Рішення № 24055547, 04.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" травня 2012 р. Справа № 17/015-12

За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства „Богуславський маслозавод"

про стягнення 80 191,32грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_2 (договір від 29.02.2012р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Приватного акціонерного товариства „Богуславський маслозавод" (далі -відповідач) про стягнення 80 191,32грн. заборгованості, з яких: 77 855,65грн. основного боргу та 2 335,67грн. 3 % річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 000грн. витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 5 від 05.01.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.04.2012р. порушено провадження у справі № 17/015-12, розгляд справи призначено на 23.04.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2012р. розгляд справи відкладено на 04.05.2012р.

26.04.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позов № 140 від 18.04.2012р. (вх. № 7004 від 26.04.2012р.), згідно якого останній визнав позовну вимогу про стягнення 77 855,65грн. основного боргу, заперечив проти вимог про стягнення 2 335,67грн. 3 % річних та 2 000грн. витрат на правову допомогу, а також просив розглянути справу за відсутності представника відповідача, який задоволено судом в частині розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 04.05.2012р. представник позивача підтримав позов повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2011р. між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та Приватним акціонерним товариством „Богуславський маслозавод" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 5, згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупця газ скраплений, надалі „Товар", а покупець -прийняти та оплатити відповідно до умов договору товар.

Номенклатура, кількість, ціна товару, умови поставки, форма і порядок оплати визначаються сторонами в письмовій або усній формі (п. 1.2. договору).

Згідно п.п. 4.1., 4.2. договору право власності на товар за договором переходить до покупця у день отримання від покупця талонів, що відповідають кількості, вартості та типу вказаних у відповідних рахунках та видаткових накладних, оформлених згідно договору. Талони видаються представнику покупця за наявності у нього належним чином оформленої довіреності на отримання ТМЦ.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.4. договору покупець здійснює 100 % попередню оплату за товар, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, якщо інше не передбачено додатковою угодою. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 7.1. договору сторонами погоджено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє один рік, а стосовно взаєморозрахунків -до їх повного завершення. Якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри розірвати або змінити договір за три дні до закінчення його дії, даний договір вважається пролонгованим.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу № 5 від 05.01.2011р., передав відповідачу газ скраплений на загальну суму 77 855,65грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 29.02.2012р. звернувся до відповідача з претензією № 1 про оплату поставленого товару та сплату процентів від простроченої суми (а.с. 19-20), яка отримана представником останнього -Хеврон, що підтверджується відміткою про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 21). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 5.1. договору купівлі-продажу № 5 від 05.01.2011р., з оплати отриманого згідно договору газу скрапленого, не виконав, борг перед позивачем не погасив, що підтверджується довідкою ПАТ „Банк „Київська Русь" № 01-06/400 від 20.04.2012р. (а.с. 32), актом звіряння розрахунків станом на 23.04.2012р. (а.с. 30), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору та відзивом на позов № 140 від 18.04.2012р. (а.с. 47), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 77 855,65грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Банк „Київська Русь" № 01-06/400 від 20.04.2012р. (а.с. 32), актом звіряння розрахунків станом на 23.04.2012р. (а.с. 30), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору та відзивом на позов № 140 від 18.04.2012р. (а.с. 47).

Предметом позову є вимоги про стягнення 77 855,65грн. основного боргу та 2 335,67грн. 3 % річних.

Суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини купівлі-продажу.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач, на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу № 5 від 05.01.2011р., передав відповідачу газ скраплений на загальну суму 77 855,65грн.; відповідач, в порушення п. 5.1. договору купівлі-продажу № 5 від 05.01.2011р., за отриманий від позивача газ скраплений не розрахувався, що підтверджується довідкою ПАТ „Банк „Київська Русь" № 01-06/400 від 20.04.2012р. (а.с. 32), актом звіряння розрахунків станом на 23.04.2012р. (а.с. 30), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору та відзивом на позов № 140 від 18.04.2012р. (а.с. 47), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 77 855,65грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Банк „Київська Русь" № 01-06/400 від 20.04.2012р. (а.с. 32), актом звіряння розрахунків станом на 23.04.2012р. (а.с. 30), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору та відзивом на позов № 140 від 18.04.2012р. (а.с. 47).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 77 855,65грн. основного боргу є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу № 5 від 05.01.2011р., позивачем за період з 01.11.2011р. по 23.04.2012р. нараховано 2 335,67грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене та суму основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за договором купівлі-продажу № 5 від 05.01.2011р. у розмірі 77 855,65грн., арифметично вірний розмір 3 % річних, нарахованих за період з 01.11.2011р. по 23.04.2012р. складає 1 119,84грн. 3 % річних. Відтак вимога про стягнення з відповідача 2 335,67грн. 3 % річних підлягає задоволенню в розмірі 1 119,84грн. 3 % річних.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 2 000грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір про надання правової допомоги від 29.02.2012р. (а.с. 22-24), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4630 від 22.09.2011р. (а.с. 52), квитанцію до прибуткового касового ордера № 8 від 29.02.2012р. на загальну суму 2 000грн. (а.с. 25).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову -на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002р.).

Пунктом 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 02-05/78 від 04.03.1998р. передбачено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним; за таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При вирішенні питань, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, слід також враховувати викладене в абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" № 01-8/973 від 14.12.2007р., за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Відповідно до статті 13 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

Враховуючи наведене, мінімальний розмір заробітної плати станом на момент звернення позивача до суду (06.04.2012р.), предмет даного спору, а також часткове задоволення позовних вимог, суд обмежує розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи та вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 000грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката підлягає частковому задоволенню в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 1 094грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 77 855,65грн. основного боргу, 1 119,84грн. 3 % річних та 1 094грн. витрат на послуги адвоката є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Богуславський маслозавод" (09700, Київська обл., Богуславський район, м. Богуслав, вул. Миколаївська, буд. 129; код ЄДРПОУ 05500948) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (09700, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 77 855 (сімдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять гривень) 65 коп. основного боргу, 1 119 (одну тисячу сто дев'ятнадцять гривень) 84 коп. 3 % річних, 1 094 (одну тисячу дев'яносто чотири гривні) 00 коп. витрат на послуги адвоката, 1 585 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят п'ять гривень) 09 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 07.05.2012р.

Суддя Горбасенко П.В.