Рішення № 24055460, 10.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/3622-2012 10.05.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 47 072,00 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 3311/26 від 29.12.2011 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(далі - відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 47 072,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 47 072,00 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/3622-2012, розгляд справи призначено на 13.04.2012 р.

Представник позивача у судове засідання 13.04.12 р. з'явився та надав документи для долучення до матеріалів справи, вимоги ухвали від 22.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3622-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача в судове засідання 13.04.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 22.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3622-2012 відповідач не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 13.04.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 22.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3622-2012, розгляд справи відкладено на 10.05.2012 р.

Представник позивача у судове засідання 10.05.2012 р. з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засідання 10.05.2012 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали від 22.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3622-2012 відповідач не виконав.

У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2011 р. року між ОСОБА_2 (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»(далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (далі - договір) № 7676-А/11 Доф, відповідно до якого позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1.

29.09.2011 р. ОСОБА_3 біля 12 год. 30 хв. в м. Макіївка на а/д Харцизьк-Макіївка біля кільця 4/13, керуючи автомобілем «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_2, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не поступився дорогою транспортному засобу марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, за кермом якого перебував водій ОСОБА_2, що рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталось зіткнення даних транспортних засобів та обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 22.11.2011 р. ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 400 грн.

Відповідно до Звіту про оцінку транспортного засобу № 1228 від 07.10.2011 р., складеного ОСОБА_4, який діяв згідно свідоцтва Фонду державного майна МФ № 6088 від 07.06.2008 р. та свідоцтва про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 6037-ПК від 17.03.2011 р., вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, заподіяного власнику транспортного засобу «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, складає 49 898,64 грн.

Вказана у Звіті про оцінку транспортного засобу № 1228 від 07.10.2011 р. вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1 підтверджується розрахунком електронної системи «Аудатекс», доданим оцінювачем до вказаного Звіту.

26.10.2011 р. страхувальником була подана заява про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу № 7676-А/11 Доф від 27.01.2011 р.

Заявою б/н від 26.10.2011 р. страхувальник попросив позивача перерахувати суму страхового відшкодування по страховому випадку, який стався 29.09.2011 р. з участю автомобіля марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, на вказані ним банківські реквізити.

Відповідно до рахунку-фактури № 01572 від 05.10.2011 р. вартість ремонту автомобіля марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, з урахуванням податку на додану вартість (20 %) складає 47 527,00 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 2011/V/MOD02927/VESKO21959 від 27.10.2011 року, згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 29 вересня 2011 року приблизно о 12 год. 30 хв. у в м. Макіївка на а/д Харцизьк-Макіївка біля кільця 4/13, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 47 072,00 грн.

Розрахунком суми страхового відшкодування б/н від 24.10.2011 р. визначено, що розмір страхового відшкодування становить 47 072,00 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 2011/V/MOD02927/VESKO21959 від 27.10.2011 р., розрахунку суми страхового відшкодування б/н від 24.10.2011 р., позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 47 072,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6396 від 28.10.2011 р.

Згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3, застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/0851165.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АА/0851165 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_2.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3, який на законних підставах керував автомобілем марки «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_2, в момент скоєння вищезазначеного ДТП, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АА/0851165, відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу, в межах ліміту відповідальності.

Позивач звернувся до відповідача із регресною вимогою про відшкодування шкоди на суму 47 072,00 грн. вих. № 1126/3 від 21.11.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав вищезазначену заяву, але відповіді на неї не надав, відшкодування не здійснив.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 47 072,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-б, ідентифікаційний код: 30729278) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код: 20474912) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 47 072 (сорок сім тисяч сімдесят дві) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Суддя О.В. Нечай

Повне рішення складено 14.05.2012 р.