Рішення № 24055372, 03.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/419 03.11.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Добробут та Захист"

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта"

про відшкодування 4 387,88 грн. шкоди в порядку регресу

Суддя Катрич В.С.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 -представник (довіреність № 197 від 14.06.2011 р.)

від відповідача не з'явився

Рішення приймається 03.11.2012 року, у зв'язку з оголошенням перерви згідно ст. 77 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03 листопада 2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія " Добробут та Захист " (надалі по тексту -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта" (надалі по тексту -відповідач) про відшкодування 4 387,88 грн. шкоди в порядку регресу, з яких 3917,85 грн. страхове відшкодування, 335,11грн.пені, 134,92 грн. три відсотки річних а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.06.2008 року, в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП), було пошкоджено автомобіль марки "TOYOTA AVENSIS" (державний номер НОМЕР_1), який був застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув право звернення до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Skoda" (державний номер НОМЕР_2), була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2011 року порушено провадження у справі № 8/419, розгляд справи призначено на 08.09.2011 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 року, справу було передано для розгляду судді Шевченко В.Ю.

Ухвалою суду від 08.09.2011 року, справу було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 14.10.2011 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року, справу було передано для розгляду судді Катрич В.С.

В судове засідання 14.10.2011 року представники сторін в судове засідання не з'явились, вимог ухвали від 08.09.2011 року у справі не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 03.11.2011 року, з нез'явленням представника відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

В судове засідання 03.11.2011 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі, та надав додаткові документи по справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2008 року між Акціонерним товариством "Страхова компанія "Добробут та Захист" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 38/17 - 0057, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, які могли бути заподіяні у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "TOYOTA AVENSIS", державний номер (НОМЕР_1).

Згідно довідки УДАІ ГУМВС України в місті Луцьк 30.06.2008 року о 20 год. 00 хв. на перехресті вулиць Коперніка та вулиці Сенатора, сталась дорожньо-транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки " TOYOTA AVENSIS ", державний номер НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_3 та автомобіля марки "Skoda" (державний номер НОМЕР_2), що належить ОСОБА_4 яким керував ОСОБА_2.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 16.12 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Луцького міськрайонного суду від 11.07.2008 року у справі № 3- 23160-/2008.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ОСОБА_4 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Skoda" (державний номер НОМЕР_2), була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6017124 від 29.12.2007 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "TOYOTA AVENSIS" (державний номер НОМЕР_1), отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту № 459 про незалежну оцінку колісного транспортного засобу від 14.12.2009 року, проведеного фізичною особою підприємцем ОСОБА_5, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "TOYOTA AVENSIS (державний номер НОМЕР_1), в результаті його пошкодження при ДТП становить 3 994,19 грн.

28.08.2008 р. позивач визначив розмір страхового відшкодування в сумі 3 917,85 грн., про що склав страховий акт № 628/08/08.

Відповідно до умов договору № 38/17-0057 автомобільного страхування від 12.05.2008 року, страхове відшкодування позивачем було сплачено філією ЗАТ "ПУМБ" в м. Львові в розмірі 3 917,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2496 від 29.08.2008 р. року з призначенням платежу: страхове відшкодування згідно полісом 38/17-0057 від 12.05.08 р., зарах. на карт. рах. № НОМЕР_3 ОСОБА_3.

13.04.2010 року позивач у відповідності Закону України "Про страхування, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з претензією за вих. № 415 від 13.04.2010 року про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 4 117,85 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Skoda", державний номер НОМЕР_2 що належить ОСОБА_4 яким керував ОСОБА_2. , цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА/6017124 від 29.12.2007 року., спричинено ДТП, що спричинило нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки "TOYOTA AVENSIS", державний номер НОМЕР_1.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем "Skoda", державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Луцького міськрайонного суду від 11.07.2008 року у справі № 3- 23160-/2008.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність вказаної особи була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА/6017124 від 29.12.2007 року.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "TOYOTA AVENSIS" (державний номер НОМЕР_1), відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА/6017124 від 29.12.2007 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 38/17-0057 автомобільного страхування від 12.05.2008 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивач претензією за вих. № 415 від 13.04.2010 року звертався до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі у розмірі 4 117,85 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6017124 від 29.12.2007 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 3917,85 грн. страхове відшкодування, 335,11 грн. пені, 134,92 грн. три відсотки річних.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором № 38/17-0057 автомобільного страхування від 12.05.2008 року у розмірі 3 917,85 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Добробут та Захист" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта" 3 917,85 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 335,11 грн., та 3% річних у розмірі 134,92 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

В зв'язку з тим, що Відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 37.2 ст.37 закону «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»просить суд стягнути з відповідача на свою користь 335,11 грн. пені.

У відповідності до 37.2 ст.37 закону «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено що, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика, сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діє в період, за який нараховується пеня.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виплату страхового відшкодування, то позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені у розмірі 335,11 грн. підлягають задоволенню, згідно розрахунку Позивача.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Господарського процесуального кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 134,92 грн. трьох відсотків річних

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Добробут та Захист" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 1; код ЄДРПОУ 31571133, р/р 26508178 у АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) 3917(три тисячі дев'ятсот сімнадцять) грн. 85 коп. страхового відшкодування,335(триста тридцять п'ять) грн. 11коп. пені,134 (сто тридцять чотири) грн. 92 коп. три відсотки річних,102 (сто дві) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236(двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Катрич В.С.

Повний текст рішення складено 11.04.2012 року.