Рішення № 24056045, 11.05.2012, Господарський суд Чернігівської області

11.05.12

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

"10" травня 2012 року справа № 5028/11/24/2012

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко",

вул. Заводська, 1, с. Червона Слобода, Макарівський р-н, Київська обл., 08042

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, юридична адреса: АДРЕСА_1;

поштова адреса: АДРЕСА_2

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 27 619,88 грн.

Суддя Бобров Ю.М.

Представники сторін:

Представник позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 15.12.2011 р.

Представник відповідача: не з'явився.

Позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю „Слобода Ко" подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 27 619,88 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач в позовній заяві посилається, зокрема, на те, що відповідачем, в порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 66/11 від 27.04.2011 р., своєчасно та в повному обсязі не виконано взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за поставлений позивачем товар в сумі 23 800,00 грн. Позивач просить стягнути з відповідача 23 800,00 грн. основного боргу, 3000,37 грн. пені за прострочку платежу, 582,94 грн. 3% річних та 236,57 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, та просить їх задовольнити.

Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, в судове засідання представника не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвала про порушення провадження у справі від 18.04.2012 р., направлена на поштову адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, повернута відділенням зв'язку з відміткою „за закінченням терміну зберігання".

За таких обставин, суд вважає, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача проти розгляду спору по суті без участі представника відповідача не заперечує.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Слобода Ко" (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) 27.04.2011 р. укладено договір купівлі-продажу № 66/11 (далі -Договір).

Предметом даного Договору є придбання Покупцем у Продавця на умовах зазначених у Договорі безалкогольних напоїв ТМ „Добрава" та „Слобідська" (в подальшому -товар) (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору Продавець зобов'язався здійснити поставку, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити партію товару в асортименті, кількості і цінах, зазначених в товарно-транспортних накладних, які являються невід'ємною частиною цього Договору.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач на виконання умов Договору передав, а відповідач прийняв у власність товар на суму 25 442,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № 862 від 17.05.2011 р.., копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач товар отримав, будь-яких заперечень не надав, отже враховуючи положення ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний розрахуватися за партію товару на умовах відстрочення платежу не більше 21 банківських днів від дати отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця або іншими способами, не забороненими чинним законодавством України.

Однак, відповідач, в порушення умов Договору, взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати поставленого товару в повному обсязі та в строк не виконав, розрахунок було проведено лише частково на суму 1 642,40 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 195 від 23.08.2011 р. з вимогою сплатити заборгованість в сумі 23 800,00 грн. До претензії був доданий акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2011 р. по 12.04.2012 р. Відповідач залишив претензію без відповіді, акт не підписав.

Таким чином, станом на день прийняття рішення по справі, сума основного боргу відповідачем не погашена і становить 23 800,00 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної оплати отриманого товару, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 5.2 Договору Покупець за несвоєчасну оплату, згідно п. 2.2 цього Договору, або несвоєчасне повернення товару, згідно п. 3.10, 3.11 цього договору, сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діє в період, за який нараховується пеня.

За цим Договором строк нарахування пені та позовної давності щодо неї встановлюється та складають три року (п. 7.2 Договору).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано за період з 15.06.2011 р. по 12.04.2012 р. та пред'явлено до стягнення 3000,37 грн. пені, 582,94 грн. 3 % річних та 236,57 грн. інфляційних втрат.

Беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджено затримку виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, суд доходить висновку про правомірність вимоги позивача щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2; рп/р НОМЕР_2 в Ощадбанку м. Чернігів, МФО 353553, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко" (вул. Заводська, 1, с. Червона Слобода, Макарівський р-н, Київська обл., 08042; п/р 26005106713001 в АТ КБ Експобанк, МФО 322294, код ЄДРПОУ 30641031) 23 800,00 грн. основного боргу, 3 000,37 грн. пені, 582,94 грн. 3 % річних, 236,57 грн. інфляційних втрат та 1 609,50 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В судовому засіданні 10.05.2012 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Ю.М. Бобров

Повне рішення складено 11.05.2012 р.