Рішення № 24042391, 07.05.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2012 р.Справа № 5/17-3324-2011

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбуд-консалт"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Соцком банк"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Національний банк України

за участю Прокуратури Одеської області

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Головуючий суддя: Погребна К.Ф.

Судді: Літвінов С.В.

Невінгловська Ю.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_7 -ддовіреність ;овіреність від 04.05.2011 року;

Від відповідача: ОСОБА_8 - довіреність;ОСОБА_8 -довіреність від 03.10.2011 року;

Від третьої особи ( ПАТ "КБ "Соцком банк"): не з"явився;

Від третьої особи ( НБУ): ОСОБА_10 - довіреність;

Від прокуратури: не з"явився;

У судовому засіданні 07.05.2012р. присутні представники:

Від позивача: ОСОБА_7 -довіреність ;

Від відповідача: не з'явися;

Від третьої особи ( ПАТ "КБ "Соцком банк"): не з"явився;

Від третьої особи ( НБУ): ОСОБА_10 - довіреність;

Від прокуратури: не з"явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Національний банк України, звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбуд-консалт", про звернення стягнення на предмет іпотеки, за участю Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Соцком банк", в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.08.2011 року, порушено провадження у справі № 5/17-3324-2011, із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.

Листом Прокуратури Одеської області від 16.09.2011 року, господарський суд Одеської області було повідомлено про вступ представника Прокуратури Одеської області до участі у справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.10.2011 року, здійснено заміну позивача, Національний банк України, на його правонаступника в спірних правовідносинах -Публічне акціонерне товариство „Імексбанк".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2011р. справу №5/17-3324-2011 було призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2011р. справу №5/17-3324-2011 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Д'яченко Т.Г., суддя Щавинська Ю.М. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

25.11.2011р. представник позивача надав до суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки за Іпотечним договором від 22.10.2009р. зареєстрованим в реєстрі за №2290 -нежилу двоповерхову будівлю загальною площею 1483,9кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Новикова, 5/1 з метою його реалізації та направлення коштів на погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СОЦКОМ БАНК" перед Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" на підставі договору №40 від 20.10.2011р. про відступлення права вимоги за кредитним договором №32 від 29.01.2010р. у розмірі 165568852,61грн. у тому числі: суми простроченого кредиту - 134179703,96грн., суми несплачених відсотків за користування кредитом - 133885488,59грн., пені за прострочення повернення кредиту -10642730,34грн., суми нарахованої пені за несвоєчасну сплату відсотків -1552225,49грн., з визначенням початкової ціни реалізації предмету іпотеки 2046709,29грн., яка підтверджується замовленою позивачем незалежною експертною оцінкою ТОВ „Експерт" та рецензією суб'єкта оціночної діяльності ТОВ „АППРАЙЗЕР" щодо оцінки ринкової вартості майна.

Представники сторін звернулись до суду з клопотаннями від 07.12.2011р. та 09.12.2011р. про призначення судової експертизи для визначення ринкової вартості предмету іпотеки , відповідно до яких просять суд проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2011р. у справі №5/17-3324-2011 було призначено судову експертизу, розгляд справи було зупинено до закінчення проведення експертизи та надання висновку.

У зв'язку з перебуванням судді Щавинської Ю.М. у відпустці та судді Д'яченко Т.Г. у відрядженні з 12.03.2012р. по 23.03.2012р. включно, згідно з розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 07.03.2012р., суддю Щавинську Ю.М. замінено на суддю Літвінова С.В., а суддю Д'яченко Т.Г. замінено на суддю Невінгловську Ю.М.

Ухвалою суду від 13.03.2012р. у зв'язку з надходженням до господарського суду Одеської області повідомлення від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість виконання судової оціночної експертизи, провадження у справі №5/17-3324-2011 було поновлено та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2012р. залучено до участі у справі №5/17-3324-2011 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код. 00032106).

25.04.2012р. позивач надав до суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд визначити початкову ціну реалізації предмету іпотеки у розмірі 7245053,00грн. відповідно до Іпотечного договору від 22.10.2009р., зареєстрованого за реєстраційним №2290.

У судовому засіданні 07.05.2012р. після виходу суду з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін по справі, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку позивачем обрано спосіб захисту порушеного права шляхом звернення стягнення на майно, що належить відповідачеві, а не про стягнення заборгованості за кредитним договором, отже відповідачем у даній справі має бути саме іпотекодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю „Трансбуд-консалт", а не позичальник за кредитним договором Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Соцком банк".

29 січня 2010р. між Національним банком України (Кредитор) та ПАТ "КБ "СОЦКОМ БАНК"(Позичальник) був укладений Кредитний договір №32, згідно якого Кредитор надає Позичальнику кредит у сумі 134 179 703грн. 96 коп. на строк: з 23.04.2008р. до 29.07.2010р. (попередній Кредитний договір № 53 від 23.04.2008р.) на суму 4 800 000грн. з наступною оплатою відсотків за його користування: з 23.04.2008р. по 29.01.2010р. встановлено оплату у розмірі 17, 5% річних; з 29.01.2010р. по 29.07.2010р. встановлено оплату у розмірі 18% річних. З 18.06.2008 р. до 29.10.2010р. -кредит (попередній Кредитний договір № 59 від 18.06.2008р.) на суму 25 500 000грн. з наступною оплатою відсотків за його користування: 18.06.2008р. по 03.06.2009р. встановлено оплату у розмірі 16% річних; з 03.06.2009р. по 27.11.2009р. встановлено оплату у розмірі 17% річних; з 27.11.2009р. по 29.10.2010р. встановлено оплату у розмірі 18% річних. З 08.10.2008р. до 29.06.2010р. -кредит (попередній Кредитний договір № 69 від 08.10.2008р.) на суму 3 440 000грн. в редакції додаткової угоди до нього №84 від 30.06.2009р. на суму 2 879 703грн. 96 коп. з наступною оплатою відсотків за його користування: з 08.10.2008р. по 17.11.2009р. встановлено оплату у розмірі 17% річних; з 17.11.2009р. по 29.06.2010р. встановлено оплату у розмірі 18% річних. З 03.03.2009р. до 30.12.2010р. (попередній Договір №6 про надання кредиту для підтримки ліквідності шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії від 03.03.2009р.) на суму 40 000 000 грн., з урахуванням погашення 22.10.2009р. траншу у сумі 3 000 000грн. залишок заборгованості становить 37 000 000грн., з наступною оплатою відсотків за його користування: з 30.07.2009р. до 29.01.2010р. встановлено оплату у розмірі 17% річних; з 29.01.2010 р. по 30.12.2010р. встановлено оплату у розмірі 18% річних. З 30.07.2009р. до 30.12.2010р. -кредит (попередній Договір №16 про надання кредиту від 30.07.2009р.) на суму 64 000 000грн. з наступною оплатою відсотків за його користування: з 30.07.2009р. до 29.01.2010р. встановлено оплату у розмірі 17% річних; з 29.01.2010р. по 30.12.2010р. встановлено оплата у розмірі 18% річних.

Відповідно п.1.2 Договору Кредиту погашення кредиту здійснюється Позичальником відповідно графіку.

Додатковою угодою №1 від 01 квітня 2010 р. до Кредитного договору № 32 від 29.01.2010р. сторони внесли зміни до Предмету договору та виклали розділ 1 в наступній редакції: Кредитор надає Позичальнику кредит у сумі 134 179 703 грн. 96 коп. на строк: з 23.04.2008р. до 29.07.2010р. (попередній Кредитний договір № 53 від 23.04.2008р.) на суму 4 800 000грн. з наступною оплатою відсотків за його користування: з 23.04.2008р. по 29.01.2010 р. встановлено оплату у розмірі 17, 5% річних; з 29.01.2010р. по 29.07.2010р. встановлено оплату у розмірі 18% річних; з 01.04.2010р. по 29.07.2010 р. встановлено оплату у розмірі 12,25% річних. З 18.06.2008р. до 29.10.2010р. -кредит (попередній Кредитний договір № 59 від 18.06.2008р.) на суму 25 500 000грн. з наступною оплатою відсотків за його користування: 18.06.2008р. по 03.06.2009р. встановлено оплату у розмірі 16% річних; з 03.06.2009р. по 27.11.2009р. встановлено оплату у розмірі 17% річних; з 27.11.2009р. по 29.10.2010р. встановлено оплату у розмірі 18% річних; з 01.04.2010р. по 29.10.2010р. встановлено оплату у розмірі 12,25% річних. З 08.10.2008р. до 29.06.2010р. -кредит (попередній Кредитний договір № 69 від 08.10.2008р.) на суму 3 440 000грн. в редакції додаткової угоди до нього № 84 від 30.06.2009р. на суму 2 879 703 грн. 96 коп. з наступною оплатою відсотків за його користування: з 08.10.2008р. по 17.11.2009 р. встановлено оплату у розмірі 17% річних; з 17.11.2009р. по 01.04.2010р. встановлено оплату у розмірі 18% річних; з 01.04.2010р. по 29.06.2010р. встановлено оплата у розмірі 12,25% річних. З 03.03.2009р. до 30.12.2010р. (попередній Договір № 6 про надання кредиту для підтримки ліквідності шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії від 03.03.2009р.) на суму 40 000 000грн., з урахуванням погашення 22.10.2009р. траншу у сумі 3 000 000грн. залишок заборгованості становить 37 000 000грн., з наступною оплатою відсотків за його користування: з 03.03.2009р. до 29.01.2010р. встановлено оплату у розмірі 16,5% річних; з 29.01.2010р. по 01.04.2010р. встановлено оплату у розмірі 18% річних; з 01.04.2010р. по 30.12.2010р. встановлено оплату у розмірі 12,25% річних. З 30.07.2009р. до 30.12.2010р. -кредит (попередній Договір №16 про надання кредиту від 30.07.2009р.) на суму 64 000 000грн. з наступною оплатою відсотків за його користування: з 30.07.2009р. до 29.01.2010р. встановлено оплату у розмірі 17% річних; з 29.01.2010р. по 01.04.2010р. встановлено оплата у розмірі 18% річних; з 01.04.2010р. по 30.12.2010р. встановлена оплата у розмірі 12,25% річних.

Крім того, сторонами було узгоджено, що оплата відсотків з 01.04.2010р. встановлена виходячи з облікової ставки Національного банку України в розмірі 10,25%, класу банку "Г", категорії забезпечення "З" та відповідної ставки коригування 2,0%. Процентна ставка за кредитом є змінною протягом періоду з 01 квітня 2010 р. по 30.12.2010 р., базується на обліковій ставці Національного банку України та залежить від класу банку і категорії забезпечення.

Додатковою угодою № 2 від 10.06.2010р. до Кредитного договору №32 від 29 січня 2010р. сторони внесли зміни до Предмету договору та виклали розділ 1 в наступній редакції: Кредитор надає Позичальнику кредит у сумі 134 179 703 грн. 96 коп. на строк: з 23.04.2008р. до 29.07.2010р. (попередній Кредитний договір №53 від 23.04.2008р.) на суму 4 800 000грн. з наступною оплатою відсотків за його користування: з 23.04.2008р. по 29.01.2010р. встановлено оплату у розмірі 17, 5% річних; з 29.01.2010р. по 01.04.2010р. встановлено оплату у розмірі 18% річних; з 01.04.2010р. по 10.06.2010р. встановлено оплату у розмірі 12,25% річних.

З 18.06.2008 р. до 29.10.2010р. -кредит (попередній Кредитний договір № 59 від 18.06.2008р.) на суму 25 500 000грн. з наступною оплатою відсотків за його користування: 18.06.2008р. по 03.06.2009р. встановлено оплату у розмірі 16% річних; з 03.06.2009р. по 27.11.2009р. встановлено оплату у розмірі 17% річних; з 27.11.2009р. по 01.04.2010р. встановлено оплату у розмірі 18% річних; з 01.04.2010р. по 10.06.2010р. встановлено оплату у розмірі 12,25% річних. З 08.10.2008р. до 29.06.2010р. -кредит (попередній Кредитний договір № 69 від 08.10.2008 р.) на суму 3 440 000грн. в редакції додаткової угоди до нього № 84 від 30.06.2009 р. на суму 2 879 703 грн. 96 коп. з наступною оплатою відсотків за його користування: з 08.10.2008р. по 17.11.2009 р. встановлено оплату у розмірі 17% річних; з 17.11.2009р. по 01.04.2010р. встановлено оплату у розмірі 18% річних; з 01.04.2010р. по 10.06.2010р. встановлено оплата у розмірі 12,25% річних. З 03.03.2009р. до 30.12.2010р. (попередній Договір № 6 про надання кредиту для підтримки ліквідності шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії від 03.03.2009р.) на суму 40 000 000грн., з урахуванням погашення 22.10.2009р. траншу у сумі 3 000 000грн. залишок заборгованості становить 37 000 000 грн., з наступною оплатою відсотків за його користування: з 03.03.2009р. до 29.01.2010 р. встановлено оплату у розмірі 16,5% річних; з 29.01.2010р. по 01.04.2010р. встановлено оплату у розмірі 18% річних; з 01.04.2010р. по 10.06.2010р. встановлено оплату у розмірі 12,25% річних. З 30.07.2009р. до 30.12.2010р. -кредит (попередній Договір № 16 про надання кредиту від 30.07.2009р.) на суму 64 000 000грн. з наступною оплатою відсотків за його користування: з 30.07.2009р. до 29.01.2010р. встановлено оплату у розмірі 17% річних; з 29.01.2010р. по 01.04.2010р. встановлено оплата у розмірі 18% річних; з 01.04.2010р. по 10.06.2010р. встановлена оплата у розмірі 12,25% річних.

Крім того, сторонами було узгоджено, що оплата відсотків з 01.04.2010р. встановлена виходячи з облікової ставки Національного банку України в розмірі 10,25%, класу банку "Г", категорії забезпечення "З" та відповідної ставки коригування 2,0%. Процентна ставка за кредитом є змінною протягом періоду з 01 квітня 2010р. по 30.12.2010р., базується на обліковій ставці Національного банку України та залежить від класу банку і категорії забезпечення та становить 11,5% відсотків річних, розмір якої складається з розміру облікової ставки Національного банку України 9,5 процентів та ставки коригування 2,0%.

Згідно Додаткової угоди №3 від 27.08.2010р. до Кредитного договору №32 від 29 січня 2010р., у підпункті 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 "Зобов'язання та права сторін" Кредитного договору №32 від 29 січня 2010 р. виключено абзаци десятий та одинадцятий.

Згідно п.2.2.4. Кредитного Договору у разі неповернення Позичальником кредиту та/або процентів за користування ним у строки, що встановлені кредитним договором, Кредитор реалізує переважне і безумовне право задовольнити свої вимоги шляхом списання в безспірному порядку заборгованості з кореспондентського рахунку Позичальника в повному обсязі наступного робочого дня відповідно до статті 73 Закону України "Про Національний банк України".

Згідно п.2.3.1 Кредитного Договору позичальник зобов'язується повернути Кредитору суму кредиту та проценти за користування ним відповідно до пункту 1.1 у терміни зазначені в пункті 1.2 Договору; у разі неможливості списання з кореспондентського рахунку коштів, що становлять вимоги Кредитора, сплатити пеню в розмірі 0,5 процента від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання (п. 2.3.2).

Крім того, за умовами розділу 3 Кредитного договору у разі невиконання, чи неналежного виконання зобов'язань, передбачених договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні усі завдані у зв'язку з цим збитки. У випадку подання Позичальником недостовірної інформації, що стосується Договору та/або процесу його виконання, Позичальник сплачує Кредитору штраф у розмірі встановленому законодавством України.

З метою забезпечення зобов'язань за Кредитним договором, 22.10.2009р. Національний банк України (Іпотекодержатель) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбуд -Консалт»(Іпотекодавець) уклали Іпотечний договір з майновим поручителем, згідно умов якого вимоги Іпотекодержателя за Договором №16 про надання кредиту від 30.07.2009 р. з усіма додатковими угодами, у тому числі що можуть бути укладені у майбутньому, який укладено між Іпотекодержателем та ТОВ Комерційний Банк "СОЦКОМ БАНК"(Боржник) стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі. Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником зобов'язань за Кредитним договором та додаткових договорів/угод до нього (п. 7.1.)

05 лютого 2010р. Національний банк України (Іпотекодержатель) та ТОВ Трансбуд -Консалт»(Іпотекодавець), що діє як майновий поручитель ПАТ "Комерційний Банк "СОЦКОМ БАНК" уклали Договір про внесення змін №1 до Іпотечного договору з майновим поручителем, згідно якого Кредитний договір №16 від 30.07.2009р. з усіма додатковими угодами до нього, втрачає свою чинність, крім додаткового зобов'язання за іпотечним договором, з моменту підписання сторонами Кредитного договору №32 від 29.01.2010р. та виклали в навій редакції п.1.1. ст.1 Іпотечного договору.

Відповідно п.1.1 ст.1 Договору про внесення змін №1 строк повернення кредиту до 30.12.2010р.

Відповідно до п.1.3 Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежила будівля їдальні загальною площею 1483,9 кв.м за адресою: місто Одеса, вулиця Новікова, 5/1, яка розташована на земельній ділянці розміром 940 кв.м. Предмет іпотеки належить ТОВ «ТРАНСБУД-КОНСАЛТ»на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21.12.2007р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрованого в реєстрі за №5422. Право власності на зазначене нерухоме майно зареєстроване 26.12.2007р. КП «ОМБТІ та РОН»в книзі 70неж-158, номер запису 3691, реєстраційний №10128481. Нежилу будівлю їдальні оцінено в розмірі 7 245 053,00 грн. згідно Звіту про оцінку майна від 01.10.2009, наданого експертом-оцінщиком фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12

Загальна ринкова вартість предмета іпотеки становить 7245 053,00грн. (п. 1.5). Заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами в сумі 7245 053,00 грн. (п. 1.6)

Відповідно до п.3.1.5. Іпотечного договору Іпотекодержатель має право вимагати від Боржника незалежно від настання строку погашення кредиту дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором, а при незадоволенні його вимоги -звернути стягнення на предмет іпотеки у відповідності до закону та Договору при наявності також наступних підстав: порушення Іпотекодавцем зобов'язань за Договором, зокрема, щодо вжиття заходів, необхідних для збереження та/чи страхування предмету іпотеки; невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором; здійснення правочинів щодо відчуження Іпотекодавцем предмету іпотеки або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без письмової згоди Іпотекодержателя; невиконання зобов'язань п.4.1.6 Договору в частині укладення відповідних договорів страхування; порушення Іпотекодавцем обов'язку щодо попередження Іпотекодержателя до укладення Договору про всі відомі першому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.3.1.6 Іпотечного договору Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, у випадках передбачених п. 3.1.5 Договору, реалізувати його відповідно до розділу 5 Договору і за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією Предмету іпотеки .

За умовами розділу 5 Іпотечного договору Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання боржником зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані в повному обсязі, зокрема: при повному або частковому неповерненні у встановленні відповідно до Кредитного договору строки сум кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум процентів (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором; незалежно від настання терміну виконання боржником будь-яких зобов'язань за Кредитним договором -при виникненні підстав, вказаних у п. 3.1.5 Договору, та у разі надання Іпотекодавцем недостовірної інформації згідно п. 2.1 Договору; у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи -Іпотекодавця Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо Іпотекодержатель і правонаступник Іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Відповідно до п.5.2 Іпотечного договору Іпотекодержатель у разі виникнення у нього права на задоволення свої вимог за рахунок предмета іпотеки на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса; у позасудовому порядку, а саме: передачі Іпотекодавцем у власність Іпотекодержателю предмету іпотеки, продажу Іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки або іншим способом, що не суперечить чинному законодавству на момент реалізації предмету іпотеки. Право визначення підстави та способу звернення стягнення належить Іпотекодержателю.

Позивач зазначає, ПАТ "Комерційний Банк "СОЦКОМ БАНК" не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення погашення кредиту та щодо сплати відсотків за користування кредитом відповідно графіку.

Листом №28-20/685 від 27.01.2011р. Національним банком України на адресу ТОВ Трансбуд -Консалт»та адресу ПАТ "Комерційний Банк "СОЦКОМ БАНК" було направлено вимогу виконати зобов'язання за Кредитним договором у сумі заставної вартості предмета іпотеки -7245053,00грн. із попередженям про те, що у разі залишення без задоволення вимоги по виконанню порушеного зобов'язання, протягом 30 днів з дати отримання цієї вимоги Національний банк України приступить до звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до діючого законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків:

20.10.2011р. між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" було укладено договір про відступлення права вимоги №40, згідно якого Національний банк України відступив, а Публічне акціонерне товариство „Імексбанк" набув статусу кредитора Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Соцком банк" та права вимоги отримання грошових коштів за Кредитним договором №32 від 29.01.2010р. з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством „Комерційний банк „Соцком банк".

Згідно умов п.1.2 Договору про відступлення прав вимоги від 20.10.2011р. новий кредитор одержує/набуває право (замість Первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання на користь Нового кредитора всіх зобов'язань за основним договором у загальній сумі на дату підписання договору -165568852,61грн.

Також, 20.10.2011р. між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" було укладено договір про відступлення права вимоги, реєстраційний номер №3498, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13, згідно якого Національний банк України (за договором „Цедент") відступив, а Публічне акціонерне товариство „Імексбанк" (за договором „Цесіонарій") набув статусу Іпотекодержателя за Іпотечним договором, укладеним між Цедентом та Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансбуд-консалт», посвідченим 22.10.2009р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 за реєстром №2290 з договором про внесення змін №1, посвідченим 05.02.2010р. в реєстрі №195, виступає в якості забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору №32 від 29.01.2010р.

Згідно п.1.2 Договору відступлення права вимоги за Іпотечним договором розповсюджується в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги включаючи право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до Іпотечного договору.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Як встановлено судом, обставини справи свідчать про одночасність відступлення прав за Кредитним договором №32 від 29.01.2010р. та за іпотечним договором від 22.10.2009р.

Положеннями ст.512 ЦК України передбачена можливість зміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо зміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло па підставі правочину що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України при зміні кредитора у зобов'язанні, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" перейшли права первісного кредитора Національного банку України за Кредитним договором №32 від 29.01.2010р. та за іпотечним договором від 22.10.2009р.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст.202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.55 Закону України „Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк виконав взяті на себе зобов'язання по кредитному договору №32 від29.01.2010р., надавши Позичальнику кредитні кошти в сумі 134 179 703 грн. 96коп. Однак, в порушення умов кредитного договору відповідач не виконав на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів.

Між тим неповернення позичальником отриманих кредитних коштів за вищевказаним кредитним договором та несплата нарахованих процентів за користування кредитними коштами є порушенням умов цього договору, що є недопустимим згідно ст.525 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Ст.572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст.1 Закону України „Про іпотеку" іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України „Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Статтею 589 ЦК України, ст.ст.20, 33 Закону України "Про заставу" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, забезпеченого заставою. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.33 ЗУ "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до розділу 5 Іпотечного договору від 22.10.2009р. Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання боржником зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані в повному обсязі, зокрема: при повному або частковому неповерненні у встановленні відповідно до Кредитного договору строки сум кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум процентів (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором; незалежно від настання терміну виконання боржником будь-яких зобов'язань за Кредитним договором -при виникненні підстав, вказаних у п.3.1.5 Договору, та у разі надання Іпотекодавцем недостовірної інформації згідно п.2.1 Договору; у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи -Іпотекодавця Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо Іпотекодержатель і правонаступник Іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Відповідно до п.5.2 Іпотечного договору Іпотекодержатель у разі виникнення у нього права на задоволення свої вимог за рахунок предмета іпотеки на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса; у позасудовому порядку, а саме: передачі Іпотекодавцем у власність Іпотекодержателю предмету іпотеки, продажу Іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки або іншим способом, що не суперечить чинному законодавству на момент реалізації предмету іпотеки. Право визначення підстави та способу звернення стягнення належить Іпотекодержателю.

Згідно ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Судом встановлено, що банк в порядку ст.35 Закону України "Про іпотеку" надіслав позичальнику та іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання, проте вимога залишена без відповіді та належного виконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 цього Закону).

Згідно ст.590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Так, за загальним правилом, право звернення стягнення на предмет застави виникає у заставодержателя, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. До того ж, право звернення стягнення на заставлене майно належить заставодержателю і тоді, коли забезпечене заставою зобов'язання боржника не виконано третіми особами, за дії яких боржник несе відповідальність (п.8 Роз'яснень Вищого Арбітражного суду України від 24.12.1999р. N02-5/602 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу").

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували виконання зобов'язань за кредитним договором №32 від 29.01.2010р. позичальником -ПАТ "Комерційний Банк "СОЦКОМ БАНК" та Іпотекодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансбуд-консалт".

Відтак, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання позичальником зобов'язання в частині повернення кредитних коштів та процентів позивачу, суд, виходячи з юридичної оцінки наявних у справі доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про заставу", Цивільним кодексом України, дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором Іпотечний договір з майновим поручителем від 22.10.2009р у зв'язку з невиконанням боржником умов кредитного договору №32 від 29.01.2010р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про визначення початкової ціни реалізації предмету іпотеки та визначення способу реалізації предмету іпотеки то ці вимоги також підлягають задоволенню, з посиланням на наступне:

Згідно ч.6 ст.38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно ст.39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За приписами ч.1 ст.41 вказаного Закону реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Загальна ринкова вартість предмету іпотеки у п.1.5 іпотечного договору в сумі 7245053,00грн визначена за домовленістю сторін.

Матеріали справи не містять заперечень сторін щодо ціни предмета іпотеки, а тому початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації може бути визначено згідно із укладеним договором.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п.21 ст.5 ЗУ „Про судовий збір", від сплати судового збору звільняеться Національний банк України - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цього органу.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. №5 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлення після вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст.4 Закону України „Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01 січня 2012 року набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", статтею 13 якого встановлена мінімальна заробітна плата з 1 січня 2012 року розмірі 1073 гривні. Отже, до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1073грн.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" задовольнити.

2.Звернути стягнення на предмет за Іпотечним договором від 22.10.2009р., зареєстрованим в реєстрі за № 2290: нежилу будівлю їдальні загальною площею 1483,9 кв.м за адресою: місто Одеса, вулиця Новікова, 5/1), яка розташована на земельній ділянці розміром 940 кв. м.; право власності на зазначене нерухоме майно зареєстроване 26.12.2007р. КП «ОМБТІ та РОН»в книзі 70неж-158, номер запису 3691, реєстраційний №10128481, з метою його реалізації та направлення коштів на погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Соцком Банк" перед Публічним акціонерним товариством „Імексбанк" на підставі договору №40 від 20.10.2011р. про відступлення права вимоги за кредитним договором №32 від 29.01.2010р. у розмірі 165 568 852,61 (сто шістдесят п'ять мільйонів п'ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн. 61 коп..

3.Визначити початкову ціну реалізації предмету іпотеки за Іпотечним договором від 22.10.2009 р., зареєстрованого за реєстраційним №2290: нежилу будівлю їдальні загальною площею 1483,9 кв.м за адресою: місто Одеса, вулиця Новікова, 5/1), яка розташована на земельній ділянці розміром 940 кв.м у розмірі -7245053,00грн.

4.Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки за Іпотечним договором від 22.10.2009р., зареєстрованого за реєстраційним №2290 шляхом проведення прилюдних торгів.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбуд-консалт" (65082, м. Одеса, вул.вул. Єлісаветинська,21, код. 35242949) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, рахунок № 31210206783008, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації: 22030001) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три)грн.65082, м.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.05.2012р.

Головуючий Погребна К.Ф.

Суддя Літвінов С.В.

Суддя Невінгловська Ю.М.