.04.2011; акт №0416 від 16.04.2011 та податкова накладна №0416 від 16.04.2011; акт №0421 від 21.04.2011 та податкова накладна №0421 від 21.04.2011; акт №0427 від 27.04.2011 та податкова накладна №0427 від 27.04.2011; акт №0429 від 29.04.2011 та податкова накладна №0409 від 29.04.2011; акт №0429/1 від 29.04.2011 та податкова накладна №04291 від 29.04.2011; акт №0429/2 від 29.04.2011 та податкова накладна №04292 від 29.04.2011; акт №0430/1 від 30.04.2011 та податкова накладна №0430 від 30.04.2011; акт №0430/1 виконання робіт про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.04.2011 та податкова накладна №04301 від 30.04.2011; акт №0430/2 від 30.04.2011 та податкова накладна №04302 від 30.04.2011; акт №0430/3 від 30.04.2011 та податкова накладна №04303 від 30.04.2011; акт №0430/4 від 30.04.2011 та податкова накладна №04304 від 30.04.2011; акт №0430/5 від 30.04.2011 та податкова накладна №04305 від 30.04.2011; акт №0430/6 від 30.04.2011 та податкова накладна№04306 від 30.04.2011; акт №0430/7 від 30.04.2011 та податкова накладна №04307 від 30.04.2011; акт №0430/8 від 30.04.2011 та податкова накладна №04308 від 30.04.2011; акт №0430/9 від 30.04.2011 та податкова накладна №04309 від 30.04.2011 (Т.1 а.с.51-69). Зазначені податкові накладні відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2011 року та включені до складу податкового кредиту ТОВ «Палекс» за квітень 2011 року.

Судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що реальність господарських операцій ТОВ «Палекс» та ТОВ «Рубікон-Гласс», які підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про безпідставність збільшення позивачу сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2011 року № 0000272320 і тому безпідставність збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Між тим, колегія суддів не погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) (в нашому випадку ТОВ «Рубікон-Гласс») зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) (в нашому випадку ТОВ «Палекс») вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 11 Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.02.1998р. за №128/2568 із змінами та доповненнями (далі - Правила ), основними документами на перевезення вантажів і товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідно до п. 11.5 ст. 11 Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати у кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Пунктом 11.6 ст. 11 Правил зазначено, що після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної, згідно п. 11.7 ст. 11 Правил залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача ( у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору №272 ТЕ від 25.02.2011 про перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполученні, укладеного між ТОВ «Палекс» та ТОВ «Рубікон-Гласс», оплата послуг з перевезення вантажу проводиться згідно з рахунком Експедитора 2 (згідно умов договору Експедитора 2, це ТОВ «Рубікон-Гласс») після доставки вантажу одержувачу. Оплата проводиться протягом двадцяти банківських днів, якщо інше не вказано у Замовленні безготівковим розрахунком, після рішення всіх спірних питань і надання Експедитору 1 (згідно умов договору Експедитора 1, це ТОВ «Палекс») пакету документів по рейсу, що складається з: - одного екземпляру оригіналу ТТН (СМR); та виписаних датою відвантаження; - оригіналу рахунку ( з обов'язковою вказівкою всіх реквізитів); оригіналу податкової накладної (з правильною вказівкою всіх реквізитів); двох оригіналів (екземплярів) актів виконаних робіт.

Між тим, позивачем не надано до перевірки, а також до суду вищезазначені документи в підтвердження виконання умов вищезазначеного договору TOB «Рубікон-Гласс» на користь TOB «Палекс».

Колегія суддів звертає увагу, що в актах виконаних робіт не зазначено виду автомобільного транспорту, державного номеру транспортного засобу, прізвища водія (водіїв), що здійснювали перевезення, повну інформацію про пункти зазначені у замовлені маршрут перевезення, пункти призначення (навантаження та розвантаження транспортного засобу), відстані між пунктом навантаження та пунктом розвантаження, вартості перевезення І т/км., що є неодержанням вимог договору від 25.02.11 року № П-272 ТЕ. З наданих податкових накладних також не можливо зрозуміти сутності операції, а саме який вантаж було перевезено яким саме транспортом, звідки та куди було здійснено перевезення, якою особою здійснені від перевезення та чи зовсім відбувалося перевезення. Документи, які б відповідали вимогам договору від 25.02.11 року № П-272 ТЕ п.1, п.2, п.3.2, до перевірки не надавались, також не надані документи й інформація щодо типу вантажу, умов його перевезення, товарно-транспортні документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначені п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за № 168/704, де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996- XIV (із змінами та доповненнями), встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, як фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документі (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст ті обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особисті підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 зазначеного Положення, первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яки» складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складанні первинного документа.

Відповідно до п.2.15 вищевказаного Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом.

Пунктом 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Колегія суддів зазначає, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є основним документом, який підтверджує надання послуг з перевезення. Оскільки за даними заповненої ТТН можливо було повністю ідентифікувати перевезення певного виду вантажу від постачальника до покупця.

Крім того, неможливо визнати належним доказом акти виконаних робіт в яких зазначені лише назви міст, та відсутні данні про маршрут, вид транспорту, тип вантажу, замовника.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок висновку про безпідставність збільшення позивачу сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2011 року № 0000272320 та безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п.4.ч.1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/526/2012 - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/526/2012 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Палекс» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення №0000272320 від 01.08.2011 року - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Палекс» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення №0000272320 від 01.08.2011 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Г.М. Міронова

І.В. Юрко