Рішення № 24041786, 14.05.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.05.12 р. Справа № 5006/4/61/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 15.03.2012р.,

від відповідача - ОСОБА_2 - довіреність від 24.04.2012р.(не явився),

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Форте Україна" м. Артемівськ

до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Маріуполь

про стягнення 59888,13грн. заборгованості

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 23.03.2012р. звернувся з позовною вимогою про стягнення з відповідача 59888,13грн. заборгованості за отриманий по додаткові угоді № 93/3 від 01.08.2010р. до договору № 93 від 03.03.2010р., але не сплачений товар.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір поставки товару № 93 від 03.03.2010р. з додатковою угодою про надання прав дистриб'ютора від 01.08.2010р., рахунки на оплату № 00000002531 від 07.12.2010р. на суму 69726,10грн., № 00000002532 від 07.12.2010р. на суму 10162,03грн., видаткові накладні № 2358 від 14.12.2010р. на суму 69726,10грн., № 2359 від 14.12.2010р. на суму 10162,03грн., по яким відповідач на підставі довіреності серії ЯОЯ № 426254 від 14.12.2010р. отримав товар, прибуткові касові ордери № 265 від 14.04.2011р. на суму 10000,00грн., № 272 від 15.04.2011р. на суму 10000,00грн., які підтверджують часткову оплату відповідача за отриманий товар.

Позивачем разом з позовною заявою подане клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти відповідача в межах ціни позову, заборони відповідачу здійснювати будь-які дії, спрямовані на відкриття нових рахунків, накладення обмеження на відповідача у праві виїзду за межі України шляхом відмови у видачі паспорту або його вилучення, заборони Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Маріупольської міської ради Донецької області застосовувати до відповідача спрощену процедуру припинення діяльності фізичної особи-підприємця, вважаючи, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Господарський суд ухвалив 04.04.2012р. заяву про забезпечення позову задовольнити.

Відповідач на виклик суду не явився, в заяві від 14.05.2012р. представник ОСОБА_3 вказав причину неявки в судове засідання посилається на свою хворобу і просив суд відкласти вирішення спору на невизначений час. У відзиву на позов від 14.05.2012р. заперечує проти заявлених до нього вимог на тій підставі, що ним виставлені позивачем рахунки були сплачені платіжними дорученнями № 648 від 31.05.2010р. на суму 22395,34грн. і № 719 від 25.10.2010р. на суму 28543,61грн.

Господарський суд клопотання відповідача про перенесення розгляду справи на невизначений час не задовольняє, так як відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення господарського спору є законодавчо вирішеним - не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Оскільки господарський суд вважає достатніми надані позивачем документи в оригіналі, які оглянуті в судовому засіданні, вирішення спору вважає можливим без явки представника відповідача, який не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

2

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом та підставою спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по додаткові угоді № 93/3 від 01.08.2010р. до договору № 93 від 03.03.2010р., але не сплачений товар.

За своїм змістом та правовою природою договір № 93 від 03.03.2010р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що відповідно до даного договору постачальник (позивач) передає у власність покупця (відповідача) товар - меблеву продукцію, зі свого складу, транспортом та за рахунок покупця, а покупець приймає та оплачує товар на умовах попередньої оплати в розмірі 100% вартості узгодженого замовлення на підставі рахунку постачальника (п. п. 1.1, 4.3, 5.4 договору). Відповідно до п. п. 1.2, 4.4 договору найменування (асортимент), кількість, ціна за одиницю товару, вартість партії товару, строки поставки та строки оплати товару, який підлягає поставці, визначаються у відповідності до заявок покупця, які є невід'ємною частиною договору. За умовами п. п. 5.1, 5.3 договору ціна на товар, який поставляється у відповідності з договором, вказується в замовленні. Ціна товару визначається Прайс-листом постачальника для оптових продаж, які діють на момент узгодження замовлення сторонами зі знижкою 15% від вказаного Прайс-листа. Ціна товарів за діючим договором франко-склад постачальника та включає в себе ПДВ, вартість навантаження, упаковки та маркування товару. Пунктом 12.1 договору встановлений строк його дії - з моменту підписання сторонами до 31.12.2010р., але в будь-якому випадку до повного виконання покупцем фінансових зобов'язань перед постачальником.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2010р. сторонами підписана додаткова угода № 93/3 про надання прав дистриб'ютора до договору поставки № 93 від 03.03.2010р., відповідно до якої постачальник (позивач) надає покупцю (відповідачу) статус дистриб'ютора продукції постачальника та виключне право на покупку у постачальника та подальшу реалізацію меблевої продукції, вказаної у прайс-листах, яка поставляється (виробляється) постачальником на узгодженій території, а покупець оплачує товар, що поставляється під замовлення постачальником на склад покупця в м. Маріуполь, вул. Харківська, 11 протягом 7 банківських днів з моменту доставки товару на склад в м. Маріуполь або отримання товару на складі постачальника (п. п. 1.1, 1.3, 3.1, 4.5 угоди). Ціна товарів за діючим договором франко-склад покупця та включає в себе ПДВ, вартість навантаження, упаковки та маркування товару, доставки товару до місця, вказаного в п. 3.1 угоди. Пунктом 5.1 угоди встановлений строк її дії - з моменту підписання до 31.12.2010р.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору, виставлені відповідачу рахунки на оплату № 00000002531 від 07.12.2010р. на суму 69726,10грн., № 00000002532 від 07.12.2010р. на суму 10162,03грн., всього на загальну суму 79888,13грн.

Як вбачається з матеріалів справи, по накладним № 2358 від 14.12.2010р. на суму 69726,10грн., № 2359 від 14.12.2010р. на суму 10162,03грн. позивач передав, а уповноважена особа відповідача, яка діяла від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності серії ЯОЯ № 426254 від 14.12.2010р., отримала обумовлений в додатковій угоді товар на загальну суму 79888,13грн. Цей факт не спростовує відповідач.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, тобто відповідно до пункту 4.5 додаткової угоди -протягом 7 банківських днів з моменту доставки товару на склад в м. Маріуполь або отримання товару на складі постачальника.

Таким чином, відповідач повинен оплатити отриманий товар по накладним № 2358 від 14.12.2010р. на суму 69726,10грн. та № 2359 від 14.12.2010р. на суму 10162,03грн. - до 22.12.2010р. включно.

3

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем 14.04.2011р. та 15.04.2011р. здійснено лише часткову оплату товару на загальну суму 20000,00грн., що підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями прибуткових касових ордерів № 265, № 272, призначенням платежу згідно яких є договір № 93/3 від 01.08.2010р., таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 59888,13грн.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо здійснення оплати товару, прийнятого від позивача за накладним № 2358 від 14.12.2010р. на суму 69726,10грн. та № 2359 від 14.12.2010р. на суму 10162,03грн. платіжними дорученнями № 648 від 31.05.2010р. на суму 22395,34грн. і № 719 від 25.10.2010р. на суму 28543,61грн. на тій підставі, що час приймання товару і час оплати не співпадає. Розрахунки за вказаними відповідачем платіжними дорученнями проводились за поставку меблів за виставленими рахунками, №№ 2066, 2067, 2068 від 22.10.2010р., а не як за товар отриманий в грудні 2010р., за який були виставлені інші рахунки: № 00000002531 від 07.12.2010р. на суму 69726,10грн., № 00000002532 від 07.12.2010р. на суму 10162,03грн,, які оплачені частково в сумі 20000,00грн., що підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями прибуткових касових ордерів № 265, № 272 відповідно 14.04.2011р. та 15.04.2011р.

На підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факт передачі товару відповідачу та його оплати не в повному обсязі у встановлений додатковою угодою термін, а відповідач не надав жодного документу в підтвердження оплати виставлених позивачем рахунків № 00000002531 від 07.12.2010р. на суму 69726,10грн., № 00000002532 від 07.12.2010р. на суму 10162,03грн у повному обсязі, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 59888,13грн.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається витрати позивача по оплаті судового збору за позовну заяву в розмірі 1609,50грн.

За подання до господарського суду заяви про забезпечення позову згідно ст. 4 Закону України „Про судовий збір" справляється судовий збір у сумі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що дорівнює 1641,00грн. Оскільки заява про забезпечення позову задоволена, ці судові витрати покладаються на позивача.

На підставі ст.ст.526,530,610,612, Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір" та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Форте Україна" м. Артемівськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Маріуполь про стягнення 59888,13грн. заборгованості в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форте Україна" м. Артемівськ Донецька область-84500, вул. П. Лумумби, 95, ЄДРПОУ 31279561 заборгованість в сумі 59888,13грн., 1609,50грн. судового збору за позов, 1641,00грн. судового збору за заяву про забезпечення позову.

Суддя Гринько С.Ю.