Рішення № 24061116, 17.05.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2012 р. Справа № 5004/303/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Надія"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 183404,36грн. з них: 66000грн. -боргу, 117404,36грн. - штрафу.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/з,

від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 -представник (дов. від 15.05.2012р.)

Оскільки представники сторін не заявили клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 -1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Надія»у позовній заяві просить суд стягнути з підприємця ОСОБА_1 183404,36грн. заборгованості по договору поставки №96/П від 03.09.2010 року, із них: 66000грн. попередньої оплати за непоставлену продукцію, 117404,36грн. штрафних санкцій, в т.ч. 108460грн. пені, 6270грн. індекс інфляції, 2674, 36грн. -3%річних, відповідно до положень ст. 625 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні 03.04.2012 року позовні вимоги підтримав та подав пояснення по нарахуванню пені від 30.03.2012 року, де зазначив, що відповідно до ст. 3 Закону України від 22.11.96 р. №543/96-ВР "Про відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"(далі - Закон №543) максимальний розмір пені, який може бути стягнутий з боржника за невчасного виконання грошових зобов'язань, не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, але розмір пені по "не грошовим" зобов'язанням (за прострочення поставки обладнання) не є предметом регулювання Закону №543 і визначається в договорі виключно за угодою сторін. В підтвердження зазначеного посилається на положення постанови Вищого господарського суду України від 14.05.08 р. Згідно п.6. ст. 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але законодавством не заборонено розраховувати пеню з недотриманням терміну позовної давності. Так, згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою однієї із сторін у спорі, зроблену до винесення рішення судом. Якщо сторона нарахує пеню з перевищенням терміну позовної давності і її опонент не заявить в суді про вживання позовної давності, сума пені може бути стягнута в повному об'ємі. Тому пеня розраховувалась з 07 жовтня 2010 року по 20 лютого 2012 року.

Позивач в клопотанні просить справу розглядати у його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, пояснивши суду, що основну суму боргу 66000грн. ним перераховано позивачу платіжним дорученням від 11.05.2012 року. В обґрунтування пояснення подав оригінал та копію згаданого платіжного доручення. А також просить зменшити суму стягнення нарахованої пені, посилаючись на важке фінансове становище.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін суд,

встановив:

Між підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та ТзОВ «Торговий будинок «Надія»03.09.2010 року було укладено договір №96/П, згідно якого виконавець продає і поставляє, а замовник купує чіллер - охолоджувач рідини холодильною потужністю 320кВт, (в подальшому-обладнання)(п.1.1 договору).

Згідно п.3.1, 4.1, 5.1 договору в загальну вартість договору включені: вартість обладнання та вартість монтажних і пусконалагоджувальних робіт, яка складає 220000 грн. без ПДВ. Оплата замовником, здійснюється шляхом попередньої оплати в розмірі 30 % від загальної вартості договору протягом трьох робочих днів з моменту підписання договору сторонами, 60% на протязі трьох робочих днів з моменту отримання обладнання на підприємстві замовника, та 10 % протягом трьох робочих днів з моменту підписання акту прийому - здачі обладнання в експлуатацію. Обладнання транспортується до підприємства замовника транспортом виконавця. Вартість транспортних послуг не входить до вартості обладнання. Вартість транспортних послуг узгоджується сторонами в додатковій угоді до даного договору.

Виконавець поставляє обладнання на протязі 30 календарних днів з моменту першого надходження коштів на його рахунок від замовника та здійснює монтажні і пусконалагоджувальні роботи протягом 5 календарних днів від дня отримання обладнання замовником(п.6.1 договору).

Відповідно до положень п. 8.1, 8.2 договору встановлено, що у випадку порушень своїх зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Невиконання або неналежне виконання зобов'язання, згідно з договором є його порушенням. При затримці поставки обладнання замовнику понад строк, передбачений п.6.1 цього договору, виконавець сплачує пеню замовнику в розмірі 0,1 % від суми вартості непоставленого обладнання за кожен день його затримки.

Платіжними дорученнями №517 від 06.09.2010 року та №518 від 06.09.2010р. товариством «Торговий будинок «Надія»відповідно було перераховано 22000грн. та 44000грн., всього 66000грн. (а.с. 9,10).

На день розгляду спору відповідач платіжним дорученням повернув товариству 66000 грн. попередньої оплати.

Відповідно до п.1-1,ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Виходячи із наведеного, суд вважає за необхідне в частині позову про стягнення 66000грн. -основного боргу провадження у справі припинити.

Щодо стягнення 108460грн. пені, 6270грн. - індексу інфляцій, 2674, 36грн. 3% річних (а.с. 4, розрахунок в позовній заяві), то суд виходить із такого.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договір №96/П від 03.09.2010 року свідчить про те, що предметом договору є поставка відповідачем обладнання -чіллер-охолоджувач рідини холодильною потужністю 320кВт (а.с. 6). Договір поставки за обладнання передбачена попередня оплата (п.4.1) і кошти в сумі 66000грн. перераховані відповідачеві як попередня оплата тобто зобов'язання відповідно до вимог п.4.1 договору останнім виконано. Отже, зобов'язання відповідача повернути позивачу попередню оплату за непоставленого у строк обладнання не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов договору щодо здійснення поставки товару.

А тому в частині позовних вимог про стягнення 3%- річних -2674,36грн. та індексу інфляції -6270грн. всього: 9844,36грн. необхідно відмовити.

Відповідно до п.8.2 договору поставки позивачем нараховано пеню в розмірі 0,1 % від суми вартості непоставленого обладнання 220000грн. за кожен день його затримки в сумі 108460грн.

Норми ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України надають право суду зменшити розмір штрафних санкцій, якщо вони є надмірно великими порівняно із збитками кредитора. Суд враховує неспіврозмірність розміру пені із сумою боргу, коли розмір пені суттєво перевищує суму боргу, а також повернення попередньої оплати в сумі 66000грн. підчас розгляду справи в суді та відсутність у справі даних про наявність у позивача збитків внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором. Тому об'єктивно оцінюючи винятковість даного випадку, виходячи з інтересів сторін, суд вважає за доцільне, керуючись п.3ст. 83 ГПК України,зменшити належну до стягнення штрафну санкцію до 20% , тобто до 21692грн. пені.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно віднести на нього.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, ст.233 Господарського кодексу України, ст. 551, 625 Цивільного кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Надія" (Харківська область, Харківський р-н, смт. Пісочин, вул. Крупська, 15А, код 25612905)

21692грн пені, а також 3668,10 грн. витрат по оплаті судового збору.

3. В частині позову в стягненні пені в сумі 86768грн. та в стягненні 6270грн. інфляційних втрат, 2674,36грн 3%- річних - відмовити.

4. В частині позову про стягнення суми основного боргу -66000грн. провадження у справі припинити.

Суддя Л. О. Черняк

Повний текст рішення

складено та підписано

17.05.12