Рішення № 24062204, 15.05.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.12 Справа № 30/5014/693/2012

Розглянувши матеріали справи за позовом

Заступника військового прокурору Кіровоградського гарнізону в інтересах держави (Міністерства оборони України) в особі Військової частини А 1201, м. Кіровоград

до Хімічного казенного об'єднання ім. Г.І. Петровського, м. Петровське, м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 24 790 грн. 60 коп.

Суддя Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

у присутності представників сторін:

від заявника -не прибув;

від позивача -представник не прибув;

від відповідача -ОСОБА_1, довіреність № 4 від 11.01.2012 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 14.05.2012 справу №30/5014/693/2012 передано на розгляд судді Старковій Г.М. у зв'язку з хворобою судді Голенко І.П.

Суть спору: заступник військового прокурору Кіровоградського гарнізону в інтересах держави (Міністерства оборони України) в особі військової частини А 1201 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Хімічного казенного об'єднання ім. Г.І. Петровського заборгованості за виконані роботи у розмірі 24315 грн. 61 коп. та пені у розмірі 474 грн. 99 коп. за невиконання договору на виконання робіт від 04.10.2011 № 73/11-831/8-11.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву від 15.04.2012 № 11272/юр позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Представник позивача надіслав до суду лист від 04.05.2012 № 793 з наданими до нього документами: копії претензії від 03.02.2012 № 183, рахунку № 37 від 13.12.2011 та акту звірення взаємних розрахунків від 23.04.2012, укладеного між сторонами у справі. Надані документі судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, господарський суд,

в с т а н о в и в:

Обґрунтовуючи позовні вимогти заявник зазначив, що 04.10.2011 між Військовою частиною А 1201 ( далі- позивач, Виконавець) та Хімічним казенним об'єднанням ім. Г.І. Петровського (далі- відповідач, Замовник) було укладено договір на виконання робіт № 73/11-831/8-11 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець (позивач у справі) за оплату зобов'язаний за завданням замовника (відповідача у справі) протягом терміну дії договору виконувати завантажування на автотранспорт замовника порохових зарядів у кількості 650 тон у штатній тарі, яка передана замовнику згідно наряду від 23.09.2011 № 342/2/Н/11-637 (далі - роботи)

Згідно п. 3.2 Договору загальна сума договору складає 27300 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 4550,00 грн.

Приймання-передача робіт оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт, що підписується повноважними представниками сторін. Приймання-передача робіт по розвантаженню повернутої тари також оформлюється актом приймання- передачі виконаних робіт, що підписується повноважними представниками сторін. Акти надаються замовнику щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору роботи по завантаженню порохових зарядів за даним договором замовник оплачує виконавцю в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 днів з дати підписання актів прийому-передачі виконаних робіт на підставі пред'явлених рахунків.

Заявник у позові зазначив, що згідно акту приймання виконаних робіт № 14 від 13.12.2011, який підписаний між сторонами у справі без доповнень та заперечень та скріплений печатками їх підприємств, вбачається, що позивач виконав передбачені умовами Договору роботи, а відповідач прийняв виконані роботи на загальну суму 24315 грн. 61 коп. без заперечень (а. с. 12). У зв'язку з чим відповідачу був пред'явлений для оплати рахунок №37 від 13.12.2011 (а. с. 14).

Оскільки вказаний рахунок у встановлений договором строк не був оплачений, позивач направив відповідачу лист № 183 від 03.02.2012 з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 24315 грн. 61 коп. (а. с. 13), який залишений відповідачем без відповіді.

Таким чином, відповідач свої обов'язки за Договором щодо своєчасної та повної сплати вартості виконаних робіт належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за виконані роботи у розмірі 24315 грн. 61 коп.

Відповідно до умов п. 4.3, за порушення терміну оплати робіт, заявник нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочки, що діяла в період за який сплачується пеня від суми заборгованості, що складає 474 грн. 99 коп. за період з 30.12.2011 по 14.02.2012.

Оскільки відповідач не виконав умови Договору щодо оплати за виконі роботи, тому заявник в інтересах позивача звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані роботи у сумі 24315 грн. 61 коп. та пені у сумі 474 грн. 99 коп. за невиконання договору на виконання робіт від 04.10.2011 № 73/11-831/8-11.Обгрунтовуючи позовні вимоги заявник посилається на умови договору на виконання робіт від 04.10.2011 № 73/11-831/8-11 та положення ст.ст.526, 610, 854 ЦК України.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором на виконання робіт від 04.10.2011 № 73/11-831/8-11 зобов'язань на суму 24315 грн. 61 коп., що підтверджено наявним у матеріалах справи актом приймання виконаних робіт № 14 від 13.12.2011, який підписаний сторонами без доповнень та заперечень та скріплений печатками їх підприємств, та відповідачем у справі не спростовано (а.с.12).

Відповідачем наявність заборгованості у сумі 24315 грн. 61 коп. не спростовано та доказів про сплату вказаної суми боргу до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у розмірі 24315 грн. 61 коп. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у тому числі актом звірення взаємних розрахунків від 23.04.2012, укладеного між позивачем та відповідачем, без доповнень та зауважень, скріплений печатками їх підприємств та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктом 4.3 договору сторони визначили, що за порушення терміну оплати робіт замовник сплачує виконавцю за кожний день прострочки пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за виконані роботи, йому, на підставі наведених вище норм чинного законодавства, п. 4.3 Договору та з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яка визначає, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 474 грн. 99 коп. з 30.12.2011 по 14.02.2012.

Відповідно до п. 2.5 Договору роботи по завантаженню порохових зарядів за даним договором замовник оплачує виконавцю в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 днів з дати підписання актів прийому-передачі виконаних робіт на підставі пред'явлених рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання виконаних робіт № 14 підписаний сторонами 13.12.2011, останнім днем оплати за виконані роботи є 23.12.2011. Отже, першим днем прострочення слід вважати 24.12.2011, але за матеріалами позовної заяви позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня в сумі 474 грн. 99 коп. за період з 30.12.2011 по 14.02.2012, що є правом позивача на стягнення пені у заявлений період.

За таких обставин, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пеню у сумі 474 грн. 99 коп. за період з 30.12.2011 по 14.02.2012 також підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу за виконані роботи відповідачем надано до суду не було.

Згідно до пункту 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Такі випадки передбачені, зокрема, ст. 2 ГПК України (господарський суд порушує справи за позовами прокурорів та їх заступників, які звертаються в інтересах держави). При цьому, прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Господарсько процесуального кодексу України встановлено, що „інтереси держави", є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси, не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру", передбачено, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним кодексом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», кошти одержані від здійснення військовими частинами господарської діяльності, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на національну оборону відповідно до кошторису Міністерства оборони України.

Таким чином, Державний бюджет України не отримує кошти від здійснення господарської діяльності військовою частиною А 1201, у вигляді плати за виконання робіт з завантаження боєприпасів та їх елементів, що в цілому спричиняє шкоду Міністерству оборони України і являється безпосередньою шкодою для інтересів держави.

Військова частини А 1201 є бюджетною організацією, тому її фінансування в повному обсязі здійснюється за рахунок державного бюджету. Зазначені порушення відповідачем чинного законодавства України та умов договору негативно впливають на забезпечення повсякденної життєдіяльності військової частини і спричиняють шкоду не тільки інтересам частини, а безпосередньо інтересам держави.

На підставі вищевикладеного, заявник вважає, що державі в особі військової частини А 1201( позивач) відповідачем було завдано збитки через несплату заборгованості за виконані роботи з завантаження боєприпасів та їх елементів у сумі 24315 грн. 61 коп. та пені у розмірі 474 грн. 99 коп., за таких обставин в теперішній час є підстави для представництва прокурором в суді інтересів позивача у формі звернення до суду з цим позовом та участі у його розгляді.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 24315 грн. 61 коп. та пені у розмірі 474 грн. 99 коп. з 30.12.2011 по 14.02.2012 є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У судовому засіданні 15.05.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Хімічного казенного об'єднання ім. Г.І.Петровського, м.Петровське, м. Красний Луч Луганської області, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 14312683 на користь Військової частини А 1201, с. Богданівка, Знам'янський район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 08388245 заборгованість за виконані роботи в сумі 24315 грн. 61 коп., пеню в сумі 474 грн. 99 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Хімічного казенного об'єднання ім. Г.І.Петровського, м. Петровське, м. Красний Луч Луганської області, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 14312683:

- в доход Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору 1609 грн. 50 коп., на рахунок отримувача 31214206783006, отримувач коштів УДКСУ у м.Луганську, код отримувача ( код ОКПО) 37991503, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, код банку отримувача (МФО) 804013, код класифікації доходів бюджету 22030001, видати наказ державній податковій інспекції у м. Красний Луч Луганської області після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 18.05.2012

Суддя Г.М.Старкова