Постанова № 24051108, 25.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р. Справа № 2а-1670/7630/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.,

представника позивача Тимченка Б.І.,

представника відповідача Сухомлин Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. по справі № 2а-1670/7630/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд"

до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лімітед" (далі по тексту - ТОВ "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (далі по тексту - Лохвицька МДПІ, відповідач), в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 25.06.2011 № 0000362351 частково, а саме в частині встановлення грошового зобов'язання в розмірі 4 185 691,25 грн, що включає в себе: 3348553,00 грн - за основним платежем, 837138,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

- скасувати податкові повідомлення-рішення Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 25.06.2011 № 0000372351.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 25.06.2011 № 0000362351 частково, а саме в частині встановлення грошового зобов'язання в розмірі 4 185 691,25 грн., що включає в себе: 3348553,00 грн - за основним платежем, 837138,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 25.06.2011 № 0000372351 повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.2, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст..159 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" зареєстроване 08 лютого 2008 року Лохвицькою районною державною адміністрацією, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 09.02.2008 р. за №10, станом на 26.04.2010 перебувало на обліку в Лохвицькій міжрайонній державній податковій інспекції Полтавської області. Товариство є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 14 лютого 2008 року №100098624, виданого Лохвицькою МДПІ.

В період з 24.02.2011р. по 01.06.2011р. працівниками відповідача була проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р.

За результатами даної перевірки Лохвицькою МДПІ складений акт від 08.06.2011р. № 167/23/35665790, яким встановлено порушення, зокрема, вимог:

- підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.2, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податок, що підлягає бюджетному відшкодуванню всього у сумі 116871,00 грн., у тому числі за квітень 2010 року у сумі 116871,00 грн.;

- пунктів 4.1, 4.2 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3394450,00 грн., у тому числі за лютий 2010 року у сумі 803626,00 грн., за березень 2010 року у сумі 579373,00 грн., за квітень 2010 року у сумі 1214633,00 грн., за червень 2010 року у сумі 465925,00 грн., за вересень 2010 року у сумі 330893,00 грн.

На підставі даного акту перевірки Лохвицькою МДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення від 25.06.2011 № 0000362351, яким визначене податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) на загальну суму 4243062,50 грн., в тому числі: в розмірі 3394450,00 грн. - за основним платежем та в розмірі 848612,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000372351, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 56620,00 грн, з них: за основним платежем 45296,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 11324,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених митним органам при ввезенні на митну територію України орендованого майна у розмірі 20% від його вартості.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з п.п.1.18.1 п. 1.18 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно зі статтею 8 Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).

На відміну від оперативного лізингу, за договором фінансового лізингу (оренди) орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність (підпункт 1.18.2 пункту 1.18 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено наступні договори:

- контракт від 10 листопада 2008 року №UА/DRL/SER/035 з Доско Петросервіс Румунія С.Р.Л. (Румунія), за яким позивачу надається в оренду бурове обладнання;

- договір від 25 лютого 2009 року №UA/DRL/SER/045 з Турбопауер Дріллінг САЛ (офшор), за яким позивачу було надано в оренду дві турбіни для прямої свердловини і супутного устаткування;

- договір від 26 жовтня 2009 року № UA/CON//LL/466 з Топ Тулс (Тор Тооls GmbH), за яким позивачу надане в оренду ловильне обладнання.

- договір від 31 березня 2010 року № UA/CON/RR/696 з Бейкер Хьюз Б.В. (Нідерланди) , за яким позивачу надано в оренду набір до канатного переходника Моdеl «В» разом з комплектуючими.

На виконання умов зазначених договорів згідно з вантажними митними деклараціями, позивачем тимчасово було ввезено на митну територію України вказане вище обладнання.

За період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року позивачем було отримано в оренду та тимчасово ввезено на митну територію України обладнання для виконання робіт з технічного обслуговування обсадних труб та НКТ, збору і експлуатації обладнання, та ловильних робіт іншими нерезидентами. Зазначене обладнання було ввезено на виконання таких договорів:

- контракт від 24 жовтня 2008 року № UA/DRL/SER/010, укладений між позивачем та Компанією «Тьюбюлар Солюшнз енд дріллінг сервісез»,

- контракт від 26.04.2010 № UA/CON/LL/777, укладений між позивачем та ТОВ «Рід Хікалог»

- угода № UA/CON/LL/804 від 26 травня 2010 року, укладена між позивачем і Компанією "Кетч Фішінг Сервісіз".

Умовами зазначених договорів передбачено, що позивач за отримане в оренду обладнання сплачує контрагентам плату відповідно до актів наданих послуг.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що ввезене за вказаними вище договорами оренди обладнання позивач у власність не придбавав та сплачував своїм контрагентам плату за тимчасове ним користування.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 етапі 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Між тим, відповідно до п. п. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" позивач на підставі зазначених договорів оренди сплатив ПДВ у розмірі 20% від вартості обладнання, яке було ввезено на митну територію України та суми, сплаченого податку на додану вартість відніс до складу податкового кредиту.

Таким чином, позивач в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість, сплачений від вартості орендованого майна, а не від вартості послуг користування обладнанням, за договорами оренди, які не передбачають передачі права власності на товар.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про неправомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень та правильність формування складу податкового кредиту за зазначеними договорами оренди.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, через порушення норм матеріального права, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. по справі № 2а-1670/7630/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст постанови виготовлений 30.04.2012 р.