Вирок № 24050862, 17.05.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/9937/12

Провадження №: 1/2601/738/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2012 р. м. Київ Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г. В. при секретарі - Титенко Ю.А.,

з участю прокурора - Збаравської Н.

захисника ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища, який одружений, працює інспектором Департаменту транспорту та безпеки на автошляхах у Головному управлінні Української служби порятунку у АР Крим, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

20 січня 2012 року вироком Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 1 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1. 19.01.2012 року приблизно о 10 год. 00 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 у невстановленої слідством особи повторно, незаконно, без мети збуту придбав наркотичний засіб -метадон, який знаходився в паперовому згортку і згортку фольги, який поклав до зовнішньої кишені лівого рукава своєї куртки, в яку він був одягнутий, де став його незаконно зберігати.

Того ж дня, ОСОБА_1. незаконно зберігаючи наркотичний засіб при собі, незаконно перевіз його на своєму власному автомобілі Impreza», державний номерний знак НОМЕР_1 з с. Катюжанка Вишгородського району Київської області до місця свого мешкання АДРЕСА_1, де продовжив незаконно без мети збуту зберігати в зовнішній кишені лівого рукава своєї куртки .

31.01.2012 року ОСОБА_1. приблизно о 09 год. 00 хв., перебуваючи за місцем свого мешкання АДРЕСА_1, вдягнув куртку, в лівій кишені рукава якої повторно незаконно без мети збуту зберігав раніше придбаний наркотичний засіб та залишив місце свого помешкання.

31.01.2012 року приблизно о 14 год. 30 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3, ОСОБА_1. був затриманий працівниками міліції, після чого доставлений до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, по вул. Голосіївська, 15, де в у нього при проведенні поверхневого огляду з зовнішньої кишені лівого рукава куртки, в яку він був одягнений, було виявлено та вилучено паперовий згорток і згорток з фольги з кристалічною речовиною білого кольору, яку він незаконно зберігав при собі без мети збуту.

Згідно висновку експерта вилучена у ОСОБА_1. речовина є особливо небезпечний наркотичний засіб -метадон, загальною масою 0,8789 г.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. свою вину у вчиненому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що він 19.01.2012 року приблизно о 10 год. на своєму власному автомобілі заїхав до АДРЕСА_2, зупинився, щоб відпочити. Вийшовши з автомобіля, побачив раніше невідомого чоловіка, який підійшов до нього, привітався та запропонував придбати у нього наркотичний засіб - метадон за 1 200 грн., на що погодився та передав йому гроші. Вищевказаний чоловік передав йому паперовий згорток, розміром приблизно як сірниковий коробок, та згорток із фольги, де знаходилась наркотична речовина. Взявши зазначені згортки, поклав їх у зовнішню кишеню лівого рукава своєї куртки. Потім сів у автомобіль та поїхав додому за місцем свого мешкання, де зберігав наркотичний засіб. 31.01.2012 року приблизно о 09 год.00 хв. поїхав по своїх справах, одягнувши куртку, в якій зберігався придбаний раніше наркотичний засіб. Того ж дня приблизно о 14 год. 30 хв. біля буд. АДРЕСА_3 поблизу торгівельного кіоску до нього підійшли працівники міліції та запропонували проїхати до райвідділу, де в ході огляду виявили у нього наркотичний засіб.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1. в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1. покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочину середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, зокрема, незначну кількість придбаного наркотичного засобу, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який раніше судимий, проте на момент початку вчинення нового злочину вирок суду за попередній злочин не був постановлений і в подальшому на момент закінчення вчинення нового злочину -не набрав законної сили, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, одружений, має постійне місцем проживання та реєстрації, за яким характеризується виключно позитивно, має на утриманні мати пенсіонерку, ветерана праці, батька пенсіонера, інваліда другої групи, працює, за місцем роботи характеризується виключно позитивно як досвідчений, відповідальний, вимогливий працівник Української служби порятунку, який користується повагою та авторитетом, порушень дисципліни не допускав, має подяки, та те, що підсудний добровільно пройшов курс лікування від наркотичної залежності, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому, наявність на утриманні малолітньої дитини 2005 року народження, активне сприяння в розкритті злочину, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, зокрема дані про особу підсудного, в тому числі, те, що він працює, має постійне місце проживання та реєстрації, має на утриманні батьків пенсіонерів, три обставини, що пом'якшують покарання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1. слід призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням вимог ст.69 КК України, призначивши йому більш м'який вид основного покарання, не зазначений в санкції ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: штраф в межах, встановлених для такого виду покарання в Загальній частині Кримінального кодексу України із врахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України. Суд вважає дане покарання необхідним та достатнім для виправлення підсудного і попередження вчинення нових злочинів. Беручи до уваги обставини вчинення злочину, дані про особу підсудного, те, що він має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, має на утриманні батьків пенсіонерів, офіційно працює протягом тривалого часу, характеризується за місцем роботи виключно позитивно, одружений, ряд обставин, що пом'якшують покарання, і відсутність обставин, що обтяжують покарання, та принцип індивідуалізації покарання, ті обставини, що підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, перебуваючи під слідством по іншій кримінальній справі, не є перешкодою для застосуванням судом при призначенні покарання підсудному вимог ст. 69 КК України.

Згідно з положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»із змінами і доповненнями, у разі, якщо особа щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання, вчинила до постановлення вироку (набрання ним законної сили) в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно. Враховуючи викладене, а також вимоги ч. 3 ст. 72 КК України про те, що основне покарання у виді штрафу за сукупністю злочинів та вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають та виконуються самостійно, та те, що ОСОБА_1. вчинив новий злочин до постановлення вироку і набрання ним законної сили за злочин, вчинений раніше, вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 20 січня 2012 року, яким ОСОБА_1. засуджений за ч.1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, слід виконувати самостійно.

Долю судових витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 93 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави.

На підставі вимог ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 20.01.2012 року, яким ОСОБА_1. був засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, виконувати самостійно.

Речовий доказ по справі: наркотичний засіб - метадон, масою 0,8161 г, який знаходиться в паперовому згортку і згортку із фольги та переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 судові витрати по справі:

вартість проведеної судово-хімічної експертизи № 143 від 08.02.2012 року в розмірі 1057,50 гривень на користь НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Південно-західній залізниці ГУ ДКУ в Київській області, р/р 31257272210703 код ЗКПО 25576445, МФО 821018 (експертиза наркотичних засобів,психотропних речовин,їх аналогів і прекурсорів);

вартість проведеної судово-хімічної експертизи № 167 від 14.02.2012 р. в розмірі 1057,50 гривень на користь НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Південно-західній залізниці ГУ ДКУ в Київській області, р/р 31257272210703 код ЗКПО 25576445, МФО 821018 (експертиза наркотичних засобів,психотропних речовин,їх аналогів і прекурсорів).

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим -в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя Г. В. Бондаренко