Рішення № 24050720, 07.05.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 2-1050/12

РІШЕННЯ

іменем України

07.05.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.

при секретарі Кравченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби автомобільних доріг України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

у жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного агентства автомобільних доріг України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

05 грудня 2011 року в судовому засіданні представник відповідача Державного агентства автомобільних доріг України подав свої заперечення, просив суд замінити його на належного відповідача - Державну службу автомобільних доріг України, правонаступником якого є Державне агентство автомобільних доріг України.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.12.2011 до участі у справі залучено належного відповідача -Державну службу автомобільних доріг України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17 липня 2010 року на територіальній автодорозі загального користування місцевого значення Т-10-01 «Вишгород-Десна-Чернігів»-а/д М-01 в напряму м. Чернігів на ділянці після смт. Десна до перехрестя цієї дороги з другорядною дорогою «Козелець-Остер-Сорокошичі»(в районі кілометрового стовпа «85 км»(електрична опора № 55) в напряму від м. Вишгород до м. Чернігів) сталася дорожньо-транспортна пригода.

Ця ДТП сталася під час обгону легковим автомобілем «Форд Фокус», 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, що належить позивачеві на праві власності згідно з свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 25.12.2007, під його керуванням, іншого легкового автомобіля -«Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_2.

Також зазначив, що дане ДТП безпосередньо було пов'язано зі станом автодороги, яка на зазначеній ділянці станом на 17 липня 2010 року була аварійно-небезпечною, та грубо суперечила вимогам Закону України «Про автомобільні дороги», Закону України «Про дорожній рух»та ДБН, що врегульовують подібний клас автомобільних доріг.

Крім того, позивач послався на те, що про невідповідність зазначеної вище ділянки дороги вимогам чинного законодавства по забезпеченню безпеки дорожнього руху та про наявність причинного зв'язку даної ДТП з аварійно-небезпечним станом автодороги, вказує Експертний висновок спеціаліста № 04/10 від 20 жовтня 2011 року, зроблений судовим експертом ФОП «ОСОБА_2.». За проведення цього дослідження витрати позивача склали 4500 грн., згідно з квитанцією № 192257 від 19 серпня 2011 року.

Також позивач вказав про те, що вартість заподіяного йому матеріального збитку, згідно з Висновком експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальної шкоди № 02/10 від 14 жовтня 2011 року, зробленого судовим експертом ФОП «ОСОБА_2.», становить 90349,38 грн. За проведення цього дослідження його, позивача, витрати складають 1500 грн., згідно з квитанцією № 192255 від 10 жовтня 2011 року.

11 серпня 2010 року «Форд»перевезено з місця тимчасового його зберігання з м. Остра Козелецького району Чернігівської області на стоянку до м. Києва евакуатором, що належить ФОП «ОСОБА_3», за що позивачем сплачено 500 грн., згідно з квитанцією № 002789 від 11 серпня 2010 року.

Крім того, позивач вважає, що ДТП нанесла його багатодітній сім'ї, в якій троє студентів, значну моральну шкоду. Здоров'я позивача та його дружини відновлюється дуже повільно. Від зламаного першого ребра позивач відчуває постійно біль в грудній клітці, тому обмежую фізичне навантаження та свій робочий час. В дружини постійно болить голова, зламана ліва рука, праве коліно. У позивача та його дружини з'явилося безсоння, підвищився артеріальний тиск, організм став ослабленим. Це все значною мірою вже відобразилося на їх сімейному бюджеті і невідомо скільки часу ще пройде на відновлення стану здоров'я.

Позивач зазначив, що, на його думку, відповідачем завдано йому моральну шкоду, яку позивач оцінив в 5000 грн.

Просить стягнути з відповідача на його користь 90349,38 грн. матеріальної шкоди, 500 грн. витрат, пов'язаних з транспортними послугами, 6000 грн. витрачених на проведення експертиз, 5000 грн. завданої моральної шкоди, а також судові витрати.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити за вказаних у ньому підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Будучи присутнім в минулих судових засіданнях, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на надані письмові заперечення.

Заслухавши пояснення позивача, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 17 липня 2010 року на територіальній автодорозі загального користування місцевого значення Т-10-01 «Вишгород-Десна-Чернігів»-а/д М-01 в напряму м. Чернігів на ділянці після смт. Десна до перехрестя цієї дороги з другорядною дорогою «Козелець-Остер-Сорокошичі»(в районі кілометрового стовпа «85 км»(електрична опора № 55) в напряму від м. Вишгород до м. Чернігів) сталася дорожньо-транспортна пригода.

ДТП сталося під час обгону легковим автомобілем «Форд Фокус», 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності згідно із свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 25.12.2007, під його керуванням, іншого легкового автомобіля -«Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_2.

Про обставини ДТП позивачем надані наступні пояснення.

В належному позивачу автомобілі «Форд»знаходилися крім нього також його дружина -ОСОБА_4, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, та двоє їх синів: ОСОБА_8 (1992 р.н.) та ОСОБА_9 (1993 р.н.), які сиділи на задніх сидіннях. Позивач та пасажири «Форд»були пристебнуті пасками безпеки. Поїздка була пов'язана з виїздом до смт. Гончарівськ Чернігівської області, куди сім'я позивача їхала на присягу до старшого сина позивача ОСОБА_5.

Перебуваючи вже за смт. Десна, позивач побачив далеко попереду «Шевроле», який рухався в попутному напрямку, по середині проїзної частини дороги. У позивача склалося враження, що водій цього транспортного засобу постійно об'їжджав якісь перешкоди на дорозі. Коли «Форд»наздогнав «Шевроле», позивач подав його водієві декілька сигналів фарами, тим самим прохаючи звернути увагу на «Форд»та зайняти свою смугу руху і не перешкоджати йому здійснити обгін. Коли «Шевроле»почав зміщуватися ближче до правого краю шосе, то позивач зрозумів, що його водій бачить «Форд»і він дасть позивачеві можливість його обігнати. Упевнившись, що смуга зустрічного руху вільна, позивач увімкнув лівий поворот, виїхав на неї та набрав швидкість, необхідну для обгону «Шевроле».

Проте, в момент, коли «Форд»зрівнявся з «Шевроле», останній різко наблизився до «Форд». Позивач розуміючи, що «Форд»може зачепити «Шевроле»та уникаючи від зіткнення двох транспортних засобів, направив «Форд» вліво, якомога ближче до лівого краю дороги. В цю мить «Форд»лівими колесами викинуло на узбіччя. Позивач намагався повернути його на шосе, але це йому не вдалося. В якусь мить задня частина «Форда»пішла вбік. Далі «Форд»став некерованим, на узбіччі його перекинуло.

Автомобіль «Форд», який до цієї ДТП був повністю технічно справним, отримав значні пошкодження.

Про дану ДТП свідчать довідки, видані відділенням ДАІ з обслуговування адміністративної території Козелецького району відділу ДАІ УМВС України в Чернігівській області.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що їхала в автомобілі «Форд», де сиділа на передньому пасажирському сидінні і бачила весь розвиток подій щодо даної ДТП. «Фордом»керував водій ОСОБА_1, який весь час їхав акуратно та не швидко. У «Форді»всі були пристебнуті пасками безпеки. Після селища Десна по автодорозі їхали вперше. Дорога, яка мала дві полоси для руху, по одній в кожному напрямку, була майже вільною. ОСОБА_4 перед даною ДТП бачила тільки один попереджувальний знак «Поворот направо», інших знаків не було. На узбіччя вона не вдивлялася. ОСОБА_4 бачила, як «Форд»наздогнав іншу легкову машину темного кольору, яка їхала в попутному напряму. Тоді передній автомобіль із середини шосе взяв вправо і в якусь мить швидкість «Форда»та переднього автомобіля була однаковою. Далі «Форд»виїхав на зустрічну смугу та якийсь час їхав позаду передньої машини. Потім «Форд»почав набирати швидкість та обганяти. Коли «Форд»майже обігнав передній автомобіль, то цей автомобіль чомусь поїхав вліво, прямо на «Форд». В цю мить водій «Форда»- позивач, взяв трохи лівіше і «Форд»опинився на узбіччі лівими колесами. Далі «Форд»перекинувся та зупинився. Вважає, що причиною ДТП став незадовільний стан дороги.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 17 липня 2010 року він разом з друзями їхав по автодорозі Київ - Вишгород - Чернігів в напряму з м. Києва до смт. Гончарівськ, що на Чернігівщині, на автомобілі «Тойота Кемрі», де сидів на передньому пасажирському сидінні. Автомобілем «Тойота»керував ОСОБА_7.

Приблизно о 8-й годині ранку, проїхавши смт. Десна, він побачив як «Форд», що весь час з м. Києва рухався попереду «Тойоти», наздогнав інший легковий автомобіль, що рухався в попутному напрямку. Далі «Форд»почав гальмувати, ОСОБА_6 бачив як засвітилися його задні червоні ліхтарі. Передній автомобіль, яким виявився «Шевроле Авео», змістився вправо у середину своєї полоси, яка була дуже вузькою, а «Форд»змістився на зустрічну смугу і почав обгін. В момент коли «Форд»зрівнявся з «Шевроле», ОСОБА_6 побачив, що «Шевроле»раптом подався вліво. При цьому він не бачив блимання лівого поворотника «Шевроле». «Форд»теж подався вліво та злетів лівими колесами на узбіччя дороги, де був щебінь. Видно було, як з під «Форда»летіло каміння та пил, а сам автомобіль намагався повернутися на дорогу, але йому це не вдавалося.

Далі ОСОБА_6 бачив як «Форд»спереду підскочив і його розвернуло та понесло вже боком на ліве узбіччя, перекинуло через ліву сторону, після чого «Форд»зупинився на правому боці в напряму до шосе. «Шевроле», «Тойота»та інші автомобілі різко зупинилися. Всі побігли до «Форда», в якому сиділо чотири людини, які були живі. Хтось викликав швидку та ДАІ. Швидка забрала водія «Форда»та його дружину в лікарню. Інспектор ДАІ, що оформляв цю ДТП, письмових пояснень не брав.

Судом встановлено, що позивач -водій «Форда»ОСОБА_1 щодо даної ДТП до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, а отже під час здійснення обгону Правил дорожнього руху не порушив.

Аварійно-небезпечна ділянка, де сталося ДТП, як складова частина Єдиної транспортної системи України, перебуває в державній власності, згідно з ст. 7 Закону України «Про автомобільні дороги».

Державне управління цією автодорогою здійснюється відповідачем -Державною службою автомобільних доріг України (Укравтодор), згідно із ст. 10 Закону України «Про автомобільні дороги», якою передбачено, що: «Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях».

Технічний паспорт на цю ділянку автодороги відсутній, що суперечить п. 16 ст. 11 Закону України «Про автомобільні дороги». За таких обставин, технічні засоби регулювання дорожнього руху повинні встановлюватися згідно діючих державних норм. Проте, жодних необхідних для учасників дорожнього руху технічних засобів регулювання дорожнього руху на цій ділянці немає.

Суд вважає, що стан автодороги на її ділянці, де сталося ДТП, був аварійно-небезпечним та грубо суперечив вимогам Закону України «Про автомобільні дороги», Закону України «Про дорожній рух» та ДБН, що врегульовують подібний клас автомобільних доріг, виходячи з наступного.

Згідно з Актом огляду та обстеження автодороги на ділянці між 84 км + 450 м та 85 км + 400 м від 19 вересня 2011 року (а.с.18), ця ділянка автодороги призначена для двостороннього руху, відповідно до дорожньої розмітки, має ширину проїзної частини дороги 4,8 м, при цьому є наявні дефекти по краях дорожнього покриття, що звужує ширину дороги ще більше. Узбіччя дороги нижче рівня полотна дороги на 8 -15 см, а в деяких місцях - до 22 см. На узбіччях є ями та вибоїни, глибиною до 40 см від рівня проїзної частини. Перед звуженою частиною дорожньої ділянки в обох напрямах, попереджувальні, заборонні та будь-які інші знаки відповідно до ПДР України, відсутні. На асфальті є наявність слідів протекторів шин від екстреного гальмування. Згідно з висновком цього Акту ділянка автодороги перебуває в аварійно небезпечному стані та потребує негайного приведення її до вимог нормативних актів України.

Згідно з Експертним висновком спеціаліста № 04/10 від 20 жовтня 2011 року (а.с.19-39), зробленим експертом ФОП «ОСОБА_2.»: стан та експлуатаційне утримання ділянки між 84км+450 м та 85км+400 м автодороги на місці ДТП, за участю «Форда», не відповідає вимогам нормативних актів України по забезпеченню безпеки дорожнього руху; причиною, що спровокувала виникнення даного ДТП, є повна функціональна непридатність цієї ділянки дороги, внаслідок невідповідності її експлуатаційних характеристик вимогам державних нормативних актів по безпеці дорожнього руху, як в частині конструкції, технічного стану так і в частині оснащеності необхідними попереджувальними та заборонними дорожніми знаками; водій автомобіля «Форд»Правила дорожнього руху не порушив.

Згідно листа Козелецького ВДАІ при УДАІ УМВС в Чернігівській області від 11 листопада 2011 року № 8/4-4479вх. (а.с.74) підтверджується про участь в обстеженні ділянки між 84км+450 м та 85км+400 м співробітником Державтоінспекції та повідомляється, що за результатами обстеження та з метою забезпечення безпеки дорожнього руху на вказаній ділянці автомобільної дороги Державтоінспекцією видано вимогу посадовій особі філії «Козелецький райавтодор»про встановлення відповідних попереджувальних дорожніх знаків та приведення зазначеної ділянки автомобільної дороги до вимог експлуатаційного утримання відповідно до ДСТУ-3587-97 «Безпека дорожнього руху». Крім цього листом інформується про скоєння в період 2008 - 2011 р.р. (за 9 міс.) на автодорозі (в районі обстеження) ДТП з потерпілими -2, ДТП без потерпілих -5; про складання працівниками Державтоінспекції на посадових осіб дорожніх та комунальних служб за незадовільне утримання вулично-дорожньої мережі протягом 2008 -2011 р.р. (за 9 міс.) 251 протокол про адміністративне правопорушення, на підставі яких видано 333 приписи, 350 вимог, направлено 45 інформацій до власників дороги, до органів виконавчої влади та прокуратури.

Згідно з Експертним висновком спеціаліста № 02/10 від 14 жовтня 2011 року, зробленого судовим експертом ФОП «ОСОБА_2.»(а.с.44-62) вартість заподіяного позивачу матеріального збитку, становить 90349 грн. 38 коп.

Судом встановлено, що ділянка між 84км+450 м та 85км+400 м автодороги, де сталася дана ДТП, перебуває у загальнодержавній власності, а її власником є відповідач -Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор) згідно із ст.ст. 7, 10 Закону України «Про автомобільні дороги», яка станом на 27 квітня 2012 року перебуває в стані припинення, але з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не виключена, що підтверджується витягом з ЄДР серія НОМЕР_4 від 27 квітня 2012 року про державну реєстрацію Державної служби автомобільних доріг України.

На аварійно-небезпечній ділянці, довжиною близько 1,0 км, автодорога має по одній звуженій смузі руху шириною від 2,3 м до 2,4 м в попутному та зустрічному напряму, що суперечить п. 1.10 ПДР, згідно з яким «смуга руху - поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів».

Крайова зміцнювальна смуга на цій ділянці є тільки з однієї сторони (зліва, якщо рухатися від смт. Десна в напряму м. Чернігів). Хоча ця смуга усипана щебенем, проте його не було втрамбовано, він має низку горбів та вибоїн і руйнувань. Щебінь не прилягає суцільно до асфальту. А крайова зміцнювальна смуга справа, була відсутньою взагалі, і цю смугу замінює пісок та глибокі вибоїни від вантажних транспортних засобів та рейсових автобусів.

Узбіччя автодороги знаходиться значно нижче від дзеркала чорного шосе, що є неприпустимим порушенням та унеможливлює з'їхати транспортним засобам на нього без перешкод, навіть в разі крайньої необхідності. Саме шосе має низку значних пошкоджень асфальтобетонного покриття (щербин, що повторювалися через кожні 2 м дороги), висота якого над узбіччям на деяких відрізках дороги складає перепади до 0,2 -0,25 м.

Ця ділянка є вузькою, при цьому два місця її звуження (в попутному та зворотному напрямах) складають різницю по ширині проїзної частини дороги понад 1,2 м - 1,3 м, так як дорога з 6-ти метрової ширини звужується до 4,8 м. Крім цього, шосе має дві нерівні по ширині смуги, що відповідно складають: - 2,6 м (поздовжня смуга); - 2,2 м (зустрічна смуга).

Перед в'їздом з двох сторін на вузьку ділянку автодороги не встановлені дорожні знаки, передбачені ДСТУ 4100-2002 «Дорожні знаки. Правила застосування», які повинні регулювати дорожній рух, а саме: попереджувальні дорожні знаки 1.5.1. «Звуження дороги», 1.15. «Небезпечне узбіччя», 1.39. «Аварійно небезпечна ділянка»; заборонний дорожній знак 3.25. «Обгін заборонений», 3.29. «Обмеження максимальної швидкості».

Єдиним засобом організації дорожнього руху на цій ділянці є дорожня розмітка 1.1., яка виділена конструктивно (розривно) та розділяє дві смуги руху. Ця розмітка дозволяла учасникам дорожнього руху здійснювати обгін, проте вона суперечила ПДР, так як не забезпечувала безпеку дорожнього руху.

Технічний паспорт на цю ділянку автодороги відсутній, що суперечить ст. 11 Закону України «Про автомобільні дороги», а технічні засоби регулювання дорожнього руху (дорожні знаки 1.5.1, 1.15, 1.39, 3.25, 3.29) не встановлені, що унеможливлює учасникам дорожнього руху знати про небезпеку.

Дорожньо-експлуатаційною організацією, яка зобов'язана виконувати ремонт і забезпечувати належне утримання цієї ділянки автодороги є Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор»(підрядник), згідно з договором підряду з експлуатаційного утримання та поточного (планового капітального) ремонту мережі автомобільних доріг загального користування Чернігівської області від 19 березня 2010 року № 1009 (а.с.110-123).

Відповідачем не дотримані вимоги ст.ст. 11, 13 Закону України «Про автомобільні дороги», п.п. 5, 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 198, за що ст. 24 Закону України «Про дорожній рух»передбачено відповідальність.

Судом встановлено наявність причинного зв'язку ДТП зі станом автодороги, яка на ділянці між 84км+450 м та 85км+400 м є аварійно-небезпечною та грубо суперечить вимогам Закону України «Про автомобільні дороги», Закону України «Про дорожній рух»та ДБН, що врегульовують подібний клас автомобільних доріг.

Аналізуючи викладене, суд не має підстав для сумніву у правильності висновків спеціалістів, з урахуванням наявних у справі документів, показань допитаних судом свідків, пояснень сторін.

Статтею 13 Закону України «Про автомобільні дороги»передбачено, що: «Орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за:

1) стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування;

2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування;

3) відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом;

4) відповідність нормативно-правовим актам розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв…»

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про дорожній рух»до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить:

- компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів;

- забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;

- забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;

- термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах.

Відповідач є тим державним органом, який уповноважений власником (державою) на здійснення всіх заходів для забезпечення нормального стану доріг.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух»власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Згідно з п. 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 198, які є обов'язковими для власників доріг або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів і користувачів: «Ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору...».

Згідно з п. 5 цих Єдиних правил: «Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об'єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об'єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об'єктів, забрудненню навколишнього середовища».

Пунктом 11 цих Єдиних правил передбачено, що: «Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані:

- своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху;

- постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух;

- контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями;

- вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху;

- аналізувати стан аварійності на дорожніх об'єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння;

- разом з Державтоінспекцією брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони склалися, та усувати виявлені недоліки;

- своєчасно сповіщати місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про строки і порядок закриття або обмеження руху транспортних засобів, стан дорожнього покриття, рівень аварійності на відповідних ділянках, гідрометеорологічні та інші умови;

- забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт;

- відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів».

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи, що судом визнано відсутність факту притягнення до відповідальності позивача щодо цього ДТП та наявність причинного зв'язку між ДТП і аварійно-небезпечним станом автодороги, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення із відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 90349 грн. 38 коп.

Також згідно із квитанціями серії 03 ААВ №№ 192257 від 19.08.2011 на суму 4500 грн. (а.с.43) та 192255 від 10.10.2011 на суму 1500 грн. (а.с.65), позивачем проведено оплату за експертне дослідження автодороги і дорожньо-транспортної пригоди та за експертне дослідження щодо визначення матеріального збитку, завданого йому, як власнику автомобіля «Форд»в загальному розмірі 6000 грн., а також витрачено 500 грн. на евакуацію автомобіля після ДТП (квитанція №002789, а.с.17), що також підлягають стягненню з відповідача за правилами ст.22 ЦК України, оскільки ці витрати підтверджені документально та є витратами, що позивач здійснив для відновлення свого порушеного права.

Також встановлено, що внаслідок ДТП позивач, його дружина та син ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження.

Позивач з дружиною лікувалися як в стаціонарних лікарнях так і амбулаторно, про що свідчать: епікриз № 189776 від 22 липня 2010 року; епікриз № 189777 від 22 липня 2010 року, листки непрацездатності серія АБШ № 916040 від 22 липня 2010 року, серія АБС № 737485 від 24 липня 2010 року. Син позивача ОСОБА_8 звертався до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, про що свідчить довідка № 7649 від 17 липня 2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Враховуючи, що вина відповідача у заподіянні позивачу матеріальної шкоди доведена повністю, суд приходить до висновку, що внаслідок пошкодження майна позивача йому також завдана моральна шкода, яка виразилася в тому, що ДТП і як наслідок пошкодження майна позивача та тілесні ушкодження його та членів його родини призвели до порушення нормальних (звичних) умов проживання позивача.

Внаслідок того, що позивач вимушений був витрачати свій вільний час на організацію усунення наслідків ДТП, з'ясування причин і обставин її виникнення, лікування своє, своєї дружини та сина, він був обмежений в можливості проводити свій вільний час іншим чином, ніж звичайно, а також продовжувати належним чином активне громадське життя.

Розмір моральної шкоди визначений позивачем в розмірі 5000 грн., суд вважає завищеним, а тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вирішує, що з відповідача слід стягнути грошову суму в розмірі 2000 грн., яка буде достатньою для відшкодування завданої позивачу моральної шкоди.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із вищевикладеним, суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивач частково довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1172 ЦК України, ст.ст. 10, 13 Закону України «Про автомобільні дороги», ст.ст. 9, 12, 24 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 2, 5, 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 198, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Державної служби автомобільних доріг (м. Київ, вул. Фізкультури, 9, код ЄДРПОУ 00018112) на користь ОСОБА_1 90349 (дев'яносто тисяч триста сорок дев'ять) гривень 38 коп. матеріальної шкоди, 500 (п'ятсот) гривень витрат, пов'язаних з транспортними послугами, 6000 (шість тисяч) гривень витрачених на проведення експертиз, а також 2000 (дві тисячі) гривень завданої моральної шкоди, а всього: 98849 (дев'яносто вісім тисяч вісімсот сорок дев'ять) гривень 38 коп.

Стягнути з Державної служби автомобільних доріг (м. Київ, вул. Фізкультури, 9, код ЄДРПОУ 00018112) на користь ОСОБА_1 988 гривень 50 коп. судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя