Рішення № 24044567, 18.05.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-4724/2011 року

Провадження № 2/0907/1028/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бойчука О.В.

секретаря Кондратів Х.І.,

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, фінансування додаткових витрат на дитину разово наперед та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

До початку розгляду справи по суті позивач у судовому засіданні подала заяву про зміну позовних вимог, в якій просила суд про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 600,00 грн. щомісячно, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 3776,40 грн. та стягнення разово наперед додаткових витрат на лікування дитини в розмірі 8852,00 грн.

Позовні вимоги у позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог позивач обґрунтувала тим, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, у якому в них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 За рішенням Івано-Франківського міського суду з відповідача стягуються аліменти в її користь на утримання неповнолітнього сина в розмірі 210 грн. щомісячно. Її матеріальний стан погіршився, оскільки з її зарплати утримуються по 700-800 грн. щомісячно в користь відповідача за іншим виконавчим листом, а відповідач працює, однак приховує свої доходи. Матеріальної допомоги на утримання дитини в добровільному порядку відповідач не надає, а самостійно забезпечити дитині достатній рівень життя не спроможна. Просила змінити розмір аліментів та стягувати з відповідача аліменти в її користь на утримання неповнолітнього сина в твердому грошовому розмірі по 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Крім того, дитина хворіє та потребує санаторно-курортного лікування, яке самостійно забезпечити дитині позивач не може, а тому з відповідача слід стягнути частину витрат на таке лікування наперед. Вважає, що має право на стягнення пені за прострочення відповідачем сплати аліментів, розмір якої складає 3776,40 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог, та суду пояснила, що відповідач не цікавиться дитиною, жодної допомоги на її утримання не надає, а аліментів у розмірі 210,00 грн. щомісячно на утримання дитини не вистачає. Збільшення розміру аліментів суттєво покращить становище дитини. Вважає, що має право на стягнення з відповідача пені за несплату ним аліментів. Оскільки дитина хворіє, лікарями було рекомендоване санаторно-курортне лікування, вартість якого, відповідно до довідки санаторного закладу, становить 18540,00 грн., що частково є додатковими витратами на дитину. Враховуючи відсутність таких коштів, вважає, що з відповідача слід наперед стягнути половину вартості путівки дитини до ДП «Санаторій Алуштинський» в розмірі 5835,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж вказано у заяві про зміну позовних вимог. Просила суд позов задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві і заяві про зміну позовних вимог, та суду пояснив, що всі вимоги позивача є законними, оскільки відповідачем порушено право дитини на нормальне життя, яке слід відновити на підставі передбачених законом норм. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснивши суду, що має на утриманні ще одну малолітню дитину від іншої дружини, не має сталих видів заробітку, а кошти, отримані від позивача за іншим рішенням суду, повинен віддавати родичам, в яких він їх позичив. Частково погодився на збільшення розміру аліментів, вказавши суму, приблизну до розміру 450,00 грн., однак не наполягав на конкретному розмірі аліментів. Зазначив, що ОСОБА_5 потребує лікування та вартий якнайкращого забезпечення, оскільки вважає себе батьком дитини та любить її, однак щодо вимог про стягнення сум пені та додаткових витрат поклався на рішення суду, тому що не може визнати таких сум через власний скрутний матеріальний стан. Подав суду аудиторську довідку, на яку послався як на вірний розрахунок суми пені. Просив суд врахувати всі обставини його скрутного становища.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, відповідача, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з наступним.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно частини 1 статті 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За виконавчим листом № 2-1059/2009 року Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з ОСОБА_3 стягуються аліменти у розмірі 210,00 грн. щомісячно (а.с. 7).

Відповідно до довідки № 01-19/303 від 19.07.2010 року Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, із заробітної плати ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 здійснюється стягнення заборгованості, що свідчить про отримання позивачем заробітної плати у меншому розмірі, ніж їй призначено роботодавцем (а.с. 6).

Відповідно до листа від 24.02.2010 року Івано-Франківського міського центру зайнятості, ОСОБА_3 знятий з обліку у зв'язку з його відмовою від пропозицій підходящої роботи, що свідчить про небажання відповідача працювати (а.с. 12).

При визначенні розміру аліментів, які слід стягувати з відповідача на користь позивача, суд керувався положеннями статті 182 Сімейного кодексу України та врахував стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього іншої неповнолітньої дитини, а також інші обставини, що мають істотне значення, зокрема, стягнення на користь відповідача з позивача частини заробітку позивача, та дійшов висновку, що розмір аліментів слід змінити та стягувати з відповідача аліменти на користь позивача в розумних межах у розмірі 500 гривень 00 копійок щомісячно до досягнення дитиною повноліття із врахуванням суми, стягнутої за період з 29.07.2010 року і до набрання даним рішенням законної сили.

Стягнення аліментів у більшому розмірі слід розпочати з 29.07.2010 року (з часу звернення позивача до суду).

При цьому, стягнення аліментів за попереднім виконавчим листом № 2-1059/2009 року, виданим згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 11.02.2009 року, слід припинити.

Згідно частини 1 статті 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

При визначенні розміру додаткових витрат на дитину, які слід стягнути з відповідача на користь позивача, суд ураховував всі ті обставини, що були враховані при визначенні розміру аліментів, а також матеріальне становище позивача, відсутність в останнього коштів на повну оплату санаторно-курортного лікування дитини та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно медичних документів, копії яких містяться в матеріалах справи, дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., хворіє, і йому встановлено діагноз «бронхіальна астма» (а.с.а.с. 50-53, 57-60).

Згідно довідки № 149/12 від 19.04.2012 року, дитині ОСОБА_5р. рекомендовано щорічне санаторно-курортне лікування (24 дні) в санаторіях, що спеціалізуються на лікуванні захворювань органів дихання (південний берег Криму) (а.с. 54).

Відповідно до рахунку від 10.05.2012 року, завіреного печаткою ДП «Санаторій Алуштинський», що в м. Алушта АР Крим, вартість 24-годинного лікування на двох осіб становить 18540,00 грн. (а.с. 70).

За змістом частини 2 статті 185 Сімейного кодексу України, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Враховуючи встановлену частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини норму про приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, суд вважає, що лікування в санаторії державне підприємство «Санаторій Алуштинський» якнайкраще забезпечить інтереси неповнолітнього ОСОБА_5, а тому вартість проживання та лікування дитини, суд вважає витратами на дитину, половину яких, а саме 5835 гривень 00 копійок, слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1

Згідно довідки-розрахунку №02-31/24588 від 13.07.2010 року ВДВС Івано-Франківського МУЮ, загальна заборгованість відповідача по аліментах станом на 01.07.2010 року становила 1285,00 грн. (а.с. 4).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 196 Сімейного Кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Оскільки згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, тому за змістом наведеної норми права пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості.

Суму аліментів в розмірі 60,00 грн., яку відповідач заборгував в лютому 2009 року, він частково сплатив у травні 2009 року в розмірі 25,00 грн., а решту 35,00 грн. сплатив у вересні 2009 року. Неустойка (пеня) на заборгованість в розмірі 60,00 грн. вираховується з 01 березня 2009 року по 01 червня 2009 року 91 день (60,00 грн. х 0,01% х 91 день) = 54,60 грн. Неустойка (пеня) на заборгованість в розмірі 35,00 грн. за лютий 2009 року вираховується з 01 березня 2009 року по 01 жовтня 2009 року 214 днів (35,00 грн. х 0,01% х 214 днів) = 74,90 грн. У квітні 2009 року відповідач зобов'язаний був сплатити 210,00 грн. аліментів, які частково в сумі 185,00 грн. сплатив у вересні 2009 року, а решту 25,00 грн. - у жовтні 2009 року. Неустойка (пеня) на заборгованість в розмірі 185,00 грн. за квітень 2009 року вираховується з 01 травня 2009 року по 01 жовтня 2009 року 153 дні (185,00 грн. х 0,01% х 153 дні) = 283,05 грн. Неустойка (пеня) на заборгованість в розмірі 25,00 грн. за квітень 2009 року вираховується з 01 травня 2009 року по 01 листопада 2009 року 184 дні (25,00 грн. х 0,01% х 184 дні) = 46,00 грн. У серпні 2009 року відповідач зобов'язаний був сплатити 210,00 грн. аліментів, які сплатив у жовтні 2009 року. Неустойка (пеня) на заборгованість за серпень 2009 року вираховується з 01 вересня 2009 року по 01 листопада 2009 року 61 день (210,00 грн. х 0,01% х 61 дні) = 128,10 грн. У вересні та жовтні 2009 року відповідач сплачував ту суму аліментів, яку мав сплатити, а також погашав заборгованість за попередні місяці. У листопаді 2009 року відповідач зобов'язаний був сплатити 210,00 грн. аліментів, частину яких у розмірі 190,00 грн. сплатив у квітні 2009 року. Неустойка (пеня) на заборгованість в розмірі 210,00 грн. за листопад 2009 року вираховується з 01 грудня 2009 року по 01 травня 2010 року 152 дні (210,00 грн. х 0,01% х 152 дні) = 319,20 грн. Таким чином, сума пені за вказані періоди становить 905,85 грн. Сума решти пені в розмірі 2870,50 грн. утворилась від заборгованості за листопад 2009 року в сумі 20,00 грн. та заборгованості за січень-березень 2010 року, травень-червень 2010 року і інші місяці, яка погашалась позивачем наступним чином: 14.07.2010 року він сплатив 500,00 грн. аліментних платежів, 30.08.2010 року - 500,00 грн., 29.10.2010 року - 700,00 грн., 24.11.2010 року - 635,20 грн. (а.с. 27). За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню в розмірі 3776,40 грн.

Аудиторську довідку від 06.05.2011 року суд вважає неналежним розрахунком пені, оскільки в ній не врахована кількість днів прострочення аліментів, виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості та не зазначено детальних формулювань розрахунку кінцевого розміру неустойки (пені), що міститься в цій довідці (а.с. 61-62).

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому з відповідача слід стягнути в дохід держави судові витрати в розмірі, пропорційному розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, відповідних норм матеріального права, а саме, ст.ст. 3, 18 Конвенції про права дитини, ст.ст. 3, 180, 181, 182, 184, 185, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 15-16 Цивільного кодексу України,

керуючись ст.ст. 41, 124 Конституції України та нормами процесуального права, а саме, ст.ст. 11, 57, 58, 60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, фінансування додаткових витрат на дитину разово наперед та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, визначених за рішенням Івано-Франківського міського суду від 11.02.2009 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердому грошовому розмірі по 210 грн. щомісячно.

Стягувати аліменти з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердому грошовому розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з 29.07.2010 року із врахуванням суми, стягнутої за період з 29.07.2010 року до набрання даним рішенням законної сили.

Припинити стягнення аліментів за попереднім виконавчим листом №2-1059/2009 року, виданим згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 11.02.2009 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, 3776,40 грн. неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, наперед разово додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 в розмірі 5835 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: АДРЕСА_1, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів - УДК у м. Івано-Франківську, код за ЄДРПОУ - 37952250, банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 214 грн. 60 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бойчук О.В.