Рішення № 24061103, 14.05.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

14.05.2012Справа №5002-24/841-2012

За позовом Публічне акціонерне товариство "Юрія", м. Черкаси

До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Жаворонок", м. Ялта

Про стягнення 36592,99 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - ОСОБА_3, довіреність № 494 від 30.03.12 р., НОМЕР_1 виданий 23.06.1998 р.;

Від відповідача - ОСОБА_4, довіреність № б/н від 25.11.10, посвідчення № НОМЕР_2 від 10.03.2010р.

Обставини справи: до господарського суду звернулося Публічне акціонерне товариство "Юрія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жаворонок" про стягнення 36592,99 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: між Закритим акціонерним товариством "Юрія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жаворонок" був укладений договір № 103 від 01.08.2010 року.

В порядку та на умовах договору позивач зобов'язувався поставити молочну продукцію, а відповідач прийняти й оплатити таку продукцію.

На підставі даного договору позивач поставив, а відповідач прийняв і частково не оплатив молочну продукцію. Позивач зобов'язання за договором виконав належно, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Відповідач зобов'язання за договором виконав неналежно, а саме не оплатив отриману продукцію в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість станом на 05.03.2012 р. в сумі 33847,05 грн. по неоплаченим товарно-транспортними накладними.

19.12.2011 р. позивач направив вимогу №1936 від 19.12.2011 р. з проханням до відповідача про погашення ним заборгованості перед позивачем. Відповідач на дану вимогу не відповів, заборгованість не сплатив.

Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу 33847,05 грн., 3 % річних в сумі 445,28 грн., пені в сумі 2300,66 грн., всього 36592,99 грн.

Також покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Позивач позовні вимоги підтримував у повному обсязі.

У судовому засіданні14.05.2012р. представник відповідача надав до матеріалів справи додаткові пояснення, у яких він заперечує проти позову.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та у зв'язку із закінченням строку розгляду справи 15.05.2012р. вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно - апаратного комплексу «Діловодство суду».

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2010 року між закритим акціонерним товариством "Юрія" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жаворонок" (Покупець) було укладено|ув'язнений| договір поставки № 103 (а. с. 6 - 8).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити молочну продукцію, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити таку продукцію.

Відповідно до п. 2.3. вказаного договору розрахунки за продукцію здійснюються покупцем в безготівковому порядку або готівкою на умовах відстрочки платежу 14 (чотирнадцять) банківських днів з дня отримання продукції покупцем, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Відповідно до п. 9.1. вказаного договору він вступає в силу з дати його підписання та діє до 31 грудня 2015р.

У виконання умов договору позивачем здійснені поставки товару, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 0073711 від 29.08.2011р. на суму 12489,74 грн., № 0074808 від 31.08.2011р. на суму 6098,96 грн., № 0077071 від 07.09.2011р. на суму 20966,66 грн.(а.с.10-12).

Відповідачем була здійснена часткова сплата поставленого товару за видатковою накладною № 0073711 від 29.08.2011р. у розмірі 5708,31 грн. та на час подання позову за вказаною накладною за відповідачем залишалась заборгованість у розмірі 6781,43 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача за вищевказаними накладними становить 33847,05 грн.

Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» ЗАТ «Юрія» перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Юрія». При цьому перетворення юридичної особи не відбулося, ПАТ «Юрія» є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ «Юрія», має той же самий ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ 00447853, інші реквізити також залишились без змін, що підтверджується документами долученими позивачем до матеріалів справи (а.с.16-19).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У судовому засіданні 14.05.2012р. представник відповідача повідомив, що відповідач не отримав копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Вказані пояснення суд до уваги не приймає у зв'язку з наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів листом з описом вкладення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачеві 06.03.2012р. позовну заяву з доданими копіями документів на адресу, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та поштовою квитанцією, на юридичну адресу відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців (а.с. 26).

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що саме ця адреса є адресою відповідача.

Таким чином, суд вважає надані позивачем докази направлення відповідачеві копії позовної заяви належними.

Також відповідач пояснив, що за даними його бухгалтерського обліку заборгованість перед позивачем у нього відсутня. На адресу позивача були направлені накладні на повернення товару, але позивач товар на повернення не прийняв.

Доказів, які б підтвердили вказані доводи, відповідач не надав.

Крім того, суд зауважує, що відповідач підтвердив не прийняття товару позивачем, за яких причин це б не сталося, отже, вказаний товар знаходиться у відповідача та не сплачений належним чином.

Таким чином, всупереч вимог ст. 33 ГПК України, відповідач доказів, які б підтвердили йог заперечення, або сплати заборгованості у розмірі 33847,05 грн. суду не представив.

Жодних клопотань, у тому числі стосовно можливості надання додаткових доказів, сторонами заявлено не було.

З урахуванням закінчення строку розгляду даної справи суд розглядає її за наявними документами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги в даній частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2300,66 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.3. вищевказаного договору за порушення терміну розрахунку покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка дія на момент прострочки виконання зобов'язання, від суми заборгованості за кожний день прострочки та штраф у розмірі 20% від суми неоплаченої продукції.

Перерахувавши наданий позивачем розрахунок пені, суд з ним погодився та вважає, що з позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 2300,66 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 445,28 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд з ним погодився та дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню 3% річних за прострочку сплати за поставлений товар у розмірі 445,28 грн.

Судовий збір у розмірі 1609,50 суд покладає на відповідача, у відповідності до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 17.05.2012 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Жаворонок" на користь публічного акціонерного товариства "Юрія" суму боргу у розмірі 33847,05 грн., 3% річних у розмірі 445,28 грн., пеню у розмірі 2300,66 грн., судовий збір у розмірі 1609,05 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.