Постанова № 24041517, 15.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2012 р. Справа № 5021/1279/2011

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. -головуючий, судді Вовк І.В. і Харченко В.М.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіла", м. Суми,

на рішення господарського суду Сумської області від 06.07.2011

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2011

зі справи № 5021/1279/2011

за позовом Антимонопольного комітету України (далі - АМК), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіла" (далі -Товариство)

про стягнення 153 000,00 грн.,

за участю представників сторін:

позивача -Ахтімірової М.Г.,

відповідача -не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

АМК звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Товариства 153 000 грн. пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням позивача від 09.11.2010 № 580-р (далі -Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.07.2011 (суддя Зражевський Ю.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 (колегія суддів у складі: Шевель О.В. -головуючий суддя, судді Бородіна Л.І., Лакіза В.В.), позов задоволено повністю.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі -Закон № 2210) мотивовано обґрунтованістю позовних вимог АМК.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить зазначені рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

АМК подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу -без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

За приписами статті 60 Закону № 2210 рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Відповідно до пункту 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону № 2210 щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме -вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Таку ж правову позицію викладено й у постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 зі справи № 6/388 та в пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів та підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

Згідно з приписами частини третьої статті 56 Закону № 2210 особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону № 2210 за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

За таких обставин місцевий та апеляційний господарські суди з огляду на підвідомчість даної справи господарським судам України, встановивши фактичні обставини, пов'язані з наявністю і одержанням відповідачем чинного та обов'язкового для виконання Рішення АМК (статті 56, 60 Закону № 2210), яке у встановленому порядку недійсним не визнано, не скасовано та його виконання в процесі розгляду адміністративної справи № 2а-9731/10/1870 не зупинялося, беручи до уваги постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 про відмову Товариству в адміністративному позові про визнання протиправним та скасування Рішення АМК, часткове стягнення пені рішенням господарського суду Сумської області від 09.03.2011 зі справи № 5021/355/2011 (яке набрало законної сили), перевіривши правильність нарахування позивачем суми пені до стягнення, дійшли обґрунтованих висновків щодо необхідності задоволення позовних вимог АМК.

Рішення АМК недійсним у встановленому порядку не визнано, не скасовано і є обов'язковим до виконання (частина друга статті 56 Закону № 2210), а тому доводи скаржника щодо його необґрунтованості не можуть бути підставами для задоволення вимог касаційної скарги.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Сумської області від 06.07.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 зі справи № 5021/1279/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіла" -без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Вовк

Суддя В.Харченко