Ухвала суду № 24069995, 16.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Полякова К.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року справа №2а/0570/19237/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Шишова О.О.

секретар судового засідання Сульженко А.В.

за участі

представника позивача: Чапля М.В.

представників третіх осіб: Галузинського А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/19237/2011 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Авдіївці Донецької області про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості по відшкодуванню сум державної адресної допомоги у розмірі 116.785,71 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області (далі - Управління) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Авдіївці Донецької області (далі - Відділення) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості по відшкодуванню сум державної адресної допомоги у розмірі 116.785,71 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям - інвалідам, особам, які не мають право на пенсію, та інвалідам не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму. Виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченою цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія. На виконання даної постанови Управління виплатило з травня по вересень 2011 року включно державну адресну допомогу на загальну суму 116.785,71 грн. Позивач вважає, що державна адресна допомога до пенсії є складовою розміру пенсії, тому вона повинна відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. На підставі викладеного та з урахуванням всіх уточнень та змін позовних вимог, позовні вимоги полягають у наступному:

- визнати неправомірними дії Відділення щодо не включення до актів звірок витрат на виплату та доставку адресної допомоги в період з травня 2011 року по вересень 2011 року включно;

- стягнути з Відділення на користь Управління заборгованість по відшкодування сум державної адресної допомоги на загальну суму 116785,71 грн.

Крім того, позивачем зазначено, що у суму, яка підлягає стягненню з відповідача включено також витрати на доставку адресної допомоги, які також повинен відшкодовувати відповідач.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/19237/2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відділення зареєстроване виконавчим комітетом Авдіївської міської ради Донецької області від 01.03.2001 року, є юридичною особою, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 636777 (Т.1 а.с.39).

Згідно копії довідки № 277944, відповідача включено до Єдиного Державного Реєстру Підприємств та Організацій України, про що присвоєно код ЄДРПОУ 25987237 (Т.1 а.с.38).

Управлінням за період з травня по вересень 2011 року на адресу відповідача надіслані акти щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а саме: державної адресної допомоги на суму 116.535,72 грн. та поштових видатків у сумі 249,99 грн., що разом складає 116.785,71 грн. (Т.1 а.с.6,8,10,12,14).

Відповідач відмовився прийняти до відшкодування та підписати акти щомісячної звірки витрат в частині сум виплаченої державної адресної допомоги на загальну суму 116.785,71 грн. (Т.1 а.с.7,9,11,13,15).

За змістом статей 8, 10, 23, 26, 81 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати, в т.ч. пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного Фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.

Проте, з 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України від 23.09.1999 № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-ХІV), відповідно до статей 21, 28 якого у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я а саме: пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсію у зв'язаних з цим ритуальним послуг відповідно до місцевих умов.

Спільною постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2004 року № 5-4/3 був затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Вказаним порядком визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, які призначені застрахованим особам та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Враховуючи вищенаведене, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів № 1788-ХІІ, № 1105-ХІV та інших нормативно-правових актів, в тому числі, і суми витрат Пенсійного фонду з виплати вищезазначених пенсій.

Відповідно до п.2 ст.7 Прикінцевих положень Закону України від 22.02.2011 № 2272-ІІІ «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державні соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 01.04.2001 р., Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону № 1105-ХІV закріплене аналогічне правило, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми, сфера дії Закону № 1105-ХІV поширюється на категорію інвалідів, які отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві, в тому числі, і відшкодування витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Згідно ч.2 ст.2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлене згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. При цьому право на, таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" ст. 27 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежну від стажу роботи.

Відповідно п. 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону № 1105-ХІV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги; уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених ст. 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

Відповідно до ст.ст.80,85 Закону № 1788-ХІІ нарахування та виплата пенсій проводиться органами Пенсійного Фонду за місцем проживання пенсіонера.

Згідно ст. 18 Закону № 1105-ХІV робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Пунктами 1.2. та п.1.4. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, передбачено, що у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 цього Порядку, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Таким чином, органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків, як самостійні юридичні особи, зобов'язані відшкодовувати витрати по виплаті та доставці пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві органам Пенсійного Фонду, як самостійним юридичним особам, які проводять відповідні виплати пенсій, тому орган Пенсійного Фонду має право на відшкодування органом Фонду соціального страхування від нещасних випадків сум витрат на виплату та доставок вказаних пенсій.

З огляду на викладене, позивач правомірно звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Авдіївка Донецькій області.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2011 року в адміністративній справі за № 2а-331/10/0570.

З аналізу ст. 21 Закону № 1105-ХІV вбачається, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку відшкодувати суми, що виплачуються відповідно до Законів № 1788-ХІІ, № 1105-ХІV та інших нормативно-правових актів, а саме:

- суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомогу на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що державна адресна допомога не передбачена у переліку соціальних послуг та виплат, які згідно статті 21 Закону № 1105-ХІV та пункту 4 Порядку № 5-4/4, здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

В пункті 4 Постанови № 265 передбачено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну адресну допомогу не встановлений законом.

З огляду на зазначене, позовні вимоги щодо відшкодування витрат щомісячної державної адресної допомоги не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на доставку державної адресної допомоги також не підлягають задоволенню, з тих підстав, що з положень ст. 21 Закону № 1105-ХІУ вбачається, що Законом не передбачений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду витрати на доставку державної адресної допомоги.

Крім того, у пункті 4 Порядку, яким встановлений перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду, також відсутні витрати, пов'язані з виплатою державної адресної допомоги та витрати на її доставку.

Оскільки судом встановлено правомірність не відшкодування відповідачем щомісячної державної адресної допомоги та витрат на її доставку, позовні вимоги про визнання неправомірними дій Відділення щодо не включення до актів звірок витрат на виплату та доставку адресної допомоги в період з травня 2011 року по вересень 2011 року включно є безпідставними.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі ухвала виготовлена 20 лютого 2012 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/19237/2011 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Авдіївці про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості по відшкодуванню сум державної адресної допомоги у розмірі 116.785,71 грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов