Постанова № 24059838, 10.05.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2012 р. Справа № 2a-1870/2032/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача - Фуртат В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Роменська об'єднана державна податкова інспекція Сумської області Державної податкової служби (далі - позивач, Роменська ОДПІ) звернулась до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ФОП ОСОБА_2.) про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 87074,00 грн. та податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 49637,05 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що за результатами проведених перевірок ФОП ОСОБА_2 Роменською ОДПІ були складені акти перевірок на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.11.2009 року №0011671701/0, від 06.10.2010 року №0001021702/0 та від 06.10.2010 року №0001031702/0.

Не погодившись із прийнятими рішеннями, відповідач оскаржив їх до Сумського окружного адміністративного суду, постановами якого, залишеними без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду, в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Станом на 14.03.2012 року заборгованість відповідача перед бюджетом складає 127838,73 грн., а саме: 78190,39 грн. податку на додану вартість, в тому числі 50631,28 грн. податкового зобов'язання, 27541,00 грн. штрафних санкцій ат 18,11 грн. пені та 49648,34 грн. податку на доходи фізичних осіб, в тому числі 49641,27 грн. податкового зобов'язання та 7,07 грн. пені.

З метою погашення суми боргу відповідачу направлялась податкова вимога, проте сума боргу залишилась несплаченою.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до суду надіслала письмовий відзив, в якому зазначає, що сума податку на додану вартість в розмірі 8900,00 грн., визначена податковим повідомленням-рішенням від 17.11.2009 року №0011671701/0 була сплачена нею в повному обсязі, що підтверджується відповідним платіжним дорученням, в цій частині позовних вимог просить відмовити. Також зазначила, що на даний час триває касаційне провадження по справі №2а-8286/10/1870, предметом розгляду якої є скасування податкових повідомлень-рішень від 06.10.2010 року №0001021702/0 та №0001031702/0.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.11.2009 року Роменською ОДПІ, на підставі акту перевірки від 16.11.2009 року №00018/1701/2805217469, було винесено податкове повідомлення-рішення №0011671701/0 (а.с.11), яким ФОП ОСОБА_2 було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8900,00 грн., в тому числі 7417,00 грн. основного платежу та 1483,00 грн. штрафних санкцій.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.03.2010 року (а.с.14-16), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2010 року (а.с.17-18), в задоволенні позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 17.11.2009 року №0011671701/0 було відмовлено.

Крім того, на підставі акту перевірки від 23.09.2010 року №00582/1702/2805217469 Роменською ОДПІ були прийняті: податкове повідомлення-рішення від 06.10.2010 року №0001031702/0 (а.с.12), яким ФОП ОСОБА_2 було визначено суму податкового зобов'язання по прибутковому податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 49637,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 06.10.2010 року №0001021702/0 (а.с.12), яким ФОП ОСОБА_2 було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 78174,00 грн., в тому числі 52116,00 грн. основного платежу та 26058,00 грн. штрафних санкцій.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року (а.с.19-22), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 року (а.с.23-24), в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.10.2010 року №0001031702/0 та №0001021702/0 було відмовлено.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу надсилалась податкова вимога від 14.04.2011 року №374 (а.с.13), яка була отримана відповідачем 15.04.2011 року, в установленому законом порядку не оскаржена і не скасована.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи те, що сума податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 78174,00 грн. та податку з доходів фізичних осіб в розмірі 49637,05 грн. підтверджується матеріалами справи, на час розгляду справи не сплачена відповідачем в добровільному порядку, доказів зупинення виконання рішень судів першої та апеляційної інстанції відповідачем не подано, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 8900,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 17.11.2009 року №0011671701/0, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представника позивача, відповідачем до бюджету платіжним дорученням від 23.09.2010 року №63 (а.с.35) було перераховано кошти в сумі 8900,00 грн., в призначенні платежу зазначено "сплата податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 17.11.2009 року №0011671701/0".

Як вбачається із пояснень представника позивача, дані кошти були зараховані в порядку календарної черговості в погашення іншого податкового боргу.

На думку суду дії позивача щодо віднесення платежів відповідача всупереч зазначеного платником податку призначення платежу не відповідають вимогам закону, виходячи із наступного.

Відповідно до пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Таким чином, з моменту сплати податкових зобов'язань за визначений платником податку період, обов'язок платника щодо сплати цього податку припиняється.

Пунктом 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Між тим, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" серед визначених цим законом заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміна призначення платежу, визначене платником податків, не передбачена.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку та строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Суд звертає увагу позивача на те, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, в даному випадку, ФОП ОСОБА_2 і як вбачається із матеріалів справи, зокрема наданих копій платіжного доручення щодо перерахування до бюджету суми боргу по податковому повідомленню-рішенню від 17.11.2009 року №0011671701/0 відповідачем використано дане право та чітко зазначено призначення здійсненого платежу.

Дана позиція суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 17.10.2011 року по справі №21-184а11.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Таким чином, змінюючи призначення платежу, визначене ФОП ОСОБА_2 в платіжному документі та зараховуючи суму сплаченого позивачем податкового зобов'язання в рахунок погашення податкового зобов'язання за попередні періоди в порядку календарної черговості, податковий орган діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 8900,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 17.11.2009 року №0011671701/0 в зв'язку із відсутністю предмета спору.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) в доход бюджету 78174 грн. (в т.ч. 52116 грн. основного платежу, 26058 грн. штрафних санкцій) заборгованості по податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню №0001021702/0 від 06.10.2010 року (на рах. 31113029700011, ГУДКС в Сумській області, код 23635184, в установі банку ГУ ДКС в сумській області, МФО 837013), а також 49637,05 грн. заборгованості по податку на доходи фізичних осіб по податковому повідомленню-рішенню №0001031702/0 від 06.10.2010 року на рах. 33210801700011, ГУ ДКС в Сумській області, код 23635184, в установі банку ГУ ДКС в сумській області, МФО 837013).

В задоволенні вимог про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) в доход бюджету 8900 грн. (в т.ч. 7417 грн. основного платежу, 1483 грн. штрафних санкцій) заборгованості по податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню №0011671701/0 від 17.11.2009 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 14.05.2012 року