Постанова № 24059635, 03.05.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 року Справа № 1170/2а-421/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд

в складі головуючого: судді Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання : Снісар Я.В.

представників сторін:

позивача -Горовецький М.Ф.

відповідача -Карпушев Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «НВ ПТФ «Кран-Сервіс»

до відповідача: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВ ПТФ «Кран-Сервіс»звернулося до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції з вимогою визнати протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 1001392310 від 23.12.2011 року, яким ТОВ «НВ ПТФ «Кран-Сервіс»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 64675,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 16169,00 грн. та № 1001382310 від 23.12.2011 року, яким ТОВ «НВ ПТФ «Кран-Сервіс»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 85844,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 21461,00 грн.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту №496/23-10/32412606 від 17.10.2011р. документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВ ПТФ «Кран-Сервіс»(код ЄДРПОУ -32412606) з питання відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ НВП «Інтермаш»(код ЄДРПОУ -23230174) за період з 01.08.2008 року по 30.11.2008 року /а.с. 19-23/.

Позивач вказує, що ТОВ «НВ ПТФ «Кран-сервіс»у перевіряємому періоді придбавало продукцію у ТОВ ВКП «Інтермаш», але податковим органом не визнано податковий кредит задекларований ним у вересні, жовтні та листопаді 2008р. за господарськими операціями з даним контрагентом у сумі 64675,00 грн., оскільки податковим органом встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників ПП «Альтус»та ПП «Кіровоградський комплекс «Агро-Торг»та по операціях з продажу цих товарів підприємству-покупцю ТОВ «НВ ПТФ «Кран-Сервіс».

Позивач не погоджується з висновками перевірки, оскільки на момент складання податкових накладних ТОВ ВКП «Інтермаш»було зареєстроване як платник податку, а про існування ПП «Альтус», ПП «Кіровоградський комплекс «Агро-Торг»та їх взаємовідносини з цими контрагентами позивачу нічого не було відомо.

В судове засідання представник позивача прибув та позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на обставини, які викладені в письмових запереченнях. В обґрунтування зазначивши, що позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою виявлено фіктивність за ланцюгами контрагентів ТОВ ВКП «Інтермаш», з якими ТОВ НВ ПТФ «Кран-Сервіс»мало взаємовідносини. Відповідач вказує, що право на відшкодування податкового кредиту у платника податку виникає лише при фактичній надлишковій оплаті ПДВ, у випадку, якщо не встановлено ланцюга поставки до виробника або імпортера, то неможливо підтвердити і факт сплати ПДВ до бюджету.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

17 жовтня 2011 року посадовою особою Олександрійської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВ ПТФ «Кран-Сервіс»(код ЄДРПОУ -32412606) з питання відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ НВП «Інтермаш»(код ЄДРПОУ -23230174) за період з 01.08.2008 року по 30.11.2008 року, за наслідками якої складено акт №496/23-10/32412606 р. /а.с. 19-23, 44-53/.

Відповідно до акту перевірки, встановлено порушення:

- пп.7.4.1,пп.7.4.2,пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено податок на додану вартість в сумі 68675,00 грн., в тому числі за серпень 2008 року в сумі 4000,00 грн., вересень 2008 року -61333,00 грн., жовтень 2008 року -1675,00 грн., листопад 2008 року -1667,00 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ з вартості торгово-матеріальних цінностей, отриманих по нікчемному правочину від ТОВ НВП «Інтермаш», факт поставки яких не підтверджено;

- п.5.1,пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме -заниження податку на прибуток всього в сумі 85844,00 грн., в тому числі: за ІІІ квартали 2008 року на 10833,00 грн. (в тому числі ІІІ квартал 2008 року -10833,00 грн.), за 2008 рік на 85844,00 грн. (в тому числі за ІV квартал 2008 року -75011 грн.), внаслідок включення до складу валових витрат вартості ТМЦ, отриманих по нікчемному правочину від ТОВ НВП «Інтермаш», факт поставки яких не підтверджено.

На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення № 1001392310 від 23.12.2011 року, яким ТОВ «НВ ПТФ «Кран-Сервіс»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 64675,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 16169,00 грн. та № 1001382310 від 23.12.2011 року, яким ТОВ «НВ ПТФ «Кран-Сервіс»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 85844,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 21461,00 грн. /а.с. 24-25/.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до умов договору №20/08 від 28.08.2008 р., укладеного між ТОВ «ВКП «Інтермаш»(постачальник) та ТОВ «НВ ПТФ «Кран-Сервіс»(покупець) /а.с.67-68/, відповідно до якого ТОВ «ВКП «Інтермаш»зобов'язалось виготовити з матеріалу покупця один комплект головних балок (2 шт.) крана мостового електричного грейферного г/п 5т., L = 34,5 м., режим роботи А7 та виконати контрольну зборку моста крану мостового електричного грейферного г/п 5т., L = 34,5 м, оплату вартості якого здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «ВКП «Інтермаш»в повному обсязі, що підтверджується рахунком № 77 від 07.08.2008 року/а.с.103/, №93 від 08.09.2008 р. , № 103 від 25.09.2008 року, № 109 від 02.10.2008 р., №88 від 28.08.2008 р. /а.с. 110-113/ та банківськими виписками /а.с. 73,78,107,118/.

Суму з податку на додану вартість в розмірі 68675,00 грн. віднесено позивачем до податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих ТОВ «ВКП «Інтермаш»: №157 від 02.10.2008 р., № 131 від 28.08.2008р., № 147 від 25.09.2008 р., № 118 від 07.08.2008р. /а.с. 71,75-76,106/ .

На підтвердження реальності вказаних господарських операцій позивачем надано товарно-транспортні накладні від №81 від 13.08.2008р., № 48 від 08.09.2008р., №58 від 02.10.2008р., №65 від 21.11.2008 року /а.с. 108,119-121/, накладні /а.с. 70,74,105,117/.

Як вбачається з акту перевірки /а.с.49/ Олександрійською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВКП «Інтермаш»(акт перевірки від 09.09.11р. №416/23-10/23230174) відповідно до якого встановлено взаємовідносини з ТОВ НВ ПТФ «Кран-Сервіс»за період з 01.08.2008 року по 30.11.2008 року, які мають ознаки фіктивності. З матеріалів акту документальної виїзної перевірки встановлено, що ТОВ «ВКП «Інтермаш»мало взаємовідносини з ПП «Альтус»за період з 01.02.2008 року по 30.09.2008р. та з ПП «Кіровоградський комплекс «Агро-Торг»за період з 01.08.2008 року по 31.12.2008 року, а саме від даних підприємств ТОВ «ВКП «Інтермаш»отримало ТМЦ, які реалізовано ТОВ НВ ПТФ «Кран-Сервіс». Укладені угоди між підприємствами-продавцями ПП «Альтус»та ПП Кіровоградський комплекс «Агро-Торг»та покупцем ТОВ ВКП «Інтермаш»вважаються нікчемними, враховуючи відсутність реальної можливості придбання товарів (робіт, послуг).

Крім того, позивачем надано докази, що придбану продукцію використано у господарській діяльності, а саме:

- договір № 07/12-Д від 19.06.2008 року /а.с. 125/;

- видатковою накладною №РН-0000063 від 10.12.2008 р. /а.с. 126/;

- договір № 33/08/08 від 01.08.2008 р. /а.с. 130-132/;

- податковою накладною №10 від 05.03.2009 р. /а.с. 133/;

- договір №44/12/08 від 30.12.2008 р. /ас. 142-144/.

1. Щодо податкового повідомлення-рішення №1001382310 від 23.12.2011 року суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено в судовому засіданні податкове зобов'язання з податку на прибуток (основний платіж), визначене оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 1001382310 від 23.12.2011 року, яким ТОВ «НВ ПТФ «Кран-Сервіс»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 85844,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 21461,00 грн., у зв'язку із включенням до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2008 року та ІV кварталі 2008 року вартості товару, отриманого від ТОВ «ВКП «Інтермаш». Вказані господарські операції, на думку перевіряючих, не носять реального характеру.

Згідно п.5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на час виникнення правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із приписами п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку..

Виходячи із змісту п.11.2. ст.11 вищезазначеного Закону, якою встановлені умови визначення дати формування валових витрат, первинними, розрахунковими документами, на підставі яких платником податків здійснюється відображення господарської операції в податковому обліку, є або документи, що підтверджують оплату вартості товару, або документи, що підтверджують отримання товару. При цьому, п.5.11 ст.5 того ж Закону передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, що відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 25.05.1995р. № 88, а тому і віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «ВКП «Інтермаш», а тому позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №1001382310 від 23.12.2011 р. підлягають задоволенню.

2. Щодо податкового повідомлення-рішення №№1001392310 від 23.12.2011 року суд прийшов до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «ВКП «Інтермаш»на момент видачі податкових накладних, було зареєстровано платниками податку на додану вартість та було юридичною особою, не обмеженим будь-яким чином щодо здійснення господарської операції з купівлі-продажу, а тому відповідно до вимог п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на час виникнення правовідносин) мало обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на час виникнення правовідносин) податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В силу приписів пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства..

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних виданих йому ТОВ «ВКП «Інтермаш», а отриманий товар використовував у господарській діяльності.

Також в судовому засіданні встановлено, що розрахунки ТОВ «НВ ПТФ «Кран-Сервіс»з контрагентом проводились у безготівковій формі -шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки вищезазначеного контрагента.

З матеріалів справи не вбачається жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальником по ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальником у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність можливість включення до податкового кредиту сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), від їх фактичної сплати до бюджету продавцем товарів (робіт, послуг).

Згідно з позицією інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність всіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або/ бюджетне відшкодування.

Таким чином, враховуючи, що здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВКП «Інтермаш»підтверджено первинними бухгалтерськими документами, підприємства були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності та як платники податку на додану вартість, та з урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для донарахування позивачу податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 1001382310 від 23.12.2011 року підлягають задоволенню.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, позивач зміг довести правомірність звернення до суду з позовними вимогами, а тому за таких обставин суд дійшов висновку, що Олександрійською ОДПІ було неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 1001392310 від 23.12.2011 року, яким ТОВ «НВ ПТФ «Кран-Сервіс»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 64675,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 16169,00 грн. та повідомлення-рішення № 1001382310 від 23.12.2011 року, яким ТОВ «НВ ПТФ «Кран-Сервіс»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 85844,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 21461,00 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В зв'язку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати з Державного бюджету України в сумі в сумі 1881,49 грн.

Керуючись ст. ст. 86,159 - 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції № 1001392310 від 23.12.2011 року, яким ТОВ «НВ ПТФ «Кран-Сервіс»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 64675,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 16169,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції № 1001382310 від 23.12.2011 року, яким ТОВ «НВ ПТФ «Кран-Сервіс»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 85844,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 21461,00 грн.

Стягнути на користь ТОВ «НВ ПТФ «Кран-Сервіс»з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1881,49 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду підпис О.С. Петренко

Згідно з оригіналом