Рішення № 24062061, 14.05.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.12 Справа № 9/5014/515/2012

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні, м. Старобільськ Луганської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Старобільськ

про стягнення 10294 грн. 79 коп.

в присутності представників:

від позивача - ОСОБА_2, дов. б/н від 30.09.11,

від відповідача -ОСОБА_3, дов. № 1487 від 27.07.11

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, Старобільська фізіотерапевтична лікарня, звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача грошової суми в розмірі 10294,79 грн., з яких орендна плата за користування нежитловим приміщенням за період з 1 січня по 4 травня 2011 року складає 1883,54 грн., 3% річних за прострочення орендної плати за період з 1 січня по 4 травня 2011 року -19,20 грн., неустойка за користування нежитловим приміщенням за час прострочення його повернення за період з 5 травня 2011 року по 1 лютого 2012 року -8392,05 грн.

У судовому засіданні 25.04.12 представник позивача звернувся із заявою про зменшення розміру позову у зв'язку з тим, що після звернення з цим позовом відповідач частково сплатив кошти в сумі 833,75 грн., яку позивач зарахував в рахунок погашення неустойки.

Таким чином, розмір заявленої у позові неустойки складає 7558,30 грн., а розмір загальних позовних вимог -9 461,04 грн.

Оскільки відповідач скористався своїм правом щодо зменшення розміру позовних вимог, суд прийняв до розгляду заяву про зменшення розміру позову.

У судовому засіданні 07.05.12 у судовому засіданні була оголошена перерва до 14.05.12 об 11 год. 30 хв.

Доводи позивача полягають у наступному.

За укладеним між позивачем та відповідачем, підприємцем ОСОБА_1, договором оренди № 15 від 20.12.01 позивач (орендодавець) передав в користування відповідачу (орендар) нерухоме майно -нежитлове приміщення площею 25,0 кв. м., що розташоване на 1-му поверсі будівлі, яка знаходиться на балансі позивача та розташована за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до п. 11.6 договору його термін дії був продовжений до 01.01.11.

Позивач попередив відповідача про відмову від договору та звернувся з вимогою про звільнення орендованого приміщення та повернення його на підставі акту прийому-передачі до 04.05.11.

Відповідач не звільнив спірне приміщення, орендна плата відповідачем не сплачується з січня 2011 року, тому позивач звернувся з цим позовом до суду.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості орендної плати за період з 1 січня по 4 травня 2011 року (124 дні) борг складає 1883,54 грн.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані 3% річних за прострочення орендної плати за період з 1 січня по 4 травня 2011 року в сумі 19,20 грн.

Станом на 30 вересня 2011 року набрало чинності рішення господарського суду Луганської області від 15.09.11 по справі № 5/112пн/2011, яким зобов'язано відповідача звільнити нежитлове приміщення та передати його за актом прийому передачі позивачу.

За цим судовим рішенням 2 лютого 2012 року виконавчою службою було здійснене примусове звільнення відповідача із спірного приміщення зі складенням відповідного акту прийому-передачі.

Відповідно до ст. 785 ЦК України позивач застосував до відповідача санкцію у вигляді нарахування неустойки за користування нежитловим приміщенням за час прострочення його повернення за період з 5 травня 2011 року по 1 лютого 2012 року в сумі 8392,05 грн.

Представник відповідача, підприємця ОСОБА_1, проти позову заперечує з наступних підстав.

Протягом вересня 2011 року та лютого 2012 року (14.09.11 та 28.02.12 відповідно) відповідач здійснив орендні платежі за період з січня по грудень 2011 року та січень 2012 року, однак позивач безпідставно повернув ці кошти в розмірі 1334 грн. 10 жовтня 2011 року на рахунок відповідача, навмисно сприяючи збільшенню заборгованості за договором оренди.

Крім того, відповідач просить застосувати до нарахованої суми неустойки за користування приміщенням в період з 5 травня 2011 року по 1 лютого 2012 року шестимісячний термін нарахування у відповідності до положення ч. 6 ст. 232 ГК України.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, суд дійшов наступного висновку.

За укладеним між позивачем та відповідачем (за додатковою угодою № 3 від 30.07.07 змінено прізвище орендаря з підприємця ОСОБА_4 на ОСОБА_1.) договором оренди № 15 від 20.12.01 (а.с. 19 -25) останній отримав в користування нерухоме майно -нежитлове приміщення площею 25,0 кв. м., що розташоване на 1-му поверсі будівлі, яка знаходиться на балансі позивача та розташована за адресою: АДРЕСА_2

Строк здійснення орендної плати сторони визначили у пп. 3.1.1 договору -не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 11.6 договору його термін дії неодноразово продовжувався за відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору, останнього разу -до 01.01.11.

Позивач попередив відповідача про відмову від договору та звернувся з вимогою про звільнення орендованого приміщення та повернення його на підставі акту прийому-передачі до 04.05.11.

Відповідач не звільнив спірне приміщення, разом з тим, станом на 30 вересня 2011 року набрало чинності рішення господарського суду Луганської області від 15.09.11 по справі № 5/112пн/2011, яким зобов'язано відповідача звільнити нежитлове приміщення та передати його за актом прийому передачі позивачу.

Фактично звільнення спірного приміщення відбулося за цим судовим рішенням 2 лютого 2012 року виконавчою службою зі складенням відповідного акту прийому-передачі.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості орендної плати за період з 1 січня по 4 травня 2011 року (124 дні) вона складає 1883,54 грн.

Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступних принципових позицій.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 3.1 спірного договору оренди орендна плата визначається на підставі методики її розрахунку, затв. рішенням Луганської облради № 4/10 від 15.12.98 з урахуванням внесених змін до неї (а.с. 52 -54), та складає 109,97 грн. на місяць без ПДВ.

У подальшому розмір орендної плати мав визначатися шляхом коригування її розміру за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Суд звертає увагу позивача на те, що маючи заборгованість з орендної плати, відповідач 14.09.11 частково її погасив, сплативши кошти в розмірі 1334 грн.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивач безпідставно повернув ці кошти 10 жовтня 2011 року на рахунок відповідача, навмисно сприяючи збільшенню заборгованості за договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

За правилом ч. 4 наведеної статті боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора. Мова йде про те, що за нормою ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, однак у випадку прострочення кредитора боржник за грошовим зобов'язанням проценти не сплачує.

Прострочення кредитора має для нього негативні наслідки лише у вигляді відшкодування боржнику завданих цим простроченням збитків, про що йдеться у ч. 3 ст. 613 ЦК України.

Здійснюючи розрахунок заборгованості з орендної плати за період з 1 січня по 4 травня 2011 року (124 дні), позивач виходив з того, що рішенням Луганської облради від 28.04.05 № 19/75 Про оренду майна, що знаходиться в управлінні Луганської обласної ради (а.с. 55 -60) була прийнята нова методика нарахування орендної плати.

У зв'язку з прийняттям нової методики позивач нарахував заборгованість з орендної плати за вказаний період, виходячи зі збільшеного нею розміру оренди, проте, суд погоджується з доводами відповідача, що збільшення розміру оренди є зміною істотної умови договору, яке має бути відбуватися шляхом внесення відповідної зміни до договору, наприклад, шляхом укладення додаткової угоди, яку сторони не укладали на підставі рішення Луганської облради від 28.04.05 № 19/75.

Це узгоджується з:

· умовою п. 3.2 договору оренди, згідно з якою розмір орендної плати підлягає перегляду на вимогу однієї з сторін при зміні методики її розрахунку… (йдеться про право вимоги однієї з сторін щодо перегляду розміру орендної плати),

· умовою п. 11.2 договору оренди, згідно з якою умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну дії і у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлені правила, що погіршують положення орендаря,

· умовою п. 11.3 договору оренди, згідно з якою зміна або розірвання цього договору можуть мати місце лише за погодженням сторін. Внесені зміни і доповнення розглядаються сторонами протягом 20 днів (фактично внесення змін щодо розміру оренди сторонами не розглядалося).

Разом з тим, відповідач не взяв до уваги факт укладення сторонами додаткової угоди № 1 від 01.09.03 (а.с. 23), якою сторони погодили, що орендна плата за перші місяці оренди складає 166,63 грн. без ПДВ, тобто 199,96 грн. з ПДВ.

Суд звертає увагу на те, що факт сплати відповідачем оренди за грудень 2010 року в розмірі 443,97 грн. (а.с. 30) згідно з виставленим позивачем рахунком № 3 від 24.01.11 (обов'язок щодо надання якого взагалі не встановлений договором) не свідчить про узгодження сторонами такого розміру оренди, оскільки матеріали справи не містять доказів укладення відповідної угоди за правилом пп. 11.3 договору оренди.

Таким чином, визначаючи заборгованість відповідача з орендної плати за період з 1 січня по 4 травня 2011 року, позивач мав розрахувати її, виходячи з розміру 199,96 грн. з ПДВ на місяць, встановленому у вересні 2003 року, а враховуючи індекс інфляції з вересня 2003 року по січень 2011 року (257,306) розмір орендної плати у січні 2011 року, з урахуванням індексу інфляції, мав становити 514,51 грн. з ПДВ, тобто 16,97 грн. на день, тому заборгованість за 124 дні складає: 16,97 грн. х 124 = 2104,28 грн.

За умовою пп. 3.1.1 договору орендна плата має бути скоригована на індекс інфляції та сплачена до 15-го числа місяця, наступного за звітним, при цьому:

· за січень 2011 року відповідач мав сплатити орендну плату в розмірі 514,51 грн. з ПДВ,

· за лютий 2011 року орендна плата з урахуванням індексу інфляції (100,9) мала становити 519,14 грн. з ПДВ,

· за березень 2011 року з урахуванням індексу інфляції (101,4) -526,40 грн.,

· за квітень 2011 року з урахуванням індексу інфляції (101,3) -533,24 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості з орендної плати за період з 01.01.11 по 04.05.11 з урахуванням інфляції складає 2093,29 грн., а не 1883,54 грн., як визначив позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми відповідачу нараховані 3% річних за прострочення орендної плати за період з 1 січня по 4 травня 2011 року в сумі 19,20 грн., виходячи з суми боргу 1883,54 грн.

Суд звертає увагу позивача на невірно здійснений розрахунок 3%, оскільки річні проценти мають бути розраховані, виходячи з більшої бази нарахування.

Станом на 30 вересня 2011 року набрало чинності рішення господарського суду Луганської області від 15.09.11 по справі № 5/112пн/2011 (а.с. 28 -29), яким зобов'язано відповідача звільнити нежитлове приміщення та передати його за актом прийому передачі позивачу.

Однак лише 2 лютого 2012 року за судовим наказом (а.с. 43) виконавчою службою Старобільського р-ну було здійснене примусове звільнення відповідача із спірного приміщення зі складенням відповідного акту прийому-передачі (а.с. 51).

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На підставі цієї норми позивач правомірно застосував до відповідача санкцію у вигляді нарахування неустойки за користування нежитловим приміщенням за час прострочення його повернення за період з 5 травня 2011 року по 1 лютого 2012 року, яка за наданим розрахунком складає суму 8392,05 грн., що є меншою, ніж сума, яка мала бути розрахована, виходячи з фактичних обставин.

Суд не погоджується з доводами відповідача про необхідність застосування шестимісячного терміну нарахування неустойки за користування нежитловим приміщенням за час прострочення його повернення у відповідності до положення ч. 6 ст. 232 ГК України з наступних підстав.

Положення ч. 6 ст. 232 ГК України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах 6-ти місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Оскільки законодавством, що регулює орендні правовідносини, встановлено можливість стягнення неустойки за час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди після закінчення строку дії договору, зменшення строку нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання до 6-ти місяців є безпідставним.

Саме така правова позиція підтримується й постановою Верховного Суду України від 18.04.11 (а.с. 33 -35).

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що розмір позовних вимог не перевищує їх розмір, якщо виходити з фактичних обставин, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, підприємця ОСОБА_1, 92704, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, на користь позивача, Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні, 92704, Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Набережна, буд. 3, код 01987959, грошову суму в розмірі 9 461,04 грн., з яких орендна плата за користування нежитловим приміщенням за період з 1 січня по 4 травня 2011 року складає 1883,54 грн., 3% річних за прострочення орендної плати за період з 1 січня по 4 травня 2011 року -19,20 грн., неустойка за користування нежитловим приміщенням за час прострочення його повернення за період з 5 травня 2011 року по 1 лютого 2012 року -7558,30 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору в сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 14.05.12.

Суддя А.Г.Ворожцов