Постанова № 24056306, 14.05.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2012 № 12/049-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Іоннікової І.А.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:ОСОБА_2, довіреність № 131 від 02.04.2012;

відповідача : ОСОБА_3, довіреність б/н від 16.03.2012;

розглядаючи апеляційну скаргу Києво-Святошинського районного виробничого управління житлово-комунального господарства

на рішення

господарського суду

Київської області

від 10.01.2012

у справі № 12/049-10 (суддя: Дьоміна С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ»

до Києво-Святошинського районного виробничого управління житлово-комунального господарства

про стягнення заборгованості у розмірі 22964,20 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Києво-Святошинського районного виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення заборгованості у розмірі 22964,20 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 10.01.2012 у справі № 12/049-10 позов задоволено частково.

Стягнуто з Києво-Святошинського районного виробничого управління житлово-комунального господарства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ" основний борг у розмірі 20306,03 грн.; 1452,63 грн. пені; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 368,90 грн.; три проценти річних у розмірі 305,33 грн.; 229,64 грн. витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням, Києво-Святошинське районне виробниче управління житлово-комунального господарства звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 10.01.2012 у справі № 12/049-10 і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом Київської області не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, мотивується наданими позивачем рахунками-фактурами, як доказом надання послуг за договором, а також судом не встановлено, а позивачем не надано відповідних доказів, того що приміщення, як об'єкт виникнення господарсько- правових відносин між позивачем та відповідачем належить відповідачу чи знаходиться у нього у користуванні або він має до нього якесь відношення та не з'ясовано на підставі якого документу чи яких господарсько-правових відносин, або правочинів, відповідач уклав угоду із позивачем щодо надання послуг з утримання нежитлового приміщення, до якого відповідач не мав жодного відношення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 прийнято до розгляду справу № 12/049-10. Розгляд апеляційної скарги призначений на 27.02.2012 о 10:30.

23.02.2012 представником позивача через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду було подано заперечення на апеляційну скаргу.

27.02.2012 відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, підтвердженням чого є наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 розгляд справи відкладено на 19.03.2012 о 10:45.

19.03.2012 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.04.2012 до 10:30.

09.04.2012 представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано правове обґрунтування апеляційної скарги.

09.04.2012 позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи розписка.

09.04.2012 представником відповідача в судовому засіданні відповідно до ст. 69 ГПК України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 розгляд апеляційної скарги у справі № 12/049-10 відкладено на 14.05.2012 об 11:45 та продовжено строк вирішення спору.

14.05.2012 в судовому засіданні представник скаржника підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

14.05.2012 в судовому засіданні представник позивача заперечував роти задоволення апеляційної скарги Києво-Святошинського районного виробничого управління житлово-комунального господарства і просив суд рішення господарського суду Київської області від 10.01.2012 у справі № 12/049-10 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

25.11.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ"( позивач) та Києво-Святошинським районним виробничим управлінням житлово-комунального господарства (відповідач) був укладений договір про надання послуг № 825 (надалі -Договір).

Згідно з умовами Договору позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги з утримання нежитлового приміщення, загальною площею 321,48 кв.м., розташованого за адресою: с. Чайки, вул. В. Лобановського, 21, корпус 3 (далі -приміщення), та прибудинкової території, житлово-комунальні послуги (централізоване водо-, теплопостачання та водовідведення), вивозу побутових відходів, електропостачання, додаткові та понаднормові послуги, організовувати надання послуг з охорони місць загального користування (далі -послуги), а відповідач вказані послуги зобов'язувався приймати і оплачувати їх вчасно та в повному обсязі.

За твердженням представника позивача у період з 30.11.2009 року до 28.02.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ" надано відповідачу послуги на загальну суму 20306,03 грн., що підтверджується рахунками-фактурами №СФ0000224 від 30.11.2009 року, №СФ0000237 від 31.12.2009 року, №СФ0000005 від 31.01.2010 року, №СФ0000020 від 28.02.2010 року, проте відповідач за отримані послуги не розплатився.

Таким чином, вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, та просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 20306,03 грн., 1983,94 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 368,90 грн., та три проценти річних у розмірі 305,33 грн.

Позовні вимоги позивача були обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови Договору, а саме не оплачено послуги надані позивачем.

З оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов висновку, що Договір був укладений з дотриманням вимог чинного законодавства, а відповідач жодних документів, що підтверджують оплату наданих позивачем послуг, суду не надав, у зв'язку з чим визнав позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Проте, зазначений вище висновок суду є необґрунтованим та помилковим з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що сторони в Договорі не встановили строк його дії, тобто не встановили час коли необхідно виконувати умови Договору.

Зазначене вбачається з того, що позивач надав суду оригінал Договору в якому невідомою особою після «25 листопада» та «25 лютого» шариковою ручкою дописано «2009р.» та «2010р.», в той час як у примірнику відповідача такі дописки відсутні.

Хоча ст. 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Також, колегія суддів відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач є користувачем нежитлового приміщення, загальною площею 321,48 кв.м., розташованого за адресою: с. Чайки, вул. В. Лобановського, 21, корпус 3.

В той же час в матеріалах справи наявні доказі (подані позивачем), що підтверджують користувача зазначеним вище приміщенням як то виборча дільниця № 105 (том. 1 а.с. 62-63), але в Договорі відсутнє посилання на даний факт.

З оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції не було досліджено який обсяг послуг та перелік робіт повинен бути наданий в процесі виконання Договору, в той час як в матеріалах справи відсутні докази виконання робіт, що передбачені пп. 2 п. ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Також, з оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що у додатку № 1 до Договору у пунктах 2,3,5 вказано, що відповідні послуги надаються за показанням лічильника згідно собівартості, проте не вказано родових ознак такого лічильника та не досліджено питання щодо існування самого лічильника за адресою: с. Чайки, вул. В. Лобановського, 21, корпус 3, так-як позивач надав суду лише акт зняття показань приборів обліку приміщень юридичних осіб за березень на 5 аркушах від 02.04.2012 виключно за власним підписом.

До того ж, колегія суддів відмічає, що за проміжок часу з 25.11.2009-25.02.2010 акти знаття будь-яких показників відсутні і позивачем до суду не надавались.

Крім того, позивачем не надавалось ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують надання такої послуги як то центральне опалення.

Колегія суддів відмічає, що представник позивача не зміг пояснити та надати докази з чого саме складаються додаткові та понаднормові послуги та коли саме надавались на підставі Договору.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції не досліджено питання чи дійсно у відповідача виникло зобов'язання по оплаті послуг які нібито надавались позивачам, так-як п. 3.2. Договору передбачено, що підставою оплати послуг є рахунок, а не рахунок-фактура, який не містить відміток про його отримання відповідачем і в матеріалах справи відсутні та позивачем не надавались до суду докази про його отримання скаржником.

Також, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем надано договори на водопостачання та вивезення сміття які починають свою дію лише з 01.04.2010.

Таким чином, в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України позивач не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

В зв'язку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Київської області від 10.01.2012 у справі № 12/049-10 прийняте з неправильним застосуванням норми процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню з відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Києво-Святошинського районного виробничого управління житлово-комунального господарства задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 10.01.2012 у справі № 12/049-10 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ» в задоволенні позову повністю.

4. Стягнути з Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського, 21, корпус 5, код ЄДРПОУ 35411055) на користь Києво-Святошинського районного виробничого управління житлово-комунального господарства (08150, Київська область, м. Боярка, вул. Матросова, 11, код 03346584) 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

5. Матеріали справи № 12/049-10 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Іоннікова І.А.

17.05.12 (відправлено)