Рішення № 24056083, 04.05.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2012 р. Справа № 5027/1415/2011.

За позовом ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі Чернівецької філії

до приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення боргу та штрафних санкцій за невиконання умов договору -109898,71 грн.

Суддя І.В. Марущак

Представники:

Від позивача -ОСОБА_2, довіреність від 06.04.2012 р.

Від відповідача -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі Чернівецької філії звернулася з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1, про стягнення боргу та штрафних санкцій по договору №7524112 від 28.02.2011 р. в загальній сумі 109898,71 грн., з яких 89476,43 грн. - сума основного боргу, 8276,72 грн. -пені, 1967,10 грн. -3% річних, 6263,35 грн. - 7% штрафу, 3074,80 грн. -інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на постачання природного газу № 7524112 від 28.02.2011 р., в частині оплати за природній газ, за що нарахована пеня інфляційні втрати та 3% річних.

Провадження у справі порушено ухвалою від 16.12.2011 р. Ухвалами господарського суду Чернівецької області, розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, ухвалою від 30.01.2012 р. розгляд справи відкладено на 13.02.2012 р. (суддя Проскурняк О.Г.).

У зв'язку з перебуванням судді Проскурняка О.Г. у відрядженні, згідно розпорядження від 23.02.2012 р. справу№5027/1415/2011 автоматизованою системою документообігу суду повторно розподілено на розгляд судді Марущак І.В.

Ухвалою господарського суду строк вирішення спору продовжено поза межами двох місяців та відкладено розгляд справи на 04.05.2012 р., позивача зобов'язано надати докази надіслання (вручення) відповідачеві актів прийому-передачі природного газу за лютий-вересень 211 року, письмові пояснення, щодо підстав реалізації газу та передачі його по акту за лютий 2011 року, докази у підтвердження ціни газу за період лютий-вересень 2011 року, відповідача -відзив на позов.

Представник позивача в судовому засіданні 04.05.2012 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

28.02.2011 р. між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та п/п ОСОБА_1 було укладено договір № 7524112 на постачання природного газу (надалі - Договір), згідно якого позивач зобов'язується передати у власність Відповідачу природний газ, а Відповідач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору (пункт 1.1).

Приймання-передача газу, поданого виконавцем замовнику у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому визначається фактична кількість поданого газу, акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п. 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3. Договору: «Не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, Замовник зобов'язується надати Виконавцю два примірники акту приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою Замовника. Акт приймання-передачі, наданий Замовником, повинен бути до підписання його Виконавцем попередньо ним перевірений та погоджений. У разі непогодження Виконавця з актом приймання-передачі, наданим Замовником, та/або у разі ненадання Замовником акту приймання-передачі газу у вказаний строк, представники Виконавця мають право в односторонньому порядку скласти акт прийманні-передачі газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.»

Згідно з пунктом 6.1 договору оплата за газ проводиться замовником грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок виконавця оплати в розмірі 100% від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше ніж за 10 банківських днів до початку кожного місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за використаний газ здійснюється замовником не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач в позовній заяві зазначає, що згідно з умовами Договору позивач поставив відповідачу в лютому-вересні 2010 р. природний газ в кількості 28,305 тис.м3 на загальну суму 89476,43 грн., позивачем дані об'єми поставленого газу обґрунтовуються актами прийому-передачі природного газу за період лютий- вересень 2011 року включно.

Однак суд не погоджується з даними висновками позивача, щодо поставки газу в лютому 2011 року по договору № 7524112 від 28.02.2011 р.

Відповідно до пункту 11.1 договір № 7524112 від 28.02.2011 р. Даний договір набирає чинності з моменту його укладення, діє до 31.12.201 1р., а в частині проведення Замовником розрахунків за газ - до їх повного здійснення. Якщо на день закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін не направила іншій Стороні заяви про його припинення, цей Договір вважається щорічно продовженим до 31 грудня кожного наступного року на тих самих умовах.

Акт прийому-передачі природного газу від 28.02.2011 р. про реалізацію позивачем відповідачеві у лютому 2011 року 24,453 тис. м3 природного газу на загальну суму 75968,86 грн. відповідачем не підписано (а.с. 39). Відповідно газ згідно даного акту споживався в лютому 2011 року, а договір укладено лише 28.02.2011 р.

Згідно частинами 1 та 2 ст. ст.631 Цивільного кодексу України: «Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення».

Також частиною 3 ст.631 Цивільного кодексу України передбачено: «Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення».

В договорі № 7524112 від 28.02.2011 р. не міститься умов згідно яких сторони узгодили що умови даного договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Обсяги газу зазначені в пункті 2.1 договору на січень «1,5»та лютий «1,5»зазначені, у разі пролонгації договору, що також підтверджується змістом цього пункту договору: «обсяги газу, зазначені в даному договорі, споживаються Замовником починаючи з моменту укладання цього Договору до закінчення поточного календарного року та продовжують споживатись у кожному наступному календарному році у випадку пролонгації цього Договору».

Також із порівняння обсягу газу зазначеного позивачем в акті за лютий 2011 р. 24,453 тис. м3 та порівнянні об'єму спожитого газу в послідуючих місяцях, випливає неможливість відповідача спожити такий об'єм газу за один місяць.

Позивачем не надано попереднього договору про постачання природного газу укладеного між сторонами.

Також позивачем не надано додатку до договору № 7524112 від 28.02.2011 р. в якому містився б показник лічильника на момент його укладення, для співставлення його із показником (початковий показник 96956), що міститься в акті прийому-передачі природного газу за лютий 2011 р.

Сторонами не надано журналу обліку газу, який повинен вестися відповідно до пункту 4.5 Договору, не надано доказів зняття показників лічильника.

За відсутності укладеного між сторонами на лютий 2011 року договору (або додаткової угоди) про постачання природного газу суд не приймає до уваги умови п. 3.3 договору № 7524112 на постачання природного газу від 28.02.2011 р. про право виконавця в односторонньому порядку скласти акт приймання-передачі газу у разі ненадання такого акту замовником (п. 3.3 договору), оскільки, як зазначено вище, вказаний договір набрав силу 28.02.2011 р., а не підписаний відповідачем акт, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, складено в лютому 2011 р.

Таким чином, за результатами судового засідання суд встановив, що позивачем не подано належних доказів на підтвердження існування між ним і відповідачем договірних відносин стосовно постачання природного газу у лютому 2011 р. до укладення договору № 7524112 від 28.02.2011 р. та не доведено постачання ним відповідачеві природного газу в кількості 24,453 тис. м3 природного газу на загальну суму 75968,86 грн..

У відповідності до ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав, у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про трубопровідний транспорт" підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Суд не приймає посилання позивача на те, що відповідач визнає поставку газу на загальну суму 89476,43 грн., адже відповідно до ст. 43 ГПК України: «Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим».

Оскільки підставами (обставини якими позивач обґрунтовує позов) є звернення із позовом про стягнення заборгованості за поставлений природній газ по договору № 7524112 від 28.02.2011 р., а саме договірна поставка та договірна відповідальність та відповідно до вищевикладеного поставка газу в лютому 2011 р. здійснювалась не за договором № 7524112 від 28.02.2011 р., суд виріши відмовити в стягненні суми основного боргу в розмірі 75968,86 грн.

Наявними у справі належними доказами, а саме односторонніми актами прийому -передачі природного газу за період березень -вересень включно (які відповідно до пункту 3.3 договору є підставою для розрахунків) доводиться постачання відповідачеві природного газу лише в кількості 3,852 тис.м3 на загальну суму 13507,57 грн. Ціна газу в актах приймання передачі відповідає умовам пунктів 5.1, та 5.2 договору № 7524112 від 28.02.2011 р.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем не надано доказів оплати за поставлений газ.

Відтак, слід вважати встановленим, що відповідачеві на підставі договору 7524112 від 28.02.2011 р. у березні-вересні 2011 р. поставлено 3,852 тис.м3 природного газу на загальну суму 13507,57 грн.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконав обов'язку по оплаті за поставлений газ згідно договору 7524112 від 28.02.2011 р. у сумі 13507,57 грн., тому позов у частині вимог про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути за період з 10.03.2011 р. по 30.10.2011 р. 3% річних в сумі 1967,10 грн. та інфляційні втрати в сумі 3074,80 грн.

У зв'язку із частковим задоволення позовних вимог по стягненню основного боргу, суд здійснив розрахунок 3% річних та інфляційні втрати за період з 06.04.2011 р. (пункт 6.1 договору) по 30.10.2011 р. та відповідно до якого задоволенню підлягають вимоги по стягнення 3% річних в сумі188,64 грн. та інфляційних втрат в сумі 1,19 грн.

Згідно пункту 7.1 договору 7524112 від 28.02.2011 р.: «В разі несплати або несвоєчасної оплати Замовником за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. даного Договору, Виконавець має право стягнути із Замовника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також нанесені Замовником збитки. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми заборгованості.»

Позивач просить стягнути пеню за період з 10.03.2011 р. по 30.10.2011 р. в сумі 8276,72 грн. та 7% штрафу в сумі 6263,35 грн.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України: «Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано».

У зв'язку із частковим задоволення позовних вимог по стягненню основного боргу, суд здійснив розрахунок пені з урахуванням вимог ч.6 ст. 232 ГК України за період з 06.04.2011 р. (пункт 6.1 договору) по 30.10.2011 р. та відповідно до якого задоволенню підлягають вимоги по стягнення пені в сумі 974,13 грн., також стягненню підлягає 7% штрафу в сумі 945,72 грн.

Судові витрати у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (58000, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ «Сведбанк», МФО НОМЕР_3, ІПН НОМЕР_1) на користь дочірньої компанії «Газ України»HAK «Нафтогаз України»в особі Чернівецької філії ( 58029 м.Чернівці пр..Незалежності, 96 р/р № 26008017115015 у ВАТ «Укрексімбанк»філія у м.Чернівці, МФО 356271, код ЄДРПОУ 37356735) 13507,57 грн. -основного боргу, 974,13 грн. пені, 945,72 грн. штрафу, 1,19 грн. -інфляційних витрат, 188,64 грн. -3% річних, 312,19 грн. -відшкодування судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 04.05.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 11.05.2012 року.

Суддя І.В. Марущак