Рішення № 24054183, 16.05.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2012 р. Справа № 5004/455/12

за позовом Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Луцьк

до відповідача: Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1, с. Ворончин Рожищенського району

про стягнення 8 000,00 грн. штрафу та 1 200,00 грн. пені

Суддя: Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність від 04.01.2012 р. №1, ОСОБА_3, завідувач сектору досліджень і розслідувань анти конкурентних дій та недобросовісної конкуренції, довіреність від 03.05.2012 р. №10

від відповідача: не з'явились

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.ст. 22, 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Оскільки представники позивача не заявили клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 -1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору:Волинське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду з позовом до фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8 960 грн. 00 коп., в тому числі 8 000,00 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, 960,00 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату штрафу за період з 10.04.2012 р. по 17.04.2012 р.

Ухвалою суду від 20.04.2012р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні, зобов'язано відповідача надати суду пояснення по суті пред'явлених позовних вимог, докази в їх обґрунтування.

28 квітня 2012 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про збільшення позовних вимог, а саме в частині стягнення пені, яка відповідно становить 1 200,00 грн. за період з 10.04.2012р. по 19.04.20102 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог. В разі збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Ухвалою господарського суду від 03.05.2012р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача.

8 травня 2012 року на адресу суду від позивача надійшло доповнення до позовної заяви, відповідно до якого описується суть порушення ФОП ОСОБА_1 на підставі рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення від 24.01.2012 р. №3

У судовому засіданні 16.05.2012 р. представники позивача надали пояснення по суті заявленого позову, останній підтримали в повному обсязі.

Відповідачем всупереч вимогам ухвал суду не було представлено суду доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, компетентного представника в судове засідання ФОП ОСОБА_1 не направив, хоч був вчасно та належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (п.19 Листа ВГСУ від 13.08.2008р. №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").

Згідно п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу пред'явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами. Представники позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представника ФОП ОСОБА_1 не заперечили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

адміністративна колегія Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення) 24 січня 2012 року прийняла рішення №3 у справі № 84-11 про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі -фізична особа-підприємець) законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до резолютивної частини цього рішення адміністративної колегії відділення (надалі - рішення № 3):

1. Визнати, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1., код НОМЕР_2) та фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1), узгодивши свою поведінку під час підготовки та участі у відкритих торгах на закупівлю м'яса свіжого та замороженого (яловичина та свинина свіжа охолоджена), які проводив Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою 15.02.2010 року, в результаті чого було усунуто конкуренцію між ними, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

2. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 8 000,00 грн.

Витяг з рішення № 3 та супровідний лист від 30 січня 2012 року № 26/1.34-303 до цього рішення з реквізитами для сплати штрафу відповідачем отримано 8 лютого 2012 року (а.с. 8).

Однак, відповідачем сума штрафу сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до господарського суду Волинської області з вимогою про стягнення суми штрафу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Крім суми штрафу позивач нарахував відповідачу за період з 10.04.2012 р. по 19.04.2012 р. (10 днів) пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотки від суми штрафу, що відповідно до уточненого розрахунку позивача складає 1200,00 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції". Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частин 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення відповідача є обов'язковим для виконання.

Згідно частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, копія рішення №3 отримана відповідачем 08.02.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення (а.с. 8).

Рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.01.2012 р. №3 по справі № 84-11 на даний час є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним.

Згідно ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, кінцевий термін сплати відповідачем штрафу є 08.04.2012 р.

Згідно ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від виплати у встановлений Законом термін накладеного на нього позивачем штрафу.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 8 000, 00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач нарахував відповідачеві пеню за прострочення сплати штрафу за період з 10.04.2012 р. по 19.04.2012 р.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Сума штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.01.2012 р. № 3 по справі № 84-11, складає 8000,00 гривень. Розмір пені за один день складає 120,00 грн. (8000,00 грн. 100 х 1,5 % = 1200,00 грн.).

За період з 10.04.2012 р. по 19.04.2012 р. відповідачем прострочено 10 днів сплати штрафу.

За вказаний період сума пені за прострочення сплати штрафу складає 1200,00 грн. (120,00 грн. х 10 = 1200,00 грн.).

Враховуючи викладене вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1200,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

За наведених обставин, позовні вимоги Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України судовий збір сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

З 01.11.2011р. вступив в силу Закон України "Про судовий збір" від 08.06.2011 р. року №3674-VI.

У частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011р. №4282-VI станом на 1 січня 2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1073,00 грн.

Ціна позову становить 9 200,00 грн., два відсотки від ціни позову буде складати 184,00 грн., що є відповідно менше за 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 1609,00 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

За таких обставин, витрати з оплати судового збору в сумі 1609,00 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про захист економічної конкуренції», ст.ст. 22, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 8 000,00 грн. штрафу та 1 200,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу, зарахувавши кошти відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012рік": одержувач коштів: Держбюджет Рожищенського району, ідентифікаційний код 37986509, рахунок 31112106700345 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, призначення платежу: штраф за порушення кокурентного законодавства згідно рішення від 24.01.2012 р. №3, за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1609,50 грн. отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області., код отримувача -38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код банку отримувача (МФО) -803014, рахунок отримувача -31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду - 03499885, призначення платежу Судовий збір, за позовом Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Господарський суд Волинської області код ЄДРПОУ 03499885".

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В. О. Кравчук

Повний текст рішення

складено та підписано

16.05.12