Рішення № 24062158, 17.05.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.12 Справа № 8пд/5014/932/2012

За позовом Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго", м. Алчевськ Луганської області,

до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області, -

про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при помічнику судді Рубан І.Є.,

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 -юрисконсульт, - довіреність №1282 від 26.07.10 року;

від відповідача -ОСОБА_2 -юрисконсульт юридичного відділу, - довіреність №01-026-279 від 11.02.12 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору про надання послуг з централізованого теплопостачання №13/3-024/2420, укладеного між сторонами 01.12.08 року, у зв'язку з прийняттям Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України (далі -Національна комісія) постанови №60 "Про встановлення тарифів на теплову енергію КТП "Алчевськтеплокомуненерго", якою з 01.10.2011 року встановлено тарифи для потреб інших споживачів.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 03.05.12 року до 17.05.12 року -з метою надання сторонам можливості надати додаткові докази.

До початку судового засідання 17.05.12 року від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, мотивуючи його тим, що для нього є обов'язковою до виконання вищезгадана постанова Національної комісії, а тому з метою її виконання він 07.10.11 року за вих. №175 спрямував на адресу відповідача проект додаткової угоди до договору №13/3-024/2420 від 01.12.08 року, яку той отримав 07.10.11 року (а.с.24), але від її підписання відмовився, що суперечить чинному законодавству та порушує охоронювані законом права позивача.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що за домовленістю сторін, відповідно до протоколу розбіжностей до вищезгаданого договору, позивач повинен повідомити його про зміну тарифів письмово або через засоби масової інформації, і тільки після досягнення ними спільної домовленості виникає підстава для укладення додаткової угоди про зміну тарифів на послуги центрального опалення. Оскільки така домовленість сторонами не була досягнута, то, на його думку, відсутні законні підстави для укладення згаданої додаткової угоди (відзив на позовну заяву від 30.04.12 року за вих. №026-20/12-исх.) (а.с.44-45).

У судовому засіданні, заперечуючи проти позову, він також послався на те, що згідно п.1.2 договору тарифи на послуги з централізованого опалення визначаються на підставі рішення виконавчого комітету Алчевської міської ради від 07.10.08 року №897, а не на підставі постанови Національної комісії.

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.12.08 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) у простій письмовій формі, з протоколом розбіжностей, укладено договір №13/3-024/2420 про надання послуг з централізованого теплопостачання, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором (п.1.1).

Розрахунки за послуги з централізованого опалення здійснюються відповідно до затверджених Алчевським виконавчим комітетом тарифів для груп споживачів (рішення Алчевського виконавчого комітету №897 від 07.10.2008 року) у розмірі:

І група -5,74 грн., враховуючи ПДВ, за 1 м2 загальної площі:

І група -216,65 грн. за Гкал, враховуючи ПДВ, при наявності засобів обліку;

ІІ група -12,60 грн., враховуючи ПДВ, на 1м2 загальної площі:

ІІ група -427,21 за 1 Гкал, враховуючи ПДВ, - при наявності засобів обліку;

ІІІ група -13,64 грн., враховуючи ПДВ, за 1 м2 загальної площі:

ІІІ група - 2388,70 грн. за 1 Гкал, враховуючи ПДВ, - при наявності засобів обліку;

при наявності засобів обліку:

ІІ група -34,59 грн. за 1 м куб. води;

ІІ група -187,63 грн. за 1 тн пару.

При зміні тарифів на послуги з центрального опалення нові тарифи обов'язкові для споживача з моменту їх введення (п.1.2).

Згідно п.2.1 договору загальна площа опалюваних приміщень -44855,70 кв.м. (Додаток №1); максимальне теплове навантаження -3,67 Гкал/г (п.2.2).

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з п.п.10-13 Правил з надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (п.2.2).

Розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата вноситься щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця. За несвоєчасне виконання споживачем розрахунків за теплову енергію він зобов'язаний сплатити на користь виконавця пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на день здійснення платежу (п.3.1).

Споживач:

має право (між іншим) вносити за погодженням з виконавцем у договір будь-які зміни (абз.4 п.4.2);

зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки (п.4.6).

Сторони домовилися, що виконавець (між іншим) має право укладати додаткові угоди, з відображенням змін у договорі (зміна банківських реквізитів; зміна тарифів, затверджених міською радою; і т.п.) (п.4.12).

Виходячи зі змісту п.4.12 договору, суд дійшов висновку, він не містить заборони на укладення додаткової угоди з інших (ніж вказано у тексті пункту) підстав.

Договір укладено на період до 31.12.09 року; він вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п.8.1) (а.с.33-36;37-41).

Як сказано вище у цьому рішенні, договір укладено з протоколом розбіжностей, складеним споживачем (а.с.39).

Сторони склали протокол узгодження розбіжностей, при цьому вони узгодили зміст пункту 1.2 договору.

Так, споживач запропонував наступну редакцію його останнього речення: "При зміні тарифів на послуги з центрального опалення Виконавець зобов'язаний повідомити Споживача, і таке повідомлення є основою для заключення додаткової угоди".

Шляхом укладення протоколу узгодження розбіжностей сторони домовилися про виклад останнього речення пункту 1.2 у такій редакції: "При зміні тарифів на послуги з центрального опалення Виконавець зобов'язаний повідомити Споживача письмово або шляхом публікації нових тарифів в засобах масової інформації, і таке повідомлення є основою для заключення додаткової угоди та нові тарифи обов'язкові для Споживача з моменту їх введення" (а.с.40).

30.09.2011 року Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України (на підставі Указу Президента України від 29.09.11 року №953/2011 перейменована у Національну комісію, що здійснює регулювання державне регулювання у сфері комунальних послуг) прийнято постанову №60 "Про встановлення тарифів на теплову енергію КТП "Алчевськтеплокомуненерго", якою з 01.10.2011 року (п.2) встановлено тарифи для потреб:

бюджетних установ -596,23 грн. за 1 Гкал (без ПДВ);

для потреб інших споживачів -602,92 за 1 Гкал (без ПДВ) (п.1) (а.с.9).

Відповідно до підпункту 3 п.4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.11 року №1073/2011, комісія установлює тарифи на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією.

Абзацом 3 п.13 Положення рішення Комісії, прийняті у межах її повноважень, обов'язкові для виконання суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках.

Як встановлено пунктом 1 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.11 року №869 (далі -Порядок №869), цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.

Згідно п.2 Порядку він застосовується під час установлення Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг та органами місцевого самоврядування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

Як сказано вище у цьому рішенні, 07.10.11 року за вих. №175 позивач (постачальник) спрямував на адресу відповідача (споживача) листа (а.с.24), яким повідомив його про прийняття вищезгаданої постанови Національної комісії та запропонував у зв'язку з цим укласти додаткову угоду від 05.10.11 року про внесення змін до основного договору наступного змісту:

"1. п.1.2.Розрахунки за послуги централізованого опалення здійснюються відповідно затверджених Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України тарифів для груп споживачів (постанова Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №60 від 30.09.2011 року) у розмірі:

ІІІ група -602,92 грн. за 1 Гкал, без ПДВ.

При зміні тарифів на послуги з центрального опалення нові тарифи обов'язкові для споживача з моменту їх введення.

2.Інші умови, викладені у договорі, залишаються незмінними" (а.с.42).

Зазначеного листа, разом з двома примірниками додаткової угоди, відповідач отримав 07.10.2011 року, вх. №2287 (а.с.24); крім того, даний факт він підтвердив у судовому засіданні, пояснивши, що підписувати її не став, відповідь на пропозицію КТП "Алчевськтеплокомуненерго" не надав, будучи незгодним з нею.

Враховуючи викладене, обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов висновку, що позивач у даному конкретному випадку діяв правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та приписів пункту 1.2 договору (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей) щодо порядку внесення змін до договору у разі зміни тарифів на послуги з центрального опалення.

Ця обставина стала підставою для звернення позивача зданим позовом до суду.

Відповідач позов не визнав.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявну у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

З норми, викладеної у частині 1 ст. 179 Господарського кодексу України, а також аналізу укладеного сторонами договору вбачається, що він належить до числа господарських.

В силу частини 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Укладення договору тягне за собою набуття сторонами низки прав та зобов'язань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі -ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі після укладення договору №13/3-024/2420, є господарськими і належать до купівлі-продажу у вигляді його різновиду -договору енергопостачання.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.275 Господарського кодексу України (далі -ГКУ) встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Тобто договір споживання теплової енергії є відплатним.

Аналогічна норма викладена у ст.19 спеціального Закону України від 02.06.05 року №2633-ІУ "Про теплопостачання", у якій, крім того, зазначено, що діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. У разі якщо така організація не є теплотранспортуючою, то теплотранспортуюча організація не має права відмовити теплогенеруючій організації у транспортуванні теплової енергії, якщо це дозволяють технічні можливості системи. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 13 Закону України від 24.06.04 року №1875-ІУ "Про житлово-комунальні послуги" централізоване постачання гарячої води та централізоване опалення є різновидом комунальних послуг.

Статтею 19 названого Закону визначено, що відносини постачання-споживання у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем, а відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 названого Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п.2 ч.1 ст. 20 цього Закону виконавець (позивач) має право пропонувати при уклакденні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні паослуги третьої групи.

Сторони за договором домовилися про можливість внесення змін до нього (п.1.2 та ін.).

За загальним правилом (ст.651 ЦКУ) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Можливість внесення змін до договору витікає з пунктів 1.2, 4.2 та 4.12 договору.

З наявних у справі доказів вбачається, що підставою для позову стала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона за договором, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

На відміну від відповідача позивач дотримався вищенаведених приписів чинного законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,203,626,627,629,639,649 Цивільного кодексу України. ст.ст.179-181 Господарського кодексу України; ст.ст.13,19,21 Закону України від 24.06.04 року №1875-ІУ "Про житлово-комунальні послуги", керуючись ст.ст.43,32-34,36,43,44,49,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Внести зміни до пункту 1.2 договору №13/3-024/2420 про надання послуг з централізованого теплопостачання, укладеного у простій письмовій формі 01 грудня 2008 року, у місті Алчевську Луганської області, між Комунальним теплопостачаючим підприємством "Алчевськтеплокомуненерго" (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" (споживач), - виклавши його у редакції позивача, а саме:

"1.2.Розрахунки за послуги централізованого опалення здійснюються відповідно затверджених Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України тарифів для груп споживачів (постанова Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №60 від 30.09.2011 року) у розмірі:

ІІІ група -602,92 грн. за 1 Гкал, без ПДВ.

При зміні тарифів на послуги з центрального опалення нові тарифи обов'язкові для споживача з моменту їх введення.".

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", ідентифікаційний код 05441447, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Шмідта, 4 Луганської області, - на користь Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго", ідентифікаційний код 02132266, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Леніна, 126 Луганської області, - витрати по сплаті судового збору у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 17.05.12 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано -18 травня 2012 року.

Суддя А.П.Середа