Рішення № 24055347, 08.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/3168-2012 08.05.12

За позовомПублічного акціонерного товариства "ХДІ страхування"до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"провідшкодування шкоди, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (предст. за довіреністю),

ОСОБА_2 (предст. за довіреністю),

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 2.267,75 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч положенням ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 ЦК України не відшкодовує позивачу суму страхового відшкодування, сплаченого позивачем за шкоду, завдану страхувальником відповідача.

Ухвалою від 16.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/3168-2012, розгляд справи призначено на 02.04.2012.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представником відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва 02.04.2012 було надано відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позову заперечив.

Ухвалою від 02.04.2012 відкладено розгляд справи на 17.04.2012 та ухвалено за клопотанням позивача направити запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо наявності зареєстрованого та виданого полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9469448. Відповідь на запит надійшла до Господарського суду міста Києва 03.05.2012.

Ухвалами від 17.04.2012, 26.04.2012 розгляд справи відкладався у зв'язку з нез'явленням представника відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази у сторін. Ухвалою від 26.04.2012 розгляд справи було відкладено на 08.05.2012.

У судовому засідання 08.05.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Відповідач явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних документах.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 10.02.2010 на проспекті Перемоги, 123, в місті Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Кіа д. н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, якому і належить відповідний автомобіль та автомобіля "Фольксваген" д. н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, власником якого є ОСОБА_5.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду міста Києва від 19.02.2010, ОСОБА_4 було визнано винним у порушенні вимог Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Кіа д. н. НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. Відповідно до Звіту № 6209 від 16.03.2010 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завдана власнику вказаного автомобіля складає 4.792,76 грн.

ДТП згідно з Договором добровільного страхування № 041-0162/09-04 від 03.06.2009, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "ХДІ страхування" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник), було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 041-057/10 від 07.04.2010, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 2.267,75 грн.

Дану суму страхового відшкодування Публічне акціонерне товариство "ХДІ страхування" виплатило, що підтверджується видатковим касовим ордером від 11.10.2010 (копія міститься в матеріалах справи).

Згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9469448 транспортний засіб "Фольксваген", державний номер НОМЕР_2, забезпечений Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія".

Листом від 13.12.2010 № 1737, який було отримано відповідачем, позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з проханням в добровільному порядку виплатити страхове відшкодування у розмірі 2.267,75 грн.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 25.500 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Відповідач у відзиві зазначив, що його не було повідомлено про ДТП за участю застрахованого автомобіля та посилався на статтю 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а тому у відповідача відсутній обов'язок перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу. У вказаних нормах права вказаний обов'язок учасника ДТП повідомляти страховика про страховий випадок.

Проте, предметом даного спору є стягнення шкоди в порядку регресу страхової компанії, яка застрахувала автомобіль потерпілої особи до страхової компанії, яка застрахувала відповідальність винуватої в ДТП особи. Таким чином, суд відхиляє вказані заперечення відповідача тому, що страхова компанія, яка застрахувала автомобіль потерпілої особи не є учасником ДТП, а тому в неї не виникає обов'язку повідомляти відповідача про те, що стався страховий випадок.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній, відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

Крім того відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позову з тих підстав, що до позовної заяви не додано доказів того, що ОСОБА_4 керував автомобілем "Фольксваген" д. н. НОМЕР_2 на законних підставах.

Суд враховує, що поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9469448 був укладений на умовах договору І типу. Відповідно до п.15.1 ст.15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за договором І типу особою, відповідальність якої застрахована, є будь -яка особа, яка експлуатує забезпечений ТЗ на законних підставах. Управління транспортним засобом без правових підстав є адміністративним правопорушенням, за вчинення якого передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 19.02.2010 ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України "Порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна", а не за ст. 126 КпАП України "Керування транспортними засобами особами, які не мають права керування або водіями, які не мають при собі чи не пред'явили для перевірки відповідних документів", що свідчить про те, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом "Фольксваген" д. н. НОМЕР_2 на законних підставах.

З урахуванням наведеного суд, враховуючи встановленні обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 2.267,75 грн. підлягають задоволенню частково, за вирахуванням встановленого розміру франшизи 510 грн. У зв'язку з чим сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1.757, 75 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачам не надано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1.247,53 грн. (судовий збір) покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, вул. Фрунзе, 40, м. Київ, код ЄДРПОУ 20602681) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" (03150, вул. Червоноармійська, 102, м. Київ, код ЄДРПОУ 22868348) страхове відшкодування у сумі 1.757 (одна тисяча сімсот п'ятдесят сім) грн., 75 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1.247 (одна тисяча двісті сорок сім) грн., 53 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.05.2012.

СуддяОниськів О.М.