Рішення № 24054521, 16.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/21/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.12 Справа № 5009/1115/12

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький Втормет" (69081, м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, 240)

про стягнення штрафу у сумі 22610,00 грн. Суддя Н.А. Колодій

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 31 від 01.01.2012 р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 438 від 09.04.2012 р.

Суть спору:

До господарського суду Запорізької області звернулось Державне підприємство "Придніпровська залізниця" з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Запорізький Втормет" про стягнення 22610,00 грн.

Ухвалою суду від 26.03.2012 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 11.04.2012 р.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку. Поштові повідомлення свідчать, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

В судових засіданнях для надання додаткових доказів оголошувались перерви до 18.04.2012 р., до 16.05.2012 р.

Представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та обґрунтовує їх приписами ст. ст. 3, 10 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. 307 Господарського кодексу України та Статутом залізниць України.

Відповідач позов не визнав, вважає вимоги позивача необґрунтованими і безпідставними, з підстав викладених в відзиві який був наданий суду 18.04.2012 р. на позовну заяву (відзив долучений до матеріалів справи). Також, відповідач заявив усне клопотання про зменшення заявленого до стягнення штрафу.

Судове засідання велось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 16.05.2012 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. п. 8 п. 6 р. 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. № 457 (надалі Статут), накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2011 р. за залізничною накладною № 45275773 зі станції відправлення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці до станції Бердянськ Придніпровської залізниці відповідачем було відправлено у вагоні № 65290405 ПВ лом чорних металів, не пойменований в алфавіті масою 50200 кг, вантаж навантажений навалом.

20.09.2011р. на підставі заяви вантажоодержувача -Бердянського морського торгівельного порту, на станції Бердянськ Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні № 65290405 ПВ не відповідає масі вказаній відправником у накладній № 45275773, за даними обставинами було складено комерційний акт АА № 020371/741.

Вказаним актом встановлено, що при подачі вагону № 65290405 ПВ в порт маневровим локомотивом залізниці на підставі заявки порту, відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України здійснена 10% перевантаження вагону на 150 т. тензометричних вагах порту, які перевірені та клеймовані 7/9-11р. За документами значиться вантаж лом чорних металів, не пойменований в алфавіті: Б -не вказано, Т -23500 кг, Н -50200 кг, при перевантаженні виявилось: Б -71500 кг, Т -23500 кг з трафарету, Н -50200 кг , тобто, менше ніж в документі на 2200 кг. Вагон навантажений нижче бортів на 10 см., навантаження рівномірне по всій площі вагону. Вантаж маркований вапном білого кольору, маркування не порушено. Вагон прибув під охороною залізниці. У технічному та комерційному відношенні вагон справний. Вагон без дверцят, люки зачинені на замочні пристрої.

Загальна нестача вантажу складає 2200 кг.

Статтею 24 Статуту встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Аналогічний припис містить ст. 122 Статуту залізниць України.

Стаття 118 Статуту визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно зі ст. 129 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334. Таким чином, комерційний акт АА № 020371/741 від 20.09.2011 р. є підставою для покладання відповідальності, передбаченої ст. 122 Статуту, на відправника.

Із змісту накладної № 45275773 вбачається, що провізна плата вагону № 65290405 ПВ становить суму 4522 грн.

Згідно розрахунку позивача штраф за невірно зазначену масу вантажу у накладній № 45275773 на вагон № 65290405 ПВ складає суму 22610 грн. (4522*5=22610 грн.).

Розрахунок штрафу складний вірно, а вимоги про його стягнення, на підставі зазначеного вище, є обґрунтованими.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються наведеним вище, а також наступним.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається, зокрема, на те, що комерційний акт АА № 020371/741 від 20.09.2011 р. складений з порушенням Правил складання актів, оскільки в ньому має місце виправлення номеру поїзду. В той же час, наявність виправлення в комерційному акті не спростовує встановлений у ньому факт неправильного зазначення у залізничній накладній маси вантажу і, відповідно, не звільняє відповідача від відповідальності за скоєне правопорушення.

Щодо посилання відповідача на порушення позивачем абзацу 9 п. 12 Правил видачі вантажів, а саме, що залізниця не мала права переважувати тільки один вагон відповідача зі складу поїзда, слід зазначити про наступне. Абзац 9 пункту 12 Правил перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644 (в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 540 від 12.09.2005р. та чинній на момент складання комерційного акту) має інший зміст, а саме: "При наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг, залізниця може здійснювати перевірку маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом і прибули без ознак утрати, відповідно до договору між залізницею і одержувачем". Матеріали справи, в свою чергу, містять заяву вантажоодержувача -Бердянського морського торгівельного порту, про перевірку маси вантажу саме у вагоні № 65290405 ПВ.

За таких обставин, вимоги про стягнення суми 22610 грн. штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення заявленого до стягнення штрафу, суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, це є по-перше, правом суду, по-друге, відповідно до п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"від 26.12.2011р. № 18, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в т.ч. вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження винятковості даного випадку, не доведено надмірність заявленого до стягнення розміру штрафу.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

Позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Запорізький Втормет" про стягнення 22910,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький Втормет" (69081, м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, 240, код ЄДРПОУ 00193097) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828; на поточний рахунок ВСП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" ДП "Придніпровська залізниця" № 26007000215001 в ДФ АБ "Експрес-Банк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 04713145) суму 22610 (двадцять дві тисячі шістсот десять) грн. штрафу та суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 16.05.2012 р.