Рішення № 24042393, 07.05.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2012 р.Справа № 5017/724/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол"

до відповідача Одеської залізниці

про стягнення 13609,83грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 03.01.12р.;

В судовому засіданні 29.03.12р. по справі було оголошено перерву до 17.04.12р. о 10:15хв., в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Одеської залізниці про стягнення збитків за втрачений вантаж у розмірі 13609,83грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.03.12р. порушено провадження у справі №5017/724/2012.

29.03.12р. від позивача надійшла заява(вх.№9422/2012 від 29.03.12р.), згідно якої просить суд долучити до матеріалів справи копію досилочної накладної №40942484 від 09.01.12р.

Судом заява розглянута та задоволена, залучено до матеріалів справи копію досилочної накладної №40942484 від 09.01.12р.

17.04.12р. від позивача надійшла заява(вх.№11348/2012 від 17.04.12р.), згідно якого просить суд долучити до матеріалів справи докази по справі.

Судом заява розглянута та задоволена, та залучено до матеріалів надані документи.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав які викладені у відзиві на позов(вх.№9425/2012 від 29.03.12р.) та зазначає, що відповідно до записів у залізничній накладній навантаження вантажу проводилося на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Вагон з вантажем на станцію прибув в технічно справному стані, слідів пошкодження ЗПП не має, що вбачається з відповідного акту загальної форми та комерційного акту. Всі ці обставини, на думку залізниці вказують на те, що залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схоронному стані. Відповідно до п. а) ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.

17.04.12р. від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача(вх.№11350/2012 від 17.04.12р.).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

08.01.2012р. за залізничною накладною №52735669 в 60-ти вагонах вантажовідправником -ПАТ "Концерн Стирол" зі станції «Горлівка», Донецької залізниці на адресу Одеського припортового заводу, ст. призначення - «Чорноморська», Одеської залізниці було відправлено карбамід (сечевина штучна), з метою подальшого відвантаження на експорт до Швейцарії.

09.01.2012р. складено акт загальної форми, відповідно якого у вагоні №58885203 виявлена різниця ваги, кришки трьох верхніх завантажувальних люків не зафіксовані та є доступ до вантажу. Також на станції «Знам'янка»Одеської залізниці складений акт загальної форми №42 від 09.01.2012р., згідно з яким вагон №58885203 відчеплений на станції «Знам'янка»Одеської залізниці по комерційному браку.

В ході слідування вагонів на ст. «Знам'янка»на підставі акту загальної форми №3752 було здійснено комісійне переваження вагону №58885203 та виявлено нестачу вантажу у розмірі 4200кг, про що складено комерційний акт серії АА №022018/33/7 від 09.01.2012р.

Відповідно до комерційного акту серії АА №022018/33/7 від 09.01.2012р. фактично ЗПП відправника №Н-949398 справне, не пошкоджене, кришки 3 верхніх завантажувальних люків не зафіксовані, є 3 свинцеві пломби ст. «Знам'янка»КЦ-001 «А»справні, не пошкоджені, четвертий завантажувальний люк щільно закритий, доступу до вантажу не має. Нижні люка щільно закриті. Просипання вантажу відсутнє.

З досилочної накладної №40942484 від 09.01.12р. вбачається, що право на пред'явлення претензії та позову передано Публічному акціонерному товариству "Концерн Стирол".

Згідно з розрахунком, наданим позивачем вартість втраченого вантажу складає 13609,83грн., виходячи з наступних розрахунків: 3,255тн.(нестача вантажу) х 3484,34грн.(собівартість однієї тн. карбаміду за січень 2012р.) х 1,2(ставка ПДВ 20%)=13609,83грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою до Одеської залізниці про стягнення збитків за втрачений вантаж у розмірі 13609,83грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 6 Статуту Залізниць України накладна -є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно залізничної накладної №52735669 маса вантажу у вагоні №58885203, прийнятого до перевезення залізницею, становила 63000тн.

За приписами ст.23 Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., відправники повинні надати станції відправлення на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Одночасно накладна є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.

При цьому, згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до п.п. 1.2 Правил пломбування вагонів та контейнерів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001р. N542, вагони і контейнери пломбуються запірно-пломбувальними пристроями (пломба в єдиній конструкції з пристроєм для блокування), призначеними для одночасного запирання і пломбування вагонів і контейнерів або свинцевими пломбами. Технічні вимоги щодо конструкції та виготовлення запірно-пломбувальних пристроїв, пломб і закруток погоджуються Укрзалізницею.

Запірні пристрої вагонів і контейнерів для накладення ЗПП і пломб повинні бути справними.

Як вбачається з накладної №52735669 навантаження вантажу здійснювалось вантажовідправником, яким вагони були запломбовані запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП). Отже, позивачем (вантажовідправником) було вжито заходи до збереження вантажу під час його перевезення. Будь-яких зауважень з боку залізниці при прийнятті вантажу до перевезення заявлено не було.

Згідно п. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Матеріали справи свідчать, що залізниця прийняла вантаж без будь-яких застережень.

Згідно ст. ст. 113, 114 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

На думку суду обставини, які встановлені в комерційному акті АА №022018/33/7 від 09.01.2012р. та акту загальної форми №3752 від 09.01.2012р. свідчать про доступ до вантажу у вказаному вагоні за залізничною накладною №52735669, що в свою чергу, призвело до незбереження вантажу при його перевезенні та відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на Одеську залізницю.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту залізниць України ).

Згідно довідки вантажовідправника Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" вартість 1 тони карбаміду за січень 2012року становить 3484,34грн.

З врахуванням норми природної втрати вантажу, яка становить 1,5% від маси вантажу, згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., та вартості вантажу із розрахунку 3484,34грн. за 1 тону, вартість втраченого вантажу становить 13609грн.83коп.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються так як спростовуються матеріалами справи. Крім того, судом також не беруться до уваги доводи відповідача про те, що позивач як вантажовідправник не має права звертатись до суду з позовом щодо відшкодування вартості нестачі вантажу, адже в матеріалах справи є копія накладної №40942484 від 09.01.12р., яка містить дані про передачу Одеським припортовим заводом права на пред'явлення претензії та позову ПАТ "Концерн Стирол" відповідно до п. 133 Статуту залізниць України.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Здійснений позивачем розрахунок суд вважає, обґрунтованим та здійсненим відповідно до вимог діючого законодавства.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" до відповідача Одеської залізниці про стягнення збитків за втрачений вантаж у розмірі 13609,83грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, п/р 26031100003 в ОФ А.Б."Експрес-Банк", МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Горловської дивізії, 10, код ЄДРПОУ 05761614, р/р 26002002789001 в ПАО КБ «Надра», МФО 320003) збитки за втрачений вантаж у розмірі 13609(тринадцять тисяч шістсот дев'ять)грн.83коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609(одну тисячу шістсот дев'ять)грн.50коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.05.2012р.

Суддя Гут С.Ф.