Рішення № 24042409, 08.05.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" травня 2012 р.Справа № 5017/570/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВІЯ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ-ВЕЙ"

про стягнення 35851,65грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №2810/с-1 від 28.10.11р.

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАВІЯ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ-ВЕЙ" про стягнення заборгованості у розмірі 35851,65грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.02.12р. порушено провадження у справі №5017/570/2012.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.12р. виправлено описку в п.2 резолютивної частини ухвали господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі від 27.02.2012р. по справі №5017/5702012, та викладено його в наступній редакції:"2. Розгляд справи призначити на "27" березня 2012р. о 11:45". Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м.Одеса, пр-т. Шевченка, 29, в к. № 13 тел. (0482)307-970".

За клопотанням позивача ухвалою господарського суду Одеської області від 19.04.2012р. строк вирішення спору по справі було продовжено до 09.05.2012р. в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

07.04.11р. позивач подав до канцелярії господарського суду Одеської області клопотання(вх.№13818/2012 від 07.05.12р.) про залучення до матеріалів справи доказів по справі.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані документи.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань(відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою(тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом), а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.03.2012р., про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01.10.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛАВІЯ" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ-ВЕЙ" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №66-10/08-НВ, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався поставити та передати у власність Покупця масла, присадки, автошини, товари нефтехима(товар), а Покупець зобов'язався прийняти зазначений товар та оплатити за нього певну грошову суму у строки, обумовлені даним договором.

Згідно п. 3.2. договору, товар вважається переданий у користування Покупця з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

Пунктом 4.1. договору визначено, що ціни на товар визначені додатковими угодами, які є невід'ємною частиною договору. У тому випадку, якщо ціни на товар будуть змінюватися за погодженням сторін, то до додаткових угод підписується протокол узгодження цін, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що оплата за товар проводиться грошовими коштами, в національній валюті України у безготівковій формі, шляхом подання відповідних платіжних доручень у банківські установи для перерахування грошей на поточні рахунки сторін, зазначені у даному договорі.

Протягом строку з 01.11.2008р. по 01.09.2010р. Продавець за цим Договором передав, а Покупець прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 01.11.08р. №01-11-34, від 03.11.08р. №03-11-19, від 04.11.08р. №04-11-23, від 05.11.08р. №05-11-20, від 07.11.08р. №07-11-19, від 27.11.08р. №27-11-16, від 01.01.09р. №01-01-12, від 01.02.09р. №01-02-15, від 01.03.09р. №01-03-10, від 01.04.09р. №01-04-15, від 01.07.09р. №01-07-27, від 01.08.09р. № 01-08-23, від 01.09.09р. №01-09-27, від 01.10.09р. №01-10-19, від 01.11.09р. №01-11-22, від 01.12.09р. №01-12-25, від 01.01.10р. №01-01-29, від 01.02.10р. №01-02-21, від 01.03.10р. №01-03-34, від 01.04.10р. №01-04-39, від 01.05.10р. № 01-05-42, від 01.06.10р. №01-06-34, від 01.07.10р. №01-07-49, від 01.08.10р. №01-08-30, від 01.09.10р. №01-09-05.

Покупцем було частково оплачено поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями: №№248, 414, 467, 1031, 1195, 1367, 1523, 1886, 60, 375, 122, 303, 460, 205, 396.

Також Покупцем було частково повернуто товар Продавцю, що підтверджується накладними на повернення, а саме: від 01.12.08р. №ВП-0012, від 31.01.09р. №ВП-0001, від 30.04.09р. №ВП-0004, від 31.07.09р. №ВП-0007, від 30.09.09р. №ВП-0009, від 31.12.09р. №ВП-0012, від 31.01.10р. №ВП-0001, від 28.02.10р. №ВП-0002, від 31.03.10р. №ВП-0003, від 30.04.10р. № ВП-0004, від 31.05.10р. №ВП-0005, від 30.06.10р. №ВП-0006, від 31.07.10р. №ВП-007, від 31.08.10р. №ВП-0008, від 09.09.10р. №ВП-0009, від 09.09.10р. №ВП-0009.

21.10.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАВІЯ", керуючись ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України вручило Товариству з обмеженою відповідальністю "НЬЮ-ВЕЙ" під розписку вимогу від 20.10.2011р. №2924/с-1 про повернення у строк протягом 7 (семи) днів з дня отримання даної вимоги заборгованості за договором в сумі 35851,65грн.

Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ-ВЕЙ" не розрахувалося з Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛАВІЯ" у строк, зазначений у вимозі за поставлений за договором товар.

В підтвердження виконання зобов'язань за договором №66-10/08-НВ від 01.10.08р. позивач надав суду підписаний обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.10р. за період з 01.08.2008р. по 31.12.2010р., відповідно до якого з урахуванням часткової сплати товару та часткового повернення товару неоплаченим залишився товар в сумі 35851,65грн.

Керуючись ст. 6 ГПК України, 01.11.2011р. ТОВ "СЛАВІЯ" вручило ТОВ "НЬЮ-ВЕЙ" під розписку претензію від 31.10.2011р. №3004/с-1 з вимогою про сплату заборгованості за договором в сумі 35851,65грн., відповідь на яку не отримало, а також ТОВ "НЬЮ-ВЕЙ" не вжило дій щодо погашення даної заборгованості.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 35851,65грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛАВІЯ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ-ВЕЙ" підписано та засвідчено печатками сторін акт звірки, відповідно до якого станом на 31.12.10р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ-ВЕЙ" рахується заборгованість на суму 35851,65грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

Так, судом встановлено наявність поставки Товариством з обмеженою відповідальністю"СЛАВІЯ" товару Товариству з обмеженою відповідальністю "НЬЮ-ВЕЙ", наявність проведення відповідачем часткової оплати за отриманий товар, а також часткового повернення товару, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ-ВЕЙ", у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 35851,65грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВІЯ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ-ВЕЙ" про стягнення заборгованості у розмірі 35851,65грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1609,50грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ-ВЕЙ" (65058, м.Одеса, вул.Романа Кармена, 21; код ЄДРПОУ 26154691, поточний рахунок 26006060223120 в ЮГРУ КБ „ПРИВАТБАНК", МФО 328704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВІЯ" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 60; п/р 26004132589001 в ПАТ КБ„ПРИВАТБАНК" м.Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 32280625) заборгованість розмірі 35851(тридцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одну)грн.65коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1609(одну тисячу шістсот дев'ять)грн.50коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.05.2012р.

Суддя Гут С.Ф.