Рішення № 24054582, 27.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/304 27.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспец Плюс"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі"

Про стягнення 49 789,55 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 за дов. № б\н від 12.01.2012 р.

ОСОБА_2 за дов. № б\н від 12.07.2011 р.

ОСОБА_3 за дов. № б\н від 04.04.2012 р.

Від відповідача: ОСОБА_4 за дов. № б\н від 24.01.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроспец Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі" про стягнення 49 789,55 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.12.2011р. було порушено провадження у справі № 19/304 та розгляд справи призначено на 25.01.2012р.

25.01.2012 року слухання справи не відбулось в зв"язку із знаходженням судді в іншому судовому процесі, розгляд справи призначено на 17.02.2012 р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 17.02.12 року в зв'язку із перебуванням судді Шаптала Є.Ю. у відпустці передано для розгляду судді Прокопенко Л.В..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2012 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 14.03.12 р.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 14.03.12 р. справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. в зв"язку із виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року справу № 19/304 прийнято до провадження судді Шаптала Є.Ю.

14.03.2012 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

14.03.2012 року по справі оголошено перерву до 04.04.2012 р.

04.04.2012 року по справі оголошено перерву до 27.04.2012 року.

27.04.2012 року представником відповідача подано заяву про застосування спеціальної позовної давності.

Представники позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.04.2012 року заперечував проти задоволення позовних вимог, просив задовольнити заяву про застування строку позовної давності.

В судовому засіданні 27.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.03.2009 року між ТОВ «Електроспец Плюс»та ТОВ «Тельбі»було укладено договір підряду № 190309/2 та додаткову угоду № 1 до договору від 20.11.2009 року.

Відповідно до п. 1.1 договору Замовник («ТОВ «Тельбі») доручає, а Підрядник (ТОВ «Електроспец Плюс») приймає на себе виконання комплексу будівельно-монтажних робіт по зовнішньому освітленню виробничих приміщень рибопереробного комплексу по вул.. Залічничній, 49-А в смт. Калинівка Васильківського району Київської області.

Згідно п. 2.5 Договору передбачено, що замовник оплачує підряднику вартість виконаних робіт по фактичним об'єктам і затратам на підставі актів ф. № КБ-2в і довідки КБ-3.

Відповідно до п. 2.6 Договору, оплата підряднику за виконані роботи проводиться не пізніше 5 робочих днів після підписання актів виконаних робіт замовником.

Як вбачається, з підписаних актів виконаних робіт, довідок про вартість виконаних робіт від 31.03.2009 року, 27.04.2009 року та 30.11.2009 року, 23.11.2009 року підписано остаточний акт прий няття -передачі виконаних робіт ТОВ «Тельбі»прийняло об'єми робіт без претензій та зауважень.

Згідно наданого позивачем витягу вбачається, що відповідач оплатив виконані роботи частково в розмірі 236 609,86 грн., решту суми в розмірі 37 910,58 грн. відповідачем не оплачено, про що свідчать платіжні доручення, видаткові накладні наявні в матеріалах справи.

Листами від 05.11.2009 року за вих.. № 99, від 06.11.2009 року за № 101, від 19.11.2009 року за № 109, від 02.03.2010 року № 17, від 18.03.2010 року за № 21 позивач звертався до відповідачами з вимогою оплатити вартість виконаних робіт.

26.03.2010 року за № 16 ТОВ «Тельбі»повідомило позивача, що не відмовляється від виконання своїх зобов'язань по господарським договорам, та запевняє, що прострочена дебіторська заборгованість буде погашена на потязі декількох місяців.

20.04.2010 року позивач звернувся з листом з проханням провести оплату та провести розрахунок за виконані роботи.

Гарантійним листом від 15.12.2010 року № 81 ТОВ «Тельбі»гарантувало позивача повну проплату заборгованості, що виникла згідно актів виконаних робіт до кінця 3-го кварталу 2011 року.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 37 910,56 грн., в добровільному порядку відповідач відмовляється від оплати заборгованості за виконані позивачем роботи.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 2.5 Договору, замовник повинен був оплатити вартість виконаних робіт по фактичним об'ємам і затратам (акти форми КБ-2в, довідки КБ-3, затверджених наказом Держкомітету статистики України і Держкомітетом України по будівництву і архітектурі від 21.06.2002 р. № 237/5).

Судом встановлено, що відповідачем підписано акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт 31.03.2009 року, 27.04.2009 року та 30.11.2009 року та 23.11.2009 року остаточний акт прийняття-передачі виконаних робіт без претензій та зауважень.

Відповідно до п. 2.6 Договору, оплата підряднику за виконані роботи проводиться не пізніше 5 робочих днів після підписання актів виконаних робіт замовником.

Згідно наданого позивачем витягу вбачається, що відповідач оплатив виконані роботи частково в розмірі 236 609,86 грн..

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач не оплатив вищевказані роботи, провів часткову оплату, що свідчить про порушення відповідачем строків, встановлених п. 2.6 Договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, відповідачем не проведено оплату за виконані позивачем роботи у строки передбачені п. 2.6 Договору, доказів на спростування зазначених позивачем обставин не надано, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто не виконав зобов'язання.

Суд не погоджується з доводами відповідача зазначеними у відзиві на позовну заяву, оскільки підписавши Акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, провівши оплату виконаних робіт, відповідач тим самим погодився з переліком виконаних робіт, витраченими матеріалами та загальною вартістю.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та пені, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до п. 5.2 Договору, за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач вірно проводить нарахування 3% річних від простроченої суми за зазначений період в сумі 2 333,84 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5 648,67 грн.

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5.4 Договору, у випадку порушення замовником строків оплати, за виключенням строку перерахування авансового платежу , останній сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5 % від вартості несплачених робіт за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач вірно проводить нарахування пені згідно розрахунку пені по договору № 190309/2 від 19.03.2009 року в сумі 3 896,48 грн.

Відповідач просить застосувати спеціальну позовну давності та відмовити в задоволенні вимог в частині стягнення пені.

Згідно ст.. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1,3 ст. 264, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебігу позовної давності починається заново.

Судом встановлено, що Гарантійним листом від 15.12.2010 року № 81 ТОВ «Тельбі»гарантувало позивача повну проплату заборгованості, що виникла згідно актів виконаних робіт до кінця 3-го кварталу 2011 року.

За таких обставин, спеціальний строк позовної давності для нарахування пені позивачем не сплив, перебіг позовної давності розпочався заново, тому вимога про стягнення суми пені в розмірі 3 896,48 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі" (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б; код ЄДРПОУ 31779534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспец Плюс"(03057, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 45/72; код ЄДРПОУ 30965042) суму основного боргу в розмірі 37 910 (тридцять сім тисяч дев'ятсот десять) грн.. 56 коп., пеню в сумі 3 896 (три тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн.. 48 коп., 3% річних в сумі 2 333 (дві тисячі триста тридцять три) грн.. 84 коп., інфляційні нарахування в розмірі 5 648 (п'ять тисяч шістсот сорок вісім) грн.. 67 коп., судовий збір в розмірі 1 411(одна тисяча чотириста одинадцять) грн..50 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 28.04.12 р.