Рішення № 24055310, 07.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/3349-2012 07.05.12

За позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"провідшкодування шкоди, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (предст. за довіреністю),

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 14.693,66 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч положенням ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 ЦК України не відшкодовує позивачу суму страхового відшкодування, сплаченого позивачем за шкоду, завдану страхувальником відповідача.

Ухвалою від 19.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/3349-2012, розгляд справи призначено на 05.04.2012.

Розгляд справи 05.04.2012 було відкладено на 19.04.2012 у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та необхідністю витребувати від Моторного (транспортного) страхового бюро України інформації щодо наявності полісу обов'язкової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідь на такий судовий запит надійшла до суду 20.04.2012.

Ухвалою суду від 19.04.2012 розгляд справи було відкладено на 07.05.2012.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

У судовому засідання 07.05.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 23.09.2008 по проспекту Ватутіна в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Нісан д. н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, якому і належить відповідний автомобіль на праві власності та автомобіля "Ваз 2108" д. н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, який є власником даного автомобіля.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду міста Києва від 24.09.2008, ОСОБА_3 було визнано винним у порушенні вимог Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Нісан д. н. НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. Відповідно до Звіту № 260 від 17.10.2008 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку завданого власнику вказаного автомобіля склала 6.801,60 грн.

ДТП згідно з Договором добровільного страхування, оформленого полісом за № 360555618 від 09.06.2008, укладеним між Закритим акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник), було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 37565 від 10.11.2008, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 14.474,78 грн. та страховий акт № 37567 від 10.11.2008 на суму 218,88 грн.

Суму страхового відшкодування у розмірі 14.693, 66 грн. позивач виплатив, що підтверджується платіжним дорученням № 1780 від 19.03.2009 (у сумі 14.474,78 грн.) та квитанцією № 61425693 від 11.10.2008 ( у сумі 218,88 грн.).

Згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6450048 транспортний засіб "Ваз 2108", державний номер НОМЕР_2, забезпечений Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

Листом від 04.07.2011 № 10/04-07-11, який було отримано відповідачем, позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з проханням в добровільному порядку виплатити страхове відшкодування у розмірі 14.693,66 грн. Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 25.500 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Відповідач у відзиві зазначив, що його не було повідомлено про ДТП за участю застрахованого автомобіля та посилався на статтю 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а тому у відповідача відсутній обов'язок перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу. У вказаних нормах права вказаний обов'язок учасника ДТП повідомляти страховика про страховий випадок.

Проте, предметом даного спору є стягнення шкоди в порядку регресу страхової компанії, яка застрахувала автомобіль потерпілої особи до страхової компанії, яка застрахувала відповідальність винуватої в ДТП особи. Таким чином, суд відхиляє вказані заперечення відповідача тому, що страхова компанія, яка застрахувала автомобіль потерпілої особи не є учасником ДТП, а тому в неї не виникає обов'язку повідомляти відповідача про те, що стався страховий випадок. Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у відповідача, останній, відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України страховик при настанні страхового випадку відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи відповідно до лімітів відповідальності страховика.

Статтею 9 Закону встановлено, що страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умови договору страхування в межах обов'язкового ліміту відповідальності страховика, що становить 25.500 грн. на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну потерпілих, яке не може перевищувати розміру прямого збитку.

Суду надано Звіт № 260 від 17.10.2008 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складений незалежним експертом СПД ОСОБА_4 відповідно до якого вартість матеріального збитку, завдана власнику вказаного автомобіля складає 6.801,60 грн.

Саме цю суму суд вважає такою, що належним чином доведена, оскільки звіт складений суб'єктом оціночної діяльності згідно вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність".

В той же час заявлена позивачем до стягнення сума 14.693,66 грн., що визначена позивачем на підставі рахунку-фактури № 09031860 від 18.03.2009 та акта виконаних робіт № 08101151 ТОВ "Фірма "Кий Авто" від 11.10.2008 не приймається судом до уваги, оскільки зазначений рахунок-фактура та акт не відповідають вказаним вище вимогам законодавства. Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 11.08.2010 у справі № 12/428.

Також позивачем при визначенні суми позову не був вирахуваний розмір франшизи 510 грн.

Тому сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 6.291,60 грн. (6.801,60 грн. розміру оціненої шкоди - 510 грн. франшизи).

Доводи відповідача, які викладені у відзиві стосовно того, що страхова виплата позивачем проводилася згідно з полісом № 260555618, а не згідно з належним полісом № 360555618 спростовуються матеріалами справи. Так, наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 19.03.2009 за № 1780 підтверджується сплата позивачем 14.474, 78 грн. страхового відшкодування саме за договором добровільного страхування, оформленого полісом за № 360555618.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачам не дано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в сумі 689,19 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, вул. Жилянська, 75, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, вул. Воровського, 33, м. Київ, код ЄДРПОУ 16285602) страхове відшкодування у сумі 6.291 (шість тисяч двісті дев'яносто одна) грн., 60 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять ) грн. 19 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.05.2012.

СуддяОниськів О.М.