Постанова № 24042785, 10.05.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2012 р. Справа № 5004/2516/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Відкрите акціонерне товариство "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" на рішення господарського суду Волинської області від 29.02.12 р.

у справі № 5004/2516/11 (суддя Бондарєв Сергій Васильович )

позивач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області

відповідач Відкрите акціонерне товариство "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1)Головне управління МНС України у Волинській області,

2/Управління з питань надзвичайних ситуацій Волинської обласної державної адміністрації

про визнання договору укладеним

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3,представника ,довіреність в справі

відповідача - ОСОБА_4,представника,довіреність в справі

третьої особи 1-ОСОБА_1,представника, довіреність в справі

третьої особи 2-не з"явився

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарськогго суду від 10 квітня 2012 року у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності судді Сініциної Л.М.внесені зміни до складу колегії та визначено колегію у складі: головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Огороднік К.М.

Розпорядженням заст. голови Рівненського апеляційного господарськогго суду від 08 травня 2012 року у зв"язку з неможливістю судді Огородніка К.М. прийняти участі у розгляді справи через участь у судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій внесені зміни до складу колегії і визначено колегію у складі: головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 29 лютого 2012 року у справі № 5004/2516/11 (суддя Бондарєв С.В.) задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області та визнано укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області та Відкритим акціонерним товариством "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" договір зберігання державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації: очисні локальні споруди по дільниці водопостачання і каналізації (11 обєктів), пожежна автоцистерна ЗІЛ-43412 63-00 ВНН, майно цивільної оборони (3 од.) та товарно-матеріальні цінності цивільної оборони (2 162 шт.), що перебувають на балансі Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат, з моменту набрання чинності рішенням суду в редакції Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області та стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" ( м.Луцьк) в дохід державного бюджету України 941 гривень судового збору.

Ухвалюючи рішення з огляду на ст. ст. 81,184, 187 Господарського кодексу України, ст. 1,8 Закону України "Про Цивільну оборону України", Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, затвердженого спільним наказом ФДМУ та Міністерства економіки України від 19.05.1999 року № 908/68, Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2009 року №253, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими ,так як державне майно : очисні локальні споруди по дільниці водопостачання і каналізації (11 об'єктів), пожежна автоцистерна ЗІЛ -4341263-00 ВНН, майно цивільної оборони (3 од.) та товарно-матеріальні цінності цивільної оборони (2162 шт.) не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" в процесі приватизації та залишились на його балансі.

Відкритим акціонерним товариством "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" подано апеляційну скаргу, якою вважають оскаржуване рішення ухваленим з порушенням норм матеріального права.

Вказують на помилковість висновку місцевого господарського суду про те, що спеціальні норми Господарського кодексу України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами Цивільного кодексу України, що містять відповідне загальне регулювання . На думку апелянта, у даному випадку відносини щодо зберігання майна та укладення відповідних договорів на зберігання повинні регулюватися главою 66 «Зберігання» Цивільного кодексу України. Господарський договір може бути укладений на основі волевиявлення сторін, і лише у випадках, передбачених Законом, а укладення договору є обов'язковим для суб'єкта господарювання.

Вважає помилковими обґрунтування позивачем позову з посиланням на п. 25 Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2009р. № 253, який передбачає, що у разі приватизації (корпоратизації) державних підприємств захисні споруди виключаються з переліку майна підприємств, що підлягає приватизації (корпоратизації), і передаються в установленому порядку його правонаступникові на відповідальне зберігання. Вказує,що наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 582 від 25.08.2009р. «Про затвердження форми Примірного договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони)», визнано таким, що не підлягає державній реєстрації (згідно з Наказом Міністерства Юстиції України від 04.09.2009р. № 1606/5).

Просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до поданого відзиву регіональне відділення ФДМУ у Волиніській області вважає рішення суду законним і обгрунтованим ,а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Ухвалою суду від 11 квітня 2012 року до участі в справі в якості третіх осіб на стороні позивача були залучені Головне управління МНС України в Волинській області , Управління з питань надзвичайних ситуацій Волинської обласної державної адміністрації

Під час апеляційного перегляду справи представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області вказував на законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду та просив його залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" - без задоволення.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду представник ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" апеляційну скаргу підтримав з мотивів, які у ній викладені та просив скасувати рішення господарського суду Волинської області від 29 лютого 2012 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Головного управління МНС у Волинській області вважає рішення суду законним і обгрунтованим і просить його залишити без змін,а апеляційну скаргу-без задоволення.

Представник третьої особи Управління з питань надзвичайних ситуацій Волинської обласної державної адміністрації у судове засідання не з"явився, про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлявся належним чином та заздалегідь, що стверджується зворотнім повідомленням про врученння поштового відправлення, наявного в матеріалах справи .

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом встановлено, відповідно до наказу Фонду держмайна України від 23.06.97р. №5 ДП "Про прийняття рішення щодо приватизації об'єкта" проведено приватизацію Луцького картонно-руберойдового комбінату, м.Луцьк, вул Карбишева, 3, код 00292652. 04.06.98р. головою Фонду державного майна України затверджено План приватизації майна Луцького картонно - руберойдового комбінату, у відповідності до якого визначено об'єкти, які не підлягали приватизації.

До статутного капіталу ВАТ "Луцький картонно - руберойдовий комбінат" не увійшло та залишилось на балансі даного підприємства державне майно: очисні локальні споруди по дільниці водопостачання і каналізації (11 об'єктів), пожежна автоцистерна ЗІЛ -4341263-00 ВНН, майно цивільної оборони (3 од.) та товарно-матеріальні цінності цивільної оборони (2162 шт.).

За пп.9 п.4 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994р.№412, регіональне відділення Фонду державного майна України відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень здійснює управління та розпоряджається майном підприємств, установ та організацій, що перебуває у державній власності, в процесі приватизації.

Відповідно до п.1.4 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", затвердженим наказом ФДМ України та Мінекономіки від 19.05.1999 року №908/684 серед інших способів управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, є : передача майна господарським товариствам, у тому числі у разі ліквідації балансоутримувача, на умовах відповідного договору безоплатного зберігання відповідно до вимог законодавства.

Керуючись наведеними нормами та з метою виконання п. 2.4 наказу Фонду державного майна України від 29.04.2011 № 678 регіональним відділенням ФДМУ по Волинській області 30.06.2011 було прийнято наказ № 139, яким було визначено спосіб управління вищезазначеним державним майном, шляхом передачі його Відкритому акціонерному товариству "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" на умовах договору зберігання.

05.09.2011 року позивач листом №11-03-1473 скерував Відкритому акціонерному товариству "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" для підписання два примірники договору зберігання державного майна разом із актом приймання-передачі.

Примірники договору повернуті відповідачем позивачу листом №722/03 від 03.11.2011 року без підпису та без своїх заперечень чи протоколу розбіжностей щодо умов договору.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Цивільну оборону України" систему цивільної оборони складають: органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях; органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони; служби цивільної оборони тощо.

Згідно із вимогами ст. 8 Закону України "Про цивільну оборону України" керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної оборони і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством.

У відповідності до ст.10 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" наявний фонд захисних споруд використовується для господарських, культурних та побутових потреб у порядку, який визначається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, до відома якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. №253 затверджено Порядок використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, згідно з п.1 якого цей Порядок встановлює вимоги до використання фонду захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, особливості їх реконструкції і подальшого використання у разі зміни власника чи балансоутримувача.

Відповідно до вимог п.3 Порядку забезпечення утримання та збереження функціонального призначення захисних споруд здійснюють їх балансоутримувачі. Утримання захисних споруд здійснюється відповідно до законодавства за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які є балансоутримувачами захисних споруд (далі - підприємства), зокрема - захисних споруд підприємств - за рахунок коштів підприємств, на балансі яких вони перебувають.

Згідно із вимогами п. 4 зазначеного Порядку захисні споруди, за винятком тих, що повинні утримуватись у постійній готовності до використання за призначенням, можуть використовуватися підприємствами для господарських, культурних та побутових потреб (далі - потреби підприємства) за умови забезпечення можливості приведення їх у готовність до використання за призначенням у строк, що не перевищує 12 годин.

Пунктом 25 Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб передбачено, що у разі приватизації (корпоратизації) державних підприємств захисні споруди виключаються з переліку майна підприємства, що підлягає приватизації (корпоратизації), і передаються в установленому порядку його правонаступникові на відповідальне зберігання.

З правонаступником державного підприємства, що приватизується (корпоратизується), державним органом приватизації (засновником) укладається договір про безоплатне зберігання захисних споруд. Форма примірного договору про безоплатне зберігання захисних споруд затверджується МНС за погодженням з Фондом державного майна України.

Згідно ч.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

Відповідно до п. 3, 4 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Згідно ч.3 ст.184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

В пункті 36 Інформаційного листа ВГСУ від 07.04.2008 р. N 01-8/211 Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України зазначено, що суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. Тому в резолютивній частині рішення, яким задовольняється позов про спонукання укласти договір, слід вказувати на те, що спірний договір є укладеним. А згідно з частиною другою статті 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Доводи апеляційної скарги відповідача у частині, що стосується відсутності законодавчо визначеного обов'язку укладати договір зберігання будівлі цивільної оборони спростовуються наведеними вище положеннями Законів України "Про цивільну оборону України", "Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" та Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. №253.

Також колегія суддів не може прийняти доводи апелянта про неможливівсь укладення договору зберігання державного майна з огляду на те, що наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 582 від 25.08.2009р. «Про затвердження форми Примірного договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони)», визнано таким, що не підлягає державній реєстрації за наказом Міністерства юстиції України від 04.09.2009р. № 1606/5.

Так, ч.ч.1, 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України передбачають, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Аналізуючи умови запропонованого для підписання договору зберігання державного майна колегія суддів приходить до висновку, що означений договір відповідає вимогам, які передбачені ст. 638 та параграфом 1 глави 66 «Зберігання» Цивільного кодексу України .

Колегія суддів констатує, що відповідач не використав свого права висунути свої умови та пропозиції шляхом складання протоколу розбіжностей, як це передбачено ст.181 Господарського кодексу України.

Щодо перебування Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" в процедурі банкрутства апеляційний суд зазначає, що відповідно до положень ст.ст. 22, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" лише після прийняття господарський судом постанови про визнання боржника банкрутом останній зобов'язаний припинити підприємницьку діяльність, що виключає можливість укладення угод, вчинення інших правочинів. Обмеження, встановлені статтями 13, 17 згаданого вище закону, предмета спірної угоди не стосується.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги колегія суддів також приймає до уваги, що статтею 6 Господарського кодексу України встановлено загальні принципи господарювання в Україні, якими є, зокрема, державне регулювання економічних процесів з метою екологічного захисту населення, захисту прав споживача, безпеки суспільства та держави.

Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, викладені під час апеляційного перегляду справи, про обов»язковість застосування апеляційним господарським судом при розгляді даної справи висновків цього суду по інших справах, оскільки стаття 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України.

В цивільному законодавстві згідно зі статтею 8 Цивільного кодексу України допускається аналогія закону (права) у разі відсутності нормативного врегулювання певних відносин.

Стаття 7 Господарського кодексу України встановлює, що відносини у сфері господарювання регулюються нормативно-правовими актами.

Тобто, Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України не передбачено застосування в Україні прецедентного права.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Інші доводи апеляційної скарги та пояснення представника відповідача не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.

В силу ст.ст. 33, 38, 43,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" та скасування чи зміни рішення господарського суду Волинської області від 29 лютого 2012 року у справі № 5004/2516/11.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги на підставі ст. 49 ГПК України покладається на апелянта .

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 29 лютого 2012 року у справі № 5004/2516/11 залишити без змін ,а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства " Луцький картонно-руберойдовий комбінат " залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.