Рішення № 24042306, 26.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.12 Справа№ 5015/765/12

За позовом Непідприємницьке товариство „Відкритий недержавний пенсійний фонд „ВСІ", м. Київ

До відповідача Закрите акціонерне товариство „Галичина", м. Радехів, Львівської області

Про стягнення 37093,96 грн. боргу

Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 02.04.2012 року

Від відповідача не з'явився

Представнику Позивача роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України). Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Непідприємницького товариства „Відкритий недержавний пенсійний фонд „ВСІ", м. Київ до ЗАТ „Галичина" м. Радехів, Львівської області про стягнення 37093,96 грн. боргу.

Представник Позивача в судових засіданнях підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві, та з додаткових пояснень, які надавались під час розгляду спору.

Відповідно до поданого клопотання (вх. № 9111/12 від 26.04.2012 року) Позивач просить додатково стягнути з Відповідача судові витрати в сумі 348,92 грн. - витрат на забезпечення явки представника Позивача до суду 10.04.2012 року та 347,13 грн. на придбання квитка для забезпечення явки представника Позивача в судове засідання 26.04.2012 року.

Згідно розрахунку суми позовних вимог станом на 26.04.2012 року (з урахуванням вимог листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ") Позивач зазначає, що загальна сума позовних вимог на день розгляду спору становить - 29507,27 грн. -інфляційних витрат за період з 18.08.2010 року по 26.04.2012 року; 7555,60 грн. -3% річних, 5000,00 грн. витрат на правову допомогу, 348,92 грн. -витрат на забезпечення явки представника Позивача до суду 10.04.2012 року, 347,13 грн. витрат на забезпечення явки представника позивача до суду 26.04.2012 року , судовий збіо в сумі 1609,50 грн. Всього 44368,42 грн.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №00614238.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

Судом встановлено:

Між непідприємницьким товариством „Відкритий недержавний пенсійний фонд „ВСІ" (Позивач) та Закритим акціонерним товариством „Галичина" (Відповідач) підписано договір купівлі-продажу цінних паперів № 80-6 від 18.03.2009 року (Договір). Відповідно до умов Договору Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачеві грошові кошти в строки вказані в Договорі.

Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, чим порушив взяте на себе зобов'язання, а також порушив право Позивача на вчасне отримання коштів.

Заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів № 80-6 від 18.03.2009 року у сумі 730 503,30 грн. мала бути сплачена до 15 березня 2010 року включно.

Розпорядженням на виконання облікової операції № 341 від 22.09.2009 року та № 367 від 12.03.2010 року Позивачем наказано зберігачу переказати цінні папери у загальній кількості 370 штук на загальну суму 378 298,30 грн.

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 458 810,86 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.08.2010 року позовні вимоги задоволені частково, а саме за період з 27.03.2009 року по 17.08.2010 року з Відповідача стягнуто заборгованість у розмірі 378 298,30 грн., пеню у розмірі 36 833,44 грн., інфляційні витрати у розмірі 19 359,15 грн., 3% річних у розмірі 8 510, 16 грн., державне мито у розмірі 4 430,01 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 211,19 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 17 900 грн.

Судом було встановлено, що ЗАТ «Галичина»дійсно, на підставі Договору купівлі-продажу цінних-паперів № 80-Б від 18.03.2009 року, має грошове зобов'язання по сплаті на користь Позивача 378 298,30 грн. за передані цінні папери.

Відповідно до пункту 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в чому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Вимоги про стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних за користування чужими коштами за період після 18.08.2010 року Позивачем не заявлялись.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 року у справі № 48/194 рішення суду першої інстанції від 18.08.2010 року залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2011 у справі № 48/194 господарського суду м. Києва від 18.08.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 року залишено без змін.

18.04.2011 року Віповідач сплатив суму основного боргу (копія платіжного доручення додається до матеріалів справи).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченая, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положення зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримані компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Аналогічна позиція міститься у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року № 01-06/1624/2011 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" та у постанові Верховного суду України від 01.07.2011 року.

Станом на 26.04.2012 року сума позовних вимог на день розгляду спору становить - 29507,27 грн. -інфляційних витрат за період з 18.08.2010 року по 26.04.2012 року; 7555,60 грн. -3% річних, та підлягає до стягнення.

Окрім зазначеного Позивач просить відшкодувати 5000,00 грн. витрат на постуги адвоката.

Правильність розрахунку інфляційних витрат та трьох відсотків річних була перевірена в судовому засіданні. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає розрахункам, які долучено до позовної заяви.

Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування зазначених витрат лише адвокату.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону „Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

До матеріалів справи додано Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 553, яке видано відповідно до Закону України "Про адвокатуру" ОСОБА_3, який проживає в місті Запоріжжя, на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області; кошти в сумі 5000,00 грн. за надані адвокатські послуги сплачені Позивачем згідно додаткової угоди від 30.12.2010 року до договору про надання правової допомоги від 02.11.2009 року № 20/09, що підтверджується пл. дорученням № 294 від 05.04.2012 року.

Відтак, сума витрат на правову допомогу, яка підлягає до стягнення становить 5000,00 грн.

Позивач просить додатково стягнути з Відповідача судові витрати на придбання квитка для забезпечення явки представника Позивача в судове засідання 10.04.2012 року та 26.04.2012 року -відповідно 348,92 грн. та 347,13 грн.

Розглянувши подане клопотання суд відмовляє Позивачу у відшкодуванні витрат на придбання квітків для забезпечення явки представника Позивача в судові засідання, так як відповідно до вимог ст. 44 судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК України).

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 625 ЦК України, ст.ст. 1,12,33,34,43,49,82,83,84,116,117 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути із Закритого акціонерного товариства „Галичина" (80200, Львівська обл., м. Радехів, вул. Б.Хмельницького,120, код ЄДРПОУ 25553579) на користь Непідприємницького товариства „Відкритий недержавний пенсійний фонд „ВСІ" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,23, код ЄДРПОУ 33105725) 29507,27 грн. інфляційних витрат, 7555,60 грн. 3% річних, 5000,00 грн. витрат на правову допомогу, 1609,50 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити повністю.

4. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.І.Довга