Постанова № 24042765, 10.05.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2012 р. Справа № 5004/2549/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Гудак А.В.

Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Сисоєвій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - Комунального підприємства "Любомльське житлово-комунальне господарство" від 12.03.2012 р. на рішення господарського суду Волинської області від 28.02.12 р. у справі № 5004/2549/11

за позовом Волинського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, м. Луцьк

до відповідача Комунального підприємства "Любомльське житлово-комунальне господарство", м. Любомль

про стягнення 47 904,55 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - представник, довіреність в справі

від відповідача: ОСОБА_4- юрисконсульт, довіреність в справі, ОСОБА_5- представник, довіреність в справі

В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Рівненської області - Шпинта С.М.

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.02.2012 р. у справі № 5004/2549/11 (суддя Бондарєв С.В.) задоволено позов Волинського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області до Комунального підприємства "Любомльське житлово-комунальне господарство" стягнуто з Комунального підприємства "Любомльське житлово-комунальне господарство" на користь Державної екологічної інспекції у Волинській області - 47 904,55 грн. заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства збитків, зарахувавши ці кошти в фонд охорони навколишнього природного середовища та в результаті процесуального правонаступництва замінено Комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство "Любомльводоканал" його правонаступником Комунальним підприємством "Любомльське житлово-комунальне господарство". При прийнятті рішення суд виходив з того, що вимоги підставні, збитки підлягають до стягнення.

Не погоджуючись з даним рішенням, Комунальне підприємство "Любомльське житлово-комунальне господарство" звернулося з апеляційною скаргою від 12.03.2012 р., в якій просило скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 28 лютого 2012 року по справі №5004/2549/11 повністю та прийняти нове, яким в позові Волинського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області м. Луцьк до Комунального підприємства "Любомльського житлово-комунального господарства" про стягнення 47 904,55 грн. відмовити; винести окрему ухвалу якою зобов'язати державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Волинській області привести у відповідність вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999р. № 465 "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами" гранично допустимі скиди затверджені у 2002 році на строк до 01.07.2010 р. та затвердженого 29.07.2010 р. на строк до 31.12.2013 року КВКП "Любомльводоканал" (правонаступником якого є КП "Любомльське ЖКГ"), посилаючись на те, що господарським судом Волинської області, було відхилено клопотання про відкладення справи у зв'язку із хворобою юрисконсульта, який був обізнаний із справою та який мав намір пред'явити суду додаткові докази, що порушило права КП "Любомльське ЖКГ" передбачені ст.ст.43, 22 ГПК України; господарський суд прийняв рішення про задоволення позову на підставі ГДС затвердженого у 2002 році на строк до 01.07.2010 р. та затвердженого 29.07.2010 р. на строк до 31.12.2013 року КВКП "Любомльводоканал", в якому ХСК-31,92 мг/л встановлено самовільно та необгрунтовано без врахування паспорта та інших вихідних даних та суперечить п.19 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999р. № 465; перераховані в постанові нормативи гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин є однозначними та граничними для комунальних споруд повного біологічного очищення, а вміст інших забруднюючих речовин нормується державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Волинській області в межах існуючих, фактичних показників скиду забруднюючих речовин з умовою щоб існуюча якість води не погіршилась. Господарським судом Волинської області не враховано вимоги п. 8 та п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 р. № 465. На виконання зазначеної норми КВКП "Любомльводоканал" погодило схему розміщення точок відбору проб стічних вод на очисних спорудах та план-графік відбору проб та проведення досліджень стічних вод на 2007 рік: три точки. Акт відбору проб суперечить узгодженій сторонами та Любомльською санепідемстанцією схемі розміщення точок відбору проб стічних вод на очисних спорудах та п. 5.1.2 ДСТУ І8О 5667-10:2005 Якість води. Щодо акта від 14 липня 2010 року № 72 - то КВКП "Любомльводоканал" погоджується, що відбір стічних вод проведено відповідно до узгодженої схеми відбору проб, але не надано результатів аналізу стічних вод у точці 0,5 км вище скиду очисних споруд в річку Гапа та в контрольованому створі 0,5 км нижче скиду очисних споруд в річку Гапа, оскільки саме порівняльний аналіз результатів в цих двох точках може визначити сам факт завдання шкоди навколишньому природному середовищу. Відбирання проб згідно акту від 26 жовтня 2010 року № 135 в точці випуску вод з річки Гапа в річку Ягодинка обґрунтовується тим, що не передбачено проведення відбору проб в одному місці, в супереч п. 8 та п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 р. № 465 та погодженій сторонами схемі розміщення відбору проб стічних вод на очисних спорудах є безпідставним, було відібрано проби на відстані понад 5 км від узгодженого контрольного створа. Враховуючи наявність скидів у річку Гапа інших джерел забруднення в тому числі і приватного сектора міста Любомль зазначені результати взагалі не несуть ніякої інформації про очисні споруди КВКП "Любомльводоканал", а лише порівнють відсоток забруднення річкою Гапою річки Ягодинки. Оскільки акти відбору проб брались в різних місцях в супереч узгодженій схемі відбору проб то іх взагалі неможливо порівнювати, виводити середнє значення та ними керуватись при розрахунку збитків відповідно до Методики. Господарським судом Волинської області при прийнятті рішення не враховано неправомірне застосування коефіцієнту Ккат=1,6, як для водного об'єкта рибогосподарського призначення II категорії.

Прокурор Волинської міжрайонної природоохоронної прокуратури у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду Волинської області від 28 лютого 2012 року, у справі № 5004/2549/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу КП "Любомльске ЖКГ" без задоволення, посилаючись на те, що при перевірці каналізаційно-очисних споруд (КОС) Комунального водопровідно-каналізаційного підприємства (КВКП) "Любомльводоканал", виявлено перевищення нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) речовини у водний об'єкт із зворотними водами, які скидаються КВКП "Любомльводоканал" в річку Гапа. За період з 21.04.10 р. по 26.10.10 р. КВКП "Любомльводоканал" було скинуто 1545 м3 стічних вод, згідно наданої довідки від 28.07.2011р. з фактичною середньою концентрацією забруднюючої речовини: 64,200 мг/дм3 ХСК (хімічне споживання кисню) при величині затвердженої допустимої концентрації 31,920 мг/дм3; 0,568 мг/дм3 заліза загального при величині затвердженої допустимої концентрації 0,145 мг/дм3; 12,263 мг/дм3 нітратів при величині затвердженої допустимої концентрації 9,100 мг/дм3. Гранично допустимий скид (ГДС), розроблений для КВКП "Любомльводоканал", затверджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у 2002 році і продовжений до 01.07.2010. Зазначені вище нормативи ГДС відповідачем в судовому порядку та до вищестоящих органів не оскаржувалися. В даних нормативах ГДС затверджені: допустимі концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах, що відводяться у р. Гапа, допустима витрата зворотних вод та ГДС забруднюючих речовин в г/год. При затвердженні нормативу гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин по хімічному споживанню кисню для КВКП "Любомльводоканал" в розмірі 31,920 мг/л Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області не порушені вимоги п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465 "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотним водами ", оскільки, вказаною вище нормою встановлено лише верхню межу даного нормативу не більше 80 мг/л. КВКП "Любомльводоканал" допустило перевищення встановлених концентрацій по ХСК, залізу та нітратам 21.04.2010, 17.07.2010 та 26.10.2010р., що підтверджується результатами лабораторних досліджень проведених відділом інструментально-лабораторного контролю інспекції. В паспорті водокористувача КВКП "Любомльводоканал" вказано що вміст забруднюючих речовин в контрольному створі у 2006-2008 роках збільшився, що є наслідком незадовільної роботи очисних споруд КВКП "Любомльводоканал", які негативно впливають на р. Гапа. Незадовільний технічний стан очисних споруд був зафіксований в актах перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 23.04.2009 та від 09.02.2011. Місця відбору проб вищевказаного підприємства не були обладнані у відповідності до вимог техніки безпеки. Проби зворотних вод вищевказаного підприємства відбирались протягом 2010 року в різних місцях: як після біоставків, так і при впадінні меліоративного каналу у р. Гапа. При проведенні відбору проб вод спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Інспекції, заперечень зі сторони представників підприємства щодо правильності дій при відборі та точок відбору проб не надходило, що і відображено у актах відбору проб. Схема відбору проб, додана відповідачем до апеляційної скарги розроблена та погоджена лише на 2007 рік з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, котре в 2010-2011 роках функцій державного контролю якості стічних вод не здійснювало. Твердження відповідача, що відбір проб забруднених зворотних вод, повинний здійснюватися в одній точці, є безпідставним. Розрахунок розміру збитків виконаний згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів". Твердження Відповідача, що неправомірно застосовано коефіцієнт Ккат=1.6, як для об'єкта рибогосподарського призначення, є безпідставним, оскільки в проекті ГДС, розробленого для підприємства "Любомльводоканал" вказано, що категорія водного об'єкту, який приймає зворотні води - р.Гапа, є рибогосподарча.

Державна екологічна інспекція у Волинській області в поясненні на апеляційну скаргу просила не брати до уваги твердження та пояснення відповідача, які не підтверджені нормативними документами; задовільнити позовні вимоги Волинського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області щодо стягнення збитків в сумі 47 904,55 грн. за шкоду, заподіяну державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у поверхневу водойму - р. Гапа комунальним водопровідно - каналізаційним підприємством "Любомльводоканал"; стягнути збитки, зазначені в позовній заяві, посилаючись на те, що при перевірці каналізаційно-очисних споруд (КОС) Комунального водопровідно-каналізаційного підприємства (КВКП) "Любомльводоканал", виявлено перевищення нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водний об'єкт із зворотними водами, які скидаються КВКП "Любомльводоканал" в річку Гапа. Гранично допустимий скид (ГДС) як нормативний документ розроблений для КВКП "Любомльводоканал" і затверджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у 2002 році і продовжений до 01.07.2010 р. Новий ГДС затверджений 11.07.2011 на термін до 31.12.2013. В даних ГДС затверджені нормативи. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 р. N 1100 затверджено порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, яким визначаються основні вимоги до нормування гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, які утворюються в процесі виробничої діяльності водокористувачів. Термін дії нормативів ГДС у кожному конкретному випадку встановлюється органами Мінекоресурсів індивідуально залежно від терміну дії дозволу на спеціальне водокористування. Водокористувач відповідає за наявність затверджених нормативів ГДС. КВКП "Любомльводоканал" експлуатує каналізаційно-очисні споруди, які у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554 відносяться до об"єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проте при експлуатації КОС не дотримується нормативів екологічної безпеки водокористування. КВКП "Любомльводоканал" допустило перевищення встановлених концентрацій по ХСК, залізу та нітритам 21.04.2010, 17.07.2010 та 26.10.2010 що підтверджуються результатами лабораторних досліджень. Підприємством не забезпечений контроль за якісними показниками стічних вод, які відводяться після очисних споруд у р. Гапа. Проби зворотних вод вищевказаного підприємства спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в області відбирались протягом 2010 року в різних місцях: як після біоставків, так і при впаді меліоративного каналу у р. Гапа. У річці Гапа проби вод не відбиралися. В липні місяці 2010 року відбір проб зворотних вод проводився у меліоративному каналі. Місця відбору проб вищевказаного підприємства не були обладнані відповідно до вимог техніки безпеки. Дана вимога нормативного документа не виконана підприємством і на теперішній час. Жодного разу, протягом 2010 та 2011 років, при проведенні відбору проб вод спеціалістами відділу іструментально-лабораторного контролю інспекції, заперечень зі сторони представників підприємства щодо правильності дій при відборі та точок відбору проб не надходило і в актах не зазначено. Постановою від 10.09.2010 № 2277 притягнуто до адміністративної відповідальності керівника - Зламанюка В.М. за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах. Дана постанова не оскаржена. Схема відбору проб, на яку посилається відповідач, була розроблена у 2007 році. До цього часу підприємство "Любомльводоканал" вимог не виконало і не представило схеми очисних споруд з вказаними точками відбору проб. Твердження, що відбір проб забруднених зворотних вод повинний здійснюватися в одній точці, є безпідставним. Розрахунок розміру збитків виконаний згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів". В проекті ГДС, розробленого для підприємства "Любомльводоканл" вказано, що категорія водного об'єкту, який приймає зворотні води - р. Гапа, є рибогосподарча. До рибогосподарських водних об'єктів (відповідно (69) належать водотоки, водойми або їх окремі ділянки, що використовуються (можуть використовуватись) для промислового добування риби та інших об'єктів водного промислу або - мають значення для відтворення їх запахів. Вони підрозділяються на 3 категорії (вища, перша, друга). Річка Гапа відноситься до об'єктів рибогосподарського призначення II категорії. У відповідності додатку № 9 Методики був застосований коефіцієнт Ккат-1,6.

Представник апелянта ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у ній, вважає рішення господарського суду Волинської області незаконним та необгрунтованим; пояснив, що суд першої інстанції всупереч законодавству прийняв рішення про задоволення позову на підставі ГДС, в якому ХСК-31,92 мг/л встановлено самовільно та необгрунтовано без врахування паспорта та інших вихідних даних та всупереч постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 р. № 465 "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами"; було встановлено три точки відбору проб: Т1 випуск стічних вод із меліоративного каналу в річку Гапа, Т2 - 0,5 км вище скиду стічних вод у річку Гапа, Т3 - 0,5 км нище скиду стічних вод у річку Гапа; річка Гапа-Ягодинка відноситься до другої категорії, проби води з неї було взято на відстані понад 5 км від узгодженого контрольного створа, враховуючи наявність скидів у річку Гапа інших джерел забруднення в тому числі і приватного сектора міста Любомль зазначені результати взагалі не несуть ніякої інформації про очисні споруди КВКП "Любомльводоканал", а лише порівнюють відсоток забруднення річкою Гапою річки Ягодинки; просив апеляційну скаргу задоволити, а рішення господарського суду Волинської області скасувати.

Прокурор в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив у повному обсязі з підстав зазначених у відзиві, вважає рішення господарського суду Волинської області законним та обгрунтованим; просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив у повному обсязі з підстав зазначених у відзиві, вважає рішення господарського суду Волинської області законним та обгрунтованим; пояснив, що 25 років підряд забори води проводяться у тому самому місці і до цього часу жодного разу ніхто не оскаржував; забори води проводяться 4 рази на рік; оскільки відповідачем не облаштовані контрольні створи, а прибори для забору води ручні, воду беруть у тих місцях, де зручно підійти до води; просив рішення господарського суду Волинської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву та пояснень на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією у Волинській області проведено перевірку стану дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища Комунальним водопровідно - каналізаційним підприємством "Любомльводоканал" (правонаступником якого відповідно до пункту 1.4 Статуту є Комунальне підприємство "Любомльське житлово - комунальне господарство" (а.с.6-7,т.2), про що складено акт відбору проб вод від 21.04.2010 р. № 21, протокол № 32 від 06.05.2010 р. вимірювань показників складу та властивостей проб вод відповідно до акта від 21.04.2010 р. № 21; акт відбору проб вод від 14.07.2010 р. № 72, протокол № 135 від 20.07.2010 р. вимірювань показників складу та властивостей проб вод відповідно до акта від 14.07.2010 р. № 72; ; акт відбору проб вод від 26.10.2010 р. № 135, протокол № 251 від 09.11.2010 р. вимірювань показників складу та властивостей проб вод відповідно до акта від 26.10.2010 р. № 135 (а.с.20-25,т.1).

Згідно з даними лабораторних досліджень, які проведенні відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Волинській області, при перевірці каналізаційно - очисних споруд Комунального водопровідно - каналізаційного підприємства "Любомльводоканал", виявлено перевищення нормативів гранично допустимих скидів (далі ГДС) речовин у водний об'єкт із зворотними водами, які скидаються підприємством в р. Гапа, чим порушено вимоги статтей 44, 70 Водного кодексу України.

Постановою Державної екологічної інспекції у Волинській області від 10.09.2010р. № 2277 притягнуто до адміністративної відповідальності керівника - Зламанюка В.М. за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах (а.с.131,т.2). Дана постанова не оскаржена.

Відповідно до пунктів 1, 3, 5, 7 статті 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища; здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах. Частиною 1 статті 70 Водного кодексу України передбачено. що скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи ( пункт 6 частини 2 статті 70 Водного кодексу).

Згідно статті 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій; відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено. Що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" 25 червня 1991 року, з подальшими змінами та доповненнями (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Гранично допустимий скид (ГДС) речовин у водний об'єкт із зворотніми водами від очисних споруд, розроблений для Комунального водопровідно - каналізаційного підприємства "Любомльводоканал" та затверджений Державним управлінням екології та природних ресурсів у 2002 році на строк до 31.12.2005 р. був продовжений до 31.12.2006 р., до 31.12.2009 р. та до 01.07.2010 р. (а.с.75,106-107,т.1).

Даним ГДС затверджені допустимі концентрації ХСК (хімічне споживання кисню) 31,92 мг/л, заліза - 0,145 мг/л, нітратів - 9,1 мг/л (а.с.106 на звороті,т.1).

29 червня 2010 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Волинській області затверджено ГДС на строк до 31.12.2013 р., (втратив чинність з 11.07.2011 р. у зв'язку із затвердженням нового ГДС), яким були затверджені ті ж самі допустимі концентрації ХСК 31,92 мг/л, заліза - 0,145 мг/л, нітратів - 9,1 мг/л (а.с.110-112,т.1).

Будь-яких доказів того, що дані ГДС оскаржувалися, чи визнавалися недійсними чи такими, що суперечать чинному законодавству, відповідачем суду не надано

Новий ГДС затверджений 11.07.2011 р. на строк до 31.12.2013 р. вже з іншими допустимими концентраціями ХСК 80 мг/л та тими самими заліза та нітратів, однак вже після проведеної позивачем перевірки (а.с.38-39,т.1).

З листа Комунального водопровідно - каналізаційного підприємства "Любомльводоканал" від 28.07.2022 р., підписаного директором, вбачається, що за період з 21.04.2010 р. по 26.10.2010 р. відповідачем було пропущено стічних вод, які подавались на очисні споруди міста в кількості 1545 куб.м. (а.с.26,т.1), як встановлено перевіркою, з фактичною середньою концентрацією забруднюючої речовини: 64,200 мг/куб.м. ХСК при величині затвердженої допустимої концентрації 31,920 мг/куб.м.; 0,568 мг/куб. дм заліза загального при величині затвердженої допустимої концентрації 0,145 мг/куб. дм; 12,263 мг/куб. дм нітратів при величині затвердженої допустимої концентрації 9,100 мг/куб. дм. (а.с.13,т.1).

Як вбачається з результатів лабораторних досліджень, проведених Державною екологічною інспекцією на підставі актів відбору проб вод від 21.04.2010 р., 17.07.2010 р. та 26.10.2010 р., та оформлених протоколами вимірювань показників складу та властивостей проб вод № 32 від 06.05.2010 р., № 135 від 20.07.2010 р. № 251 від 09.11.2010 р., відповідач допустив перевищення встановлених концентрацій по ХСК, залізу та нітратам (а.с.21,23,25,т.1).

Згідно висновків паспорта об'єкта-водокористування відповідача, вміст забруднюючих речовин в контрольному створі в 2006-2008 роках збільшився, що є наслідком незадовільного технічного стану очисних споруд, незадовільної роботи очисних споруд відповідача, які негативно впливають на р. Гапа, у зв'язку з чим було рекомендовано здійснити роботи по реконструкції діючих каналізаційних очисних споруд підприємства "Любомльводоканал", провести ремонт та заміну водопровідних і каналізаційних мереж (а.с.45-61,101-105,т.1, 145-160,т.3).

На підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та національне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.082.2009 р. за № 767/16783 (а.с.20-36,т.2), Державною екологічною інспекцією у Волинській області були проведені розрахунки збитків, завданих державі в результаті перевищення нормативів граничнодопустимих скидів по Комунальному водопровідно- каналізаційному підприємству "Любомльводоканал", які відповідно до розрахунку становлять 47 904,55 грн. (а.с.13-16,т,1).

Як вже зазначалося вище, згідно частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, що заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та погіршення якості природних ресурсів.

Частинами 2, 3 статті 13 Водного кодексу України передбачено, що Державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві Ради та їх виконавчі комітети, спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади та інші державні органи відповідно до законодавства України; спеціально уповноваженими органами державної виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать, в тому числі державний контроль за використанням і поверхневих і підземних вод, охороною земель, надр, подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що збитки, що становлять 47 904,55 грн., підлягають до стягнення з відповідача.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним і колегією суддів до уваги не приймаються.

Доводи щодо того, що відбір проб води працівниками Державної екологічної інспекції у області проводився не у визначених точках (випуск стічних вод із меліоративного каналу в р. Гапа; 0,5 км вище скиду стічних вод у р. Гапа; 0,5 км нижче скиду стічних вод у р. Гапа) не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, виходячи з наступного.

Згідно пункту 23 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 р. № 465, водокористувачі зобов'язані забезпечувати монтування та експлуатацію пристроїв, призначених для здійснення регулярного контролю за обсягами та якістю зворотних вод, а також сприяти працівникам контролюючих органів під час проведення перевірок і відбору проб у контрольних створах та в системах водовідводу, в тому числі за межами території, де розташовані їх об'єкти.

Відбір проб води працівниками Державної екологічної інспекції у області проводився на підставі керівного нормативного документа - КНД 2І1.1,0.009-94 Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод. Правила контролю складу та властивостей стічних та технологічних вод.(а.с.12-19,т.2), Нормативними документами, такими як: ДСТУ 180 5667-10.2005. Якість води, та КНД 211.1.0.009-94. Гідросфера. Правила технологічних вод.

Як встановлено в судовому засіданні, оскільки відповідачем (апелянтом) не були об лаштовані контрольні створи, відбір проб здійснювався в межах точок відбору проб стічних вод на очисних спорудах КВКП "Любомльводоканал", які зазначені на схемі і відповідають точкам, зазначеним в актах відбору проб вод від 21.04.2010 р., 17.07.2010 р. та 26.10.2010 р. з невеликим відхиленням.

Крім того, відбір проб було здійснено в присутності начальника КВКП "Любомльводоканал" Зламанюка В.М., який підписався в усіх актах, ніяких заперечень з приводу точок відбору, а також самого порядку відбору, правильності проб відбору, не висловлював (а.с.20,22.24,т.1).

Відповідно до пункту 10.3 нормативного документа - КНД 211.1.0.009-94 Гідросфера. Правила контролю складу та властивостей стічних та технологічних вод. КНД, місця, призначені для ручного відбору проб, мають бути обладнані захисними огорожами та мати вільний доступ.

Однак, місця відбору проб вищевказаного підприємства не були обладнані у відповідності до вимог техніки безпеки.

У зв'язку із цим проби зворотних вод вищевказаного підприємства спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в області відбирались протягом 2010 року ручним пробовідбірником в різних місцях: вище скиду о/с на 500 м. по р. Гапа, скид , нижче скиду о/с на 500 м. по р. Гапа; випуск зворотних вод в меліоративний канал, вище випуску, нижче випуску.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, схема розміщення точок відбору проб стічних вод на очисних спорудах КВКП "Любомльводоканал", надана апелянтом, затверджена на 2007 рік.

Доводи апеляційної скарги щодо застосування при проведенні розрахунків коефіцієнту Ккат=1,6, колегією суддів не приймаються, виходячи з наступного.

Розрахунок збитків працівниками Державної екологічної інспекції у області проведено згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.09.2009 р. № 389 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14.09.2009 р. № 767/16783, в якій зазначено, що при розрахунку маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС, враховується середня концентрація забруднюючої речовини у зворотних водах в г/ куб.м. При проведенні розрахунку використовувалося середнє значення концентрації забруднюючої речовини у зворотних водах, отримане на підставі даних при відборі проб води.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15.12.1994 р. № 116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1994 р. за № 313/523, до рибогосподарських водних об'єктів (відповідно (69) належать водотоки, водойми або їх окремі ділянки, що використовуються (можуть використовуватись) для промислового добування риби та інших об'єктів водного промислу або мають значення для відтворення їх запахів. Вони підрозділяються на 3 категорії.

До вищої категорії належать ділянки водних об'єктів в місцях розташування нерестилищ, зимувальних ям і масового нагулу особливо цінних видів риб, мешкання промислових водних ссавців, а також: охоронних зонах господарств будь-якого типу для штучного розведення та вирощування цінних видів риб, водних тварин і рослин.

До першої категорії належать водні об'єкти, які використовуються для збереження і відтворювання цінних видів риб, що мають високу чутливість до вмісту кисню.

До другої категорії належать водні об'єкти, що використовуються для інших рибогосподарських потреб.

Річка Гапа відноситься до об'єктів рибогосподарського призначення II категорії.

Отже, відповідно до додатку № 9 Методики позивачем правомірно був застосований коефіцієнт Ккат=1,6.

Доводи апелянта щодо неправомірного відхилення судом першої інстанції клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не приймаються, оскільки при розгляді судом даного клопотання порушень вимог процесуального права не було допущено.

Рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права та повним дослідженням усіх обставин справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо рішення є законним та обгрунтованим.

За таких обставин, підстав для скасування рішення не вбачається.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 28.02.2012 р. у справі № 5004/2549/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Любомльське житлово-комунальне господарство" від 12.03.2012 р. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

Г.Є. Олексюк

Вих.№ 01-12/6660/12