Вирок № 2404464, 12.06.2008, Маневицький районний суд Волинської області

12 червня 2008 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

при секретарі Ткачук Н.В.,

з участю прокурора Лікунова Ю.О.,

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу про обвинуваченняОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки та мешканкиАДРЕСА_1 українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, одруженої, має на утриманні двоє малолітніх дітей, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, непрацюючої, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_3 8 березня 2008 року, біля 23-ї години 30 хвилин, в АДРЕСА_2 перебуваючи в житловому будинку, за місцем постійного проживання, на грунті особистих неприязних відносин до свого чоловіка ОСОБА_1 які були викликані систематичними образами, моральними знущаннями з його сторони та погрозами про нанесення їй побоїв, з метою навмисного позбавлення ОСОБА_1 який спав на ліжку, життя, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій та свідомо бажаючи їх настання, нанесла йому від 10 до 15 ударів лезом та обухом господарської сокири по голові, чим заподіяла тілесні ушкодження у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми, множинних фрагментарних зламів кісток склепіння черепа, забою головного мозку, лівобічної плащеподібної субдуральної гематоми, множинних рубаних і колото-різаних ран волосистої частини голови і обличчя, забоїв і саден м'яких тканин обличчя і склепіння черепа, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 88 від 21 квітня 2008 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення. Виконавши усі необхідні дії для доведення злочину до кінця, вважаючи, що ОСОБА_1. мертвий,  ОСОБА_3 припинила наносити удари, внаслідок чого злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Підсудна ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю і показала, що 8.03.2008 року, приблизно о 23-й годині 30 хвилин, перебуваючи в житловому будинку, де постійно проживає в АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних відносин до свого чоловіка ОСОБА_1 які були викликані систематичними образами, моральними знущаннями з його сторони та погрозами про нанесення їй побоїв, маючи намір його вбити, взяла в сінях господарську сокиру. З даною сокирою вона підійшла до ліжка, на якому спав ОСОБА_1., і кілька разів його вдарила обухом та лезом по голові. ОСОБА_1., прокинувшись, спробував встати, а тому вона, злякавшись, що він сам її вб'є, ще інтенсивніше почала наносити йому удари по голові. Припинила бити лише тоді, коли ОСОБА_1. перестав піднімати голову та будь-як реагувати на нанесення йому ударів. Тоді вона вирішила, що він вже мертвий і більше ударів не наносила. Всього вона нанесла від 10 до 15 ударів сокирою в область голови свого чоловіка. Через кілька годин вона виявила, що ОСОБА_1. ще дихає, але вважала, що той все-рівно помре від отриманих тілесних ушкоджень, так як у нього вся голова була розбита, все ліжко було в крові. Лише біля 6-ї години (вже 9.03.2008 року), вона повідомила родичів ОСОБА_1 що порубала чоловіка сокирою, сказала, щоб вони викликали міліцію та „швидку”.

Вважає, що до вчинення злочину її спонукала протиправна поведінка потерпілого - його постійні образи, знущання, сварки та бійки. 8.03.2008 року між ними також була сварка із-за 5000 гривень, які, як вважає ОСОБА_1., вона в нього вкрала і використала на власні потреби. За це він погрожував її знову побити, якщо вона через місяць не поверне йому цієї суми коштів.

У вчиненому розкаюється, просила її суворо не карати та врахувати, що у неї на утриманні перебувають двоє малолітніх дочок, одній з яких 8 років, іншій - 4 місяці.

Потерпілий ОСОБА_1. в судовому засіданні показав, що 8.03.2008 року він біля 22-ї години заснув на ліжку в будинку, де проживає з ОСОБА_3 та дітьми. Що було далі, не пам'ятає. До свідомості він прийшов уже перебуваючи на лікуванні у Волинській обласній клінічній лікарні. Ніяких матеріальних претензій до підсудної на даний час він не має, у виборі покарання, на яке вона заслуговує, покладається на думку суду. Підтвердив, що дійсно 8.03.2008 року між ним та дружиною була сварка за гроші в сумі 5000 гривень, які він особисто заробив, та, як він вважає, ОСОБА_3 використала без його відому та дозволу на власні потреби. Не заперечує, що ОСОБА_3 давала кошти біля 2100 гривень на його лікування, коли він знаходився у Волинській обласній клінічній лікарні.

Показання підсудної ОСОБА_3 відповідають  фактичним  обставинам справи, які нею не оспорюються.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_2, свідки ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6. підтвердили, що саме ОСОБА_3 потерпілому були спричиненні тілесні ушкодження. Як повідомила їм сама підсудна, дані тілесні ушкодження вона спричинила ОСОБА_1 сокирою, при цьому нанесла більше 10 ударів. ОСОБА_2 також підтвердив, що ОСОБА_3 давала кошти в сумі 2100 гривень на лікування ОСОБА_1. у Волинській обласній клінічній лікарні.

Крім повного визнання підсудною ОСОБА_3 вини в інкримінованому їй злочині, її вина у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового слідства по даній кримінальній справі, зокрема, протоколом огляду місця події від 9.03.2008 року, схемою та фототаблицею до нього (а.с. 6-11), в ході проведення якого було зафіксовано обстановку в житловому будинку ОСОБА_3 після вчинення злочину, зокрема, виявлено сліди речовини темно-бурого кольору, схожої на кров, на двоспальному ліжку, постільній білизні, подушках, стінах, а також вилучено сокиру, волосся, підодіяльник, кусок напірника та пластмасову бочку з самогонною закваскою; протоколами огляду предметів від 11.03.2008 року, від 1.04.2008 року та фототаблицями до них, постановою про приєднання до справи речових доказів (а.с. 22-28), з яких встановлено, що в ході проведення даних слідчих дій були оглянуті та приєднані до справи як речові докази предмети, вилучені під час проведення слідчих дій по даній кримінальній справі, зокрема, підодіяльник, кусок напірника, волосся, сокира зі слідами речовини темно-бурого кольору, схожої на кров; протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15.04.2008 року та фототаблицею до нього (а.с. 53-55), яким підтверджується, що під час проведення даної слідчої дії із застосуванням відеозапису ОСОБА_3 показала на місці та розповіла про обставини вчинення злочину; висновком судово-медичної експертизи № 88 від 21 квітня 2008 року (а.с. 64-67), з якого встановлено, що у ОСОБА_1. були виявлені тілесні ушкодження у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми; множинних фрагментарних зламів кісток склепіння черепа; забою головного мозку; лівобічної плащеподібної субдуральної гематоми; множинних рубаних і колото-різаних ран волосистої частини голови і обличчя; забоїв і саден м'яких тканин обличчя і склепіння черепа, які за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень; висновком дактилоскопічної експертизи № 21 від 1.04.2008 року (а.с. 74-77), яким підтверджується, що на

сокирі з топорищем, яку виявили та вилучили 9.03.2008 року під час огляду місця події в житловому будинку ОСОБА_3, виявлено два сліди пальців рук, які залишені вказівним та великим пальцями правої руки ОСОБА_3; висновком біологічної експертизи № 33 від 24.04.2008 року (а.с. 81-86), з якого встановлено, що на наданих на дослідження підодіяльнику, куску тканини з напірника, волоссі, сокирі виявлені сліди крові, яка належить людині і може

походити від ОСОБА_1.; висновком амбулаторної, комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 183 від 24.04.2008 року (а.с. 90-91), яким підтверджується, що на час інкримінованих ОСОБА_3 протиправних дій, як і на даний час, вона не виявляла і не виявляє ознак хронічного психічного захворювання, недоумства чи тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, могла і може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. З аналізу ситуації правопорушення ознак, що вказували б на часткову дезорганізацію психічної діяльності підекспертної, викликаної афективним звуженням свідомості, не спостерігалось. Динаміка її емоційного стану на момент нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не підпадає під феноменологію фізіологічного афекту. Застосування примусових заходів медичного характеру підекспертна не потребує; повідомленням Колківської райлікарні № 2 від 9.03.2008 року (а.с. 5), згідно якого із тілесними ушкодженнями на лікування було доставлено ОСОБА_1 жителя АДРЕСА_1, якого сокирою порубала дружина.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що підсудна ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки вчинила закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_1 тобто виконала усі дії, які вважала необхідними для умисного протиправного заподіяння йому смерті, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудна ОСОБА_3 вчинила закінчений замах на вчинення особливо тяжкого злочину.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудної, а саме: її посередню характеристику за місцем проживання, що вона ніде не працює, будучи працездатною, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, має на утриманні двоє малолітніх дітей.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_3, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних та інших обставин, часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_3, судом не встановлено.

Враховуючи наявність у підсудної ОСОБА_3 кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, беручи до уваги дані про особу підсудної, які викладені вище, її вік, а також те, що ОСОБА_3 було вчинено закінчений замах на вчинення особливо тяжкого злочину, суд вважає за можливе призначити підсудній ОСОБА_3, у відповідності зі ст. 69 КК України, основне покарання за вчинений нею злочин, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України, по якій вона притягується до кримінальної відповідальності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_3, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою, так і іншими особами можливе лише при ізоляції її від суспільства шляхом обрання покарання у виді позбавлення волі, у відповідності зі ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, за вчинений нею злочин, та з поміщенням її до кримінально-виконавчої установи.

Оскільки підсудній ОСОБА_3 призначається покарання у виді позбавлення волі реально, міра запобіжного заходу відносно неї до вступу вироку в законну силу підлягає заміні з підписки про невиїзд на взяття під варту.

Згідно ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Суд вважає, що цивільний позов, заявлений до підсудної ОСОБА_3 прокурором Маневицького району в інтересах Волинської обласної клінічної лікарні, про відшкодування вартості лікування потерпілого ОСОБА_1. на загальну суму 2636 грн. 95 копійки, підлягає до повного задоволення. Матеріалами, приєднаними до позовної заяви, показаннями потерпілого ОСОБА_1. та матеріалами кримінальної справи доведено, що останній перебував на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні Волинської обласної клінічної лікарні з 9.03.2008 року по 2.04.2008 року. На лікування потерпілого ВОКЛ були затрачені кошти на загальну суму 2636 грн. 95 копійок. А тому суд вважає, що вказана сума коштів підлягає стягненню з ОСОБА_3, як з винної особи, на користь Волинської обласної клінічної лікарні.

Речові докази по справі: підодіяльник, кусок напірника, волосся, сокиру (а.с. 22-28), які знаходяться при справі, слід знищити.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. 1206 Цивільного кодексу України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, призначивши покарання із застосуванням ст. 69 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_3 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі судового засідання.

Строк покарання засудженій ОСОБА_3 рахувати з 15 год. 30 хвилин 12 червня 2008 року.

Речові докази по справі: підодіяльник, кусок напірника, волосся, сокиру - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Волинської обласної клінічної лікарні (р/р НОМЕР_2 в ГУДКУ в Волинській області, ЗКПО 01983163, МФО 803014) 2636 (дві тисячі шістсот тридцять шість) гривень 95 копійок коштів, затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави 908 (дев'ятсот вісім) гривень 14 копійок судових витрат за проведення комплексної психолого-психіатричної та дактилоскопічної експертиз.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженою - протягом такого ж строку з моменту отримання нею копії вироку.

Суддя районного суду _____ О.В. Невар