Рішення № 24055171, 10.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/3910-2012 10.05.12

За позовом Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

До Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в м. Києві

Про стягнення 158 180,22 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 -по дов. № 01/20-1615 від 12.09.2011

Від відповідача ОСОБА_3 -по дов. № 1/1157 від 14.03.2012

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»про стягнення з Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в м. Києві 52 726,74 грн. боргу по орендній платі за фактичне користування приміщенням, який виник внаслідок неналежного виконання зобов'язань згідно договору найму приміщень № 02/2007 від 02.07.2007 та про стягнення 105 453,48 грн. неустойки за несвоєчасне повернення приміщення в порядку ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 було порушено провадження у справі № 5011-3/3910-2012 та призначено її до розгляду на 12.04.2012.

В судовому засіданні 12.04.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 10.05.2012.

Позивачем в судовому засіданні 10.05.2012 подано заяву про уточнення позовних вимог, яка відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України є заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 50 535,43 грн. боргу по орендній платі за фактичне користування приміщенням та 101 070,86 грн. неустойки.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 10.05.2012 відзиві проти позовних вимог заперечує частково, оскільки вважає їх завищеними. Так, відповідач зазначає, що за результатами проведеної звірки взаєморозрахунків складено акт згідно якого плата за користування майном становить 50 535,43 грн. Стосовно заявленої неустойки посилаючи на ст. 551 Цивільного кодексу України яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду просить врахувати той факт, що відповідачем не могли здійснюватись будь-які розрахунки по сплаті житлово-комунальних послуг позивачу до проведення остаточної звірки взаєморозрахунків. Вважає недопустимим стягнення неустойки в розмірі 105 453,48 грн. просить в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 10.05.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.07.2007 між Державним вищим навчальним закладом «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»(наймодавець) та Головним управлінням Міністерства Внутрішніх справ України в м. Києві (наймач) було укладено договір найму приміщень № 02/2007 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору за цим договором наймодавець надає, а наймач приймає в тимчасове платне користування частину приміщень будівлі гуртожитку № 6, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 15-а, загальною площею 1329,7 кв. м., (а саме: шостий поверх - 341,7 кв. м.; сьомий поверх - 307,2 кв. м.; восьмий поверх - 340,7 кв. м.; дев'ятий поверх - 340,1 кв. м.), що знаходиться на балансі Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Приміщення обладнане водопроводом (холодним), центральним опаленням, каналізацією, електропроводкою.

Майно передається наймачу з метою надання його для проживання працівників полку міліції спеціального призначення ГУ МВС України в м. Києві та членів їх сімей.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з 01.01.2009 по 12.12.2011, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 50 535,43 грн. Також позивач вважає, що за неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо повернення майна відповідач має сплатити неустойку за час користування майном після припинення договору оренди у вказаний період в розмірі 101 070,86 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до п. 2.1. договору наймач вступає в користування майном у термін, вказаний у договорі, після підписання акта приймання-передачі майна. Акт підписується одночасно з даним договором представниками сторін. Майно вважається переданим стороні з моменту підписання акту.

Згідно п. 3.2.1. договору наймодавець зобов'язаний відповідно до предмету договору надати наймачу в користування майно у термін, зазначений у договорі після підписання акту сторонами.

Факт передачі позивачем та відповідно прийняття відповідачем майна підтверджується актом приймання-передачі від 02.07.2007.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно пункту 6.1 договору, термін його дії встановлено до 31.12.2007.

17.09.2007 сторонами укладено додаткову угоду № 1 за умовами якої зменшено орендовану площу до 898,6 кв. м. до якої входить : шостий поверх -341,7 кв. м.; сьомий поверх 307,2 кв. м., восьмий поверх -340,7 кв. м. про, що сторонами складено відповідний акт прийому-передачі від 17.09.2007.

01.01.2008 сторонами укладено додаткову угоду № 2 відповідно до якої продовжено дію договору до 31.12.2008.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Жодною нормою діючого законодавства України не заборонена можливість направлення попередження стороною за договором про небажання продовжувати орендні правовідносини до закінчення терміну дії договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи позивач листом № 01/20-2240 від 25.12.2008 повідомив відповідача про припинення дії договору найму приміщень № 02/2007 від 02.07.2007, в зв'язку з чим вимагав звільнити до 31.12.2008 вказане приміщення передавши його за актом приймання-передачі.

Враховуючи викладене, договір найму приміщень № 02/2007 від 02.07.2007 припинив свою дію 31.12.2008.

Позивач листом № 21/25-187 від 13.01.2009 звертався до відповідача з проханням звільнити орендовані приміщення та передати їх позивачу.

Як свідчать матеріали справи, відповідач звільнив частину орендованих приміщень (сьомий-восьмий поверхи), зокрема:

на підставі акта приймання-передачі (повернення) майна, що підписаний сторонами 06.05.2009, відповідач повернув позивачу частину приміщень будівлі гуртожитку № 6 (восьмий поверх) по вул. Сім'ї Сосніних, 15-а, загальною площею 340,7 кв. м.,

на підставі акта приймання-передачі (повернення) майна, що підписаний сторонами 15.06.2009, відповідач повернув позивачу частину приміщень будівлі гуртожитку № 6 (сьомий поверх) по вул. Сім'ї Сосніних, 15-а, загальною площею 340,2 кв. м.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2011 у справі № 40/305 зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішній справ України в м. Києві звільнити кімнати № 602-613 на шостому поверсі, площею 341,7 кв. м. в гуртожитку № 6, за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 15-а, та передати Державному вищому навчальному закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»за актом прийому-передачі (повернення) майна.

На підставі постанови Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві та наказу Господарського суду міста Києва № 40/305 від 18.10.2011 за актом приймання-передачі (повернення) майна від 12.12.2011 відповідач повернув позивачу частину приміщень будівлі гуртожитку № 6 (шостий поверх) по вул. Сім'ї Сосніних, 15-а, загальною площею 341,7 кв. м.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до п. 4.1. договору в плату за користування майном входить плата за проживання в гуртожитку та витрати по наданню комунальних послуг (користування водопроводом; холодним водопостачанням, опаленням, каналізацією, електроенергією та ін), які визначаються відповідно до тарифів затверджених чинним законодавством. Кожного місяця наймодавець надає наймачу рахунок на оплату витрат за проживання та надання комунальних послуг, який має бути оплачений наймачем не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним згідно додатку № 4 та п. 4.2 цього договору.

Згідно п. 4.2. договору наймач сплачує за споживання електричної енергії за показниками лічильників за тарифами, згідно чинного законодавства. Для цього наймач щомісячно знімає показники лічильників споживання електричної енергії і передає до третього числа місяця, наступного за звітним наймодавцю. На підставі вказаних даних наймодавець видає наймачу рахунок на оплату за спожиту електроенергію, який нею має бути оплачений не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Пункт п. 4.3. договору встановлює, що до розміру плати за користування майном входить плата за проживання в гуртожитку та витрати по наданню комунальних послуг (користування водопроводом, холодним водопостачанням, опаленням, каналізацією, електроенергією та ін).

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.1.4. договору наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату у встановлених розмірах за користування майном: витрати на утримання, комунальні послуги, користування електричною енергією, та за всі додаткові платні послуги.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за час користування приміщеннями у період з 01.01.2009 до 12.12.2011, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно підписаного та скріпленого печатками обох сторін, що розрахована з врахуванням часткового повернення приміщень, становить 50 535,43 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач у період з 01.01.2009 до 12.12.2011 фактично користувався приміщеннями (частково їх повертаючи), а тому зобов'язаний згідно ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 50 535,43 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 2.3. договору визначено обов'язок наймача забезпечити звільнення працівниками полку міліції спеціального призначення ГУ МВС України в м. Києві та членами їх сімей частини приміщень будівлі гуртожитку, які передаються наймачу за цим договором після закінчення строку дії договору або його розірвання протягом 14 днів.

Згідно п. 5.3. договору після припинення цього договору майно має бути повернуто наймодавцю наймачем за актом прийому-передачі.

Відповідно до п. 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 4 статті 291 Господарського кодексу України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов договору та ст. 785 Цивільного кодексу України відповідач після припинення дії договору не повернув з оренди приміщення.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як встановлено судом відповідачем порушено обов'язок наймача щодо повернення позивачу майна після закінчення дії договору.

Відповідно до п. 5.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Частина 2 ст. 785 Цивільного кодексу України визначає, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Суд не погоджується з розрахунком неустойки здійсненим позивачем за січень 2009 року в розмірі 5 531,08 грн., оскільки

З урахуванням п. 3.1.7. договору відповідач після закінчення строку дії договору мав звільнити приміщення не пізніше 14.01.2009.

В зв'язку із встановленням позивачем строку виконання зобов'язання щодо звільнення приміщень неустойка має бути нарахована з моменту настання цього строку (за час прострочення), тобто з 15.01.2009.

За наступними розрахунками суду розмір подвійної плати за час користування майном після закінчення дії договору найму за січень 2009 року складає : 940,12 грн. (проживання) + 1 583,36 грн. (комунальні послуги) + 242,06 грн. (комунальні послуги холодна вода та водовідведення) : 31 день у січні року х 17 днів користування х 2 = 3 033,17 грн.

Таким чином, загальний розмір неустойки складає : 101 070,86 грн. -5 531,08 грн. + 3 033,17 грн. = 98 572,95 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 98 572,95 грн.

В частині ж розміру неустойки в сумі 2 497,91 грн. позов задоволенню не підлягає, оскільки розрахунок позивачем здійснений з порушенням чинного законодавства України.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в м. Києві (м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 08592201) на користь Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»(м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, код ЄДРПОУ 02070884) 50 535 (п'ятдесят тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 43 коп. боргу по орендній платі, 98 572 (дев'яносто вісім тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 95 коп. неустойки, 2 982 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Суддя В.В.Сівакова

Рішення підписано 14.05.2012.