Рішення № 24041675, 14.05.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

14.05.2012Справа №5002-32/811-2012

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Гризодубової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом - Судацького міського центру зайнятості (98600, АР Крим, м. Судак, вул. Леніна, 44, ідентифікаційний код 20742809).

До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кримзалізобетон» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Козлова, 45-А, ідентифікаційний код 34459379).

Про стягнення 37 360,25 грн.

За участю представників:

Від позивача - Батаєва Є.Ю., керівник

Від відповідача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 28.02.2011р. у справі.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Судацький міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кримзалізобетон» про стягнення штрафної санкції в розмірі 37 360,25 грн.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2012р. справу прийнято до провадження суддею ГС АР Крим Барсуковою А.М., розгляд справи призначений на 02.04.2012р., про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

На підставі статті 35 Сімейного кодексу України прізвище головуючого судді змінено на Гризодубову А.М.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обов'язків за договорами підряду № 52 від 30.11.2010р., внаслідок чого позивач застосував до відповідача штрафні санкції.

Відповідач у судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що позивач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором, що позбавило його в свою чергу, виконати умови договору в повному обсязі.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.11.2010 року між Судацьким міським центром зайнятості (позивач) (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кримзалізобетон» ( відповідач) ( виконавець) був укладений Договір підряду № 52 (а.с. 5-8).

Пунктом 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 1.1 Договору сторони погодили, що Замовник доручає, а Підрядник, у відповідності до умов договору, виконує роботи із завершення будівництва з переплануванням приміщень за адресою: м. Судак, вул.. Гвардійська.

У відповідності до пункту 1.3 Договору у випадку належного виконання Замовником обов'язків по дійсному договору , Підрядник завершить роботи до 30 квітня 2011р.

Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунки провадитимуться платежами по мірі виконання Робіт, що підтверджують форми КБ-2в, КБ-3, згідно із графіком виконання та фінансування робіт.

У відповідності до пункту 9.3 Договору, за порушення пункту 7.2 Договору та якості виконаних робіт згідно з Робочим проектом Підрядник виплачує Замовникові штраф в розмірі 5% від фактично профінансованої суми.

Пунктом 7.2 Договору сторони встановили, що Підрядник забезпечує виконання робіт згідно з графіком виконання та фінансування робіт, погодженого із Замовником. Пункт 7.2.1 Договору твердить, що Підрядник зобов'язаний уточнювати Графік виконання робіт у випадках :

- зміни плану фінансування протягом 14 календарних днів після підписання додаткової угоди до Договору, яка враховує ці зміни

- якщо відставання виконання робіт від графіка з незалежних від Підрядника причин складатиме більше 30 календарних днів

29.04.2011р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору ( а.с. 44), відповідно до якої сторонами погоджений новий строк виконання робіт - до 31.12.2011р.

Проте, відповідач роботи до цього строку не виконав.

Так, відповідач пояснює, що невиконання ним робіт відбулось із поважної причини - оскільки була виявлена необхідність корегування проектно-кошторисної документації, що потягнуло за собою проведення експертизи відкоригованого проекту.

У відповідності до пункту 7.3 Договору Підрядник зобов'язаний повідомити Замовникові про виникнення обставин, які загрожують виконанню договору протягом 5 календарних днів з дня їх виникнення. Замовник протягом 7 календарних днів з дня отримання повідомлення від підрядника надає йому відповідь відносно прийнятих рішень та заходів, що плануються.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, на виконання вищенаведених умов договору та приписів Закону, відповідач листами № 166 від 28.07.2011р. ( а.с. 77), № 181 від 16.09.2011р. ( а.с. 79) повідомив позивача про неможливість виконання договору через невідповідність проектно-кошторисної документації вимогам ДБН та СНІП.

Отримання листів позивач не заперечує, до того ж посилання на лист № 181 міститься у відповіді позивача ( а.с. 80).

Листом № 01-12/792 від 26.12.2011 року позивач повідомив відповідача про необхідність розгляду умов додаткової угоди ( а.с. 81).

Позивач вважає , що відповідачем порушено умови договору, а саме пункту 10.2 Договору, яким передбачено обов'язкове досудове врегулювання спорів.

Проте з такими доводами позивача погодитись неможливо з огляду на те, що як вбачається з матеріалів справи , відповідач листом № 237 від 26.12.2011р. направив позивачеві додаткову угоду № 2 до договору, якою продовжується строк дії договору. ( а.с. 82).

На теперішній час додаткова угода між сторонами не підписана, принаймні до матеріалів справи не надано доказів того, що сторони дійшли згоди щодо продовження строку дії договору.

Як передбачено пунктом 10.2 Договору, на який посилається позивач, досудовий порядок врегулювання господарських спорів, що виникають у зв'язку із виконанням Договору є обов'язковим.

Проте в пункті 10.3 Договору сторони погодили, що у випадку, якщо досудове врегулювання спору не призвело до вирішення виниклих розбіжностей, то зацікавлена сторона має право звернутися до Господарського суду.

Отже, у випадку відсутності згоди, сторони не були позбавлені права звернутися до суду із відповідним переддоговірним спором.

Твердження ж позивача щодо порушення умов договору відповідачем є безпідставними.

В розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із Договору №48 від 10.10.2011р. на виконання проектних робіт, та не заперечується самим позивачем, зволікання у виконанні відповідачем обов'язків за договором підряду, сталося в результаті затримки корегування робочого проекту, та його погодження із відповідними інстанціями, включаючи проведення позивачем державної експертизи відкоригованого робочого проекту, яка на час розгляду дійсної справи по суті не проведена, та відповідний висновок досі відсутній.

Таким чином, оскільки саме зволікання позивача із приведенням документації у відповідність, призвело до того, що відповідач був позбавлений можливості вчасно виконати роботи, твердити про правомірність вимог щодо застосування до відповідача штрафних санкцій не надається можливим.

Крім того, обґрунтування позивачем нарахування штрафних санкцій із посиланням на порушення відповідачем пункту 10.2 Договору є неспроможними з огляду на те, що у відповідності до розділу 9 Договору сторони не погодили можливості застосування санкцій за порушення досудового порядку врегулювання спорів.

Тоді як посилання на порушення строків виконання робіт не є обґрунтованими оскільки, як то вже було зазначено вище, затримка робіт спричинена виявленою відповідачем під час здійснення підрядних робіт невідповідністю проектно-кошторисної документації нормам ДБН та СНІП.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а й відповідно такими, що задоволенню не підлягають..

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

У судовому засіданні 14.05.2012р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 15.05.2012р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гризодубова А.М.