Рішення № 24055397, 25.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/1908-2012 25.04.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія»АХА Страхування» доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 6 865,10 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача -не з'явився; від відповідача -не з'явився. СУТЬ СПОРУ:

У лютому 2012 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія»АХА Страхування»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в сумі 6 865,10 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №1038070/05 АК-КР від 19.03.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Хюндай»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Хюндай»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому претензію (регресну вимогу) № РГ/14293/08/4 від 29.11.2011 про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2012 порушено провадження у справі № 5011-34/1908-2012 та призначено її розгляд на 12.03.2012.

02.03.2012 через відділ діловодства суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позову з огляду на те, що строк позовної давності сплив 13.02.2012. Крім того, відповідно до статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підставою для невиплати у здійсненні страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого.

02.03.2012 через відділ діловодства суду представником відповідача подано заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Ухвалою суду від 12.03.2012 розгляд справи було відкладено на 28.03.2012.

23.03.2012 через відділ діловодства суду представником відповідача подано заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва у зв'язку із тим, що суддя Сташків Р.Б. з 26.03.2012 перебував на лікарняному з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду м. Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України передано справу №5011-34/1908-2012 на розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою суду від 28.03.2012 справу №5011-34/1908-2012 прийнято до провадження суддею Мудрим С.М., розгляд справи було призначено на 25.04.2012.

Розпорядженням голови Господарського суду м. Києва у зв'язку із виходом судді Сташківа Р.Б. з лікарняного з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду м. Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України передано справу №5011-34/1908-2012 на розгляд судді Сташківу Р.Б.

30.03.2012 через відділ діловодства суду представником відповідача подано заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Ухвалою суду від 02.04.2012 справу №5011-34/1908-2012 прийнято до свого провадження суддею Сташківим Р.Б.

23.04.2012 через відділ діловодства суду представником відповідача подано заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В ході проведення судового засіданні 25.04.2012 представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 17.02.2009 у адміністративній справі № 3-447, 16.12.2008 о 07:30 год. в м. Одеса на вул. Ген. Бочарова, була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «Хюндай»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), який належить ОСОБА_3 із автомобілем «Хюндай»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким керував ОСОБА_4, який належить ОСОБА_5, та із автомобілем «ВАЗ 21063»(державний реєстраційний номер НОМЕР_3).

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_4 вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 17.02.2009 у адміністративній справі № 3-447. Вказаною постановою суду ОСОБА_4 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Хюндай»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

Відповідно до Звіту №284 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 28.12.2008 (далі -Звіт №284), вартість матеріального збитку дорівнює вартості відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Хюндай»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) у результаті його пошкодження при ДТП та складає 6 865,10 грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №1038070/05 АК-КР від 19.03.2008, укладеного між ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий альянс», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія»АХА Страхування»та ОСОБА_6

За вищезазначеним договором добровільного страхування наземного транспорту №1038070/05 АК-КР від 19.03.2008 та на підставі страхового акту №14293/08/05/16 від 12.02.2012 позивачем було виплачено страхове відшкодування за автомобіль «Хюндай»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) у сумі 6 865,10 грн. Факт виплати зазначених коштів підтверджується платіжним дорученням № 1614 від 13.02.2009 на суму 6 865,10 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 6 865,10 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб -автомобіль «Хюндай»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди зокрема автомобілю «Хюндай»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) належить ОСОБА_5 керував яким ОСОБА_4

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Хюндай»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) та перебуває у його законному володінні, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВС/3533253 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1). Вказаним договором (полісом № ВС/3533253) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза -510 грн. (пункт 2), строк дії полісу з 26.11.2008 до 25.11.2009 (пункт 3).

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВС/3533253) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, -визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу) (підпункт 15.1 статті 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № ВС/3533253).

Доказів того, що ОСОБА_4 перебувала у автомобілі на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВС/3533253 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

31.12.2011 позивачем було надіслано до відповідача регресну вимогу № РГ/14293/08/4 від 29.12.2011 про виплату страхового відшкодування згідно з Полісом № ВС/3533253, відповідачем вказана регресна вимога отримана 05.01.2012 про що, в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №04119 07550329.

Як вбачається з матеріалів справи, даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що відповідно до статей 256, 257, 261 ЦК України строк позовної давності сплив 13 лютого 2012 року. Суд не може погодитись з даним твердженням та зазначає наступне.

Відповідно до статті 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Як було зазначено раніше, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування 13.02.2009, до суду позовні матеріали були надіслані 13.02.2012, що підтверджується конвертом в якому надійшли позовні матеріли.

Таким чином, строк позовної давності позивачем не порушений.

Відповідно до частини 3 статті 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Суд зауважує, що відповідачем також невірно застосовано пункт 37.1.4 статті 37 чинної редакції Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, тоді як необхідно було застосувати редакцію Закону України на момент настання спірного страхового випадку та виплати страхового відшкодування в порядку регресу, яка не містила вищевикладених норм.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 6 355,10 грн. (6 865,10 грн. (вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Хюндай») -510 грн. франшизи за Полісом № ВС/3533253).

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А, ідентифікаційний код 30859524) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) 6 355 (шість тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 10 коп. страхового відшкодування, 1 489 (одну тисячу чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 93 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяСташків Р.Б. Рішення підписано 14.05.2012.