Рішення № 24062559, 15.05.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.05.12 Справа № 5021/551/12.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»,

м. Київ

до відповідача Дочірнього підприємства «Агрофірма Діамант», с. Сула,

Сумський район

про стягнення 242 143 грн. 15 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін :

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 08.12.2011р.

від відповідача: Кудін С.П.

При секретарі судового засідання Логоші О.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу № СМ/15-0013 на умовах відстрочення платежу від 23.03.2011р. в сумі 242 134 грн. 15 коп., що складає: 191 519 грн. 01 коп. основного боргу, 4 066 грн. 66 коп. пені, 7 870 грн. 64 коп. - 30% річних, 383 грн. 04 коп. інфляційних втрат, 38 303 грн. 80 коп. штрафу, 22 100 грн. адвокатських витрат, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу, інфляційних втрат та 30% річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив:

23.03.2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № СМ/15-001 на умовах відстрочення платежу, яким визначені умови купівлі-продажу товару (засобів захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або насіння).

Згідно п. 2.1 договору, асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного договору, які є невід'ємною частиною та/або накладних документах на відпуск товару. Всі розрахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною (пункт 2.2 договору).

Пунктом 2.3. договору встановлено, що загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), які підписані у період дії даного договору.

Згідно п. 3.1. договору товар може передаватися покупцю партіями; пункту 4.7 договору - право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчить про прийом покупцем товару.

На виконання умов вказаного договору відповідачу поставлено товар на загальну суму 212 799 грн.00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Пункт 5.1. цього договору зазначає, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною у додатках та/або накладних документах на відпуск товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід'ємною частиною цього договору із врахуванням положень п. 2.4 та розділу 5 даного договору.

Пунктом 5.5 договору сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного договору проводиться наступним чином: 10% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15.04.2011р., 90% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01.12.2011р.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення господарського зобов'язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено матеріалами справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином. На адресу позивача від відповідача претензій щодо якості чи кількості поставленого товару не надходило.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач розрахувався з позивачем частково в сумі 21 279 грн. 99 коп., що підтверджується банківською випискою від 05.04.2011р.

Таким чином, станом на 17.04.212р. заборгованість відповідача за несплату поставленого позивачем товару становить 191 519 грн. 01 коп., що підтверджується матеріалами справи.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Враховуючи, що відповідачем не подано суду ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 191 519 грн. 01 коп. визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені в розмірі 4 066 грн. 66 коп. відповідно до п. 8.2 договору, нарахованої за період з 02.12.2011р. по 20.01.2012р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та заявлені вимоги по стягненню з відповідача штрафу в розмірі 38 303 грн. 80 коп. згідно п. 8.4. договору в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити за порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги щодо сплати штрафу в розмір 20% за невиконання грошового зобов'язання перевищують максимальний розмір відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, встановлений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому не можуть бути задоволені, оскільки пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ вже застосована позивачем до відповідача за невиконання грошових зобов'язань.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір штрафних санкцій, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Наведеної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові № 5002-2/5109 від 07.11.2011р.

З огляду на викладене, вимоги позивача по стягненню з відповідача пені в сумі 4066 грн. 66 коп., що передбачені умовами договору, визнаються судом обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 38 303 грн. 80 коп. штрафу - дані вимоги за невиконання грошового зобов'язання перевищують максимальний розмір відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, встановлений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Оскільки пунктом 5.3. договору вже передбачені штрафні санкції у вигляді стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що вже застосована позивачем до відповідача за невиконання грошових зобов'язань і вимога про стягнення пені задоволена, тому вимоги позивача в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Cтосовно заявлених позивачем вимог по стягненню з відповідача по вищевказаному договору 7 870 грн. 67 коп. 30% річних, 383 грн. 04 коп. інфляційних збитків за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань цивільний Кодекс України визначає наступне:

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом. Проте, сторонами у пункті 8.6 договору № СМ/15-0013 визначено, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.

Враховуючи, що сторони в договорі встановили 30 % річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позовні вимоги стосовно стягнення 7 870 грн. 67 коп. 30% річних, 383 грн. 04 коп. інфляційних збитків за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, як зазначає позивач, за захистом свої порушених законних прав та інтересів у даній справі укладено з «ТОВ «Незалежна юридична компанія» в особі генерального директора ОСОБА_4 договір № 22-ТЕ від 16.01.2012р. про надання правової допомоги.

Згідно умов договору № 22-ТЕ від 16.01.2012р. виконавець («ТОВ «Незалежна юридична компанія») зобов'язується надавати замовнику (позивачу) правову допомогу з приводу стягнення дебіторської заборгованості з ДП «Агрофірма «Діамант», яка виникла на підставі договору купівлі-продажу № СМ/15-0013, надання консультацій з приводу нарахування та стягнення штрафних санкцій з ДП «Агрофірма «Діамант», підготовки та подання від імені замовника (позивача) до господарського суду Сумської області позовної заяви про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, представництва інтересів замовника (позивача) у господарському суді Сумської області під час розгляду справи. Згідно свідоцтва НОМЕР_1 від 28.04.2008р. ОСОБА_4 має право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно пункту 3.1 договору про надання правової допомоги вартість оплати послуг щодо надання правової допомоги становить 22 100 грн. 00 коп.; за платіжним дорученням № 3713 від 04.04.2012р. позивачем сплачено ТОВ «Незалежна юридична компанія» 22 100 грн. 00 коп.

Згідно позовних вимог, позивач просить суд відшкодувати на його користь витрати, понесені ТОВ «Незалежна юридична компанія» по наданню правової допомоги у даній справі в розмірі 22 100 грн. 00 коп.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального Кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються зокрема, при відмові -на позивача.

Статтею 44 Господарського процесуального Кодексу України унормовано, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. При цьому за правилами частини 3 статті 48 Господарського процесуального Кодексу України розмір витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Частиною 1 статті 12 Закону України "Про адвокатуру" визначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, суд враховує, що розмір відшкодування названих витрат з позивача не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову, а відтак суд з урахуванням матеріалів даної справи обмежує цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Разом з тим, слід дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги, закріпленого в Правилах адвокатської етики, які схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті міністрів України протоколом № 6/VІ від 12.10.99р. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Стаття 3 Цивільного кодексу України встановлює загальні засади цивільного законодавства, а саме: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

З урахуванням викладеного, суд визнає, що розумні судові витрати на сплату послуг адвоката у цій справі не повинні перевищувати 5 000,00 грн.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача прапорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Агрофірма Діамант» (42346, Сумська обл., Сумський район, с. Сула, вул. 40 років Перемоги, 29, код ЄДРПОУ 32646953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 35076670) 191 519 грн. 01 коп. боргу, 4 066 грн. 66 коп. пені, 7 870 грн. 64 коп. 30% річних, 383 грн. 04 коп. інфляційних втрат, 5 000 грн. адвокатських витрат, 4 076 грн. 76 коп. судового збору.

3. В частині стягнення штрафу в сумі 38 303 грн. 80 коп., адвокатських витрат в сумі 17 100 грн. 00 коп. - відмовити.

СУДДЯ (підпис) Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ