Постанова № 24056442, 10.05.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2012 р. Справа № 5024/1456/2011Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.

Суддів Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.

При секретарі судового засідання Подуст Л.В.

За участю представників сторін:

від відповідача -ОСОБА_1, довіреність № 5-05/258, дата видачі : 14.11.2011р.

Представник позивача у судові засідання не з'являвся, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Фонду Державного майна України

на рішення господарського суду Херсонської області від 16.09.2011р.

у справі № 5024/1456/2011

За позовом Фонду Державного майна України

до Відкритого акціонерного товариства „Херсонський бавовняний комбінат"

про стягнення 2 202 959,00 грн.

Встановив:

В липні 2011 року Фонд Державного майна України (Далі - Фонд) звернувся до Відкритого акціонерного товариства „Херсонський бавовняний комбінат" (Далі - Комбінат) про стягнення 2 202 959,00 грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Фонд зазначає, що держава, в особі Фонду державного майна України є власником 35996861 штук акцій статутного капіталу ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат". Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку формування та реалізації дивідендної політики держави" від 12.05.2007року №702 для господарських товариств з державною часткою, базові нормативи відрахування частини прибутку на виплату дивідендів та строки їх перерахування до державного бюджету щороку затверджуються Кабінетом Міністрів України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2010року №274 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2009році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" базовий норматив затверджено в розмірі 30%.

Загальними зборами акціонерів Комбінату від 20.05.2010року було прийнято рішення щодо сплати на протязі 2010року дивідендів у розмірі 20% від чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2009 році. Оскільки добровільно суму дивідендів відповідач не перерахував, позивач просить стягнути їх в примусовому порядку з урахуванням пені.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що товариство відповідно до ст. 31 Закону України "Про акціонерні товариства", ч.3 ст. 158 ЦК України не мало права приймати рішення щодо оголошення та виплати дивідендів за простими акціями, оскільки власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, а вартість чистих активів акціонерного товариства менша, ніж розмір Статутного капіталу. Аналогічний порядок виплати дивідендів встановлено і пунктом 6.9 Статуту ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат".

Крім того, відповідач зазначає, що ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" з 03.10.2003року перебуває в процедурі банкрутства. Ухвалою господарського суду Херсонської області по справі №5-31-Б-09 було введено процедуру розпорядження майном, а ухвалою від 03.12.2010року призначено розпорядника майна-арбітражного керуючого Гусака Ю.М., а тому відповідно до Положення "Про порядок отримання інвесторами доходів від володіння корпоративними правами в акціонерних товариствах", затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.12.2001року № 386, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України у зв'язку з чим Комбінат, перебуваючи в процедурі банкрутства, позбавлений права нараховувати та виплачувати дивіденди.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16 вересня 2011 року, винесеним суддею Ємленіновою З.І., в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд зазначив, що посилання позивача на рішення загальних зборів Комбінату від 20.05.2010року, як на підставу виплати дивідендів, судом відхиляється з огляду на те, що відповідно до ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, інших законодавчих актів України і не застосовує акти державних та інших органів, якщо вони не відповідають законодавству України. Згідно зі ст. 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, які прийняті на основі Конституції України є нормами прямої дії, тому відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" суд при розгляді справи застосовує тільки той Закон, який ґрунтується на Конституції України і не суперечить їй.

Не погоджуючись із даним рішенням, Фонд звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 16.09.2011р. - скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Фонд зазначає, що згідно статті 97 Цивільного кодексу України встановлено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори акціонерного товариства, у відповідності до ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" та ст. 159 ЦК України є вищим органом акціонерного товариства.

Статтею 98 ЦК України встановлено, що загальні збори учасників товариства наділені правом приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передбачені загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Підпунктом 6.2. Статуту Комбінату, також передбачено, що порядок розподілу прибутку та покриття збитків товариства визначається рішенням загальних зборів відповідно до вимог чинного законодавства України та статуту товариства.

Враховуючи зазначене, Фонд вважає, що саме загальні збори Товариства прийняли рішення про виплату дивідендів з чистого прибутку останнього за результатами діяльності Товариства у 2009 році.

У відзиві на апеляційну скаргу, Комбінат вважає, її безпідставною та необґрунтованою, просить рішення господарського суду Херсонської області від 16.09.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Фонду - без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2011 року по даній справі була призначена судово-бухгалтерська експертиза, проведення якої було доручено Херсонському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

В Повідомленні №10 від 05.03.2012р., Херсонське відділення ОНДІСЕ зазначило, що надати висновок на поставлені перед експертом питання не видається можливим, оскільки не достатньо надано дослідних матеріалів.

В письмових поясненнях, наданих до апеляційної інстанції, Комбінат повідомив про те, що неможливість надання додаткових матеріалів пояснюється тим, що частина документів знаходиться на експертному дослідженні в рамках адміністративного провадження, відкритого Херсонським окружним адміністративним судом за позовом Комбінату до Державної податкової інспекції у м. Херсоні.

Представник позивача у судове засідання не з'являвся, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1.1 Статуту, затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Комбінату від 29.01.2008року (протокол №9), зареєстрованого виконавчим комітетом Херсонської міської ради 29.05.2008року за №14991050015000376, Відкрите акціонерне товариство "Херсонський бавовняний комбінат" є правонаступником державного підприємства "Херсонський бавовняний комбінат" та засноване відповідно до рішення Фонду державного майна України, шляхом перетворення державного підприємства "Херсонський бавовняний комбінат" у Відкрите акціонерне товариство "Херсонський бавовняний комбінат", відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" №699/94 від 26 листопада 1994року.

Держава Україна, в особі Фонду державного майна України, є власником 35996861 штук простих іменних акцій статутного капіталу ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", що підтверджується наданою до матеріалів справи копією сертифікату UA 2100631009 серії ACD № 070403.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку формування та реалізації дивідендної політики держави" від 12.05.2007року №702 для господарських товариств з державною часткою базові нормативи відрахування частини прибутку на виплату дивідендів та строки їх перерахування до державного бюджету щороку затверджуються Кабінетом Міністрів України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2010року №274 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2009році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави", базовий норматив затверджено в розмірі 30%.

Відповідно до вимог абзацу 9 статті 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2010рік" господарські товариства у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2009рік до 01 липня 2009року.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 13 ЦК України, цивільні права, особа здійснює в межах, наданих їй договором, або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Пунктом 2 частини 1 статті 116 ЦК України передбачено, що учасники господарського товариства мають право в порядку, встановленому установчими документами товариства та законом брати участь в розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Однак, частиною 3 статті 158 ЦК України встановлені обмеження щодо виплати дивідендів та зазначено, що акціонерне товариство не має права оголошувати та виплачувати дивіденди, зокрема, при зменшенні вартості чистих активів акціонерного товариства до розміру, меншого, ніж розмір статутного капіталу і резервного фонду.

Відповідно до пункту 2 ч.1 ст. 31 Закону України "Про акціонерні товариства", акціонерне товариство також не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями, у разі якщо власний капітал товариства, менший ніж сума його статутного капіталу.

Пунктом 6.9 Статуту Комбінату, передбачено обмеження щодо виплати дивідендів, оскільки товариство не має права оголошувати та виплачувати дивіденди при зменшенні вартості чистих активів до розміру, меншого ніж розмір статутного капіталу і резервного фонду.

Як встановлено судом першої інстанції, станом на 31.12.2009року власний капітал Комбінату становить мінус 60052000грн. (код рядка 380), розмір статутного капіталу становить 35997000грн. Таким чином, власний капітал має мінусове значення і відповідно є меншим, ніж сума статутного капіталу.

Крім цього, матеріалами справи встановлено, що ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" з 03.10.2003року і до теперішнього часу перебуває в процедурі банкрутства. Ухвалою господарського суду Херсонської області по справі №5-31-Б-09 було введено процедуру розпорядження майном, а ухвалою від 03.12.2010року призначено розпорядника майна-арбітражного керуючого ОСОБА_2, тому відповідно до Положення "Про порядок отримання інвесторами доходів від володіння корпоративними правами в акціонерних товариствах", затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.12.2001року № 386, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2002року за № 370/6658, рішення про виплату дивідендів товариством не може прийматися, у зв'язку з чим Комбінат, перебуваючи в процедурі банкрутства, позбавлений права нараховувати та виплачувати дивіденди.

Щодо посилання Фонду на те, що загальні збори акціонерів ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" в 2009 році прийняли рішення про виплату дивідендів, судова колегія з цього приводу вказує на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 травня 2010р. на загальних зборах акціонерів Комбінату (протокол № 10), було прийнято рішення по питанню №11 порядку денного "Про розподіл прибутку товариства (визначення порядку покриття збитків) за підсумками роботи у 2009 році, встановлення порядку виплати дивідендів, затвердження нормативів розподілу прибутку на 2010 рік". (т1. а.с.22-35).

- Затвердити норматив для нарахування дивідендів по результатам роботи підприємства за 2009 рік у розмірі 20% від чистого прибутку, виплату яких провести на протязі 2010 року.

- Норматив розподілу прибутку на 2010 рік встановити у розмірі 30% від отриманого чистого прибутку.

У відповідності до Роз'яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2007 р. № 4 "Щодо порядку підготовки та прийняття рішення про нарахування та виплату дивідендів в акціонерних товариствах" встановлено:

Підпунктом 2 пункту 2 статті 159 Цивільного кодексу України, встановлено, що вирішення питань затвердження річної фінансової звітності та розподілу прибутків товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Зазначені повноваження загальні збори акціонерів реалізовують шляхом:

- затвердження планів діяльності товариства на наступний рік та відповідних фінансових показників, включаючи плановий розмір відрахувань до фонду дивідендів в порядку, передбаченому підпунктом "а" частиною 5 статті 41 Закону України "Про господарські товариства";

- прийняття рішення про нарахування та виплату частини прибутку (дивідендів), а також про розмір, строк і порядок виплати дивідендів в порядку, передбаченому підпунктом "д" частини 5 статті 41 Закону України "Про господарські товариства".

Чинним законодавством встановлено обмеження щодо оголошення та виплати дивідендів у певних випадках. Так, відповідно до вимог частини 6 статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок"; частини 3 статті 158 Цивільного кодексу України акціонерне товариство не має права оголошувати та виплачувати дивіденди:

а) за відсутності прибутку у звітному періоді (за простими акціями);

б) до повної сплати всього статутного капіталу;

в) при зменшенні вартості чистих активів акціонерного товариства до розміру меншого ніж розмір статутного капіталу і резервного фонду.

Розмір дивідендів визначається виключно загальними зборами акціонерів в залежності від річних результатів діяльності акціонерного товариства та лише після затвердження річних результатів діяльності такого акціонерного товариства.

Таким чином, плановий розмір дивідендів є орієнтовним і може бути змінений на річному засіданні загальних зборів акціонерів в залежності від фінансових результатів діяльності акціонерного товариства, наявності вищенаведених обмежень, інших обставин шляхом прийняття загальними зборами акціонерів рішення про нарахування та сплату частини прибутку (дивідендів) у розмірі більшому або меншому, ніж плановий розмір, що передбачався попередніми рішеннями зборів.

Як вбачається із протоколу № 10 загальних зборів акціонерів від 20.05.2010 року, акціонери прийняли рішення про плановий розмір дивідендів на 2009 рік: у розмірі 20% від чистого прибутку.

Відповідно, рішення про нарахування та виплату дивідендів, строк та порядок їх виплати, акціонери Комбінату на цих зборах не приймали, враховуючи існування обмежень у вигляді зменшення вартості чистих активів.

У відповідності до листа Верховного Суду України від 01.08.2007, "Практика розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних з виплатою дивідендів, господарські суди повинні керуватися тим, що суд вправі прийняти рішення лише щодо виплати акціонеру (учаснику) дивідендів відповідно до рішення загальних зборів акціонерів (учасників) товариства. Якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства. Законодавством не передбачено можливість виплати акціонеру (учаснику) дивідендів на підставі рішення суду.

Аналогічні положення містяться в п. 2.22. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007, № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин":

Розглядаючи справи зі спорів про стягнення сум дивідендів, господарські суди повинні виходити з того, що відповідно до пункту "д" частини 5 та частини 6 статті 41 Закону України "Про господарські товариства" затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів. Суд вправі прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів акціонерного товариства про спрямування прибутку на виплату дивідендів, виходячи з якого визначається розмір належних акціонеру-позивачу дивідендів, строки та порядок їх виплати.

Прийняття господарським судом рішення стосовно спрямування прибутку (частини прибутку) товариства на виплату дивідендів виходить за межі компетенції господарського суду.»

Пунктом 35. постанови Пленуму Верховного Суду України, від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням (статті 10, 41, 59 Закону про господарські товариства, стаття 158 ЦК).

У разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства.

Господарським судам необхідно враховувати також умови та порядок розподілу та виплати дивідендів, а також обмеження на їх виплату, встановлені частиною третьою статті 158 ЦК щодо випадків, коли акціонерне товариство не має права оголошувати та виплачувати дивіденди.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 15, 41, 60, 61 Закону N1576-ХІІ від 19.09.1991р. "Про господарські товариства", право учасника товариства на отримання частини прибутку (дивідендів) та відповідний йому обов'язок товариства здійснити виплату частини прибутку настає лише після прийняття загальними зборами товариства рішення про оголошення чистого прибутку дивідендом.

У разі прийняття загальними зборами товариства рішення про направлення чистого прибутку на інші цілі, зокрема на розвиток господарської діяльності товариства, право на отримання дивідендів у члена товариства не виникає.

В процесі розгляду апеляційної скарги, позивач ніяких відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надав, у судове засідання не з'явився, а тому зазначені вище факти нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України і не були доведені ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом, були встановлені всі фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правомірна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99;101;103-105

ГПК України суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу Фонду Державного майна України - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 16.09.2011р. по справі №5024/1456/2011 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Ліпчанська Н.В.

Суддя Андрєєва Е.І.

Суддя Мацюра П.Ф.

Повний текст Постанови підписано 16.05.2012р.