Рішення № 24055407, 08.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/4257-2012 08.05.12

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування"до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант -Авто"провідшкодування шкоди, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (предст. за довіреністю),

від відповідача: ОСОБА_2 (предст. за довіреністю).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 16,633,05 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч положенням ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 ЦК України не відшкодовує позивачу суму страхового відшкодування, сплаченого позивачем за шкоду, завдану страхувальником відповідача.

Ухвалою від 04.04.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/4257-2012, розгляд справи призначено на 23.04.2012.

Ухвалою від 23.04.2012 відкладено розгляд справи на 08.05.2012 у зв'язку з необхідністю витребувати у сторін додаткові докази по справі.

У судове засідання 08.05.2012 представники сторін з'явилися.

Представником позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в порядку регрессу в розмірі 4.636, 60 грн., посилаючись на те, що 19.04.2012 відповідач перерахував грошові кошти в розмірі 11.486,45 грн. на банківський рахунок позивача, чим частково виконав свої зобов»язання перед останнім по страховому випадку від 28.10.2011.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на невірний розрахунок суми заявленного до стягнення страхового відшкодування, посилаючись на те, що позивачем такий розрахунок зроблений без врахування зносу транспортного засобу.

У судовому засідання 08.05.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 28.10.2011 на перехресті вул. Саратовська -вул. Салютна у м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Заз д. н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, що належить на праві власності ОСОБА_4 та автомобіля Мітсубіші д. н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5, який є власником даного автомобіля.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 22.11.2011, ОСОБА_3 було визнано винним у порушенні вимог Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Мітсубіші д. н. НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. Відповідно до Висновку експертного дослідження № 6607 від 08.11.2011, вартість матеріального збитку, завдана власнику вказаного автомобіля складає 28.963,00 грн.

ДТП згідно з Договором добровільного страхування № 04б.0289835.008, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа страхування" (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник), було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 4170.206.11.01.01 від 21.11.2011, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 16.633,05 грн.

Дану суму страхового відшкодування Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа страхування" виплатило страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням № 10198 від 09.12.2011.

Згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5363656 транспортний засіб "Заз", державний номер НОМЕР_3, забезпечений Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант -Авто", що не заперечується самим відповідачем.

Листом від 28.12.2011 № 6439, який було отримано відповідачем 29.12.2011, що підтверджується штампом відповідача про одержання, позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з проханням в добровільному порядку виплатити страхове відшкодування у розмірі 16.633,05 грн.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну встановлено у 50.000 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, згідно з якими останній не погоджується з розрахованою позивачем сумою страхового відшкодування, з огляду на те, що такий розрахунок зроблений без застосування коефіцієнту фізичного зносу в розмірі 36,6 %, судом визнаються необгрунтованими з огляду на таке.

Обгрунтовуючи такі доводи відповідач посилається на п.п. б) п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, згідно з якого коефіцієнт фізичного зносу застосовується, зокрема, у разі якщо складові частини кузова, кабіни або рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді дефомації.

Відповідачем в якості підтвердження тієї обставини, що складові частини кузова, кабіни, рами автомобіля „Мітсубіші, д.н. НОМЕР_1, відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації, до ДТП, яка мала місце 28.10.2011, до матеріалів справи було надано копію Результатів пошуку по карткам обліку ДТП від 21.02.2012. Проте суд визнає, що надана копія Результатів не є доказом, що підтверджує такі доводи відповідача, оскільки остання містить відомості щодо ДТП по транспортному засобу, державний номерний знак якого -НОМЕР_3, а не автомобіля „Мітсубіші, д.н. НОМЕР_1.

Представником відповідача було надано відзив на позовну заяву в якому, він не заперечує проти позовних вимог позивача на суму 11.486,45 грн., проти решти суми він заперечує, оскільки вважає, що позивачем при розрахунку суми страхового відшкодування не було враховано зносу автомобіля у сумі 4.044,34 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповібінидальності власників транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Суду надано Висновок експертного дослідження № 6607 від 08.11.2011, складений Закритим акціонерним товариством "Експерт-сервіс" вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин складає 28.963,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлена до стягнення позивачем сума страхового вішкодування в розмірі 4.636,60 грн. є доведеною, визначена в межах оціненої шкоди суб'єктом оціночної діяльності та у відповідності до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність". У зв"язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 4.636,60 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачам не дано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1.609,5 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант -Авто" (01042, пров. Новопечерський, 19/3, м. Київ, код ЄДРПОУ 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" (01025, вул. Десятинна, 4/6, м. Київ, код ЄДРПОУ 30968986) страхове відшкодування у сумі 4.636 (чотири тисячі шістсот тридцять шість) грн., 60 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1.609 (одна тисяча шістсот дев'ять ) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.05.2012.

СуддяОниськів О.М.