Ухвала суду № 24073007, 09.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2012 року справа №2а/0570/1564/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Гайдар А.В.,Ханова Р.Ф.

при секретарі судового засідання: Манаєві М.В.

за участю представників:

від позивача: Ротко О.В.

від відповідача: Петров А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/1564/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - комерційне товариство» «Данко» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0008881540 від 09 листопада 2011 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/1564/2012 позовні вимоги задоволені (а.с.62, 63-64).

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 09.11.2011р. № 0008881540. Вирішене питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю (а.с.66-67. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказують, що судом першої інстанції невірно застосовані норми п.150.1 ст.150 ПК України.

Представник відповідача-апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі. Підставами для донарахування податкового законодавства став акт камеральної перевірки.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-комерційне товариство «Данко» (позивач, ТОВ «НКТ «Данко» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 36306400, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

Відповідачем здійснена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток, а саме декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року від 8 серпня 2011 року № 9006144485, наслідки якої викладені в акті перевірки від 4 листопада 2011 року № 930/1540/36306400 (надалі - акт перевірки) (а.с.7-9).

За висновками вищенаведеного акту перевірки відповідачем відповідно до пункту 54.3 статті 54, пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України за порушення позивачем підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 9 листопада 2011 року № 0008881540 (а.с.10), яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1250231 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 серпня 2011 року позивачем до податкового органу подана декларація з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, рядком 7 декларації позивач визначив від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 1558563 грн. Згідно наведених в зазначеній декларації показників загальна сума доходу, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування звітного періоду складає 178211 грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування складають 1736774 грн., в тому числі від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду 1423585 грн. Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача вмотивовані тим, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат другого кварталу 2011 року (рядок 06.6) від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, що було сформовано до 1 січня 2011 року в сумі 1423585 грн., а фактично повинно бути зазначена сума 173354 грн. В акті перевірки зазначено, що позивач безпідставно включив до рядку 04.9 декларації першого кварталу 2011 року 1250231 грн., внаслідок чого визначений від'ємний об'єкт оподаткування податком за наслідками звітного періоду 173354 грн.

Спір між сторонами виник у зв'язку із неоднаковим розумінням положень Податкового кодексу України в частині формування валових витрат першого та другого кварталу 2011 року та можливості включення до декларації за другий квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування першого кварталу 2011 року із врахуванням від'ємного значення податку сформованого до першого кварталу 2011 року.

Для встановлення та вирішення в межах спірних правовідносин правильності розрахунку позивачем значення рядка 04.9. «від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за 1-й кв. 2011 року, необхідно здійснити аналіз показників податкової звітності платника податків за 2010 року.

Об'єктом оподаткування у розумінні ст. 3 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (який діяв до 01.04.2011р.) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI, який набрав чинності 16.06.2010 р., пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Цим же Законом статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено пунктом 22.4., згідно із яким у 2010 р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Оскільки Закон № 2275-VI набрав чинності 16.06.2010р., порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п. 22.4 Закону застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

Як вбачається з податкової декларації з податку на прибуток за 2010 р. станом на 1 січня 2011 року залишок від'ємного значення об'єкту оподаткування склав 1250231 грн. На виконання статті 6 та частини 2 пункту 22.4. статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат першого кварталу 2011 року згідно рядку 04.9. декларації за перший квартал 2011 року позивач включив залишок від'ємного значення податку за попередній звітний період в сумі 1250231 грн. Отже, наведеним вище підтверджено, що позивачем у відповідності з вимогами чинного на той час законодавства, визначено значення 04.9. декларації за перший квартал 2011 року, що враховувалося при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток першого кварталу 2011 року.

Колегія суддів погоджує правову позицію суду першої інстанції, що аналіз норм п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те, що до 16.06.2010р. до складу валових витрат І-го кв. наступного року платник податків мав право включати всю суму збитків, отриманих у попередньому році. При цьому, об'єкт оподаткування наступного року розраховується з урахуванням цього від'ємного значення у складі валових витрат наростаючим підсумком (тобто у І, ІІ, ІІ, VІ кв.) до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначена норма покликана на те, щоб платник податків повністю покрив витрати попереднього податкового року у наступному.

16.06.2010р. до даної норми були внесені обмеження і дозволено платнику податків включати до складу валових витрат лише 20% від'ємного значення, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011р. платнику податків знову дозволено включати до складу валових витрат і суму від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат 2010р., а також сам збиток, який виник у 2010р. без обмежень, встановлених самим п. 22.4. ст. 22 Закону.

Колегія суддів погоджує правомірність формування позивачем склад об'єкту оподаткування за І квартал 2011р., з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року. З акту перевірки вбачається, що відповідач не заперечує з приводу правомірності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування І кварталу 2011 року.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України. Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 150 Податкового кодексу України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Норми даної статті аналогічні нормам п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4. ст. 22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI.

Так, згідно із п. 150.1. ст. 150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Разом з тим п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року.

Суму цього від'ємного значення позивач у відповідності до норм п. 3. підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України включив до витрат 2-го календарного кварталу 2011 року та відобразив її у декларації за 2-й кв. 2011р. у рядку 06.6.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи та системного аналізу норм матеріального права, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги висновки акту перевірки, про те, що до складу 2-го кв. 2011 р. позивачем неправомірно включено від'ємне значення з 2010р., що увійшло до складу першого кварталу 2011 р. Таке тлумачення суперечить нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011р., який згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які і регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2-го кв. 2011р.

В нормі п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010р. № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1-му кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2-го кварталу 2011 року. Зазначена норма не містить обмеження щодо витрат, які мають бути враховані у складі валових витрат 2-го кварталу 2011р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/1564/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 09 квітня 2012 року. Ухвала у повному обсязі складена 13 квітня 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді А.В. Гайдар

Р.Ф.Ханова