Рішення № 24062339, 24.04.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року справа № 5020-216/2012

За позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до відповідача - публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз"(99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 1)

про стягнення заборгованості у розмірі 360 244,84 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1, довіреність № 74-311 від 07.02.2012

представник відповідача - не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до суду з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" про стягнення заборгованості у розмірі 360 244,84 грн, у тому числі 0,02 грн - сума основного боргу, 158 652,42 грн - пеня, 35 848,89 грн - 3 % річних, 138 743,52 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 29.02.2012 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 13.03.2012.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, надав клопотання в якому зазначає, що ним не отримано акт звірення взаєморозрахунків, що робить неможливим розгляд справи по суті.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечував, наполягав на розгляді справи по суті за наявними в ній доказами, крім того надав суду опис вкладення до цінного листу, з якого вбачається, що акт звірення взаєморозрахунків надіслано на адресу відповідача цінним листом 16.04.2012.

Розглянувши клопотання відповідача суд визнав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з положеннями статті 69 господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. При цьому питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

Доводи представника відповідача щодо неможливості розгляду справи по суті без звірення взаєморозрахунків судом відхиляються, оскільки акт звірення не було надано суду з вини відповідача, відповідач не був позбавлений права ознайомитися з матеріалами справи, надати контррозрахунок позовних вимог та відзив на позов.

Також суд вважає, що подальше відкладення розгляду справи невиправдано, оскільки з дня надходження позовної заяви до суду пройшло майже 2 місяці, клопотання від представника відповідача щодо продовження строку розгляду справи не надходило, а представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечує.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України -за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з викладених у позові підстав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2011 між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі -ПАТ «НАК «Нафтогаз України», продавець) і відкритим акціонерним товариством «Севастпопольгаз»(відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз», далі-ПАТ «Севастопольгаз», покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/114/11 (далі -Договір) (а.с. 10-14).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2011 році імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити газ на умовах даного Договору.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що продавець передає, покупцеві в 2011 році природний газ до 15000,00 (п'ятнадцять мільйонів) куб.м.

Пунктом 3.5 Договору сторони узгодили, що кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються продавцем і покупцем.

Прядок та умови проведення розрахунків встановлені в розділі 6 Договору. Так відповідно до п.6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 7.2. Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу. Крім того, пунктом 10.6. встановлено, що строк позовної давності за Договором та по стягненню неустойки встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору протягом січня-грудня 2011 ним було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 60 650 050,60 грн, проте відповідачем зі свого боку зобов'язання виконувались не у повному обсязі та з порушенням встановлених договором строків оплати внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений газ у розмірі 0,02 грн.

Зазначена обставина стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому, кім вимог про стягнення суми заборгованості на підставі договору заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 185 652,42 грн, а також на підставі положень статті 625 Цивільного Кодексу України заявлені вимоги про стягнення інфляційних витрат у розмірі 138 743,52 грн та 3 % річних у розмірі 35 848,89 грн.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відношень повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено що на виконання умов договору № 14/114/11 від 31.01.2011 позивачем ПАТ "Севастопольгаз" було поставлено природний газ на загальну суму 60 650 050,60 грн.

Зазначена обставина підтверджується наявними у справі актами приймання-передачі природного газу (а.с. 20-37) та оплата відповідно до п. 6.1 Договору за даними актами повинна була здійснюватися в наступні строки:

- за актом від 31.01.2011 на суму 5 394 362,36 грн - оплата в строк до 14.02.2011;

- від 28.02.2011 на суму 7 013 870,32 грн - оплата в строк до 14.03.2011;

- від 30.03.2011 на суму 3 185 557,92 грн - оплата в строк до 14.04.2011;

- від 31.03.2011 на суму 3 020 742,80 грн - оплата в строк до 14.04.2011;

- від 29.04.2011 на суму 2 872 195,94 грн - оплата в строк до 14.05.2011;

- від 30.04.2011 на суму 2 201 832,36 грн - оплата в строк до 14.05.2011;

- від 30.05.2011 на суму 2 886 035,40 грн - оплата в строк до 14.06.2011;

- від 31.05.2011 на суму 1 492 836,41 грн - оплата в строк до 14.06.2011;

- від 30.06.2011 на суму 910 015,91 грн - оплата в строк до 14.07.2011;

- від 30.06.2011 на суму 2 261 571,60 грн - оплата в строк до 14.07.2011;

- від 29.07.2011 на суму 1 945 398,00 грн - оплата в строк до 14.08.2011;

- від 31.07.2011 на суму 1 206 059,42 грн - оплата в строк до 14.08.2011;

- від 31.08.2011 на суму 2 994 528,98 грн - оплата в строк до 14.09.2011;

- від 30.09.2011 на суму 2 658 741,64 грн - оплата в строк до 14.10.2011;

- від 31.10.2011 на суму 1 401 348,56 грн - оплата в строк до 14.11.2011;

- від 31.10.2011 на суму 3 506 626,97 грн - оплата в строк до 14.11.2011;

- від 30.11.2011 на суму 7 678 952,43 грн - оплата в строк до 14.12.2011;

- від 31.12.2011 на суму 8 019 373,58 грн - оплата в строк до 14.01.2011.

Проте, як свідчать матеріали справи, зокрема виписка по операціях по підприємству ПАТ «Севастопольгаз»розрахунок відповідачем за поставлений газ здійснено не в повному обсязі, сплата заборгованості здійснювалась не своєчасно, 09.02.2011 відповідач сплатив 1798581,66 грн, 25.02.2011 - 3595780,71 грн, 28.03.2011 - 56292,75 грн, 28.03.2011 - 3859986,25 грн, 03.03.2011 - 3097591,32 грн, 31.03.2011 - 3000000,00 грн, 31.03.2011 - 3185557,91 грн, 31.03.2011 - 3500000,00 грн, 22.04.2011 - 20742,81 грн, 06.06.2011 - 1574028,29 грн, 30.06.2011 - 4377147,90 грн, 11.07.2011 - 1258859,72 грн, 27.07.2011 - 1914451,70 грн, 22.08.2011 - 2231228,87 грн, 31.08.2011 - 920228,54 грн, 19.09.2011 - 1180539,89 грн, 19.09.2011 - 626596,84 грн, 30.09.2011 - 920228,54 грн, 05.10.2011 - 267163,70 грн, 05.10.2011 - 800000,00 грн, 26.10.2011 - 250000,00 грн, 14.10.2011 - 140000,00 грн, 18.10.2011 - 100000,00 грн, 19.10.2011 - 100000,00 грн, 21.10.2011 - 150000,00 грн, 26.10.2011 - 831464,21 грн, 28.10.2011 - 65000,00 грн, 28.10.2011 - 100000,00 грн, 01.11.2011 - 537277,44 грн, 14.11.2011 - 1331348,56 грн, 15.11.2011 - 272822,12 грн, 09.11.2011 - 135000,00 грн, 14.11.2011 - 2683804,85 грн, 11.11.2011 - 70000,00 грн, 18.11.2011 - 205000,00 грн, 25.11.2011 - 170000,00 грн, 09.12.2011 - 286000,00 грн, 12.12.2011 - 2121507,41 грн, 13.12.2011 - 810099,56 грн, 27.12.2011 - 4086345,46 грн, 10.01.2012 - 3632631,21 грн, 30.01.2012 - 4386742,36 грн, а тому заборгованість за поставлений газ за період з січня 2011 по грудень 2011 складає 0,02 грн.

Враховуючи, що відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості за вказаний період в розмірі 0,02 грн суд дійшов висновку, щодо задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем строків оплати за поставлений товар, умовами договору (п.10.6) строк позовної давності щодо стягнення неустойки встановлено в три роки суд вважає, що позивачем правомірно нарахована пеня за весь період прострочення.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги щодо стягнення 3 % річних і інфляційних втрат суд вважає такими, що ґрунтуються на законі.

Разом з тим, судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, 3 % річних і інфляційних втрат та встановлено, що позивачем невірно обрані періоди, за які підлягають стягненню пеня, 3 % та інфляція.

Судом зроблено власний розрахунок за наступними формулами:

Пеня = сума боргу х 15,5 % : 365 х кількість днів прострочення

( 15,5% - подвійна облікова ставка НБУ)

3 % річних = сума боргу х 3 % : 365 х кількість днів прострочення;

Інфляційне нарахування = сума боргу х середній індекс інфляції : 100 -сума боргу (застосовано середній індекс інфляції у 2011 році за даними Державного комітету статистики України):

періодСума заборгованості для нарахування ш/сКількість днів простроченняпеня3 % річнихІнфляційне збільшення15.02.2011- 25.02.20113 595 780,701015269,752955,4432362,0315.03.2011 -28.03.20113 916 278,991321620,014184,5254827,9115.05.2011 -06.06.20111 574 028,292214705,312846,1912592,2315.06.2011 - 30.06.20114 378 871,811527892,815398,6117515,4901.07.2011 - 11.07.20111723,91107,321,42- 22,4115.07.2011 - 27.07.20111 914 451,70129755,841888,23-24887,8715.08.2011 - 22.08.20113 151 457,4279368,031813,17-12605,8323.08.2011 - 31.08.2011920 228,5583126,26605,080001.09.2011- 19.09.20110,011800000015.09.2011 - 19.09.20112 994 528,9845086,60984,502994,5320.09.2011 - 30.09.20111 187 392,26105042,35975,940001.10.2011 - 05.10.2011267 163, 724453,8187,830015.10.2011 - 18.10.20111 718 741,6632189,63423,800019.10.20111 618 741,661687,41133,050020.10.2011 - 21.10.20111518 741,661644,95124,830022.10.2011 - 26.10.20111 368 741,6642324,99450,000027.10.2011 - 28.10.2011287 277,451121,9923,610029.10.2011 - 01.11.2011122 277,453155,7830,150015.11.2011 - 272 822,131155,86220420016.11.2011 - 18.11.20110,01200000015.12.2011 - 27.12.20114 086 345,471220823,574030,378172,6928.12.2011 - 10.01.20120,011300000015.01.2012 - 30.01.20124386 742,381527942,955408,318773,48ВСЬОГО 167 335,2232 387,4799 722,25

Отже, з урахуванням наведених розрахунків суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з ПАТ «Севастопольгаз»на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз»підлягає стягненню 0,02 грн - заборгованість за договором, 167 335,22 грн -пеня, 32 387,47 грн -3 % річних і 99 722,25 грн - інфляційні нарахування, а всього -299 444,96 грн.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов'язані зі сплатою судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 5989,35 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" (99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 1, ідентифікаційний код 03358305, р/р 2600300017006, СФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 384986, або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720, р/р 260053012609, ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, код ЗКПО банку 00039002, або на інший рахунок, зазначений стягувачем) заборгованість у розмірі 299 444,96 грн (двісті дев'яноста дев'ять тисяч чотириста сорок чотири гривні 96 коп), з яких: сума боргу за договором 0,02 грн, 167335,22 грн - пеня, 32387,47 грн - 3 % річних, 99722,25 грн - інфляційні нарахування, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 5989,35 грн (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 35 коп).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 03.05.2012.

Суддя підпис Н.Г. Плієва